Учні живуть у шкільному кампусі, мають по 4 уроки на день і займаються улюбленим спортом 5 разів на тиждень — так виглядає навчання в одній із приватних шкіл США. Чи легко учням з України адаптуватися до навчання у Штатах, і в чому секрет мотивації американських учнів ми розпитали в Каті Шимків. Їй 15 років і свій 10-й клас вона почала як іноземна студентка приватної школи неподалік Нью-Йорка. Зізнається, що за три місяці самостійного життя далеко від дому найбільше скучила за родиною, українським борщем і друзями.
Ми з батьками давно планували моє навчання у Штатах, бо я вже кілька разів їздила в літні табори в Америці. Консультанти допомогли скласти список зі 10 шкіл, які ми з мамою поїхали відвідати, бо не розуміли, як саме в США відбувається навчання.
Я хотіла, щоб школа мала велику територію — навіть уві сні уявляла, що навчаюся в місці, де маю багато простору. Я люблю танцювати і почала захоплюватися театром, тому іншим моїм критерієм було те, щоб у школі була можливість реалізувати ці захоплення. Тож я обрала школу, де є затишний учнівський театр. Його облаштували в приміщенні, де колись планували тримати овець.
Тато більше дивився на рейтинг — моя школа входить у ТОП-20 приватних шкіл США, тому він схвалив мій вибір. Для мене вирішальним було відчуття, що там дуже відкрите і дружнє середовище. Коли ми тільки приїхали відвідати школу як гості, і пізніше, коли я вже приїхала як студентка — усі дуже радо мене прийняли, допомагали. Було легко знаходити друзів — можна просто сісти за один столик з незнайомими людьми і одразу подружитися. В українській школі не так легко приймають новачків, існує якийсь бар’єр.
Як живуть іноземні студенти школи
70 % студентів школи живуть на території школи в кампусі — це невеличкі будинки на кілька поверхів, де в кімнатах по одному, двоє і троє живуть учні. У кожному домі також мешкають 3–4 сім’ї викладачів, і вони відповідальні за дітей у будинку. Я ділю кімнату із сусідкою — вона з Таїланду, ми дуже добре подружилися. Перед розселенням усі студенти заповнюють анкету із запитаннями про звички людини: коли любиш прокидатися, чи цінуєш чистоту в кімнаті тощо.
Прокидаюся о 7:15, уроки починаються о 8:30, але до того часу треба встигнути поснідати. Усі нові студенти протягом осіннього триместру мали робити check-in під час сніданку — відмічаєшся в їдальні. Це зробили для того, щоб учні входили у звичку і не пропускали сніданок. На сніданок завжди є тости, яйця, сосиски, фрукти, омлет — за ним завжди черга, бо його роблять при тобі, як у готелі. Зазвичай беру омлет щовихідного, бо тоді черга не така велика.
Як минає типовий шкільний день
Уроки тривають з 8:30 до 15:20 з перервою на обід 30–40 хв. У кожного студента індивідуальний план навчання, тому залежно від мого розкладу, я обідаю або після 2-го, або після 3-го уроку. Це зробили тому, що в школі понад 700 студентів і пообідати всім одночасно було б неможливо.
Уроки тривають 1 годину 15 хвилин. Я дуже хвилювалася, що це довго, і я буду втомлюватися. Але потім оцінила переваги — за урок встигаєш пройти більше матеріалу. У день у мене 4 уроки, і ти зовсім не стресуєш, що в тебе щодня купа предметів.
З 15:20 до 18:00 кожен студент займається спортом, який обрав. В осінньому триместрі я ходила на танці — мала тренування 5 разів на тиждень. У наступному триместрі братиму участь у театральній постановці мюзиклу «Сімейка Адамсів» — і це забиратиме точно більше часу, але я дуже хочу цього. У школі є футбол, американський футбол, хокей. Щосереди уроки закінчуються о 12:30 і кожен урок триває 50 хвилин. Усі школи району Нью-Інгланд домовилися про це, бо щосереди і по суботах школи проводять ігри, і щоб команди встигали пообідати і поїхати на змагання, а інші могли повболівати за свої спортивні команди, уроки закінчуються раніше.
Після занять спортом усі студенти вечеряють: якщо приходжу в їдальню о 18 вечора, знаю, що до 19 години звідти не вийду — поки з усіма поспілкуюся. Оскільки в школі немає батьків, які б нас контролювали, ми маємо свої check-in: до 19:30 маєш підійти до свого будиночка і відмітитися у викладача, що ти на місці, з тобою все ок.
Щодня, окрім п’ятниці і суботи, у нас є study hall: дві години з 19:45–21:45, протягом яких усі учні роблять свої домашні завдання. Тоді маєш відчинити двері у свою кімнату і викласти телефон у коридор. Це дуже класно: входиш у звичку, що тебе контролюють, але не дуже суворо, вчитель може зайти і перевірити, чи ти справді робиш завдання. Можеш навчатися за партою чи на ліжку. А телефон відкладаєш, щоб не відволікав. У цей час працює бібліотека, і там є старші студенти, які можуть допомогти з математикою чи англійською.
