Громадська спілка «Освіторія» відзначає своє 10-річчя. 10 років ми змінюємо Україну через якісні освітні проєкти, формуємо спільноту освітян майбутнього та робимо свій внесок у те, щоб доступ до освіти мали всі українські діти. У спеціальному матеріалі ми зібрали 10 головних трансформацій в освіті, які сталися за ці роки. А ключові освітні експерти поділилися з нами своєю візією того, якою буде українська освіта ще через 10 років.
«Усі 13 років в освіті і 10 років існування «Освіторії» ми адвокували важливість освіти і розуміння, що освіта — це не просто стаття видатків держбюджету, а найприбутковіша інвестиція, просто дуже довгострокова. І здається, зараз попри війну люди це нарешті розуміють, а те, що ми саджали, починає проростати».
«Десять років тому все починалося з мрії про якісну освіту для кожної дитини. Тоді ми лише стартували кілька проєктів для дітей з інтернатів, і навіть уявити не могли скільки ж роботи в нас попереду! Сьогодні «Освіторія» — це неймовірна команда однодумців, закоханих в освіту. Ми створюємо наймасштабніші освітні проєкти країни і допомагаємо державі реформувати освіту за передовими практиками. Ми віримо в те, що освіта — це єдиний шлях для розвитку і якісних трансформацій країни. І це особливо важливо зараз, під час повномасштабної війни. Тож пишаємось тим, що робимо, дякую всім, хто з нами на цьому шляху і продовжуємо робити свою надважливу справу!»
Таймлайн освітніх трансформацій
2013
Створення ГС «Освіторія». Починає працювати проєкт «Перша професія»: в інтернатах відкривають гуртки, де вихованці можуть опанувати першу професію.
2014
Відкриття Новопечерської школи, яка нині входить у Топ-100 інноваційних шкіл світу.
2017
Запуск «Освіторія.Медіа». Нині це провідне українське ЗМІ про освіту та виховання. Нас читає близько 5 мільйонів людей на рік.
Школа стає місцем майбутніх інноваторів
Стартує реформа «Нова українська школа». У вересні 2017 року в пілотні класи НУШ пішли першачки 143 шкіл країни. Наступного року навчання за новим стандартом розпочали всі першокласники України. Незабаром дослідження МОН довело ефективність реформи: школярі пілотних шкіл продемонстрували вищі показники за всіма наскрізними вміннями.
Через ковід та війну реформа значно сповільнилась. Проте натхненні вчителі продовжували навчати за новими стандартами, попри нестачу підручників та перехід в онлайн. А 2022 року ГС «Освіторія» розробила курс «НУШ: базова середня освіта», який на сьогодні опанували понад 200 тис. педагогів. 2023 року МОН приймає рішення перезапустити реформу, відновити друк підручників та встановити нові орієнтири НУШ з урахуванням потреб дітей-ВПО.
Своєю візією майбутнього Нової української школи ще через 10 років поділилася Лілія Гриневич, пані міністр освіти і науки у 2016–2019 роках:
«Моя мрія та ідея, заради якої і розроблялася реформа НУШ, — щоб кожен громадянин нашого суспільства, кожна дитина мала в системі освіти можливість виявити та розвивати свої здібності та здатності. А потім упродовж життя самореалізуватися якнайкраще. Незалежно від того, яка це професія: перукаря, працівника сільського господарства, судді, від якого залежить справедливість в країні, чи вчителя, який виховуватиме наступні покоління. Важливо, щоб кожен зміг знайти «сродну» за Сковородою самореалізацію, бо саме це є передумовою щастя людини. Це ідея суспільства освіченого загалу.
Тому Нова українська школа — не лише про знання, а й про компетентності, тобто ще й про вміння застосовувати знання для практичних завдань, м’які навички та саморозвиток. І якщо система освіти буде ці ідеї просувати через новітні методики проактивного навчання, через 10 років ми можемо прийти до суспільства освіченого загалу — такого, в якому кожна особистість має можливість успішно самореалізуватися і бути повноправним відповідальним громадянином.
І я дуже сподіваюся, що реформа не втратить свого поступу. На мою думку, коли ми переможемо в цій страшній війні, попри загальну відбудову, необхідну в країні, освіта має стати саме тією пріоритетною сферою, де значною мірою моделюється Україна майбутнього».
