Open Kids — популярна молодіжна українська поп-група. У них щільний гастрольний графік, їхні кліпи набирають десятки мільйонів переглядів, але вони все одно продовжують навчання у школі. Ми поговорили з дівчатами про їхніх улюблених вчителів, школу та про те, що б вони змінили в освіті, якби очолили МОН.
Давайте змоделюємо ситуацію. У клас приходить новий учитель, і вже після першого уроку ви розумієте, що він дуже крутий. Було у вас так?
Аня Музафарова: Я змінила три школи, і такими вчителями в мене були класні керівники. Коли я приходила на перший урок, вони відразу починали його не зі звичайного вітання, а із жартів/історій, могли зацікавити своїм предметом, і тобі хотілося приходити до них знову і знову. Адже це не просто програма з підручника.
Наприклад, вчителька алгебри розповідала ситуації з життя, які допомагали краще засвоювати формули і схеми. А на уроці геометрії ми одного разу вийшли з кабінету на футбольне поле, щоб обчислити його площу. Увесь урок ми з класом були на вулиці і робили це на практиці. Було дуже цікаво, так тема набагато краще засвоюється.
Лера: У мене такого не було. Були лише моменти, коли в період навчання ти розумієш, що це класний вчитель. Або навпаки: спочатку здається, що вчитель — класний, але потім починаєш у нього займатися і розумієш, що не все так добре, як здавалося. Проблема в тому, що в нас в Україні все потрібно вчити строго за підручником і педагог не може спілкуватися з учнями на рівних.
Якими якостями повинен володіти сучасний учитель?
Ангеліна: Він повинен бути дійсно сучасним. У всіх є гаджети, і їх потрібно використовувати. Дітям так набагато цікавіше працювати.
Аня М.: Ще дуже круто, коли вчитель спілкується на перервах з учнями на різні теми, а на уроці — з усіма на рівних і дуже круто пояснює предмет.
Лера: У мене була дуже класна вчителька з англійської мови. У нас, як і скрізь, клас ділився на кілька груп. В інших груп були звичайні завдання: диктанти, вивчити по 30 слів, прочитати/переказати. У нас все було інакше, з творчим підходом: живі діалоги, проекти, відеороботи, дивилися фільми англійською мовою, розбирали їх (усі діти з інших груп хотіли перевестися до нас). Тому англійська була моїм улюбленим уроком.
Який вплив на кожну з вас справили вчителі?
Аня М.: Є різні вчителі, які по-різному на тебе впливають. Наприклад, є хороші, з якими ти спілкуєшся і тобі цікаво. А є навпаки: коли приходиш і після уроку в тебе залишаються негативні почуття. Ми часто відсутні на уроках, і якісь вчителі нам допомагають — пояснюють теми, йдуть назустріч. А інші просто стоять на своєму: ти повинна зробити тільки так, як тобі кажуть, і не можеш знайти з ними спільну мову, а потім не хочеш приходити до них на уроки, зникає бажання вчити цей предмет.
Юля: У мене так було на фізиці. Наприклад, моя однокласниця хворіла пару тижнів, але вчителька до неї добре ставиться і допомагає їй, а до мене — ні. Я її прошу: «Можна те, що ви вчили місяць, я вивчу хоча б за один день і здам вам?» Але ні, вона змусила мене писати все відразу.
Лера: Багато вчителів вселяють страх і гнів, коли починають пригнічувати тебе прямо в класі. У мене були однокласники, які все вчать, вони хороші, але через те, що педагогу вони не подобалися, він починає налаштовувати проти них увесь клас. Мені здається, у таких випадках потрібно спілкуватися один на один, а не робити це при всіх.
Аня Бобровська: Ми з дівчатами часто їздимо на гастролі, тому важливо, щоб вчителі мене підтримували і допомагали, коли мене немає або я не встигаю щось зробити. І вони мене завжди підтримують, це дуже важливо для мене.
Ми з’ясували, що вчителю потрібно бути сучасним, використовувати гаджети. А що йому в жодному разі не можна робити?
Аня М.: У жодному разі не можна кричати на учнів. Це буде їх відштовхувати, вони почнуть гірше ставитися до вчителя. Потрібно знайти підхід до учнів, у жартівливій формі доносити важливу інформацію. Тоді вони починають любити вчителя.
Лера: У мене була вчителька, яка ніколи не підвищувала голос, завжди спокійно розмовляла, до кожного знаходила свій підхід. Якщо клас починав погано поводитися, балуватися, вона трошки підвищувала тон, і всі вже розуміли, що це катастрофа і потрібно одразу заспокоїтися. Мені здається, учнів потрібно в такому ритмі тримати.
Майже всі учні дають вчителям прізвиська. Можете назвати найсмішніші?
Юля: У нас одну вчительку називають «тигриця», тому що вона дуже цікаво і пристрасно веде уроки. Це єдине прізвисько.
Лера: У мене була вчителька — «пінгвін», тому що вона дуже дивно ходила, а це пішло ще від класу мого брата, який старший за мене на чотири роки. Взагалі, ми вчителів називаємо не за прізвиськами, а просто «Катька», «Вітька» і т.д. Але це, звичайно, тільки між однокласниками.
У вас є улюблені фільми/серіали на тему школи і вчителів?
Аня М.: У мене — «Опудало». Це старий радянський фільм про дівчинку, яку не сприймав клас. Вона жила в бідній родині, над нею всі знущалися. Протягом фільму показувалося, як вона з цим справляється. Це дуже крутий фільм, і я рекомендую всім його подивитися. Мені здається, зараз у житті багато ситуацій, коли когось принижують, і фільм показує, як з цим жити.
