Секрети навчання в Новопечерській школі, що входить до сотні найінноваційніших у світі

У рубриці Future Perfect ми розповідаємо про найпрогресивніші школи в Україні та за кордоном. Цього разу ми завітали до Новопечерської школи, яка входить до ТОП-100 міжнародного рейтингу найінноваційніших шкіл Microsoft Showcase Schools та знається на вихованні лідерів.

Новопечерська школа — це те місце, де дітей насамперед вчать… любити вчитися. Адже саме нудьга та «відбування» уроків заважають дітям з усього світу отримувати задоволення від навчання. А без цього неможливо якісно отримувати знання, розвивати навичкиа та бути успішним.

Щоб учні Новошколи відчули ту саму жагу до знань, вчителі мають повну свободу творчості у виборі методів роботи. Саме тому під час уроку англійської вчитель Бен може ганяти з учнями м’яча та паралельно «забивати голи» у граматично-лексичні пізнання дітей. На іспанській діти готують гаспачо, щоб тема їжі й справді стала «смачною». Замість звичайних уроків музики тут створюють інструментальний бенд з нуля, а творчість та життєвий шлях Кобзаря учні знають завдяки мотиваційним квестам із QR-кодами. Ба навіть за провину на кшталт «приклеїв лінійку до парти суперклеєм» вихованець Новопечерської замість догани отримає завдання разом з учителем нахімічити речовину, яка хутко розлучить «заручницю» з багатостраждальним столом.

«Лідер у мені»: які 7 навичок високоефективних людей варто розвивати

Щотижня учні початкової школи мають уроки «Лідер у мені», де крок за кроком засвоюють 7 навичок, які допомагають почуватися щасливими та гармонійно будувати стосунки з іншими.

— Нашою метою не є виховання «лідерів» у загальноприйнятому сенсі цього слова. Прагнемо прищепити дитині лідерські навички, завдяки яким вона вміло керуватиме власним життям та буде готова до викликів мінливого світу, — пояснює керівник середньої школи Поліна Комарова. — «Лідер у мені» — адаптація відомої програми Стівена Кові «7 звичок високоефективних людей» до дитячого віку. Вона поширена в усьому світі, а в Україні Новопечерська школа стала першою, яка впроваджує ці корисні навички через навчальну діяльність.

Будь-яка робота в парі на уроці, будь-яке спілкування в класі — це тренування звички про те, як треба поважати та вміти слухати одне одного, — каже пані Поліна. — Якщо учень презентує щось, однокласники спершу мають розповісти, що сподобалось, чому, і тільки потім критикувати.

До речі, просто зараз перевірте, наскільки ви «високоефективна людина», адже всі 7 навичок працюють як для дітей, так і для дорослих.

Ну а звичка проактивності взагалі проходить червоною ниткою через усі роки навчання. Учні вчаться самостійно робити вибір у всьому — від виду занять і часу, який на них можна витратити, до вибору страв у їдальні школи, де навіть найменший школярик має змогу обрати: «Гороховий суп чи борщ? Тефтелька чи шматочок риби?»

Двічі на рік у школі проходять Дні лідерства. Наприклад, цього року учні самостійно готували та проводили в інших класах уроки за темою тих звичок, які освоювали.

— Мій син обрав тему лідерства, — пригадує засновниця школи Зоя Литвин. — А оскільки Іван захоплюється IT-компаніями, які створюють класні ігри, — детально проаналізував, якими лідерськими якостями володіють очільники IT-компаній. І навіть написав листа до японської компанії Nintendo — хотів працевлаштуватися.

Шкільний тиждень починається з гімну України

Зараз у Новопечерській школі діють:

Школа має надсучасний кабінет шахів, два кабінети інформатики, кабінети фізики, біології та хімії з лабораторією, кілька кабінетів для вивчення іноземних мов.

Окремий простір — для хореографії, занять музикою, гончарством та образотворчим мистецтвом. У кабінетах трудового навчання — кухня, швейна майстерня, куточок перукарського мистецтва. Там же — 3D-принтер, простір для роботи з деревом, металом. Розподілення на «дівчачі» та «хлопчачі» зони немає: є хлопці, які люблять куховарити, та є учениці, які полюбляють творчу роботу на станках.

Щопонеділка о 9-й ранку всі учні Новошколи збираються в холі, де лунає гімн України, та долучаються до його виконання. Але підспівувати учням не нудно, адже це сучасна інтерпретація — динамічна пісня Олега Скрипки.

У початковій школі — co-teaching, у середній та старшій — виховники

У кожному класі навчається 20 дітей. У класах початкової школи працюють у парі по два педагоги — це одна зі стратегій co-teaching. Так можна персоналізувати навчання, пильно приглядати за дітьми в час, вільний від уроків. Вчителі обов’язково поговорять з учнем, який виглядає засмученим, допоможуть опанувати емоції в різних ситуаціях.

Із 5-го по 11-й клас учнями Новошколи опікуються виховники. Кожен 5–6-й клас має виховника, який може підтримати дитину і дати пораду, коли це потрібно.

