Чи пам’ятаєте ви страви, які вам пропонували на обід у шкільній їдальні? Спогади авторки кружляють навколо горохвяного супу, «хлібних» котлет, якими потай пригощали песиків, та гігантського безе, за яким полювали і першокласники, і випускники. У різних країнах світу шкільне харчування відрізняється настільки ж сильно, як меню українських «міленіалів» у 1990-х і меню «зумерів», яким готують за спеціально розробленими рецептами від шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Освіторія.Медіа дослідила вміст учнівських тарілок у різних куточках світу і запрошує вас дізнатися.
🇫🇷 Франція 🇫🇷
Багато овочів, сири і вишукані десерти.
А раніше пропонували і вино
Вартість шкільного харчування: 5–11 євро
— Франція — це унікальна країна у своєму ставленні до їжі. Їжа — це процес, насолода і користь, а ще тут усе за розкладом. Хочеш зрозуміти гастрономічну Францію? Іди до шкільної їдальні, — розповідає мама двох дітей Галина Кричковська-Трохова.
Обід — це святе! За свої два з половиною роки я не побачила жодної події, яка б могла посунути чи поставити під сумнів обід. Кожен француз (я не перебільшую) о 12–12:30 буде очима шукати, де б сісти і поїсти. Сісти — це теж ключове: ніяких перекусів на ходу, ніяких закупок на перерві софт-дрінків із батончиками, ніяких доїдань бутербродів по дорозі додому. Обід триває дві години. За цей час дітей або забирають батьки додому і годують, або вони їдять у їдальні. Ніхто нікуди не поспішає. Наприклад, можна швидко розпізнати іноземні сім’ї в громадському транспорті. Мама годує дитину пюрешкою? Виймає з кишені гостинчик від зайчика? Бабуся перед школою розгортає із серветки пиріжок? О ні, це точно не французи.
Шкільні обіди тут зовсім недешеві — від 5 євро (і це найнижча ціна, про яку я чула) до 11 євро в приватних школах. До речі, конкурс на посаду шеф-кухаря в приватний коледж — ого-го! Мені розповідали історію, як один дядько обирав, куди йти працювати: в їдальню середньої школи чи в ресторан з Мішленівськими зірками.
У їдальні їжу діти обирають самостійно. У початковій школі дорослі допомагають учням зібрати набір на тацю, старші учні замовляють самостійно все, що до душі.
Що входить у меню? Обов’язково овочі в якому завгодно вигляді — розмаїття овочевих страв під різними соусами і в різних комбінаціях просто вражає. Я спершу намагалася відстежити всі нові назви, потім здалася. Дітей змалечку привчають формувати основу раціону з овочів. Обов’язково дають молочні продукти: найчастіше сир, іноді — кілька видів. Тому французькі діти вміють розрізняти різні його види і після закінчення школи мають сформовані гурманські смаки. Йогурти у Франції теж у фаворі. Завжди є десерт: тістечко, сезонний чи екзотичний фрукт. У кожному регіоні обов’язково присутні страви регіональної кухні — не щодня, але є. Дітям таким чином ще додають і краєзнавчий аспект до їжі.
А от чого немає — супів і борщів. Цих страв немає у французькій культурі, навіть цибулевого. Із напоїв тільки вода. Для когось це буде шоком, але раніше в школах давали вино, пиво чи сидр залежно від регіону. У 1981 — заборонили алкогольні напої в цілому для школярів, замінивши молоком. А тепер — лише вода.
Якщо в садочку чи початковій школі святкують день народження — діти несуть пригощання. Але батьків просять, щоб це було щось, що можна з’їсти за межами школи, — наприклад, пакетик з печивом чи цукерками. Ніяких спільних чаювань і застіль. Адже школа несе повну відповідальність за те, що дитина з’їла в їдальні.
Перші півроку у французьких школах мої діти різного віку розповідали тільки про їжу, описуючи форму тієї чи іншої страви, соус, яким була вона приправлена. І неодмінно була ода десерту!
🇬🇧 Велика Британія 🇬🇧
Їж, смакуй, але і сам приготуй
Вартість шкільного харчування: 2,5–6,5 фунтів
Батьки мають подбати про замовлення шкільного меню для своєї дитини на тиждень наперед — розповідає мати школяра Катерина Кисельова. — Але що б ви не замовили — кожна порція обов’язково міститиме бобові або овочі. Так вже повелося, що британці «моляться» на бобові: квасоля, спаржа, сочевиця. Стандартний перекус — морквинка чи варений горошок. Один раз на тиждень у меню пропонується страва, що догоджає смакам дітей. Це може бути бургер з картоплею фрі. А ще британці обожнюють рибні палички. Для мене було здвивуванням, що мій син, який відмовлявся їсти будь-що рибне, місцеві рибні палички наминав за дві щоки. Десерти — дуже примітивні: печиво, йогурт чи заморожений йогурт + фрукт.
