23 квітня відзначають Всесвітній день книги. А що таке Всесвітня ніч книги? Звідки взялися обидві традиції? Як святкують у різних країнах у Всесвітній день та ніч книги? Катерина Кисельова, головна редакторка Освіторія.Медіа та експертка з читання зібрала ідеї та книжки, що надихнуть вас читати по-новому. Чому варто спробувати читати навиворіт? Де знайти якісні дитячі аудіокнижки українською мовою? Які смішні й дурненькі видання розчитують дітей і чому дітям також потрібні нонфікшн книжки? А в кінці матеріалу знайдете інтерактивну вправу «Профіль читача» та робочий аркуш для вашого уроку.
Спікерка:
Катерина Кисельова, головна редакторка Освіторія.Медіа,
експертка з читання та авторка дитячих книжок
Всесвітній день книги: чому святкують 23 квітня?
23 квітня відзначають Всесвітній день книги та авторського права. Це свято започаткувала ЮНЕСКО у 1995 році. Дату обрали не випадково: саме 23 квітня 1616 року пішли з життя два знакові для людства письменники: Вільям Шекспір та Мігель де Сервантес. Власне із Сервантесом пов’язана й відпочаткова ідея святкувати Всесвітній день книги: у 1922 році видавець творів Сервантеса в Барселоні вирішив започаткувати День книги, щоб вшанувати пам’ять письменника та підвищити продажі його книжок. Тож дослідники літератури вважають, що День книги спершу святкували в Іспанії 7 жовтня, у день народження Сервантеса, а згодом посунули його на 23 квітня.
Зрештою різні країни святкують Всесвітній день книги і в інші дати, проте мета залишається незмінною: промоція книжок і звички читання. Наприклад, у Великій Британії День книги відзначають на початку березня, і в цей день традиційно діти приходять до школи в костюмах своїх улюблених літературних героїв.
Всесвітня ніч книги: як її святкують?
Всесвітня ніч книги — ще одна традиція, яку щороку 23 квітня проводить у Великій Британії Агенція з читання. На відміну від інших подій з промоції читання, ніч книги — максимально розважальний формат, щоб залюбити в читання людей, які, можливо, досі не вважають себе читачами. У цей день, чи радше вечір, британці засновують нові книжкові клуби, влаштовують тематичні літературні вечірки, обмінюються книгами на роботі й донатять книжки в місцеві бібліотеки. У межах святкування ночі книги окремо відбувається флешмоб «година читання»: дорослих і дітей спонукають присвятити годину часу обговоренню книжок і читання загалом. Якщо ви досі вагаєтесь щодо користі читання, то ось вам кілька переконливих доказів на основі британських досліджень:
- люди, які регулярно читають для задоволення, значно рідше страждають від депресії та стресу порівняно з людьми, які не читають;
- 19 % британців кажуть, що читання книжок рятує їх від самотності;
- дорослі, що читають хоча б 30 хвилин на тиждень, більш задоволені своїм життям.
2026 рік у Великій Британії оголошено Національним роком читання: цю масштабну інформаційну кампанію запустили у відповідь на рекордно низькі показники читання для задоволення серед дітей та молоді: лише 33 % британських дітей віком 8–18 років кажуть, що читають для задоволення у свій вільний час. Для порівняння, за даними дослідження читання в Україні за 2024 рік, лише 25 % дітей віком 7–17 років назвали читання улюбленим заняттям у вільний час. Тому Міністерство культури України спільно з Благодійним фондом «Повір у себе» та дослідницькою компанією Gradus оголосило про старт національного дослідження читацьких звичок українців.
5 ідей, щоб відсвяткувати Всесвітню ніч книги
Схоже, нам теж не завадить взятися за більш активну, а головне — більш неформальну промоцію читання. Як авторка дитячих книжок та експертка з читання я регулярно зустрічаюся з малими читаками і чую від них: «Я не люблю читати». І я щиро переконана: це ми, дорослі, часто ставимо бар’єри між дитиною і книжкою.
Тому ось 5 ідей, як зробити читання веселим, цікавим і незвичним. І не лише у Всесвітній день (чи ніч) книги, а щодня!
1
Читаємо «навиворіт»:)
Одна з традицій святкування Всесвітньої ночі книги — це спробувати в цей день чи вечір почитати по-новому, не так, як звикли ви та ваші діти. Якщо досі дитина мала звичку читати за столом чи в ліжку, спробуйте під столом, а ще краще — із ліхтариком під ковдрою. Або зробіть разом читацьку халабуду з м’якими подушками і пухнастим пледом — так читати буде точно цікавіше. Такі затишні куточки читання я бачила в багатьох класних кімнатах у британських школах. Для куточка читання діє кілька правил: там можна усамітнитись із книжкою, коли треба заспокоїтись, а книжки в такій читацькій станції завжди легкі для читання і різні за темами, щоб дитина точно знайшла собі щось до смаку.
2
Читаємо вухами
Чи можна вважати прослуховування аудіокнижок читанням? Чи читання з паперового носія рівноцінне прослуховуванню аудіокнижок? Дискусія про це точиться вже чимало років, і ось що кажуть експерти та дослідження:
- британські експерти з читання переконані: читання — це про контент, а не про носій чи формат. Іншими словами, не так важливо, дитина читає електронну книгу чи слухає аудіоверсію твору — це однаково процес сприйняття та когнітивної й емоційної обробки тексту. Тож аудіокниги точно зараховуємо як повноцінне читання;
- аудіокниги — ефективний «гачок» для розчитування дітей: дослідження підтверджують, що слухання аудіокниг розпалює інтерес дітей до читання і спонукає почати читати паперові книги.