Виховник займається не тільки організаційними питаннями, а й допомагає будувати стосунки між учнями, допомагає класу об’єднатися для досягнення певної мети (наприклад, для участі в спортивних змаганнях), проводить виховні години на різні теми та уроки Звичок («Лідер у мені»), нагадує про дотримання правил та пояснює їхню доцільність. До слова, саме поняття «виховник» запозичили в Пласту, де дорослий супроводжує, допомагає та є прикладом для дітей, але не робить за дитину те, з чим вона може впоратися самостійно.

У школі діє українська система навчання з канадськими методиками, тож кожного навчального року учнів формують у класи по-новому. Є конкретні критерії формування класів: кількість дівчат і хлопців, поєднання учнів з різними академічними рівнями та здібностями, типами соціально-емоційної поведінки. Класні вчителі, асистенти та виховники теж змінюються щороку.

Інклюзивний клас

У 2018 році в Новопечерській школі відкрили клас підтримки для дітей з особливими освітніми потребами. Тут працюють троє педагогів. Куратор відповідає за вибудовування навчально-виховного процесу для кожної дитини індивідуально. Ще двоє вчителів супроводжують і підтримують дітей протягом дня.

У шістьох учнів є індивідуальні заняття з педагогом із класу підтримки, а також заняття в парах. Щодня дітки долучаються до занять і в основних класах, за якими вони закріплені. Наприклад, якщо дитині 6 років, то це 1-й клас. Звісно, дитині з вадами мовлення буде важко розв’язувати задачі чи читати на рівні з учнями стаціонарного класу, тому викладачі визначають індивідуальний темп для учнів з особливими освітніми потребами.

— Головне, щоб дітлахи брали участь у спільній діяльності класу, — зауважує керівник початкової школи Марина Пристінська. — А щоб усі комфортно почувалися, вчителі організовують роботу в парах, невеликих групах та обговорення цікавих тем. Наприклад, один учень з інклюзивного класу обожнює коней. Тож коли мова заходить про цих тварин — може дуже багато розповісти, відкритись і проявитись.

Ситуація успіху в колі однолітків багато важить для дитини з особливими освітніми потребами. Соціальна адаптація — дуже важлива, адже такі дітки часто не вміють вибудувати стосунки з однолітками, соромляться і бояться багатьох моментів. Тому наші педагоги проговорюють з ними різні ситуації заздалегідь під час прогулянок та ігор.

Шкільний булінг: як запобігти?

У Новопечерській школі прагнуть до того, щоб учні щиро поважали одне одного. Певні: фраза «Ставтеся до інших так, як хочете, щоб до вас ставилися інші» — дуже дієва.

— Цьогоріч група вчителів Новопечерської школи пройшла тренінг з ненасильницької комунікації, який відкрив очі на багато цікавих речей, — ділиться враженнями Поліна Комарова. — Наприклад, що наші діти не володіють лексикою для висловлення власних почуттів або володіють мінімально. Насправді, це й не всім дорослим дається легко, тож нині працюємо з цим. Вчителі української мови тепер навчають цих понять просто під час уроків. На постері є дві колонки: з потребами та почуттями. І діти розмовляють про те, які почуття виникатимуть, якщо не задоволена та чи та потреба.

Педагоги Новопечерської школи часто вдаються до методу медіації для вирішення конфліктів — це дієво. Вчитель виступає в ролі медіатора та розмовляє з учасниками конфлікту — це можуть бути як двоє дітей, так і дві групи учнів. Глибинна мета такого спілкування — почути та зрозуміти іншого. Дитина обов’язково має висловити власні почуття, і тут вже підключається момент довіри. Люди, які щойно конфліктували між собою, домовляються про те, що зараз вони спробують уявити себе на місці іншого.

Діти, які брали участь у медіативному вирішенні конфліктів, потім і самі без допомоги дорослих виступають трансляторами цих методів у своєму середовищі. Вони запам’ятовують запитання вчителів під час медіації і ставлять їх одноліткам, коли назріває конфлікт: «Що б ти відчув у цій ситуації на місці…?»

Також учні Новошколи беруть участь у бесідах тренінгового формату на теми булінгу з психологами — занотовують правила, чесно відповідають собі на питання «Чи був я в такій ситуації та в якій ролі?» Як показує зустріч наших школярів з Ніком Вуйчичем, питання булінгу завжди на часі. Нік попросив дітей міцно заплющити очі (так вони могли відкритись і довіритись), а потім підняти руку, якщо відповідь на питання «Так». І коли прозвучало «Чи ставали ви жертвою булінгу коли-небудь?», «Чи були ви свідком булінгу?» або «Чи виступали ви в ролі булера» — піднятих рук було однаково багато.

А під час зимового візиту до Новошколи Нік Вуйчич навчав учнів, як протидіяти булінгу. Наприклад, радив взяти на себе відповідальність за свою поведінку та щастя: інші не мають влади над цим. А ще рекомендував вибудувати таку систему цінностей, яку ніхто не зможе розхитати.

