Ви б хотіли проводити заняття одночасно разом… з дев’ятьма колегами? Обговорювати разом усі виклики та ухвалювати рішення? Розподіляти зарплатний фонд пропорційно часу та зусиллям? Брати вихідні посеред тижня для гармонізації психологічного здоров’я? У США так уже подекуди працюють. Іноземні експерти впевнені, що за командним вчителюванням — майбутнє. Зібрали в матеріалі цікавий закордонний досвід.
Як це організовано?
Здається, що може бути звичнішим, ніж те, що класом опікується один педагог? Особливо в початковій школі. Модель з одним учителем на клас була типовою для індустріальної ери, коли все будувалося довкола педагога-лектора, що передавав знання. Нині фахівці з різних країн стверджують, що педагогіка має бути дитиноцентричною. А якщо учнем одночасно опікуються кілька вчителів, для нього це, звісно, краще. Тож традиція «один учитель — один клас» поступається новому підходу. Відтепер вчителювання — робота спільна. Новий метод, який уперше застосували в США два роки тому, називають командним.
Метод презентував на педагогічній конференції Next Education Workforce Summit 2022 американський Педагогічний коледж Мері Лу Фултон Університету штату Арізона, США. До того командне вчителювання ще 5 років пілотували у школах штату. Нині так навчаються понад 100 тис. школярів (у кожній другій школі штату Арізона, а також одна-дві школи в більшості інших штатів США). Про проєкт можна більше дізнатися на англомовному порталі Next Education Workforce.
Наприклад, якщо в школі 100 першокласників, їх не поділяють на чотири класи по 25 дітей, у кожному з яких окремий вчитель. Тепер усіма першачками опікується команда із чотирьох педагогів. Але цим склад команди не обмежується. До неї запрошують шкільних психологів, інструкторів, а також інших фахівців, якщо є така потреба. Скажімо, в інклюзивній школі це можуть бути психіатри, неврологи, логопеди, дефектологи тощо.
Також до будь-яких команд зазвичай залучають підготовлених волонтерів (так званих педагогів громади), які виконуватимуть прості інструкції, відпрацьовуватимуть з конкретними дітьми навички, тренуватимуть їх. Очолює кожну команду досвідчений учитель, який отримує додаткову винагороду за керівництво: 20% надбавку. Більшу частину дня ці лідери спостерігають, тренують, дають підказки вчителям та проводять планування разом із членами своєї команди. Вони більше заробляють і відповідають за результати всіх учнів, з якими працює команда.
Сім моделей занять
Варіанти спільної роботи можуть бути різноманітними — на вибір школи. Також їх можна поєднувати, застосовуючи на різних заняттях.
1.
Відпрацьовувати тему за допомогою різних занять. Наприклад, учителі можуть разом проводити заняття з державної мови. При цьому учням пропонують одночасно різні види діяльності, такі собі навчальні станції в різних кутках кабінету. Скажімо, поняття синонімів діти відпрацьовують з одним учителем, добираючи картки до поданих слів (або виконують це онлайн). Із другим пишуть маленьке есе, де намагаються застосувати якомога більше синонімів до певного слова. Із третім працюють зі словником синонімів. Із четвертим заповнюють пропуски в тексті, добираючи відповідний контексту. Із п’ятим складають рекламний текст, добираючи нестандартні та яскраві синоніми для опису товару чи послуги. Із шостим шукають синонімічні фразеологізми.
Для потоку учнів (80–100) знайдеться чимало цікавих справ, які вони обирають самостійно. Для цього варіанту потрібне велике приміщення або роботу можна організувати в кількох кабінетах. При цьому вчителям доведеться контролювати переміщення дітей.
2.
Працювати на різних рівнях складності. Усе, як у попередньому варіанті, але завдання є різними за ступенем складності. Учні також самостійно обирають їх. Вчителі лише заохочують спробувати більш просунутий рівень. Якщо діяльність заскладна для конкретної дитини, вона переходить до завдання трохи нижчого рівня.
3.
Організовувати проєкти. Наприклад, щоб учні опанували поняття площі та периметра, вони можуть на практиці обчислювати щось з реального життя. З одним педагогом — вимірюють годівнички для птахів, які збираються зробити, з другим — меблі в кабінеті, з третім — ділянки перед школою, де збираються посадити квіти, тощо.
