Навантаження вчителя — предмет суперечок та навіть педагогічних страйків у багатьох країнах. Адже педагоги працюють щотижня значно довше, ніж представники більшості інших професій. Але чи скрізь це однаково? Чи бувають норми часу, скажімо, на підготовку до занять? Що можна покращити силами окремої школи? Зібрали для вас закордонний досвід педагогічного навантаження. Ви справді здивуєтесь, дізнавшись скільки працюють учителі в різних країнах світу.
Україна: від 18 годин на тиждень до 18 годин на день
Як багато має працювати вчитель в Україні? Хтось скаже: 18 годин на ставку. А хтось: доки все не зробить. І обидва матимуть рацію. Адже стільки всього треба, щоб провести ті 18 годин занять! Планувати, займатися документацією, готуватися до уроків, а нині часто у двох форматах — очному та дистанційному, готувати роздаткові матеріали, перевіряти письмові роботи, допомагати тим, хто не встигає на заняттях або, наприклад, хоче на перерві розповісти вірша, якого не вивчив вчора… А ще наради, батьківські збори, підвищення кваліфікації, оргпитання, виховна робота. І все це не унормовано законодавством. Звісно, там є про те, що тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень згідно зі статтею 50 Кодексу законів про працю України. Але в педагогів вона перевищує, і це проблема не лише для нашої країни.
Так, є й інші професії, які потребують тривалої підготовки до, власне, виступу, але зазвичай це компенсується гарною оплатою праці (актори, музиканти, співаки). Є керівники шкіл, які слідкують за тим, щоб хоча б час перебування вчителя у школі не перевищував 40 годин на тиждень. Але, як діляться педагоги в освітянських групах соцмереж, зараз через незакриті вакансії є чимало директорів, які призначають по дві ставки, без права вибору. За них, звісно, заплатять, але якщо врахувати загальноєвропейські показники, коли на урочні години припадає в 1,5 рази більше позаурочної педагогічної діяльності, вийде, що таким учителям доводиться працювати по 90 годин на тиждень (або умовно по 18 годин на день).
Вчителі в Європі: від 3 до 7 уроків на день
Скільки занять мають провести вчителі інших країн? Учителі початкової школи Болгарії, за даними дослідження-порівняння, мають найменше в Європі «горлових» — 12 годин на тиждень (тобто 16 уроків), а на Мальті такий же педагог має відпрацювати з учнями аж 26 годин.
У більшості країн унормовано, скільки вчитель повинен перебувати у школі для позаурочної діяльності. І тут розбіжності чималі. У Латвії вважається, що для цього йому досить 2 годин на тиждень, а в Норвегії, залежно від віку учнів, додаткова шкільна діяльність сягає аж 15 годин.
Повне навантаження інколи визначається документально, інколи враховується як стандартний робочий тиждень у країні. Скажімо, у Греції вся діяльність учителів (у школі та вдома) не повинна перевищувати 30 годин. А в Іспанії визначені всі межі: 25 годин — на викладання предмета, ще 5 годин — на різні потреби, що вимагають перебування освітянина у школі, а вдома можна витратити на роботу ще 8 годин.
Як фінансово врегульована позаурочна діяльність у світі? В одних країнах (наприклад, США) вважають, що оплата нараховується за всі необхідні види роботи, які треба встигати виконувати у відведений час. В інших (як от у Туреччині) вважають, що вчителя мотивує, коли за кожен вид діяльності йому окремо нараховують гроші. Наприклад, 200 доларів — за підвищення кваліфікації, 50 доларів — за перевірку письмових робіт, навіть за наявність своїх дітей доплачують 170 доларів.
В Україні, як відомо, пішли шляхом доплат, які обчислюють як відсотки від тарифної ставки. Згідно з пунктом 3 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», зокрема, за класне керівництво вчитель має отримувати до 25%, за проведення позакласної роботи з учнями — 10–40%, за перевірку робіт — 10–20% тощо.
Дослідження свідчать, що в більшості країн Європи вчителі перевищують часовий ліміт і перепрацьовують у середньому на 4 години на тиждень. А ось якщо подивитися на країну трудоголіків Японію, то там знайшли дивне рішення: вчителям заборонено працювати понаднормово, якщо це перевищує 40-годинний робочий тиждень на 11 годин і більше.