ІЗ ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ

Створити школу, яка змінить освітній ринок

— Коли я читаю історії наших вчителів — учасників премії Global Teacher Prize Ukraine, аж на серці теплішає. Більшість з них ще в юному віці мріяли про кар’єру педагога, — розповідає засновниця Новопечерської школи та ГС «Освіторія» Зоя Литвин. — У мене за плечима немає такої романтичної історії, заснувати школу в підлітковому віці я не мріяла.

Але мені пощастило в житті з гарними освітніми можливостями та чудовими викладачами. Вже в старших класах я зрозуміла, наскільки важлива роль вчителя та шкільна атмосфера. З’явилося бачення, якою була б ідеальна школа для мене. До того ж у суспільстві давно назріла потреба в створенні сучасної української школи.

Моя перша серйозна робота — у сфері маркетингу. Саме там я навчилася гармонійно поєднувати економіку і творчість. А коли в житті з’явився головний проект — син — питання освіти стало нагальнішим. Тож коли в житловому комплексі «Новопечерські Липки» постало питання про будівництво школи, очолила проект, не вагаючись.

От тільки будувати школу за нормами 1974 року, як це робили в Україні досі, ми не хотіли. Як і створювати ще одну авторську школу. Вони неефективні, якщо автор нерегулярно курує навчальний процес. А ще такі школи не можуть масштабуватися.

Війна за право на wi-fi та класи без умивальників

Ми взялися за створення надсучасного навчального закладу, на який захочуть рівнятися інші та який вплине на розвиток всього освітнього ринку. Хотіли, щоб ця школа стала рольовою моделлю для позитивних змін шкільної системи в державі. Від ідеї створення Новопечерської школи до втілення минуло чотири роки.

Цей проект для нашої команди є соціальним: не знаю, скільки років потрібно, щоб компенсувати вкладені в нього кошти.  Але прибутковий еквівалент ми вбачаємо в успішності учнів, які будуть створювати краще суспільство довкола себе в Україні та ставатимуть світовими агентами змін. 

Це був складний, але класний період! Наприклад, Новошкола стала «піонером» в отриманні дозволу на модернізацію вимог до шкільної будівлі. Ми довго боролися за право бачити в нашій школі класи, де не потрібні… умивальники: ганчіркою та крейдою в сучасних школах вже майже не користуються, тому дітям не потрібно мити руки в класі. Можливість установити wi-fi-роутери в 2014 році теж довелося відвойовувати, адже законом це не було дозволено та не було досліджень, як це впливає на здоров’я дітей. Та й за встановлення LED-ламп довелося вести окремі перемовини з Інститутом громадського здоров’я. Там ще не робили дослідження про вплив такого світла на дитячий зір, хоча в Європі ці лампи всюди використовували. Зрештою добились свого!

Українська освітня модель із канадськими методиками

Паралельно з великим запалом і цікавістю досліджували, що надихає в українській системі освіти, а чого нам бракує та варто запозичити із закордонних практик.

Відвідали низку країн, щоб «живцем» вивчити закордонні системи освіти та окремі школи. Черпали освітній досвід у Туреччині (з будівельної точки зору та як тут інвестують в освіту), Канаді (освітні методики і те, чому дітям подобається ходити до школи), США (виховання характеру, підприємницьких навичок та вміння дітей подавати себе), Франції (шкільна атмосфера), Естонії (соціальна орієнтованість учнів і розвинуте критичне мислення), Швеції (програма «Лідер у мені», мовні навички). Потім робили фокус-групу з батьками і тестували на них цю модель.

Над програмою навчання в Новопечерській школі працювали провідні українські педагоги, а також консультанти, запрошені зі СВІЕ (Канадського бюро міжнародної освіти). Разом вони створили унікальну педагогічну програму. Чому зробили акцент на канадській освітній моделі? Вона підходить для учнів різних національностей.

На посаду директорки п’ять років тому запросили пані Ірену Корбабіч-Путко, яка на той час мала чудову роботу в Канаді та не планувала переїзд. Але коли вона в 2004 році побачила, що в Україні часи важливих змін, вирішила застосувати свої знання в Києві та створити сучасну школу на своїй історичній батьківщині.

Школа, до якої приймають всю родину

У Новопечерській школі батьків бачать активними учасниками навчального процесу. Ми категорично проти того, щоб дитину перед вступом до 1-го класу тестували, як добре вона вже навчилася читати, рахувати чи зазубрила англійський алфавіт. Нас цікавить лише одне: що ця дитина готова до школи. Деякі родини приводять 5-річного малюка: «Він геній! Візьміть його до першого класу», але насправді психологічно дитина геть не готова до повноцінного шкільного навантаження.

Вступні співбесіди відбуваються у групах з 2–3 дітей за участі психолога. Психолог не лише визначає рівень готовності дитини до школи, а й спостерігає її комунікативні здібності під час взаємодії з іншими. Паралельно відбувається спілкування з батьками, щоб визначити, чи збігаються цінності родини та школи.

Від батьків тут чекають: