Професор Стівен Пінкер — про критичне мислення, мову підлітків і позитивні зміни

Журнал Time називав професора Стівена Пінкера одним зі ста найвпливовіших людей світу

У рамках Global Education & Skills Forum у Дубаї виступив Стівен Пінкер, учений у галузі експериментальної психології та когнітивних наук. Він розповів про нові дослідження, зокрема, проєкт «Просвітництво», окреслив позитивну динаміку світових змін і поділився думками про роль мови. «Освіторія» переклала найцікавіше з його виступу.

Про книги та проєкт «Просвітництво»

Найвідомішими книгами Стівена Пінкера є «Відчуття стилю», «Як працює мозок», у якій автор досліджує використання мови як «ключа» для роботи розуму, та «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу». «Просвітництво» —це своєрідна альтернатива різним системам, які час від часу набувають особливої популярності (як-от націоналізм чи влада релігії). Людина може досягти значного прогресу, якщо прийматиме та розвиватиме свої основні потреби, серед яких — знання.

«Всесвіт не зацікавлений у тому, щоб покращити наше життя. Це завдання самої людини. Ми маємо силу-силенну знань, які можемо поширювати завдяки свободі слова, освіті, дебатам. Людський прогрес — це реальність. Ми можемо використовувати знання з метою покращення свого існування. І це працює».

Про ситуацію у світі

На думку Стівена Пінкера, зараз ситуація не є ідеальною. Однак вона значно краща в історичному контексті. Такий висновок можна зробити на основі зібраних ученими даних. Вони досліджували бідність, смертність на війнах, злочинність, безграмотність та інші аспекти, і як це змінилося зараз.

«Якщо взяти найгірші речі, які відбулися протягом останніх кількох років, це справді найгірші речі. Однак вони не відбивають загальну ситуацію у світі. Задля розуміння світових процесів треба дивитися на спад і зростання трендів. Так, попри хвороби та війни, середня тривалість життя значно зросла у всьому світі».

Про нерівність і «м’яку комерцію»

Нерівність як така не є проблемою порівняно з бідністю, стагнацією зарплат, впливом грошей на політику. Зрештою, розрив між бідними та багатими — не першопричина. Якби метою було лише подолання цього розриву, можна було б спалити будівлі заможних людей або конфіскувати їхнє майно, однак це не буде прогресом.

Одна з тез, яку проголошує «Просвітництво», полягає в популяризації ринків і торгівлі. Обидва є шляхами генерації статків — на відміну від монополій. Стівен Пінкер називає це «м’якою комерцією», яка сприятиме світовому економічному прогресу.

Про мову як зброю і спілкування в месенджерах

Стівен Пінкер також спеціалізується на дослідженнях у галузі психолінгвістики. «Загалом це називається когнітивною наукою. Вона вивчає розум за допомогою методів експериментальної психології, теоретичної лінгвістики, штучного інтелекту, ідей філософії розуму, філософії мови, а також нейронауки».

Зокрема, щоб дослідити час, який потрібен нашому мозку на базові мовні операції, Стівен Пінкер провів експеримент. Зібравши людей у лабораторії, він розмістив на екрані елементарні запитання й завдання — учасникам потрібно було якнайшвидше ставити слова в множині або вжити їх у минулому часі. Або ще одне дослідження з «нейроуяви»: учасник мав читати й відтворювати речення з електрошоломом на голові, поки вчені стежили за рухами крові в мозку. Такі експерименти не заважають і цілком традиційним методам: Стівен Пінкер також аналізує еволюцію та логіку мови.

Не обійшлося й без згадки про месенджери та онлайн-сленг, який активно використовують підлітки. За словами професора, ніхто з нас не має універсальної форми мови для всіх життєвих ситуацій. Ми говоримо по-різному, коли звертаємося до натовпу, коханої людини або вчителя.

Саме тому абревіатури, які ми використовуємо у форматі швидких повідомлень (як-от lol чи omg) — це лише окрема форма мовлення. Таке явище не є новим: у часи телеграфу людям треба було платити за кожне слово, тому вони часто пропускали ті слова, які вважали менш важливими.

Однак навіть у часи популярності онлайн-спілкування (наприклад, дітей у деяких штатах одразу вчать друкувати, а не тримати в руках ручку) вміння писати залишається вкрай важливим. Ручка та папір є кориснішими для процесів запам’ятовування.

На окрему увагу заслуговує й питання про мову і риторику в політиці. Учений згадав метафору dog whistle (собачий свист). Ідеться про популістські меседжі, які не діють на обізнаних громадян, але звучать переконливо для тих, хто не до кінця володіє інформацією.

Про штучний інтелект і критичне мислення

Штучний інтелект, як і соцмережі, часто звинувачують чи не в кожній проблемі сучасності та майбутнього. На думку Стівена Пінкера, існує низка різних загроз, які зібрали під знаком «штучного інтелекту». Більшість з них — нонсенс. У будь-якому разі, заміна людського інтелекту відбудеться не так скоро, як це може здаватися.

Щодо критичного мислення та його прищеплення в навчальних закладах, професор стверджує, що слід фокусуватися на критичній оцінці та вибудовуванні аргументів. Критичне мислення має бути частиною програми. Однак варто враховувати, що працює, а що — ні.

Найбільш ефективними для розвитку критичного мислення є:

  • дискусії в малих групах,
  • заохочення до захисту власної думки,
  • розгляд проблеми в нових неочікуваних контекстах,
  • і, зрештою, ліберальне ставлення до молоді та її світосприйняття.

Повний виступ Стівена Пінкера можна подивитися на каналі Global Education & Skills Forum

Залишити відповідь