Уряд затвердив новий Державний стандарт профільної середньої освіти, що має стати важливим кроком до більш гнучкої та персоналізованої освіти в Україні. Учнівська молодь матиме змогу обирати профіль навчання, а також окремі предмети та курси. Керівник директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний на прохання Освіторія.Медіа робить «розпаковку» освітньої політики. То які зміни чекають на учнів 10–12-х класів із 2027 року згідно з новим Стандартом профільної середньої освіти?
Спікер:
Ігор Хворостяний,
керівник директорату шкільної освіти
❓Реформа НУШ стартувала у 2017 році. Усі наступні роки вона з різним темпом і успіхом рухалася. У 2027 році впровадження реформи дійде до старшої профільної освіти і торкнеться 10–12-х класів. Яке місце в цій історії відводиться Державному стандарту профільної середньої освіти та що нового він пропонує?
✔ — Стандарт не розв’яже всіх проблем освіти, але створить передумови для того, щоб ми відійшли від радянських підходів та упереджень і змогли вільно моделювати освітній процес та допомагати учням вибудовувати власну освітню траєкторію, — переконаний Ігор Хворостяний.
Якщо говорити простими словами, Стандарт — це загальна рамка, що описує, куди має рухатися зміст освіти. Цей документ окреслює очікувані результати навчання.
✅ На основі Стандарту пишуть програми з предметів чи курсів.
✅ Стандарт окреслює рамку, як новий зміст освіти буде впроваджуватися — йдеться про діапазон кількості годин на вивчення освітніх галузей.
❌ Розподілу за навчальними предметами чи курсами у Стандарті немає.
Наразі у нас є дев’ять освітніх галузей, і в межах кожної можуть існувати різні комбінації. До прикладу, у мовно-літературній галузі можуть окремо існувати курси української мови, української літератури, зарубіжної літератури. Другий варіант: може існувати окремо українська мова та інтегрований курс української та зарубіжної літератур. Є ще третій варіант: інтегрований курс усіх цих предметів.
✅ Стандарт виписується за освітніми галузями для того, щоб можна було вільно утворювати різні комбінації з окремих навчальних предметів чи інтегрованих курсів.
❓ Кого стосується новий Стандарт профільної середньої освіти?
- учнів шкіл (зокрема й спеціальних чи спеціалізованих закладів освіти);
- учнів так званих профтехів;
- учнів у закладах фахової передвищої освіти;
✔ Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування: академічне та професійне.
❓ Коли Стандарт набере чинності?
✔ Із 1 вересня 2027 року.
❓ Коли стартує пілотування реформи профільної середньої освіти?
✔ У 2025 році — за два роки до старту в ліцеях, на один рік раніше, ніж зазвичай.
❓ А що далі?
✔ На основі Стандарту будуть написані модельні навчальні програми, які в деталях описуватимуть, як досягати очікуваних результатів.
Чому пілотування нового Стандарту почнеться на рік раніше?
Це зумовлено кількома вагомими факторами.
- Потрібна достатня кількість часу на розробку та апробацію якісних навчальних матеріалів. Адже досить часто перешкодою для навчання є неякісний контент і підручники. Усе тому, що в авторських колективів обмаль часу на написання цих матеріалів. Вони їх пишуть швидко, щоб встигнути пройти експертизу, узяти участь у конкурсі та бути надрукованими. Зрештою в школу заходить нашвидкуруч зроблений навчальний контент.
- Профільна освіта має свою специфіку. Новий Стандарт пропонує в розподілі годин на навчальні предмети й інтегровані курси орієнтуватися на принцип учнівського вибору.
Приклад
Можливо, ви теж бачили в американських фільмах момент, коли учні розходяться по різних аудиторіях на обрані ними предмети? Так ось, саме профільна освіта дає право широкого вибору дисциплін. Цей досвід гарно показав себе в різних світових освітніх системах. Крім того, деякі дисципліни українські учні вивчатимуть поглиблено, а інші — на базовому рівні.