4.
Готувати презентації. Можна розподілити матеріал нової теми між командами, кожній з яких допомагатиме готуватися один педагог. Потім учні презентуватимуть результати роботи на загал.
5.
Співпрацювати в інтегрованих курсах. В інтегрованих курсах можна проробляти різні освітні галузі. Скажімо, в одній зі шкіл в Каліфорнії заняття STEAM проводять учителі математики, хімії, фізики та англійської мови. До слова, ще четверо педагогів відпочивають (готуються вдома до занять), а наступного дня замінюють їх. Це ще одна перевага роботи в команді.
6.
Створювати змінні групи. Одна з них має бути у фокусі уваги та в зоні персональної підтримки. Доки одна група дітей працює над контрольною (процес модерує вчитель-волонтер), друга з учителем займається проєктом, третя отримує допомогу від восьми вчителів та волонтерів. Кожна дитина або пара однокласників у цій групі має персональне заняття. Надалі групи змінюються.
7.
Розподіляти функції. Учні готують тему вдома за принципом перевернутого навчання. Один педагог працює над практичним застосовуванням. До другого йдуть ті, у кого є питання за новою темою. Третій дає змогу опанувати найнеобхідніше дітям з освітніми прогалинами. Четвертий перевіряє роботи та дає зворотний зв’язок. П’ятий відпочиває, бо готував матеріали до заняття та записував відео напередодні, за яким діти знайомилися з темою.
Переваги формату для вчителів
Про більшість переваг ідеться в концептуальному документі для шкіл, які працюють за такою методикою.
- Розподіл відповідальності. Учитель більше не «самотній вовк», що відповідає геть за все: готує матеріали, пише конспект, перевіряє роботи, розбирається з учнями, допомагає надолужити освітні втрати та ще багато чого. Складні питання обговорюють разом, немов медики на консиліумі. Майже в усіх видах діяльності, де клієнтам надаються послуги, фахівець не має одноособово вирішувати, що робити. І лише у вчителя тягар відповідальності досі перевершує розумні межі.
- Розподіл навантаження. Це видно за наведеними вище прикладами. До того ж учитель може спокійно сходити до стоматолога. Або взяти традиційні для США пару вільних днів на рік, які виділяють для профілактики вигорання та емоційного виснаження. Зазвичай це називають часом для гармонізації психологічного здоров’я. Не треба шукати вчителя на заміну (у США запрошують тимчасових учителів, що викликає проблеми зі звиканням учнів до нових людей). На думку експертів, наявність команд створює вбудовану гнучкість, що дозволяє вчителям допомагати один одному щодня та щогодини.
- Нові кар’єрні можливості. Традиційно якщо вчитель хоче заробляти вже сьогодні більше грошей, він хіба що має стати керівником школи. У команді він може бути лідером, інструктором для кількох команд, мати різні за значущістю та оплатою ролі всередині команди.
- Спілкування в команді. Учитель зазвичай почувається самотньо в кабінеті. Він постійно з дітьми, але як би їх не любив, має потребу спілкуватися на роботі з іншими дорослими.
- Згуртованість. Команди вчителів об’єднують старше покоління педагогів з новенькими. Вони створюють сталі стосунки з різними залученими спеціалістами.
- Наставництво. Вчитель-новачок бачить, як працює майстер, потім діє за порадами та підказками лідера групи, потім самостійно під наглядом. Усі вчителі отримують зворотний зв’язок від колег стосовно свого вкладу в спільну роботу, успіхів та викликів. Молоді вчителі мають можливість набути експертної глибини та ознайомитися з новими для них інструментами роботи одразу на практиці.
- Атмосфера співпраці замість конкуренції. У результатах учнів зацікавлена вся команда. Рішення ухвалюють разом. Тож замість критики або намагання змагатися колега з більшою ймовірністю підтримуватиме та даватиме доброзичливі поради.
- Гнучкість. Це може допомогти школам зі щорічним коливанням кількості учнів. Не треба відкривати нові класи й терміново шукати кандидатів на вакансії або, навпаки, скорочувати вчителів.
Переваги формату для учнів
- Персоналізоване навчання, особливо в поєднанні командного вчителювання з роботою з освітніми порталами, які базуються на ШІ.