Що і як вивчають в американських школах
На початку уроку вчитель озвучує наш план, потім пояснює матеріал, далі ми практикуємося. Я маю англійську мову і французьку як другу іноземну — тут ми дивимося фільми, граємо в Kahoot!, практикуємо розмовні навички. На уроках англійської багато спілкуємося, проводимо дискусії. Я була здивована: ми зовсім не вчимо граматику — Present Simple чи Past Simple, але вивчаємо пунктуацію. Це дуже схоже на те, як ми вчимо українську. Наприклад, ми проходили тему апострофа з англійської, читали історії і тексти, розбирали, як і де він вживається, вчителька змінювала текст, щоб ми могли знайти помилки.
Коли складала свій індивідуальний план навчання, обирала самостійно рівень предметів — так робить кожен студент. Для англійської є обов’язковий рівень для всіх учнів. Для решти предметів обираєш приблизно рівень для себе. Із математикою я вгадала — обрала високий рівень, а з французької обрала середній, і там мені було дуже легко. Але до початку жовтня можна змінювати рівень чи клас. Тому на уроках я працюю з різними учнями і кількість дітей у класі також змінюється: наприклад, на математиці зі мною ще 15 учнів, а на історії — 8.
Відчуваю, що з математики маю хорошу базу — на початку року в американській школі ми вивчали те, що я вже проходила в 9-му класі української школи, але тут ми йшли глибше в теми. Зараз проходимо лінійні функції.
У 9-му та 10-му класах маєш узяти курс всесвітньої історії, а в 11-му всі обов’язково мають пройти курс історії США. Курс з історії 10-го класу почався з 15-го століття і за рік вивчають теми аж до Другої світової війни. Це було трохи шоком для мене, бо 15–16 століття ми проходили в 7-му класі і дійшли до Першої світової у 9-му класі.
Друга відмінність — курс історії в Україні концентрується на Європі, а тут ми вивчали багато про країни Азії, Китай, Японію. Дуже цікаво дізнатися, що відбувалося в Європі та в інших частинах світу одночасно. На домашні завдання маємо читати тексти, підручник, занотовувати, а під час уроку проводимо обговорення, дебати або робимо проєкти, наприклад, про те, як Колумб побачив корінне населення Америки, коли прибув. Ми читали записи самого Колумба, як він описував свій досвід.
Цього року взяла хімію, фізику братиму наступного. За рік американські учні також проходять усю програму з хімії — ми починали з дуже елементарних речей, які я вже знала, бо вчила це в Україні, але заглиблювалися в них більше. Мали три лабораторні роботи: на одній з них вимірювали відсоток цукру через густину, а потім намагалися вгадати, скільки цукру містить фанта чи кола. Звісно, ця тема в американській програмі невипадкова, але в моїй школі дуже підтримують здорове харчування — у їдальні не подають газовані напої.
Як адаптуватися до навчання за кордоном
Найскладнішим було те, що я боялася — переживала, що мене не приймуть у товаристві учнів. Перші 2–3 тижні постійно себе накручувала. Я не та людина, що має мільйон бестфрендів — в Україні було кілька близьких подруг. Але все минуло, коли побачила, що до мене всі відкриті, і я сама до них відкрилася.
У нашій школі 15 % іноземних студентів. Є людина, яка відповідає саме за учнів з інших країн — для нас організовують зустрічі і події, щоб ми спілкувалися.
Раз на триместр кожен клас має таку пафосну вечерю з гарно сервірованими столами і дрес-кодом — це допомагає зрозуміти, що ми вже дорослі — young adults.
На вихідних ми зазвичай відпочиваємо, довше спимо, у їдальні подають бранч — сніданок і обід разом.
Я вже мала проби в нашому шкільному театрі: треба було показати акторську майстерність — прочитати уривок тексту з мюзиклу, заспівати і станцювати. Але це проходило в дружній атмосфері, я зовсім не хвилювалася, тепер дуже очікую на репетиції. Театр — сфера, яку я хочу вивчати більше, можливо це стане моїм великим захопленням у майбутньому.
Що мотивує студентів до навчання
Оцінки в американських школах — це літери A, B, C, D, F. Кожна буква має відсотковий відповідник: 50-75% — С, 75-85% — B, 85-100% — А. F — failed, не склав.
У мене всі А та А-. Я й в Україні була відмінницею, але в Америці цікавіше, бо в більшості студентів моєї школи оцінки 90 і вище, фактично, усі відмінники. Мені це подобається, бо перебуваю в середовищі, де всі вмотивовані вчитися, і кожен прагне отримати вищий бал. За цей час зрозуміла, що у шкільній системі США інші цінності: професія вчителя високо цінується, студенти розуміють, що в них є великий вибір університетів і шкіл, і навчання для дітей є пріоритетом. Вважаю, що робота вчителя надзвичайно важлива, адже вони формують нас. Сподіваюся, що і в Україні вчителі так само матимуть високий авторитет серед учнів і суспільства. У США всі вчителі хочуть тобі допомогти. Наприклад, мій викладач хімії живе в нашому будиночку, тож я бачу його щодня. Спершу було незвично, але тепер розумію: вони не просто вчителі, а частина нашого шкільного ком’юніті, як друга родина для нас.
