Як врахувати особливості сучасних учнів середньої школи та зробити викладання англійської для них якомога ефективнішим.
«Я все ще пам’ятаю наші уроки англійської в середній школі, десь у сьомому чи восьмому класі. Щоразу наш учитель галантно заходив у клас і подавав те саме вишукане меню: зубріння міксу зовсім не пов’язаних між собою слів, гори ксерокопій із граматичними вправами, диктанти, а на десерт — заучування текстів та діалогів на пам’ять. Щоразу він, наче мантру, промовляв: «Повторення — мати навчання». І ми повторювали, повторювали й повторювали…» Впізнаєте себе? А може, ви — той самий учитель? Тоді є проблемка — це було 20 років тому! Двадцять, Карл!
На щастя, популярність соціальних медіа та інтернету загалом змінили спосіб вивчення мов — на краще. Тому сучасним викладачам іноземних мов просто життєво необхідно звертатися до потреб та інтересів сучасних учнів.
Хто такий сучасний учень середньої школи?
Зазвичай у середній школі ми працюємо з дітьми віком від 10 до 16 років. Цей вік заведено називати перехідним чи підлітковим. Він починається, коли частина мозку, відома як гіпоталамус, починає виділяти гормон, що приводить у дію гіпофіз і статеві залози. Ті починають виробляти чоловічі або жіночі статеві гормони. Як правило, це відбувається, коли людина досягає 14-річного віку. Але в деяких країнах із високим рівнем охорони здоров’я активація статевих залоз починається дещо раніше. Директор Центру дитячого здоров’я Королівської дитячої лікарні в Мельбурні професор С’юзан Сойєр вважає: попри те, що вікові категорії завжди визначалися досить довільно, період із 10 до 24 років підходить якнайкраще під цю категорію. Особливо з огляду на те, як сьогодні розвиваються підлітки.
Як це стосується нас, вчителів? Робота з підлітками — непросте завдання. Здається, цю думку поділяють викладачі іноземних мов у цілому світі. Проте не всі: одні викладачі дуже зацікавлені працювати із цією спеціальною віковою групою, іншим не подобається такий виклик. Правда в тому, що викладати англійську як другу чи іноземну мову (ESL/EFL) підліткам ніколи не було легко. Згідно з останніми дослідженнями в галузі нейронаук, причини цього можуть лежати в дозріванні мозку підлітків. Під час перехідного віку вони зазнають багатьох фізичних і когнітивних змін, які проявляються в класі. Наприклад, педагоги зазначають, що деякі учні безперервно розмовляють і зазвичай не дуже захоплені діяльністю, яку ті запланували на урок. Найгірше, що навіть якщо учні співпрацюють, вони можуть залишатися зосередженими, лише якщо їм вдається не заснути!
Дозрівання мозку відбувається зазвичай від задньої частини до передньої. Нейрофізіологи довели, що ділянка мозку, яка дозріває найшвидше під час підліткового віку — це префронтальна кора. Вона активно бере участь у прийнятті рішень, мисленні наперед і порівнянні ризиків та винагород. Саме цей факт впливає на всі аспекти підліткової поведінки, оскільки передня частина мозку відповідає за функції мислення та контроль імпульсів і емоцій. Мотивація, тобто здатність мати достатньо ілюзій та імпульсів для досягнення мети, також міститься в префронтальній корі. Порівняно зі старшими, зрілішими учнями, підлітки, як правило, менш відповідальні за виконання домашніх завдань, мають проблеми з відкладанням задоволення, їм важко викликати силу волі для підготовки до іспитів. Як пише професор психології Лоуренс Штейнберг у своїй книзі «Перехідний вік» (Adolescence, 2008), підлітковий мозок «має добре розвинений прискорювач, проте лише частково розвинене гальмо». Не дивно, що навчання та виховання підлітків — непросте завдання!
Особливі потреби підлітків та як їх задовольнити на уроці англійської
Перешкоди в навчанні підлітків можна значною мірою подолати, якщо зрозуміти основні причини їхньої поведінки. І зробити правильний педагогічний вибір, який допоможе впоратися з їхнім фізичним та емоційним станом. Підлітки мають специфічні потреби, і їхнє визнання допомагає вчителям створити осмислене навчальне середовище. Хоча ці потреби, безумовно, є в більшості учнів, вони найбільш виражені в підлітковому віці.
Потреба гри та соціальної взаємодії
Підліткам подобається бути зі своїми однолітками, і вони іноді не можуть дочекатися, поки закінчиться урок, щоби розважитися з однокласниками. Із цієї причини середовище для вивчення мови з великою кількістю соціальної взаємодії є набагато сприятливішим для навчання, ніж таке, де практично немає взаємодії. Це означає, що важливо створити якомога більше простору для автентичного спілкування на уроках і завжди розглядати групову роботу як корисний складник діяльності з мовної практики. Як додатковий зиск від спільної, інтерактивної групової роботи ви отримуєте підхід, орієнтований на учнів (student-centered approach), у якому вчитель виконує роль фасилітатора, а не вчителя, і це сприяє залученню учнів та вивченню мови.