Де знайти дитячі аудіокниги? АБУК — перша українська аудіокнигарня пропонує десятки дитячих книжок і творів зі шкільної програми в аудіоформаті. Озвучені професійними радіоведучими, як от Соня Сотник, тут знайдете і класичні казки для найменших, і книжки для підлітків. Недаремно цей проєкт став переможцем Освіторія.Медіа award 2024 у категорії EdTech-прорив.
3
Читаємо з дітьми смішне й дурненьке!
Смішні дурненькі історії, комікси, та й загалом усе те, що нам, дорослим, може здаватися несерйозними книжками, — усе це працює як «гачок» для нечитак. Книжки, де мало слів, але багато яскравих малюнків, купа абсурдних ситуацій і обов’язково кілька туалетних жартів, дуже добре затягують дітей у читання. Так, сюжети таких історій зазвичай однотипні: є супергерой, на його світ нападає поганець, супергерой пускає в хід свою суперсилу — і світ врятовано! У таких історіях не буде довгих описів природи чи психологічного зростання героя, тут усе просто: добро перемагає зло, супергерой — сильний і зазвичай добряче кепкує з кривдника. Ще одна особливість таких книжок — усі вони є серіями і читаки ковтають їх одну за одною! Замість додаткових аргументів, чому вам варто поповнити домашню дитячу бібліотеку саме такими книжками, просто раджу кілька смішночитів:)
Дейв Пілкі
Пригоди Капітана Підштанька
Дейв Пілкі
Людопес
Джеймі Смарт
Кролик проти мавпи
Серія книг
Детектив Дупка
4
Читаємо крутий дитячий нонфікшн
Нонфікшн — це не художня література: ці книжки розкажуть читачу тисячу і один неймовірний факт про світ довкола нас, перенесуть в іншу історичну епоху або ж дадуть зазирнути в життя відомих науковців, винахідниць, письменників і мисткинь. Суперсила нонфікшн книжок у тому, що ви точно знайдете книжку, яка збігатиметься з інтересами дитини, наприклад: рідкісні тварини, світ океану, історія транспорту чи астрономічні винаходи. Крім того, багато нонфікшн книжок можна читати нелінійно, тобто не послідовно від першої до останньої сторінки, а як захочеться. Це дає читачу автономію: можна обрати та прочитати окремий розділ і не обов’язково тримати в голові складний сюжет історії. А ще нонфікшн книжки так щільно насичені різними фактами, даними, мапами та графіками, виносками і схемами, що читач «зависає» над читанням-розгляданням усіх цих інформаційно-графічних елементів. І в такий невимушений спосіб тренує не лише читання, а й візуальну грамотність та критичне й наукове мислення. Ось мій топ нонфікшн книжок для дітей:
Майк Ловері
Дещо потрясне про акул
Валентина Вздульська
Книга українських диковиськ
Олексій Коваленко
Хто такі хижі рослини
Джулія Ротман
Анатомія океану
Більше про користь нонфікшн книжок читайте в моєму блозі.
5
Створюємо профіль читача
Профіль читача можна почати створювати саме 23 квітня у Всесвітній день книги і так почати в класі чи вдома новий рік читання.
Що таке профіль читача? Запитайте в дітей, що вони люблять їсти і пити, який їхній улюблений колір в одязі, які спортивні ігри їм найбільше подобаються. Я впевнена, ви почуєте дуже конкретні відповіді: кожна дитина добре знає, яку піцу замовити на вечерю і в яку гру найвеселіше грати на перерві. А як щодо книжкових уподобань? Чи зможуть діти назвати свої улюблені жанри або авторів? Чи замислюються, як, коли і що вони читають? Чи вміють орієнтуватися серед книжкових полиць бібліотеки або книгарні? Чи мають свої секрети, як обрати книжку? З мого досвіду, дуже небагато дітей мають відповіді на ці запитання і готові розвивати свої читацькі смаки. Саме тому вправа «Профіль читача» — це важливий крок до того, щоб кожна дитина усвідомила себе читачем і почала досліджувати свою читацьку ідентичність. Для цієї вправи роздайте учням аркуші «Я — читака» із силуетом дитини. У дружній і неформальній атмосфері обговоріть у класі такі складові ідентичності читача:
- що ми читаємо щодня? Тут важливо перелічити не лише книжки, підручники, а й соцмережі, новини, рекламу на вулицях: так ми підводимо дітей до усвідомлення, що читаємо дуже багато щодня і кожен із нас є читачем;
- що нам подобається читати? Тут діти можуть поділитися своїми улюбленими жанрами або просто характеристиками улюблених книжок: смішні, короткі, фантастичні, пригодницькі;
- як і коли ми любимо читати? Тут учитель може поділитися своїм улюбленим місцем для читання чи ритуалом читання, який практикує;
- що ми не любимо читати? Знати свої не-улюблені книжки теж важливо: хай діти поділяться своїми читацькими невдачами, коли обкладинка книжки сподобалась, а сама історія — не дуже, коли очікували від книжки одного, а отримали — геть інше.
Після такої щирої розмови про читання запропонуйте дітям у парах заповнити свої профілі читачів на аркушах. Надалі ці профілі можуть висіти в класі, а діти поступово додаватимуть нові складові своєї читацької ідентичності та нові улюблені книжки.
