Що не так із математикою у школі?

Українські учні регулярно посідають призові місця на міжнародних олімпіадах з математики. Водночас результати дослідження PISA показали, що близько 36 % школярів не досягли базового рівня математичної компетентності. Такий разючий контраст у знаннях свідчить про системну проблему з викладанням цього предмета в школі. То що не так зі шкільною математикою і як цьому зарадити? «Освіторія» поговорила з Катериною Терлецькою, доктором фізико-математичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту проблем математичних машин і систем, яка створила авторські математичні квести.

Маємо відповісти собі на питання: чи справді ми отримали погані результати за тестуванням PISA? Чи може ми так вважаємо, бо досі плекаємо стереотип, що в нас сильна математична школа? Тепер цей стереотип спростований. Проте зауважу, завдання в тестах PISA були не аж такі прості. Відверто кажучи, наша шкільна програма не заточена навчити дітей розв’язувати реальні життєві задачі, тому школярі й провалили PISA 2018.

Математика для життя

На мою думку, шкільна програма з математики дуже перевантажена — про це говорять усі вчителі математики, з якими я спілкуюсь. Дітям дають аж надто багато всього. Звісно, ми маємо дати учням світоглядну картину — що є логарифми, інтеграли, вони існують, але не всім у житті вони знадобляться. Натомість усі мають засвоїти дуже практичні речі з математики. Ми вважаємо, що математика тренує мозок. Так і є. Але це не означає, що ми маємо муштрувати дітей логарифмами. Замість цього мозок можна чудово тренувати на складних відсотках. Це дуже потрібні в житті речі, бо всі дорослі люди беруть кредити чи кладуть гроші на депозит у банк. Натренована навичка обчислення складних відсотків дає відчуття пропорцій і величин: навіть якщо не можеш миттєво підрахувати точну суму, все одно відчуваєш, що пів відсотка в день — це невигідна пропозиція. Коли кажемо дітям, що без знань математики ти будеш неуспішний, ми трохи обманюємо їх. Адже довкола багато прикладів відомих і заможних людей, які не знають математики, і діти одразу назвуть вам їх. Але математика дає багато переваг — швидко приймати правильні рішення і не піддаватися на пропозиції шахраїв.

Дроби, наприклад, інша дуже потрібна в житті річ. Маємо впевнитися, що всі діти їх не тільки зрозуміли, а й якісно відпрацювали завдання із дробами. Для цього маємо підібрати дуже конкретні життєві задачі. Адже уявити математику дуже складно. Я в математиці не можу робити абстрактні речі — маю все помацати й відчути: тому працюю в застосуванні математики для океанографії. У школі потрібно, щоб діти могли «помацати» дроби й відсотки. Для цього достатньо, щоб у результаті розв’язання задачі діти щось зробили своїми руками. Наприклад, дитина має скласти простий пазл з кубиків у результаті розв’язання рівняння. Таким чином, від вирішення рівняння дитина отримує задоволення. Коли дитина відчуває легке задоволення, можна давати ще трішечки складніше завдання, і таким чином накопичувати матеріал.

Математика для розваги

Зараз спільно з Малою академією наук працюємо над концептом ігрової математики. Мета — зробити захід у математику через гру, щоб це було просто і приємно. Разом з учителями-математиками ми розробили кілька математичних квестів. Ідея виникла тоді, коли я, мама двох хлопців, прийшла в школу, бо мої сини не любили математику. Вони сказали, що їм у школі нудно і математика нецікава. Я запитала у вчителів — чому так. Мені відповіли: така програма, а вчителі перевантажені, вони не можуть захоплювати і розважати дітей на уроках. Педагоги мають подавати стільки звітів про свою роботу, що в них немає сил на креатив і зацікавлення дітей.

Тоді ми вирішили разом розробити квести. Їх можна проводити з 5-го класу. Одночасно беруть участь кілька команд, які сидять у різних класах, щоб не чути, як іде обговорення іншої команди. Діти мають самі обрати стратегію розв’язання задачі. Завдання слід робити послідовно і заводити відповіді в спеціальну програму. Завдання перед учнями стоять дуже життєві: полагодити розірване вітрило, скласти певний пазл із кубиків, відімкнути скриньку, в якій лежить ліхтарик з ультрафіолетовим світлом, щоб прочитати невидимий напис тощо. Це спроба поєднати квест-кімнату і навчання, адже кожен етап у грі — математична задача. Під час такого змагання завжди є легка здорова конкуренція і азарт. Це також чудова нагода попрацювати в групах: якщо в команді є ті, хто слабший у математиці, вони також включаються в роботу і підтягуються. Такі квести ми вже проводили у фізмат-школах, в Інституті математики, на різних святах, цього року плануємо провести на базі Малої академії наук.

Є дуже мало людей і дітей, які здатні вхопити математику краєм вуха і все зрозуміти. Математика вимагає уваги і роботи. Після того як ми дітей привабили ігровою формою, у них може з’явитися впевненість: я все знаю. Тоді треба пояснити, що математика — надзвичайно цікава, але для цього треба працювати. Для мене математика також не була легким предметом — моїм вчителем був відомий і дуже вимогливий педагог і автор підручників Михайло Семенович Якір. Ми мали 12 годин математики на тиждень, і я працювала неймовірно багато. Але вже тоді зрозуміла, що задоволення, яке людина отримує, коли розв’язала неймовірно складну задачу, важко з чимось порівняти.

Повернемося до стереотипу про те, що ми маємо сильну математичну школу. Справді, наші учнівські команди виграють міжнародні олімпіади з математики. Це означає, що в Україні є супервчителі, які викладають за своїми авторськими програмами в спеціалізованих ліцеях. Їхній досвід та інноваційні методики треба масштабувати на всю країну. Тому держава має розвивати вчителів, зробити з них авторитетів, дати їм інструменти і розвантажити програму, щоб у них з’явився час і сили на креативні ідеї. Якщо збережемо сильних вчителів і застосуємо їхні розробки для решти шкіл, зможемо підняти загальний середній рівень математичних компетентностей у більшості учнів.


Якщо математичні квести ще не проводять у вашій школі, а дітям вже сьогодні треба допомогти з домашкою з математики або прокачати їхні навички, ми зібрали ресурси, що стануть вам у пригоді.

Чи така страшна та PISA, як про неї кажуть? Можете пересвідчитися самі — на офіційному сайті програми в Україні можна виконувати тестові завдання після простої реєстрації.

Якщо ви вже живете трьома літерами ЗНО — онлайн-курс «Математика.Просто» — саме для вас. Це 6 модулів, понад 60 навчальних відео і прості пояснення складних тем. До речі, початок курсу вже 26 лютого, тож не баріться.

Педагоги наполягають, що в математиці важливо довести певні навички до автоматизму, а тут зарадить простий сивий метод — тренуватися в розв’язанні задач. Тут знайдете онлайн-тестування попередніх років проведення ЗНО.

Дитина не зрозуміла математичну тему, а ви вичерпали власні ресурси креативності в поясненнях? Радимо переглянути YouTube-канал mathantics — це дуже несподівані й прості способи зрозуміти найважливіші математичні закони, щоправда, ресурс англомовний, тож це також нагода прокачати іноземну мову.

Це ще один безкоштовний англомовний математичний тренажер. Він зручний тим, що підійде і наймолодшим дітям, і старшокласникам. Окрім простих пояснень знайдете тут безліч онлайн-прикладів, задач та гейміфікованого математичного контенту.

Залишити відповідь