Поки у Великій Британії та монаршій родині триває жалоба за принцом Філіпом, ми зібрали факти та спогади про його навчання. Як формувалася особистість герцога Единбурзького? Якою була роль школи у його житті? Та чому спадкоємець британської корони принц Чарльз називав свою школу тюрмою? Читайте в матеріалі вчительки громадянської освіти, яка увійшла в ТОП-50 Global Teacher Prize Ukraine 2020, Лесі Юрчишин.
За останні кілька днів ім’я принца Філіпа, герцога Единбурзького, стало чи не найбільш згадуваним у медіа. Багато журналістів перелічили і досягнення, і дивацтва принца, згадали про вигнання його сім’ї з Греції, розлучення батьків, психічну хворобу матері та одруження сестер із нацистами. Проте якось оминули його освіту. Лише уявіть: у 7-річному віці Філіпа відправили на навчання до родичів в Англію. Інакше кажучи, відірвали від сім’ї, що вже почала розпадатися. Як дитина змогла впоратися з усіма цими негараздами? І не просто впоратися, а ще й подолати їх, досягти спортивних успіхів і одного дня так запасти в око 13-річній принцесі Лілібет, що згодом саме вона відстояла вибір свого серця перед батьком-королем.
Усе завдяки школі Ґордонстоун
Із самотнього підлітка Філіп виріс харизматичним, упевненим у собі, потужним гравцем-капітаном шкільних команд із крикету та хокею, жартівником, особливе почуття гумору якого досі обговорює світова преса. Сам принц, уже в старшому віці, неодноразово казав, що все це заслуга Ґордонстоуна. Це новаторська школа, заснована відомим німецьким освітянином єврейського походження Куртом Хайном, який виїхав з Німеччини після приходу нацистів до влади.
Ґордонстоун і досі успішно працює як «бордингова» школа, тобто школа пансіонного типу з цілодобовим проживанням учнів. Зазирніть на їхній офіційний вебсайт, і ви переконаєтеся: принца Філіпа, одного зі своїх перших учнів, школа особливо цінує. Тут навіть є іменна премія, запроваджена у 1956 році, що дає змогу навчатися дітям з незаможних сімей.
«Ти здатен на більше»
Гасло школи «Plus est en vous» можна перекласти як «Ти здатен на більше/Більше в тобі». Це мотто широко реалізується в позанавчальних активностях — найрізноманітніші види спорту (такі як водне поло, хокей, крикет, управління яхтою у відкритому морі), драма, танцювальні ансамблі. Обов’язковою умовою є паралельне здобуття певної «service» кваліфікації — пожежник, рятувальник у горах тощо і служіння на благо місцевої спільноти.
Віддаленість школи від великих міст, близькість до Північного моря, складні кліматичні умови, «крижаний» ранковий душ, великі кімнати на 7–10 учнів, спільні регулярні походи та змагання навіть під дощем справді загартовують учнів і привчають їх долати будь-які труднощі.
Ґордонстоун не всім до снаги
Наскільки школа допомогла принцу Філіпу повірити в себе, настільки ж цілковито придушила особистість його найстаршого сина — принца Чарльза.
Чарльз від народження був під пильним поглядом як спадкоємець корони, тож ріс сором’язливим та хворобливим, здригався навіть при підвищенні голосу, проте дуже хотів догодити своїм батькам, яких бачив так мало. Потрапивши в суворі умови навчання за 940 кілометрів від дому та люблячої бабусі, він потерпав від булінгу однокласників та постійних завищених очікувань успішного батька — члена наглядової ради цієї ж школи. Можливо, саме тому принц Чарльз і досі у своїх інтерв’ю згадує роки навчання у Ґордонстоуні як «тюрму». Кажуть, що і тілесні покарання не оминали найтитулованішого учня школи.
Чому ж батьки не забрали хлопця зі школи і не знайшли для нього менш суворі умови навчання? Принц Філіп був твердо переконаний, що лише Ґордонстоун зможе зробити із Чарльза справжнього чоловіка. Але напевне щось пішло не за планом. Чи варто й казати, що своїх дітей, принців Вільяма та Гаррі, принц Чарльз не відправляв у Ґордонстоун?
А от двоє молодших дітей Королеви, принци Ендрю та Едвард, також навчались у Ґордонстоуні, і жодних критичних чи схвальних слів від них на адресу школи знайти не вдалося. Там само отримували освіту і діти принцеси Анни. А вона й досі є членкинею наглядової ради Ґордонстоуна, хоча в цій школі не навчалась, бо на той час заклад був лише для хлопчиків.
Хай там як, навіть найкраща у світі школа не замінить дитині сім’ю. Але коли навчальний заклад формує міцну спільноту, а цінності родини та школи збігаються з природними талантами дитини, тоді випускники виростають справді неординарними особистостями.