Місцева культура харчування передбачає навчання готувати їжу ще з молодшої школи. Є окремі уроки Cooking — «Готування». У приміщенні є кілька плит, і клас об’єднують у кілька груп, щоб кожна приготувала щось цікаве та корисне. Ще зі школи дитина має навчитися забезпечити себе нормальною їжею, тож якщо залишаєшся вдома сам — зможеш собі щось приготувати. Діти на уроках готують страви різних народів світу, одне з останнього — китайські пельмені з м’ясом. Мій син був у захваті — зміг усім продемонструвати, як заліплювати ті пельмені, адже чудово ліпить українські вареники.
У приватних школах оплата харчування може бути дорогою, до 6,5 фунтів, а все тому, що в країні є провайдери шкільного харчування. Школи укладають з ними договори, а ті вже привозять їжу. І ось наша школа уклала договір із пабом, де працював італійський шеф-кухар. Сильно знизити ціну на їжу вони не змогли, тож їдять діти смачно, але дорого.
🇺🇸 США 🇺🇸
Напівфабрикати, картопля фрі й багато майонезу
Вартість шкільного харчування: 3–5 доларів,
для дітей із хронічними або вродженими
важкими захворюваннями — безкоштовно
— У школах США здорової їжі не знайдеш і вдень з вогнем, — розводить руками Настя Мельниченко, чиї сини навчались у місцевих школах. — Школярі їдять розігріті напівфабрикати. Там або піца без нічого, або розігрітий бургер, або мак-н-чіз. При тому на основах здоровʼя учням розповідають про важливість здорового харчування. Ось такий парадокс. І мій син був украй здивований, каже: «Вже третій урок вчимо про те, яке шкідливе те, що ми їмо! Але ж у їдальнях немає нічого іншого!»
Та насправді якість харчування залежить від конкретної школи. Є чимало освітніх закладів в Америці, де обід може виглядати дійсно здОрово — наприклад, тандем із сендвіча з індичкою, салата з моркви та свіжих чорниць із йогуртом на десерт.
Меню в американських школах формує центр охорони здоров’я міста. Оскільки в США є багато дітей з харчовою непереносимістю або алергією — дієтологи та алергологи все це враховують під час формування меню. «Солодкі столи» під час свят чи днів народження у школах США суворо заборонені.
— У школі діти можуть снідати й обідати, — розповідає українка Ольга Кріп, чиї діти навчаються в Америці. — Кожна дитина має персональну картку, яку треба відсканувати на вході до їдальні. З батьківського рахунку знімається фіксована сума, і школяр може обирати для себе їжу за принципом шведського стола. Іноді дитина може взяти багато всього, а іноді один фрукт, але вартість буде однакова. — Не скажу, що геть уся їжа в школах «некорисна». До прикладу, у нашій школі діти щодня їдять свіжі фермерські фрукти та овочі — броколі або кукурудза із соусом, морква, огірочки. Звісно, не без читмілу: є і піца, і спагеті, і картопля фрі, і тако, і сендвічі. Найпопулярніші напої — соки, шоколадне молоко та йогурти.
🇩🇪 Німеччина 🇩🇪
Шкільне меню можуть формувати батьки
Вартість шкільного харчування: 3–5 євро
— Мої діти не одразу адаптувалися до страв, які пропонують їдальні в школах Німеччини, — ділиться враженнями журналістка Аліна Пожалова, чиї син і донька навчаються зараз у німецьких школах. — Не всі страви одразу смакували чи були зрозумілі, як-от теплий (чи холодний) картопляний салат з огірками та різними заправками. Або страва «шпецле» (дослівний переклад «маленькі горобці») — невеличкі галушки з борошна та яєць, дещо схожі на макарони. Тож спершу замовляли щось зрозуміліше: картопля фрі + шніцель, наприклад. Але згодом до всього адаптувались і коли б не запитала, що їм смакує, — відповідають: «Усе!» Єдиний момент — їжа в Німеччині дуже калорійна, жирна. Тому мої діти «міксують» оці традиційно жирненькі німецькі страви з рибою та салатами, а ще в їхньому житті багато спорту, тож зайвих кіло за кілька років ніхто не набрав. Але мене засмучує, що серед напоїв найпопулярніші цукровмісні: кола мікс та різні соки з додаванням цукру.
До слова, у багатьох німецьких школах батьки беруть активну участь в організації харчування. Є навіть батьківські комітети, що допомагають контролювати якість страв та розробляти меню з урахуванням побажань і пропозицій учнів та самих батьків. Важливо: якщо в дитини на щось алергія чи вона має дотримуватися спеціальної дієти, у німецькій їдальні це обов’язково врахують.