Велика Британія: встигати, як на контрольній
Перевантаження вчителя — серйозна проблема в цій країні. Уряд постійно бере її на контроль і саме їй присвячене не одне дослідження. Кожен педагог має 20 годин на тиждень вести уроки. Ще 17 годин, які залишаються до стандартного британського робочого тижня, витрачає на позаурочну діяльність. І більшість керівників шкіл очікують, що весь цей час педагог проводитиме у школі. Саме тут, у кімнаті відпочинку, він має перевіряти роботи та готуватися до нових занять. Як на контрольній: не встиг — час вичерпано. Та в реальності це обертається тим, що в школі вчителі знаходять собі чимало додаткової активності з учнями та колегами (або їм знаходить керівництво), а те, що можна зробити вдома, таки роблять удома.
Дослідження педагогічного навантаження у 2023 році показало, що насправді робочий тиждень британських учителів становить 57 годин (на 20 годин більше, ніж у працівників інших сфер). У звіті благодійної організації Education Support ідеться про те, що дві третини вчителів витрачають понад половину свого часу не на викладання, а на адміністративні та бюрократичні завдання, а в учителів середніх шкіл уроки становлять лише чверть реальних витрат часу.
Ось усереднені підрахунки на тиждень:
- 7,5 годин — індивідуальне планування та підготовка до уроків;
- 6 годин — перевірка письмових робіт;
- 6 годин — командна робота з колегами, ділове спілкування та участь в управлінні школою;
- 5 годин — консультування учнів та допомога з прогалинами у знаннях поза заняттями;
- 4,5 години — адміністративна робота;
- 4 години — робота з документацією;
- 3 години — позашкільна робота за ініціативою адміністрації;
- 2 години — спілкування з батьками;
- 1,5 години — робота з учнями, що залишені після уроків, виховні бесіди.
Після чергового страйку вчителів уряд Великої Британії створив робочу групу зі зменшення робочого навантаження педагогів. Їй доручено розробити заходи, які скоротять п’ять годин робочого тижня. До слова, у 2019 році така сама акція завершилася успіхом.
Франція: забагато уроків, замало часу
У цій країні вчителям початкових класів доводиться проводити одну з найбільших e Європі кількість уроків на тиждень: 24 години, а це по 6 занять на день. Утім, у середній школі стандарт — 17 годин, а в старшій — 14. На решту справ для вчителів початкової школи має залишитися 9 годин на 7 днів, адже робочий тиждень у Франції — 35 годин. Але в реальності, як свідчать опитування, їх 18–20 на тиждень. І це ще не все! Аби все встигати, вчителі «підтягують хвости» на канікулах: на це витрачається в середньому три тижні. Цей тиск дещо ослаблює така пільга: після 6 років роботи на одному місці вчитель може взяти відпустку… аж на рік. Без оплати, але й без втрати робочого місця.
У Франції за додаткові «горлові» сплачують. А ось надбавки стосуються ступеня (щось на кшталт кваліфікаційних категорій), причому різниця між 1 і 11 буде 100%. При цьому враховують радше соціальні фактори, ніж надмір додаткової роботи: доплачують за вчителювання в міських школах та окремо — в Парижі (так компенсують різницю вартості проживання в різних регіонах), за кількість своїх дітей залежно від їхнього віку.
Оскільки зарплата не прив’язана до кількості та якості позаурочної діяльності, це створює значні розбіжності в якості освіти. Хтось з учителів заглиблюється в тему, а хтось через брак часу витрачає на підготовку до кожного уроку не більш ніж 15 хвилин. Це непокоїть Міністерство національної освіти. З одного боку, проводять додаткові перевірки рівня вчителя так званими інспекторами з відповідного предмета та опитування учнів стосовно професіоналізму вчителя. З другого — намагаються скоротити хоча б час перебування в школі. Зокрема, якщо вчитель є класним керівником або має опікуватися шкільною лабораторією з фізики, хімії або біології, від годин на уроки віднімають годину.
Бельгія: більшість часу — у планшеті
У Бельгії, як і в Україні, унормована лише кількість уроків. Для початкової школи це 20–22 години, для середньої — 18–20, для старших класів — 17–18. Профспілки намагаються проаналізувати, на що йде час учителя і як його вивільнити.