4 головні новації нового Стандарту, про які варто знати
⭕ Це перший Стандарт виключно для профільної освіти та 10–12-х класів. До цього існував один стандарт для базової і старшої школи.
⭕ Стандарт базується на компетентнісному підході.
У документі ви не знайдете вичерпного переліку тем, які потрібно вивчити. Усе тому, що Стандарт відштовхується від компетентнісного підходу. А компетентності закон тлумачить як динамічну єдність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей. Стандарт виписує через компетентнісний підхід очікувані результати, кінцеву точку шляху, якої мають досягти учні після закінчення циклу навчання.
Приклад
Очікуваний результат — навчитися розрізняти факти і фейки в текстах ЗМІ. А на яких рівнях і в яких темах ми це впроваджуємо та відпрацьовуємо — залежить від учителя. Це може бути включено в тему «Структура статті в медіа», «Тема та ідея тексту» тощо.
⭕ Розподіл годин за Стандартом передбачено за, скажімо так, трьома кошиками: можна обрати ступінь заглиблення в профіль.
➖ «Обов’язкові години» для всіх
Це предмети й курси, обов’язкові для опанування: українська мова та література, історія, математика, іноземна мова — все те, з чого учні в кінці навчання мають підсумкове тестування.
➖ Години для навчання за обраним профілем
Якщо ти обираєш, наприклад, математичний профіль — логічно, що годин математики у розкладі побільшає. Є кілька варіантів, як ти можеш розподіляти ці години:
Варіант 1
На збільшення кількості уроків математики.
Варіант 2
На окремі курси за вибором, пов’язані з вивченням математики: на межі математики, інформатики та Big data, наприклад.
➖ «Вільний вибір»
Незалежно від обраного профілю, сфера зацікавлень особистості завжди ширша, ніж вузька спеціалізація. Ми маємо відійти від міфу про те, що якщо ти фізик, то ненавидиш літературу, мову, театр. А якщо ти гуманітарій, то, мовляв, не надто розумний, адже не здатен мислити логічно. Це не що інше, як радянський стереотип. І це так у житті ніколи не працює. Ось я, наприклад, філолог за фахом, але завжди обожнював хімію. Одне другому не завада. Тож незалежно від вибору профілю є можливість вільно обирати предмети та курси, у яких молода людина зацікавлена особисто.
Співвідношення годин варіюватиметься від класу до класу.
У 10-му класі менше вибору: приблизно 30% годин — на вибір учня. Це пов’язано з тим, що 10-й клас — адаптаційний цикл профільної освіти. Час, коли учням потрібно спробувати різне та визначитись із профілем. У цьому процесі необхідна підтримка з тим, що учневі подобається: має спробувати кілька варіантів. Ще одна причина — можливість перевідкрити для себе певні дисципліни.
Наприклад, учень не дуже товаришував з математикою чи українською мовою. На це могли впливати різні суб’єктивні чинники, включно з темпераментом учителя. Тож це змога дати шанс так званим не моїм курсам.
До 12-го класу кількість годин на вибір зростає пропорційно, і там ситуація дзеркально протилежна: приблизно 30% обов’язкових предметів і 70% вибору.
⭕ Заклади освіти самостійно визначатимуть профілі
У новому Стандарті немає вичерпного переліку профілів. На мою думку, його і не може бути. Тому що одна річ — мислити й мріяти широко, і зовсім інша — розуміти, наскільки різні можливості має кожен заклад освіти, який кадровий потенціал чи суспільні запити в різних громадах. Тому профілі кожен заклад освіти визначатиме самостійно.
Але надати освітянам абсолютну свободу = залишити без орієнтира. Тож у Концепції ми зібрали ці орієнтири:
➜ Профілі базуються на галузях, визначених Стандартом.
Важливо: галузі в Стандарті не дорівнюють профілю.
Приклад
Часто ставлять питання на кшталт: у Стандарті є соціальна та здоров’язбережувальна галузь, а що це за профіль? Та насправді в галузі можна вивчати багато предметів та інтегрованих курсів. Підприємництво та фінансова грамотність — це також соціальна та здоров’язбережувальна галузь.