Потреба відпочинку
Професор психіатрії та поведінки людини Мері Карскадон у свої книзі «Коли зіткнулися світи: потреби підлітка у сні проти суспільних вимог» (When worlds collide: Adolescent need for sleep versus societal demands, 1999) зазначає, що підліткам потрібно близько дев’яти годин сну вночі, щоби залишатися активними впродовж дня. Однак здебільшого рідко хто з них отримує таке задоволення, і саме тому вони можуть спати на уроках. Вони просто борються зі сном! Викладачі повинні цілком серйозно брати це до уваги під час планування занять. Якщо підлітки сплять на уроці, ми повинні запропонувати їм варіанти психічної стимуляції та фізичну активність.
Потреба фізичної активності
Дослідження, проведене в Університеті Колорадо, продемонструвало, що студенти, які вивчають англійську як другу мову, здебільшого віддають перевагу кінестетичному навчанню як основному стилю. Вчителі можуть легко підтримувати вивчення мови, поєднуючи фізичні рухи з конкретною метою, наприклад, вивченням нової мовної структури або відточуванням уже набутих мовних навичок.
Переміщення учнів у класі під час уроку може сприяти вивільненню ендорфінів. А також інших важливих природних мотиваторів, як-от норадреналін і дофамін, які протидіють сонливості та допомагають студентам зосередитися. Коротка діяльність, яка передбачає рух, приводить до збільшення концентрації, що допомагає підліткам бути уважнішими протягом усього заняття.
Потреба навчатися в менш напруженому середовищі
Стрес, як правило, пов’язаний із дорослим життям і роботою. І ми всі знаємо, наскільки неприємно працювати в стресовому середовищі. Але правда в тому, що підлітки також можуть піддаватися високому рівню стресу в школі. Усе тому, що мозок має більшу пластичність під час статевого дозрівання.
Певною мірою ми можемо знизити рівень стресу наших учнів, якщо даватимемо їм вибір, коли це можливо, наприклад, із виконанням домашніх завдань або дедлайнів. Крім того, надання підліткам кількох опцій у навчанні дає їм змогу брати на себе відповідальність і досягати почуття реальної зацікавленості у своєму навчанні.
Інструменти для вчителя
Дайте їм поговорити.
Підлітки дуже зосереджені на собі та надзвичайно емоційні. Їм подобається розповідати про себе, своє життя, висловлювати власну думку. Дозвольте їм, наприклад, створити та вести свій блог. Тут вони матимуть змогу писати статті та навіть знімати відео. Соціальні медіа та інтернет дають для цього безліч можливостей. Це набагато цікавіше, ніж працювати на аркуші паперу. Тут вони можуть вільно та безкінечно говорити про те, що їх найбільше цікавить — тобто про себе самих. Використання відео є ефективним, тому що воно приносить зовнішній світ до ваших учнів, і вони можуть генерувати великі дискусії в класі. Також відео надихають учнів висловлювати власну думку та ділитися нею. Звісно, підготовка матеріалів і запитань до відеороликів для проведення уроку може забрати багато часу, тому ви можете ознайомитися з деякими вичерпними планами уроків, що ґрунтуються на коротких реальних відео на різні теми, на сайті Fluentize.com.
Дайте їм право голосу.
Підлітки хочуть знати, ЧОМУ вони щось роблять, ЯК це їм допоможе та ЯК це пов’язано з їхнім життям. Ви можете мотивувати своїх учнів, якщо ваші уроки будуть стосуватися їх безпосередньо. Власний досвід підлітків може виявитися набагато кориснішим, ніж будь-який ресурс із книжки чи інтернету. Дозвольте їм самим проголосувати та обрати теми, які їм буде цікаво вивчати.
Дайте їм покайфувати.
Сучасні підлітки ототожнюють поняття «веселощі» і «кайф» з поняттям виклику або челенджу. Нам, вчителям, залишається лише використати це на уроці. Для цього бездоганно підходить гейміфікація. Бінго… Хрестики-нулики… Шибениця… Ми давно граємо в ці ігри на уроках англійської. Але гейміфікація — це більше, ніж просто грати в ігри. Типові елементи гри, такі як дошка лідерів, аватари, бали, рівні, нагороди та значки — це теж елементи гейміфікації. Проте якщо ви захотіли гейміфікувати свій урок, то спочатку потрібно визначити мету, якої, як ви сподіваєтеся, ваші учні зможуть досягти, а вже потім скористатися елементами гри і самостійно розробити гру, яка допоможе вашому класу досягти цієї мети, включно з використанням згаданих раніше елементів.
