Освіта 4.0: як стати вчителем майбутнього

Що таке Освіта 4.0 та яка її філософія? Що потрібно дітям сьогодні, щоб бути щасливими й успішними людьми в майбутньому? Як мають змінитися методи викладання, щоб відповідати викликам часу? Усе це докладно пояснює інформаційний документ, нещодавно опублікований Світовим економічним форумом. Переклали для вас головні тези таксономії освіти майбутнього.

Варто готувати дітей до майбутнього

Розвиток навичок починається в ранньому віці. Початкова освіта має великий позитивний вплив на когнітивний розвиток і формування навичок. Вони потім примножуються через навчання в подальшому житті. Нещодавнє дослідження WEF показує: інвестиції лише в одну важливу сферу навичок — спільне розв’язання проблем — може збільшити світовий ВВП на 2,54 трильйона доларів.

Проте, за даними ЮНІСЕФ, менше половини молодих людей у всьому світі зараз перебувають на шляху набуття повного спектра навичок, необхідних для успіху в роботі та житті.

Основна перешкода розвитку цих навичок — відсутність їхнього спільного визначення. А також розуміння, як їх можна розвивати з раннього віку.

У межах дослідження роботодавці зазначили про попит на креативність, критичне мислення, розв’язання проблем і навички, пов’язані з використанням технологій. Дедалі більше уваги приділяють також міжособистісним та соціально-емоційним навичкам. Таким як уміння співпрацювати, координувати зусилля та спілкуватися з іншими.

Роль освіти має полягати в тому, щоб підготувати учнів до такого майбутнього. Важливо навчити дітей приймати та розвивати свої унікальні людські якості — ті, які навряд чи коли-небудь будуть замінені технологіями.

Які здібності є важливими?

Здібності — це те, чого діти можуть навчитися, вони не є вродженими характеристиками. Учнівські здібності можна поділити на три групи.

Уміння та навички

Це здібності, що дозволяють учням досягти певної мети. Їх можна поділити на:

  • когнітивні та аналітичні: креативність, критичне мислення та вміння розв’язувати проблеми;
  • міжособистісні: комунікація, співпраця та соціально-емоційні навички.

Ці здібності мають попит під час пошуку роботи. П’ятьма найпопулярнішими навичками, які вимагають роботодавці, є: комунікативність, креативність, співпраця, творче розв’язання проблем та критичне мислення.

Дослідники виявили, що соціально-емоційні навички впливають на оцінки та продуктивність. Які, своєю чергою, впливають на готовність до роботи та можливість працевлаштування. Окрім академічної успішності, діти, які навчилися взаємодіяти з іншими у віці до трьох років, мають кращий стан психічного здоров’я надалі.

Погляди та цінності

Це набір переконань, які формують саморегулювальну поведінку. Наприклад, особиста мотивація та взаємодія із суспільством, моральні й етичні міркування.

Погляди та цінності мають суб’єктивний характер. Якщо принципи навчання множення чи ділення можуть бути відносно абсолютними, то ідея доброго громадянства може мати різні нюанси для різних національностей і культур.

Проте ці якості допомагають дітям мислити та розвиватись. А також вони важливі для сприяння соціальній згуртованості.

Погляди та цінності меншим чином свідчать про те, «що» потрібно зробити. Вони скоріше відповідають на запитання «чому» слід так вчинити. Ці здібності мають сильний мотиваційний компонент. Він є важливим для виховання стійкості, необхідної для подолання складних викликів. У тому числі викликів самого навчання.

Знання та отримання інформації

Ці здібності завжди будуть в основі освіти. Навіть заучування — метод навчання, який практикується протягом тисячоліття — імовірно, залишиться актуальним певною мірою в майбутніх освітніх програмах.

Однак нові технології змінили спосіб, у який люди взаємодіють із необробленою інформацією. З одного боку, поширення інтернету та ґаджетів призвело до значного збільшення обсягу знань та інформації, що генерується і поширюється між людьми.

З другого, обсяг цих знань та інформації настільки великий, що для його збору, обробки та інтерпретації потрібні нові технології. Тому економіка майбутнього вимагатиме передових навичок і вмінь. А також відповідних поглядів та цінностей.

Важливо робити акцент на перших двох групах здібностей. Адже саме вони є більш важливими для успіху в майбутньому та кар’єрного зростання.

Які сфери навчання варто розвивати?

Персоналізоване та самостійне навчання

Персоналізоване навчання враховує інтереси кожного окремого учня. Це викликає зацікавленість і сприяє активному навчанню. Обидва ці фактори сприяють розвитку мислення, когнітивних і соціальних навичок.

Важливою формою персоналізованого навчання є навчання під керівництвом. Коли вчителі надають підказки, спрямовують і забезпечують зворотний зв’язок у процесі самостійного пошуку учнями нових знань.

Персоналізоване навчання враховує досвід учня: його культурний та особистий контекст, а також соціально-економічні обставини.

Ще одна форма — навчання через дослідження. У ньому навчальний матеріал подається в контексті відкритих запитань. Навчання через дослідження є особливо ефективним у вивченні математичних і наукових понять.

Доступне та інклюзивне навчання

Це навчання охоплює багатомовні та багатокультурні можливості, які навчають цінностей культурної компетентності — ключового компонента глобального громадянства. Це часто тісно пов’язано з «мультиграмотністю», яка визнає, що навчання відбувається в мовному та культурному контекстах. А також забезпечує доступ до освіти учням з різними здібностями та походженням.

Спільне навчання

Його можна розділити на проєктне та експериментальне.

Експериментальне навчання сприяє розвитку позитивних стосунків між учнями, вчителями та суспільством загалом. Зокрема може сприяти підвищенню екологічної свідомості, обізнаності у політичних питаннях та соціальних потребах. А також культивувати погляди та цінності, що стосуються громадянської відповідальності.

Проєктне навчання розвиває соціальні та емоційні навички, сприяє розумінню взаємозалежності в групі та особистої відповідальності перед командою.

Окрім соціальних і суспільних здібностей, навчання у співпраці також сприяє розвитку когнітивних навичок. Наприклад, читання та математики.

Навчання впродовж життя

Важливо формувати основні вміння, навички, погляди та цінності, необхідні для спрямування навчання від раннього дитинства до середньої школи.

Навчання має бути цілісним, упродовж усього життя. І може відбуватися як у межах формального навчання в класі, так і поза ним. Це має бути система, де кожен постійно вдосконалює свої наявні навички та здобуває нові на основі індивідуальних потреб.

Як розвивати здібності дітей на уроках?

Абстрактні здібності, такі як розв’язання проблем, на практиці не можна викладати просто самі по собі. Це має відбуватися через розвиток конкретної компетенції, наприклад, виконання завдання чи розв’язання проблеми в реальному світі.

Розглянемо на прикладі. На уроці інформатики учні отримують завдання розробити простий мобільний застосунок. Виконуючи його, діти застосовують певні компетентності. Так, у процесі розробки застосунку дитина може використати здібності до розв’язання проблем або критичного мислення. І потім застосувати їх під час виконання інших завдань. Наприклад, розв’язання математичних задач.

Якщо це завдання дати не для самостійної роботи, а для групової, то дитина здобуває ще й додаткові навички. Такі як уміння співпрацювати та соціальну обізнаність.

Додайте ще один пункт — переконатися, що розроблений застосунок не нестиме шкоди користувачам. І діти також навчаться проявляти громадянську відповідальність.

Тож виконуючи одне завдання, учні можуть розвивати кілька здібностей. А згодом застосовувати їх на інших уроках та поза школою.

Поділитися цією статтею