Як вдосконалити техніку мовлення, привернути увагу сонного класу, виголошувати круті промови на форумах та не зірвати голос після п’яти уроків поспіль, розповідає Геннадій Бондаренко. Наш експерт — завідувач кафедри початкової освіти Університету Грінченка, професор Міжнародної кадрової академії, автор навчальних посібників і статей з ораторського мистецтва з 10-річним досвідом тренерської практики.
Як захистити голосові зв’язки
Найперше — важливо навчитися правильно подавати звук. Досить часто вчитель не знає, як отримати приємний і глибокий звук, як застосовувати резонатори (головний і грудний), що підсилюють звучання голосу. Такі вправи треба виконувати з тренером, який допоможе налаштувати голос і вберегти його від перевтоми.
Ось приклад однієї вправи на правильне подання звуку в головний резонатор:
Промовити в корені верхніх зубів: а-а-а-а або у-у-у-у. Говоріть це в зручному для вас діапазоні. Промовляйте гостро: має виникнути відчуття, наче вколюєте цей звук голочкою.
Виразно промовити: да-да-да-да або ду-ду-ду-ду, при цьому згадати про «аромат квітів», «гарячу картоплю». Рот дуже об’ємний, красивий. Горло широке, низьке.
Втім, чи правильно подається звук, може визначити лише фахівець з ораторського мистецтва наживо. Він допоможе «розбудити» і «увімкнути» резонатори.
Як налаштувати голос, дихання, дикцію
Дієвими вправами на розвиток голосу, дихання і дикції є енергійне вимовляння таких звуків:
- [П]-[Б], [П]-[Б], [П]-[Б] — зміцнює м’язи губ,
- [Т]-[Д], [Т]-[Д], [Т]-[Д] — зміцнює м’язи язика,
- [К]-[Г], [К]-[Г], [К]-[Г] — зміцнює м’язи гортані.
Для розвитку рухливості голосу варто виконувати таку вправу: оберіть улюблений вірш і намагайтеся кожен його рядок читати, підвищуючи тон голосу (наче крокуєте сходами), а потім — «спускайтеся» голосом донизу.
Чому паузи — це ефективно
Якщо оратор застосовує паузи під час мовлення, промова стає живою. Без пауз вона мертва, недієва, нездатна вплинути на слухачів. На паузах слухач думає, аналізує, відчуває. Паузи інтригують слухачів, викликають у них інтерес. Мовлення без пауз нагадує швидкий потік води з греблі, яку прорвало. Така вода блокує, руйнує, все знищує.
Важливо, щоб педагог навчився застосовувати логічні, граматичні, логіко-граматичні, ритмічні та психологічні (почуттєві) паузи.
Без їхнього осмислення і врахування неможливо передати емоційний зміст промови. Найкращими вправами є складання партитури промови, декламаційний практикум, театральні етюди, які займають важливе місце під час тренінгових занять з риторики.
Слід уміти визначати логічні наголоси в тексті промови. Іншими словами, знайти та виділити (позначити маркером або підкреслити!) найцінніші слова, за допомогою яких виражається зміст речення.
Дуже дієвим є прийом «скелетування». Наприклад: у реченні «Хто їде в негоду тим лісом густим?» прийом «скелетування» підкаже, що основними, цінними словами (скелетом) є «Хто… їде… лісом…?». Саме вони потребують логічного наголосу (посилення голосу). Проте потрібно пам’ятати, що логічний наголос має й інші виміри: підвищення голосу та уповільнення.
Який темп обрати
Щодо темпу риторика надає такі поради:
повільніше промовляється все те, що пов’язане зі смутком, журбою, журливістю. Варто дещо сповільнювати вимову найважливіших для вираження змісту слів, зазвичай тих, що виділяються логічним наголосом.
швидше промовляється все те, що пов’язане з радістю, схвильованістю, напруженістю. У межах речення швидше промовляється все те, що становить доповнення, пояснення, уточнення;
Але до загальних рекомендацій не слід ставитися як до чогось незмінного! Все залежить від мети промови (інформувати, переконувати, надихати) та її змісту.
Паузи, логічні наголоси, темп варто визначити і відпрацювати під час репетиції виступу.
Як створити енергетику
Для створення енергетики треба:
- застосовувати переміщення аудиторією (піднімає рівень енергетики на 1–2 бали);
- пам’ятати, що кожен крок від слухачів — це мінус 1 бал в енергетиці, а кожен крок до слухачів — це посилення впливу;
- широка й активна жестикуляція заряджає аудиторію, а повільна і дрібна — знижує енергетику;
- що гучніше говорить оратор, то сильнішою є енергетика. Втім, можна говорити і пошепки, а за рахунок переміщення, наближення до аудиторії, жестикуляції — посилити енергетику;
- швидший темп також робить енергетику вищою;
- заряджає аудиторію емоційність оратора. Що більше емоцій у виступі педагога, то сильніша енергетика.