Ще один продуманий момент — якщо родина малозабезпечена, то витрати на харчування на 100% покриваються через соціальні служби (Sozialamt) у рамках програми Bildung und Teilhabe.
🇪🇸 Іспанія 🇪🇸
Їси окрім бутербродів і фрукти? Тримай додаткові бали!
Вартість шкільного харчування: 4-6 євро
Хоча Іспанія і належить до країн Середземномор’я і стереотипно напрошується уявлення про середземноморську дієту — масове харчуваня тут не здорове. І це триває вже багато століть. Причина банальна: бідність, — ділиться інсайтами психологиня Тася Осадча. — В Іспанії справжнісінький культ білого хліба. Сірий можна придбати лише в німецькому магазині Lidl або в крафтовій пекарні. Основний перекус дітей у школах — теж на основі хліба. Це надпопулярна в Іспанії страва «бокадіо». Велетенський багет розрізають навпіл і фарширують чим завгодно: хамон, ковбаски чоризо, сир, картопляна запіканка… Цікаво, що ще пів століття тому діти могли зрозуміти, хто — з багатої родини, а хто — з бідної за начинками бокадійо, які давали батьки на перекус до школи. Для бідних — з хамоном та чоризо, а для багатих — з плиткою шоколаду. Словом — проблема ожиріння дітей в Іспанії дуже актуальна.
Але на радість нам із донькою в її школі започаткували програму, що адвокує впровадження звичок здорового харчування серед дітей і підлітків. Учні робили групові проєкти про здорове харчування. А ще отримували суттєві додаткові бали до свого навчального рейтингу, якщо під час перекусу окрім цього мега-бутерброду бокадіо вживали фрукти, принесені з дому. «Мамо, а якщо я візьму моркву — мені бали зарахують?» — одного разу схвильовано запитала донька. Дивувало і розмаїття свіжих фермерських фруктів у їдальні: мандарини та апельсини, черешні, кавуни або фреші. А в центрі патіо, куди виходили на перерву всі учні, почали виносити велетенську вазу із сезонними фруктами — кожен брав, що до смаку.
Обіди в школах Іспанії варіативні: купуєш їх за бажанням, але для українських дітей місцевий уряд оплачує харчування. Якість обідів — висока: суп із сочевиці чи бульйон, паелья з морепродуктами (ця страва в Іспанії часто дешевша, ніж м’ясо), риба + картопля фрі, яка смажиться без олії, та величезні порції салату. Четверг — «день піци». На десерт — желе, пудинги, фрукти.
Але щоб заохотити дітей їсти, школи залучають… тьюторську допомогу. Річ у тім, що діти можуть бути перезбуджені на момент обіду, а не поїсти тут — не варіант, їжу цінують і поважають і запросто так не викидають. Тож тьютори м’яко та ненав’язливо повертають дітлахів за столи. Звісно, їсти ніхто не змушує, але певний контроль є, щоб не було повної відмови через «невдалий настрій».
Цікава культуральна відмінність з Україною — чипси. Це принципово інший продукт, ніж у нас. Більшість чипсів несолоні і без ароматизаторів та посилювачів смаку, натомість з оцтом або лимоном, з оцтом і сіллю. Тому в школі дітям іноді можуть давати ось такі натуральні картопляні чипси на гарнір. Моїй доньці через медичні покази потрібно їсти більше солі, ніж рекомендує ВООЗ, тож Катя «легально» бере до школи різні солоні снеки і поп-корн. А ще — долучається до класичного іспанського прийому їжі «альмуерсо», який має на меті поповнювати електроліти в спекотному кліматі — бокадійо, тарілочка з горіхами та соліннями — мариновані оливки, цибуля, огірки.
А ось алергій у місцевих дітей практично не буває — коли кажеш про алергію на шоколад чи мандарини — іспанці дивитимуться з невдаваним здивуванням.
🇯🇵 Японія 🇯🇵
Учні завжди їдять у класах разом із учителями
Вартість шкільного харчування: 2–3 долари на день
Усі бачили ролики в ТіkТоk з неймовірними японськими шкільними ланчами: дбайливі японки створюють у коробочках бенто справжні кулінарні шедеври з казковими персонажами. Але це, скоріше, великий виняток та історія для соцмереж. Насправді японські школярі їдять просто: в основі раціону — рис, салат з морських водоростей, смажена риба, суп на основі бульйону, невеликий десерт на основі желе. У японських дітей узагалі немає «культу солодощів». Натомість вони щодня п’ють у школі молоко.