Про українських учителів почув увесь світ
2017
ГС «Освіторія» засновує щорічну національну премію Global Teacher Prize Ukraine. Вона підкреслює важливість педагогів і той факт, що в усьому світі їхні зусилля варті того, щоб бути визнаними на найвищому рівні.
Першим переможцем стає 71-річний Паул Пшенічка — учитель фізики та астрономії з Чернівців. Наступного року він виступив із промовою у Верховній Раді, де розповів про важливість шкільної освіти й інвестиції в неї для держави.
2021
З’являється номінація «Прифронтовий вчитель», а також «Вчитель незалежності». Остання мотивувала молодих прогресивних педагогів подавати анкети на премію. У 2022 році премія Global Teacher Prize Ukraine окремо відзначила вчителів-захисників, педагогів-психологів та вчителів-волонтерів, а 2023 року вперше нагородила вчителя дошкілля.
За роки існування премії четверо українських учителів потрапили до ТОП-50 світового Global Teacher Prize — Олександр Жук, Наталія Гладких, Людмила Таболіна та Артур Пройдаков. Про прогресивних українських педагогів дізнався весь світ.
Своїм баченням трансформацій престижу і ролі вчителя поділилася засновниця ГС «Освіторія» Зоя Литвин:
«Ключ до змін в освіті — учитель! Тому я радію, що за роки системної роботи нам вдалося підвищити престиж вчительської професії, і ми можемо це виміряти: суспільна думка щодо важливості цієї праці зросла на 43 % (згідно зі щорічним соціологічним дослідженням у межах роботи Global Teacher Prize Ukraine).
Світ змінюється швидко, і трансформується роль учителів: вони більше не єдине беззаперечне джерело знань, а наставники, ментори, провідники у світ. А під час війни — ще й джерело підтримки, зв’язку із «нормальним» життям для дітей, а для тих, хто виїхав і вчиться дистанційно — з рідною мовою та культурою.
Штучний інтелект не лише не замінить вчителя — навпаки. Уже зараз на перший план виходять людські якості та м’які навички: вміння працювати в команді, надихати та зацікавлювати, розбиратись в емоціях та конструктивно їх опановувати, ставити цілі та вчити їх досягати. Учитель майбутнього — це крутий профі та зріла особистість.
І це великий виклик для системи освіти, бо нам потрібно перебудувати її так, щоб вона задавала високу планку професії і приваблювала та втримувала найкращих. Власне, це і є наше завдання на найближчі роки та наша участь у відбудові України».
Стрибок української освіти в цифровізацію
кінець 2017
ГС «Освіторія» разом зі студією онлайн-освіти EdEra та МОН запускає перший онлайн-курс підвищення кваліфікації для вчителів початкової школи. Він є обов’язковим для освітян, які впроваджуватимуть реформу НУШ, тож вони мають звикати до навчання не лише офлайн, а й онлайн. Як пригадує очільник студії онлайн-освіти EdEra Ілля Філіпов, йому та його колегам довелося створити понад 3 тисячі електронних скриньок для вчителів, щоб вони могли зареєструватися на курс. Відтоді цифровізація української освіти здійснила величезний стрибок: нині українські вчителі вправно жонглюють офлайн- та онлайн-форматами викладання, працюють із віртуальними класами та дошками, створюють власні освітні YouTube-канали та залучають CahtGPT собі в помічники.
Ось яким бачить поступ цифровізації української освіти засновник студії онлайн-освіти EdEra Ілля Філіпов:
«Думаю, школи поєднуватимуть можливості, які дає штучний інтелект, та неперевершений вплив особистостей вчителів, щоб персоналізувати навчання. Нові технології мають вивільнити час для вчителів для креативної роботи. Ефективне використання ШІ дасть змогу більше уваги приділяти темпу навчання кожної дитини, особливостям її темпераменту, інтересам. Сподіваюся, що прихід штучного інтелекту до шкіл не означатиме автоматизацію навчання загалом, а навпаки допоможе зробити акцент на особистості як учителів, так і учнів».