- Зникає ефект лотереї. Для учнів та їхніх батьків отримати освітні послуги високої якості — здебільшого питання везіння. Недарма батькам радять обирати не школу, а вчителя. Це молодий педагог або зі стажем? У нього професійне вигорання або він сповнений ентузіазму? У нього хист до викладання або учнів доводиться змушувати його послухати? А що, як учень та вчитель не зійшлися характерами? Ідеться не про конфлікти, яких професіонал зможе уникнути. Але якщо, скажімо, веселий, енергійний та гучноголосий учитель лякає тихого першачка? Дитина не зможе розкритися. А якщо працюватиме команда, у дитини буде вибір характерів учителів. До того ж рівень освітніх послуг вищий за середній: впливають лідери, а новачки значно швидше покращують рівень, як доводить практика.
- Можливість копіювати. Нова модель зміщує акцент: учні бачать і можуть копіювати діяльність дорослих, а також притаманне їм спілкування, як це роблять малюки або як відбувається в родині. Це сприяє розвитку креативності. Вчитель у команді не може здатися людиною, що просто обслуговує дітей, а дитячий колектив з його стихійними правилами не стає єдиним, так би мовити, середовищем існування учнів.
- М’які навички. Підлітки мають міцні позитивні стосунки з учителями, що допомагає набути навичок, необхідних для довгострокового успіху, soft skills. Діти навчаються взаємодіяти з різними дорослими, бачать, як ті працюють у команді.
- Залученість. Під час опитувань школярі оцінюють навчання з командою вчителів як цікавіше, ніж традиційне. У них вища мотивація до навчання. Вони відчувають себе частиною школи значно більше, ніж однолітки.
Що кажуть цифри?
Одне велике дослідження американських шкіл показало, що плинність співробітників за командної роботи становить лише 6%, що в рази менше за середні показники по країні. За оцінкою експертів з Гарвардського університету, бачать себе через 5 років так само вчителями 82% за командного вчителювання проти 48% колег з традиційних шкіл. Тобто метод зупиняє відтік молодих учителів зі шкіл та взагалі плинність кадрів. Командна модель пов’язана з більшою задоволеністю педагогів роботою. Ті, хто працює за нею, під час опитування стверджували, що готові порадити обрати свою професію рідним та дітям частіше, ніж решта вчителів.
Професійний розвиток педагогів теж помітно, ще й прискореними темпами. Під час сертифікації майже 2000 вчителів експерти виявили, що ті, хто працює в команді, з більшою ймовірністю будуть оцінені як «високоефективні» (68%), ніж їхні колеги, які не працюють у команді (46%). А ще 94% учителів-лідерів повідомили про позитивний вплив командної роботи на співпрацю персоналу.
Особливо ефективно це працює заради подолання освітніх втрат. В Америці застосували два формати, на які централізовано виділили кошти. Або найкращі вчителі школи за додаткову оплату працювали додатково з тими, хто мав прогалини у знаннях, або ж школа переходила на командний метод роботи. Два різні дослідження довели, що з командами щорічно вдається подолати прогалини в середньому на додаткові пів року (порівняно з першим варіантом). Учні зменшили прогалини в читанні на 1,4 місяця швидше, ніж там, де вчителі дотримуються традиційних моделей. Зменшилася кількість підлітків, що кидають навчання в школі. На думку 96% вчителів-лідерів, командний підхід допоміг покращити навчання в їхній школі.
Як перейти на командну систему?
Головна перепона — фінансова. Звісно, винагороди для лідерів — це додаткові витрати. Утім, скорочуються інші видатки, тож шкільний бюджет можна просто перерозподілити або залучити кошти спонсорів.
Складніше змінити сам принцип нарахування зарплати (це можна зробити лише на рівні держави). У команді кожен має отримувати пропорціонально вкладу в роботу. Може бути навіть, що в один місяць вчитель має багато вільного часу та лише базову оплату, а в інший він бере на себе активну роль та заробляє вдвічі більше. Але на перших етапах заклади освіти регулюють це питання за допомогою системи надбавок. Тож якби місцева влада або спонсори були зацікавлені, пілотний проєкт можливий і у нас.
Експерти переконують, що за командним методом — майбутнє. Чи це чекає і на наші школи, чи нововведення не приживеться в Україні?