До слова, мами дуже рідко готують ланчбокси — школи в Японії забезпечують дітей повноцінним меню протягом дня. Якщо в дитини харчова алергія — батьки повідомляють про це, і кухарі вносять корективи в раціон саме для цієї дитини. Є страви, які готують та подають щодня: суп із рибою та овочеві салати. І так, японські діти обожнюють овочі! Цікава особливість шкільного харчування в Японії — відсутність їдалень чи кафетеріїв. Тож учні їдять свої обіди просто в класі. Вчителі складають їм компанію. Є школи, в яких щотижня призначають групу учнів, які обслуговують своїх однолітків в імпровізованому «класному ресторані», одягнувши фартухи та кухарські ковпаки.
🇪🇪 Естонія 🇪🇪
Принцип харчової піраміди
Вартість шкільного харчування:
безкоштовно для початкової та середньої школи
Харчові рекомендації в естонських школах базуються на так званій естонській харчовій піраміді. В її основі — вода та фізичні вправи. Наступний рівень піраміди — зернові вироби, фрукти та овочі. Далі рівень із молочними продуктами, рибою та м’ясом — ці продукти рекомендовано вживати щодня, але невеликими порціями. А на верхівці піраміди — олія, мед, горіхи, вершкове масло, печиво та інші ласощі.
Якщо дитина снідає в школі — може обрати на вибір кашу, страви з яєць, млинці з начинками або навіть гарячі бутерброди, тако чи піцу. Обіди за принципом шведського столу. Вибір у дітей великий: три види гарячих страв і три види холодних страв. Обов’язково є одна вегетаріанська страва на день. Якщо дитина залишається на позакласні заходи — батьки докуповують так звані Afterschool Activity Pack за 3,50 євро з тришаровими канапками, курячим рулетом, веганською шаурмою та фруктовими смузі, йогуртом чи соком + велике яблуко.
🇺🇦 Україна 🇺🇦
Меню від шеф-кухаря та національні страви замість сосисок
Вартість шкільного харчування:
безкоштовно для учнів 1–4-х класів,
для 5–11-х класів — 50–110 грн за обід
У 2020 році в Україні з ініціативи першої леді Олени Зеленської почали перезавантажувати шкільне меню. Метою реформи шкільного харчування стало повернення дітей в їдальні — і не примусово, а через смакові якості їжі. А ще — розуміння дітьми корисних харчових звичок. Тож перш за все зі шкільного меню прибрали ковбасні вироби, сосиски, м’ясні та рибні консерви, удвічі зменшили норму споживання хліба та цукру — до 30 г борошняних виробів на прийом їжі та до 7,5 г цукру. Зменшили кількість солі у стравах. А ось кількість білкових продуктів збільшилась. До страв стали додавати спеції, хоча це не всім дітям сподобалось. Також у рецептурному збірнику з’явилися десятки українських страв: банош, шпундра, львівський сирник. У школі діти можуть скуштувати і страви різних кухонь світу: пастуший пиріг, фритату, чилі кон карне. Паралельно з реформою розпочалась і модернізація шкільних харчоблоків — на це держава виділяє субвенцію.
Шкільні кухарі розповідають, що під час війни скоротився час на приготування їжі, адже дуже часто лунають повітряні тривоги. Тож усе намагаються робити швидко та без втрати смакових якостей страв. А якщо через блекаути немає електроенергії, у школах вмикають генератори, щоб забезпечити роботу техніки.
Ось так виглядає типове обіднє меню в загальноосвітній школі № 24 у Тернополі:
- Капуста тушкована
- Юшка гречана
- Шніцель курячий
- Макарони відварні з маслом
- Фруктовий напій та хліб
Або ось ще один варіант:
- Салат з буряка
- Борщ
- Нагетси курячі
- Картопляне пюре з маслом
- Напій фруктовий і хліб
«Їжа у нашій шкільній їдальні— на 100 з 10!»
— У Марківцях, маленькому селі Бобровицької громади Чернігівщини, харчування для усіх учнів початкової школи безкоштовне у цьому навчальному році, — розповідає мама двох школярів Аліна Мірошникова. — Таке рішення заздалегідь ухвалила громада, оскільки майже всі учні мають статус «Діти війни». Зазвичай діти отримують овочевий салатик, суп чи борщ, тушковану рибу або м’ясну котлету з гарніром. З цього навчального року їдальні перейшли на меню, розроблене Євгеном Клопотенком. З’явилися незвичні салати: з сирим гарбузом, зеленню. Але дітям найцікавіше солоденьке: полюбляють ласувати десертом, який є щодня. Найчастіше це фрукти. І не лише яблука, а й цитруси, банани. Також дають не звичайне печиво з магазину, а зготовлені кухарями сирники та манники.
— Люблю їсти борщ, макарони, картопелька з рибою і пити компотик. Смакує на 100 із 10, скоро буду пузастиком! — жартує донька пані Аліни.
— А моє улюблене — це котлета та млинці, все дуже смачно, — дає впевнену схвальну оцінку шкільній кухні її син.