Варто пам’ятати, що лише дивлячись в очі слухачів, звертаючись до них, оратор зможе передати їм свою енергетику. Якщо мовець дивиться на стелю або у вікно, вся енергетика полетить за напрямом погляду.
Необхідно навчитися не просто відтворювати слово, а відчути його на звук, образ, навіть смак. Від цього слова слухачам повинно стати тепло або холодно, приємно або страшно, спокійно або незручно тощо.
Як подолати страх виступів
Ознаками страху педагога є скуті жести, недоречна постава, неконтрольовані рухи, затиснуте дихання з підвищеною частотністю, нечітка дикція.
Серед методів, які допомагають подолати страх під час публічних виступів, ефективними є:
- за допомогою дихання,
- на рівні жестів,
- фізичне струшування,
- самонавіювання.
Наприклад, на рівні самонавіювання. Варто кілька разів промовити про себе такий текст: «Я абсолютно спокійна/спокійний; я виглядаю впевнено; тримаю себе вільно і розкуто; володію собою; мій голос звучить рівно, красиво; я чітко вимовляю слова; я дихаю спокійно; я рада/радий виступу перед слухачами; настрій бадьорий; мені цікаво виступати; мені є що розповісти слухачам; я емоційна/емоційний».
Досить часто страх виникає, коли оратор недостатньо часу виділив на підготовку до виступу. Що вищий рівень підготовленості, то менше страху. І що частіше виступаємо, то менше хвилюємося! Це як вчитися водити автомобіль. Потрібно багато практики.
Як зосередити на собі розсіяну увагу учнів
Педагог може привертати увагу учнів за допомогою:
- фраз «послухайте, будь ласка…», «прошу звернути на це увагу…»; «я ще раз звертаю вашу увагу на…»,
- пауз,
- зміни тону голосу,
- висловлення власного ставлення «я не можу не поділитися з вами своїми враженнями, думками…»,
- створення атмосфери творчості «як ви розумієте…», «самі бачите, що…», «подумайте, будь ласка…», «давайте подивимося…», «згадали, так?», «давайте разом сформулюємо…»
Як тримати увагу класу
Мовлення педагога має бути живим, яскравим, і з цікавістю сприйматися учнями. Варто застосовувати діалогізацію.
Пам’ятайте про потреби учнів. На початку й упродовж уроку неодноразово слід з’ясовувати з учнями: навіщо їм вивчення нового матеріалу, що воно їм дасть у житті, що вони вмітимуть, якщо його опанують. Дуже ефективним є пошук аналогій, «оживлення», образна характеристика.
Наприклад, створення образної характеристики поняттям, які вивчаються в початковій школі: «Головні члени речення — великі друзі. Підмет і присудок завжди пов’язані один з одним так само, як ці чоловічки, котрі міцно тримаються за руки», або «Лапки — спіймана в пастку думка, яка може різними шляхами вислизнути від мисливця».
На якій відстані найкраще бути від учнів у класі
Все залежить від розміру аудиторії, стратегії і тактики виступу, уважності слухачів, сили голосу оратора. Оптимальною вважають дистанцію понад 3 метри. Але це не означає, що оратор весь час перебуває на цій відстані. Він має рухатися, проте не «танцювати»! Кожен рух має бути продуманим і залежати від ситуації «тут і зараз». Слід навчитися відчувати слухачів, «зчитувати» з них інформацію.
Які є інструменти переконання
Вчитель постійно доводить до учнів суть моральних норм, допомагає сформувати ціннісні орієнтації, виробити певні моральні якості, подолати негативні риси поведінки. Проте ці правила стають нормою поведінки школярів лише тоді, коли свідомо сприйняті, глибоко пережиті.
Це можливо, якщо педагог володіє вмінням переконувати. Адже його слово досягне ефективних педагогічних впливів лише тоді, коли воно діє у взаємозв’язку з особистим досвідом вихованця, втілене в яскраві образи.
Саме тому педагогу необхідно оволодіти «інструментами» переконування.
Риторика навчає певних лайфхаків щодо переконування:
- з’ясувати, кого переконуємо (молодші школярі / батьки / колеги);
- визначити мету (я хочу, щоб мої учні переконалися, що ображати однокласників лайливими словами — це поганий вчинок…);
- чітко сформулювати тезу, дібрати сильні аргументи; підготувати текст.
Варто пам’ятати, що молодші школярі цінують сюжетність викладу, «малювання словом», аналогію. Аргументація має відповідати дитячому досвіду. Апелюйте до позитивних героїв казок, оповідань чи сучасних мультфільмів, дитячих життєвих ситуацій; можливих наслідків (корисних або шкідливих) учинків, поведінки. Пропонуйте приклади для наслідування.
Уникайте зайвої повчальності. Дитину, яка не усвідомила своєї помилки, але стала на шлях роздумів, зворушує доброта і співчутливість, відлякує різкість. А ще промова має викликати емоції.
