Напередодні Дня Незалежності в Києві відбувся Саміт Перших Леді та Джентльменів. Його організувала дружина Президента України Олена Зеленська. Про м’яку силу гуманітарної політики запросили висловитись перших леді та джентльменів низки країн та інтелектуалів світового рівня — Насcіма Талеба та Андреаса Шляйхера. Записали для вас найцікавіші тези про освіту від лідерок та лідерів думок.
«Якість освіти ніколи не буде вищою, ніж якість учителів»
Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), засновник міжнародного дослідження PISA.
Технологія не дає нам чарівної сили, вона просто посилює і пришвидшує нашу спроможність навчатися. Хорошим ідеям вона дає зелене світло, і це зобов’язує вчителів також відігравати роль у тому, щоб не дати змоги поширюватися поганим ідеям. Так, ми переходимо до технологій, але вчителі є дуже важливими. Існують речі, які складно оцифрувати. Системи освіти добре навчають роботів 2-го класу: вони повторюють те, що їм сказали. Але сьогодні ми маємо думати про креативність, нові навички, які роблять з нас людей, емоційні компетенції, які відрізняють нас від технологій. Тому коли йдеться про навчання, йдеться не лише про навчання чогось, а й про розвиток моральних якостей і морального компаса, який буде вести нас у складні часи в складному світі.
Навчання — це не трансцендентальний досвід. Це досвід міжнародний, це досвід міжлюдський. Тому якість освіти ніколи не буде вищою, ніж якість учителів.
За кілька років діти, які навчалися в школі дистанційно, не будуть пам’ятати всі правила з фізики чи математики. Натомість вони точно пам’ятатимуть своїх учителів, котрі допомогли їм вирости співчутливими та пристрасними в житті й роботі дорослими.
Водночас роль учителя змінюється. Зміст навчання можуть передати і комп’ютери, тому педагоги будуть не інструкторами, а фасилітаторами, коучами та соціальними працівниками. Багато вчителів уже такими стають. Ми це бачимо з найкращих систем освіти.
Найскладніше рішення для нашого суспільства щодня, щороку — як зробити вибір між сучасною системою і майбутньою? Якщо подивитися на найбільш просунуті освітні системи світу, наприклад, Японію і Китай: батьки там вкладають весь наявний час, усі ресурси, щоб дати своїм дітям якісну освіту. Нам у Європі також треба виставляти певні пріоритети: правильно інвестувати гроші, щоб викладання було привабливим не лише фінансово, а й з інтелектуальної точки зору. Маємо більше зацікавлювати викладачів та вчителів і краще готувати їх для того, щоб вони не замінювали, а доповнювали роботу комп’ютерів.
«ВШО — приклад згуртованості дорослих навколо дітей»
Пишаємося, що освіта в Україні під час локдауну залишилася доступною для всіх завдяки Всеукраїнській школі онлайн. Цей проєкт став прикладом згуртування органів влади, педагогів, телеканалів, бізнесів, громадських організацій і батьків задля добробуту дітей.
Загалом ми провели понад 1500 уроків. Це вдесятеро більше, ніж тривалість десятьох сезонів «Друзів». Утім, на відміну від популярного серіалу, у зйомках брали участь не професійні актори, а звичайні вчителі. Для них було складно спочатку призвичаїтися до знімального майданчика, світла, кількості людей навколо та до відповідальності, що їм треба читати уроки для всієї країни.
ВШО стала для країни інструментом шокового реагування. По-перше, вона дала зрозуміти, що нам є навколо і заради кого об’єднуватися — це наші діти. По-друге, ми вкотре усвідомили, що навчання неможливо зупинити. І останнє, стало ясно: треба звикати до постійних змін і ніколи не зупинятися. Тому що наші діти житимуть у світі, де будуть зовсім інші виклики.
«Освіта має бути топ-пріоритетом будь-якої держави»
Освіта — лише одна ціль сталого розвитку із 17. Водночас вона найефективніша для досягнення інших цілей. Це найефективніший спосіб надихнути дітей, щоб готувати їх до створення кращих економіки, довкілля і суспільства. Це прекрасний інструмент для того, щоб готувати краще покоління дітей-лідерів, які будуть звільнені від стереотипів. Освіта має бути пріоритетом не тільки в гуманітарному вимірі, а й з огляду на стратегію розвитку держави. Сьогодні протягом перерви ми багато говорили про турбулентність у геополітичному становищі, про Афганістан і ту ситуацію, яка склалася там. Мені це нагадало цитату Рейгана щодо ролі освіти в країні. У 1983 році він сильно урізав військовий бюджет, щоб збільшити фінансування освіти. Пізніше, під час зустрічі з незадоволеними представниками Пентагону, він сказав: «Шановні друзі, якщо ви думаєте, що проблеми національної безпеки і оборони вирішуються лише в Пентагоні, ви помиляєтеся. Вони вирішуються щодня у наших школах, у наших класах». Це — прекрасний приклад, чому освіта має бути топ-пріоритетом будь-якої держави.
«Я мрію, борюся і працюю за Бразилію без комунікаційних бар’єрів»
У Бразилії 11 мільйонів громадян з порушеннями слуху. Тож нещодавно уряд схвалив законопроєкт, що визнає двомовне викладання: португальською та бразильською жестовими мовами. Я мрію, борюся і працюю за Бразилію без комунікаційних бар’єрів, де цінності та права всіх людей поважають.
У відповідь на виклики коронакризи Міністерство освіти Бразилії запустило програму «Час навчатися». Це навчальний курс для вчителів та родин, що доступний на онлайн-платформі та спрямований на дітей молодшого шкільного віку. У програму входили вже понад 4 мільйони разів. Окрім того, орієнтуючись на ту саму аудиторію, міністерство запустило безкоштовний додаток «Графогейм». Він навчає розпізнавати літери та складати слова. Потрібно переосмислити освіту, щоб усі учні та студенти мали доступ до контенту, що поширюється школами та університетами.
«Рівень освіти не вимірюється лише академічною успішністю»
Ми провели національне опитування дітей у Литві протягом першого карантину. З’ясувалося, що значно більше дітей показали гірші результати після дистанційного навчання. Хоча дітям сподобалося онлайн-навчання. Це означає, що нам потрібно звернути увагу на тих дітей, котрим було важче навчатися дистанційно.
По-друге, виявилося, що діти негативно оцінили свою мотивацію в продовженні навчання. Це збігається з показниками інших опитувань щодо того, що найбільшим викликом пандемії був емоційно-психічний стан людей у цілому і дітей особливо. Більшість дітей стикнулися з емоційними проблемами. Сьогодні ймовірність того, що в учнів молодшого віку з’являться психологічні проблеми, у 2,5 рази вища, ніж це було у 2018 році.
Навіть більше, добробут дітей погіршився в ті часи, коли школи були закриті. Побільшало скарг дорослих та дітей на зайву вагу, головний біль, погіршення гостроти зору. Цей іспит пандемії дає нам можливість глибше зазирнути в питання добробуту дітей та освіти. Ми лише сьогодні починаємо говорити про те, як нова реальність змінить дитинство й освіту.
Нова реальність вимагає цілісного підходу. Рівень освіти не вимірюється лише академічною успішністю.