Що, окрім уроків, учитель робить щотижня:
- 10 годин — підготовка до уроку, зокрема, у цифровому форматі, розробка тестів, оцінювання;
- 7 годин — адміністративна робота та робота з документацією: управління класом, ведення електронних журналів, підготовка табелів, дисциплінарних звітів, онлайн-листування з батьками, індивідуальні зустрічі з учнями або батьками;
- 1,5 години — спільна робота з колегами: розробка уроку для викладання вдвох, тестів, обмін досвідом, вертикальні або горизонтальні консультації з колегами з інших шкіл (міст, країн), супервізія молодого вчителя;
- 1 година — діяльність на користь школи: наради, батьківські збори, погоджені на рік заходи — підготовка до свят, спортивних заходів, методичні наради, проведення іспитів;
- 1 година — так звана служба громаді: колективні місії — ініціативи заради розвитку місцевої громади;
- 0,5 години — таке підвищення кваліфікації, яке школа проводить на місці, або онлайн-програми.
Німеччина: все унормовано
Тут передбачено 20 годин уроків на тиждень, ще 3 години перебування у школі, а загалом — 48 годин різноманітної професійної активності. Кожен її вид, згідно з правилами, окремо нормується за часом та оплачується. Зокрема, участь у нарадах та педрадах, методоб’єднаннях, шкільному самоуправлінні, підвищення кваліфікації, підготовка до уроків, класне керівництво, робота з батьками, ведення документації.
Ось типове тижневе навантаження вчителя початкової школи:
- 20 годин — уроки;
- 12 годин — додаткові заняття в школі (підготовка до уроків, консультування);
- 5,5 годин — ділове спілкування з колегами та батьками;
- 3,5 години — робота з документацією;
- 2,5 години — інші види діяльності;
- 2 години — організація праці;
- 1,5 години — шкільні події (змагання, концерти, свята);
- 1 година — підвищення кваліфікації.
Нідерланди: корисні лайфхаки
У країні, де чотириденний робочий тиждень і всі працюють не більш ніж 30 годин на тиждень, певно, особливо сумно працювати без чітких меж, понаднормово. Згідно з дослідженнями, педагоги більшості шкіл працюють п’ять днів (лише в частині початкових шкіл три вихідні). Реальне їхнє навантаження — 42 години на тиждень. Але боротьба із цим триває.
Школи мають напрацювання, як реально скоротити навантаження:
1. Замість батьківських зборів — лише 10-хвилинні зустрічі по кожній дитині з батьками двічі на рік. Їх планують заздалегідь. І батьки усвідомлюють, що всі важливі питання доведеться озвучити за відведений час. Решта комунікації — через месенджери.
2. На час підвищення кваліфікації, підготовки до іспитів чи великих свят оголошують додаткові вихідні для учнів. Учителі займаються необхідними справами замість уроків, а не після них.
3. Якщо учень не встигає — на це не витрачатимуть загальний час усіх учнів. Він піде на додаткові заняття із черговим учителем у позаурочний час. Таке чергування педагогу окремо оплачують.
4. Якщо в дитини проблеми з поведінкою і вона забагато часу забирає на себе, її направляють до психолога. І це вже його відповідальність зробити так, щоб більше учень на уроках не заважав. Це можуть бути бесіди та психологічні консультації з батьками, дисциплінарні покарання (тимчасове відсторонення від занять). Якщо ж це не працює, дитину направлять до однієї зі шкіл для учнів із психологічними проблемами або психічними розладами.
5. Письмові завдання перевіряють учні за взірцем, а не вчителі. Для них це гра. Також нерідко як профорієнтаційні заняття старшокласників запрошують побути асистентами вчителя (наприклад, у початковій школі це 12-річні діти). Це значно економить сили педагога на заняттях.
7. Колеги у школі або навіть у кількох так званих споріднених школах мають спільну базу уроків. Там усе деталізовано: відеоматеріали, потрібні для заняття роздаткові матеріали (якщо чогось бракує, працівники ресепшена школи все видрукують та підготують), тести та інші форми перевірки знань. Щороку відведено час, коли ці бази вчителі разом оновлюють, додають родзинки та осучаснюють.
8. Тайм-менеджмент до початку навчального року для всієї шкільної команди: що і коли робитимуть — прописують заздалегідь. Кожен учитель на семестр бере у фокус уваги лише одне завдання: наприклад, покращення атмосфери в класі, покращення шкільної успішності. І діяльність учителя керівництво оцінюватиме саме за цим напрямком, а не за всіма одразу. Це зроблено, аби позбутися прокрастинації, намагання витрачати безліч часу на всі напрямки, а із цим — вигорання.