➜ Профіль може базуватися як на одній, так і на кількох галузях.
Саме тому освітні галузі можуть бути хорошим орієнтиром. Частина профілів може збігатися з освітніми галузями. Наприклад, є математична освітня галузь і може бути математичний профіль. Але є й інші випадки.
Приклад
Той же STEM поєднує і природничну, і інформатичну, і технологічну, і частково математичну. Тобто профіль може базуватися на кількох галузях.
4 кластери профілів
Для впорядкування ситуації з множинністю профілів, забезпечення певного балансу та на основі пропозиції Національної академії педагогічних наук України у Концепції МОН запропонувало 4 кластери, у межах яких заклади освіти можуть визначатися з профілями:
- природничий кластер;
- мовно-літературний кластер;
- історико-суспільний кластер;
- IT-кластер.
Приклад
Якщо в Білій Церкві є фармацевтичний завод «Біофарма», а в місті чималий запит на навчання на біологічному, хімічному чи хіміко-біологічному профілі — місцевий заклад освіти, який має лабораторії та інші потужності, може запропонувати здобувачам освіти відповідний профіль.
Названі вище чотири кластери дозволять впорядкувати всю цю множину профілів, коли ми будемо планувати фінансування академічних ліцеїв. Адже той же хімічний профіль потребуватиме більшого фінансування, ніж, наприклад, історичний.
Важлива деталь: за збалансованість профілів у тій чи тій області відповідатимуть обласні департаменти освіти. Адже у здобувача освіти має бути вибір у межах свого найближчого місця проживання.
Питання із зірочкою
✳️ Освітній кар’єрний радник: хто це і яка його місія?
Щиро переконаний, що профорієнтація має стартувати ще в початковій школі і втілюватися на різних рівнях. Наразі ми в Міністерстві працюємо над тим, щоб запровадити профорієнтацію з базової школи, адже в старшій школі це вже запізно робити. Тож напрацьовуємо зараз ідею кар’єрного освітнього радника, який має почати працювати в базовій школі, а в старшій школі допомагатиме у вибудовуванні освітньої траєкторії учнівства. Я б дуже не хотів, щоб ми сприймали профорієнтацію як «дороговказ» ким ти маєш бути. Важливіше дізнатися, ким ти вже є, що тобі потрібно і що точно ні. І все це ширше, ніж просто профорієнтація. Кар’єрний освітній радник допоможе не лише з визначенням професії, а й з усвідомленням зон розвитку, сильних сторін і розвитком soft skills, які Андреас Шляйхер називає вже просто навичками для життя — вони вже перетворились, по суті, на тверді навички.
✳️ За яким принципом створюватимуться академічні ліцеї?
Відповідь на це питання варто шукати в законодавчій базі. І тут є кілька проблемних зон. Першочергово закон говорив нам про те, що ліцеї мають бути відокремлені від інших типів закладів освіти. І за концепцією НУШ цих ліцеїв мало бути два різновиди: академічні та професійні. Академічний орієнтований на подальше здобуття вищої освіти, професійний — на порівняно швидке здобуття професії та вихід на ринок праці.
А в 2021 році до цього закону внесли зміни. Відтепер виписано статтю закону так: як виняток в академічних ліцеях також може існувати і початкова, і базова школа. Моя особиста думка: такий підхід неправильний, тому що за педагогічною суттю цілі початкової та профільної освіти — різні. Фінансувати та знаходити кадрові ресурси для цих двох типів закладів — різна історія. По-хорошому, академічний ліцей має тісно співпрацювати із закладом вищої освіти. Але закон є закон. Тож на сьогодні юридично є можливість в академічних ліцеях створювати інші ланки освіти.
Принципи мережування закладів освіти також визначає закон. І він говорить, що мережу закладів освіти формують органи місцевого самоврядування. МОН не може і не має диктувати, скільки ліцеїв і в яких областях створювати. Ці рішення ухвалюватимуть органи місцевого самоврядування.