Лера: Мені подобається High School Musical. Це американський мюзикл, побудований на спілкуванні однокласників і вчителів. А ще я недавно подивилася фільм «Диво». Там показано, як однокласники ставилися до хлопчика з інвалідністю, мені він теж дуже сподобався.
Юля: Мені дуже сподобався фільм «Зачотний препод». Учитель спочатку був поганим, учні нічого не вчили, а потім він сильно зайнявся ними, і в результаті вони чудово закінчили школу і сильно його полюбили. Він спілкувався з ними на рівних, на їхньому сленгу.
Чи часто вчителі бувають на ваших концертах і що вони кажуть?
Лера: Найчастіше ми запрошуємо їх на сольні концерти в Києві. Завжди хочеться, щоб вони прийшли, подивилися, зрозуміли, чим ти займаєшся, чому пропускаєш уроки і що це не просто хобі, а твоє життя і робота. Коли вони потрапляли на концерти, їхня думка змінювалася. Вони розуміли, скільки роботи, сил, нервів у все це вкладено і як ми стараємося і відвідувати школу, і займатися творчістю. Коли вони відвідували концерти — ставало легше.
Аня М.: Одного разу моя класна керівниця після концерту сказала, щоб я ніколи не припиняла займатися творчістю.
Юля: Моя класна керівниця теж завжди відвідує наші концерти і з нею все ок. А одна вчителька часто казала, що в мене це навіть не хобі, це просто, щоб я чимось була зайнята, що мені це не потрібно. Але коли вона прийшла на наш концерт, її думка повністю змінилася.
Ангеліна: У попередній школі моя класна керівниця досі ставить мене в приклад іншим дітям, що я встигала і творчістю займатися, і вчитися. Це дуже приємно.
Аня Б.: Вчителі після концерту дуже багато ще про нього говорили: приносили квіти, різні подарунки. Приємно, що їм подобається.
Лера вже сказала, що її улюблений урок — англійська мова. Які у вас улюблені уроки і чому?
Аня М.: У мене теж англійська. У нас молода вчителька, і з нею завжди можна знайти спільну мову. Одного разу нам задали написати твір, а мені бракувало часу, і я попросила свою подругу написати за мене. Я здаю зошит, і вчителька каже, що це не мій почерк, що вона знає, що це почерк Саші. Я починаю доводити, що ми — найкращі подруги і в нас навіть почерк однаковий. Вона попросила нас сісти і писати разом. Я дивлюся на почерк Саші, намагаюся писати як вона, але не вийшло. Вчителька залишила цю ситуацію, і нічого не було. Вона ще дуже добре пояснює матеріал, ми багато спілкуємося на уроках.
Юля: Мій улюблений урок — теж англійська, його веде моя класна керівниця, а я її просто обожнюю. Вона молода, добре з нами спілкується, багато жартує на перервах, ми можемо з нею поговорити. Вона для нас як рідна.
Ангеліна: У мене також англійська. Її викладає вчителька, яка почала вчити мене ще в садку, і протягом всього часу вона для мене, як друга мама. Вона все добре пояснює, круто підходить до уроку, ми завжди робимо творчі завдання.
Аня Б.: Мої улюблені уроки — це математика й англійська. Вчителі добре підходять до уроку, все пояснюють і ставляться до нас, як до дорослих. Це круто.
Існує думка, що діти, які рано досягли успіху, стали популярними, забивають на школу. Що вас мотивує вчитися?
Аня М.: Я не можу сказати, що люблю всі предмети в школі. Але я розумію, що мені потрібна буде англійська, тому я її вчу.
Лера: Усі розуміють, що невідомо, яким буде майбутнє і чим все закінчиться. Потрібно вчитися й отримувати нові знання.
Школа мрії. Яка вона для вас?
Аня Б.: Мені здається, було б добре, якби кожен учень після 8-9-го класу вибирав собі певні предмети, які йому потрібні. Щоб не розпорошуватися на все, а вчити те, що тобі конкретно потрібно. Так учні отримували би більше необхідної інформації.
Лера: Ми багато розпорошуємося на різні предмети, і кожен учитель каже, що його предмет — найважливіший. Хоча я вступала до театрального університету, мене примушували дуже сильно вчити алгебру і геометрію, і я тільки втрачала час, тому що коли випустилася, усе забула.
Аня М.: Мені подобається освіта у Фінляндії. Вона в них дуже легка, і діти хочуть вчитися. Їм не задають домашнє завдання, адже, на їхню думку, дитина повинна відпочивати поза школою. На предметах, які їм не потрібні, учні просто спокійно сидять і можуть займатися своїми справами, а якщо вони справді хочуть слухати, то отримують знання. Це більше зацікавлює.
Ви стаєте міністром освіти. Ваші перші дії на посаді?
Аня М.: 1. Скасування домашнього завдання 2. Скасування шкільної форми. 3. Заборона на викладання вчителям, яким за 70 років.
Юля: У мене так само, тільки замість старих вчителів, я б додала вибір предметів учнями, які вже розуміють, що їм потрібно вчити.
Аня Б.: Я б зробила розділи на теми: математичний, біологічний, історичний, щоб кожен міг собі вибирати.
Лера: Я згодна з дівчатами, і плюс до цього я б зробила ремонти в усіх школах і смачну їжу в їдальнях.
Ангеліна: Моє велике бажання, щоб взимку уроки починали пізніше. Тому що коли встаєш рано, то на вулиці дуже темно і це нереально.
Яким ви бачите вчителя через 100 років?
Лера: Мені здається, ця професія зникне і будуть роботи.
Аня Б.: Але краще, щоб це були живі люди.
Аня М.: Мені здається, що будуть не роботи, а просто поставлять комп’ютери і діти будуть все робити там.