грудень 2020
«Освіторія» спільно з МОН та іншими відомствами запускає першу українську онлайн-платформу «Всеукраїнська школа онлайн». Це була якісна і блискавична відповідь на виклики пандемії, що ізолювала в домівках мільйони українських дітей та вчителів. Завдяки ВШО українські педагоги за лічені тижні опанували інструменти дистанційного навчання. Відтоді платформа постійно оновлюється, вдосконалюється та поповнюється новими уроками та матеріалами, а український вчитель з будь-якого куточка світу має доступ до якісних конспектів уроків, інтерактивних матеріалів і тестів. Нині на ВШО є понад 3,5 тисячі відеоуроків з 18 основних шкільних предметів для учнів 5–11-х класів. А користуються платформою близько 3 мільйонів українців із понад 80 країн світу.
лютий 2022
Українська освіта зазнає удару війною, та попри всі виклики їй вдається вистояти і перейти на новий виток розвитку. Лише кілька тижнів на те, щоб перевести подих і вивезти дітей у безпечне місце після повномасштабного вторгнення, і українські вчителі вже в березні відновлюють навчальний процес в онлайн-форматі. Бо вірять: ворог не позбавить українських дітей освіти та майбутнього. Уже в серпні 2022 ГС «Освіторія» випускає онлайн-курс «Розумію» з психологічно-емоційної підтримки для вчителів та шкільних психологів і курс «НУШ: базова середня освіта». А наприкінці року виходить курс «Спільно до навчання: ефективна та безпечна освіта під час війни».
Від ЗНО до НМТ за лічені місяці
Впровадження ЗНО у 2008 році як обов’язкової умови для вступу стало справді визначальною трансформацією в українській освіті. Адже це водночас і антикорупційний запобіжник, і інструмент рівних та прозорих шансів на вступ незалежно від соціального статусу вступника. Саме тому, коли вступна кампанія 2022 року опинилася під загрозою зриву через повномасштабне вторгнення росії, Український центр оцінювання якості освіти зробив неможливе: за лічені місяці підготував стандартизоване комп’ютерне тестування з трьох основних предметів і назвали його НМТ — національний мультипредметний тест. Онлайн-платформа з підготовки до ЗНО iLearn теж підлаштувалася під НМТ у дуже стислі терміни. Загалом за вступні кампанії 2022 та 2023 років за вебінарами iLearn підготувалися до тесту майже 95 тисяч українських вступників. А за всі роки існування гейміфікованої платформи нею скористалися майже 250 тисяч учнів.
Своїм баченням освіти через 10 років поділилася очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко:
«Мені б дуже хотілося, щоб наша освіта стала освітою рівних можливостей, коли, незалежно від того, здобуває її дитина в селі чи в місті, це учень чи учениця, у кожного здобувача і здобувачки освіти були однакові шанси стати успішними в житті, самореалізуватися відповідно до своїх інтересів і можливостей. Я б також хотіла, щоб українська освіта стала більш інклюзивною, тобто такою, яка давала б змогу максимально реалізовувати потенціал дитини незалежно від стану її здоров’я або умов, у яких вона проживає. Не можу також не побажати вітчизняній освіті бути актуальною, тобто такою, яка відчуває «дух часу» й формує потрібні для сучасної людини компетентності, завдяки яким кожен і кожна може реалізуватися як громадянин і громадянка. І, безперечно, престижною, яку цінують здобувачі й здобувачки освіти, самі освітяни й освітянки та суспільство загалом».
Трансформації в освіті не спинити
2023
Попри виклики війни держава Україна ставить освіту в пріоритет після сфери безпеки та оборони. На Серпневій конференції Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з цифрової трансформації, анонсує розробку інноваційного освітнього цифрового застосунку «Мрія». Застосунок допомагатиме дитині, батькам і вчителям ефективніше орієнтуватися в навчальному процесі та поза його межами.
На фестивалі «Вчителі майбутнього», який ГС «Освіторія» організувала вже втретє, міністр освіти і науки Оксен Лісовий зустрічається зі старшокласниками, щоб обговорити їхнє бачення старшої профільної школи — створення академічних ліцеїв та професійних коледжів. Пілотування реформи планується на 2025 рік. А у 2027 році повинні з’явитися нові типи навчальних закладів. Із коледжу учні можуть відразу рухатися на ринок праці, а в ліцеї рухаються в академічне середовище та профільно готуються до вступу до закладів вищої освіти.
Тим часом ГС «Освіторія» впроваджує кілька масштабних національних проєктів з подолання освітніх втрат та долучається до майбутніх реформ. Адже трансформації в освіті не може спинити навіть війна.