Гейміфікація доводить свою ефективність. Деякі дослідження показують, що правильно застосована гейміфікація може поліпшити відвідуваність, підвищити розуміння змісту матеріалу, заохотити участь і, у кінцевому підсумку, поліпшити успішність.
Дозвольте їм «потусуватися».
Короткі вправи, під час яких учні переміщуються класом та спілкуються між собою, називаються mingle activities. Така «тусовка» допомагає учням розговоритися і створити дружню атмосферу. Щоби такі вправи були максимально ефективними, слід:
- забезпечити якомога більше простору, перемістіться, наприклад, на відкритий простір або на вулицю;
- чітко проінструктувати учнів про те, як організовуватися: у ряди, кола, групи тощо;
- завжди слідкувати за чіткою метою кожної вправи (не слід давати вказівки на кшталт «talk about travel with your partner», краще сказати «find a country you’ve both visited twice» або «compare your favorite sightseeing activities»).
Класичним прикладом mingle activity є «Find someone who…», у якому учні отримують список характеристик, які вони повинні знайти у своїх однокласників.
Наприклад, «Find someone who…»:
- Has been to Lviv
- Takes dance classes
- Loves calamari
- Is allergic to dairy
- Was born in August
- Speaks more than two languages…
Ще одним із прикладів є так звані Conver-Stations. Дайте невеликим групам час для обговорення певної теми. Коли закінчується час, половина членів кожної групи міняється із сусідньою групою. Вони діляться результатами обговорення своєї першої групи, а потім переходять до нової теми. Або скажіть учням стати в два ряди один навпроти одного. Напишіть на дошці або поставте питання і скажіть, що учням потрібно його обговорити протягом 30 секунд. Потім ряди зсуваються на одного учня, учні отримують нового партнера, і ставиться нове питання.
Дайте їм незалежність!
Маленьку, але все-таки НЕЗАЛЕЖНІСТЬ підліткам може дати task-based approach, який зосереджується на засвоєнні мови через виконання відповідних завдань у невимушеній, позитивній атмосфері. Information gap, reasoning gap і opinion gap — основні типи завдань у цьому підході.
- Information gap — завдання, що передбачають передавання інформації від однієї особи до іншої, від однієї форми до іншої або з одного місця в інше. Наприклад, двоє студентів можуть мати різні розклади навчання, але вони хочуть знайти час, щоби зібратися разом на чай. Вони повинні отримати відповідну інформацію один від одного, щоби визначити, коли обидва вільні, а також коли їхній вільний час збігається з часом, коли працює кафе. Такий вид діяльності дає учням змогу запитувати інформацію, просити роз’яснення та обговорювати їх, а також робити відповідні висновки.
- Reasoning gap — завдання, у якому ви просите своїх учнів отримати інформацію з того, що ви їм даєте. Вони повинні зрозуміти та передати інформацію, як і в попередньому типі завдань, проте тепер вони повинні використовувати логіку та власні висновки для того, щоби вирішити, яку інформацію слід передавати і як слід розв’язати проблему. Наприклад, ви можете попросити своїх учнів обрати між швидкістю та вартістю, а також між ціною та якістю з огляду на певну ситуацію та різні обмеження.
- Opinion gap — завдання, в яких учні повинні висловлювати свої особисті вподобання, почуття або ідеї щодо конкретної ситуації. У старших класах ви можете попросити їх узяти участь у дискусії або дебатах про політичну чи соціальну проблему. Дещо молодші школярі можуть закінчити історію. У цих видах діяльності немає правильної або неправильної відповіді, а отже, немає об’єктивних засобів, за допомогою яких можна судити про результати, поза тим, що те, що роблять або говорять учні, вирішує поставлене завдання. Ви можете обмежити їх у кількості слів або часі, а також попросити використовувати певні мовні конструкції. Інакше оцінка суб’єктивна, а не об’єктивна.
На сайтах fluentu.com та how-to-teach-english.ontesol.com ви зможете знайти багато завдань, які є прикладами task-based approach, і використовувати їх на своїх уроках. Останній є сильним комунікативним підходом, у якому учні витрачають багато часу на спілкування.
Який би спосіб роботи на уроці ви не обрали, підліткам завжди подобатимуться вчителі, які «в тренді». Якщо ми постійно рухаємося вперед і розвиваємося, нашим учням буде з нами цікаво. А для того щоби бути в курсі всіх найновіших і найкращих методик навчання англійської, є спеціальні курси для викладачів. Новинкою, яка вже успішно завойовує серця педагогів в Україні, стали курси від Кембриджського університету CELT-P (для тих, хто працює в початковій школі) та CELT-S (для тих, хто навчає учнів середніх шкіл). Тепер ці міжнародні кваліфікації можна отримати й українським вчителям у Grade Education Center нарівні з CELTA у різноманітних форматах, у тому числі — CELTA online.
І пам’ятайте: краще знати, як чогось навчитися, ніж просто щось знати.
