Незалежні майстри саморозвитку: Як Оксана Хомич та Оксана Єрохіна підвищують престиж професії вчителя

Незалежній Україні — 30! Цьогоріч ми відшукали незалежних і свободолюбивих учителів, які зміцнюють і плекають освітній фундамент нашої держави. Знайомтесь, фіналістки Global Teacher Prize Ukraine 2021 — Оксана Хомич та Оксана Єрохіна. Керуючи значущими освітніми проєктами, вони здобувають гранти і стажуються в освітніх супердержавах. Усе заради гідної мети — принести найкращий закордонний досвід у свої класи. Освітянки ведуть свої YouTube-канали і створюють сотні годин онлайн-курсів. Ділитися досвідом для них дорівнює сприяти змінам у країні. Із прадавніх часів українським символом світла, сміливості та духу є сокіл. Він усюди літає та все бачить. Можливо, саме ця чарівна істота допомагає фіналісткам підкорювати освітній небосхил? 

Оксана Хомич


Місто Київ
Вчителька початкових класів

Найпалкіша мрія — змінити освітню сферу України

Велика пристрасть, що дарує мені відчуття вчительської незалежності — створювати та реалізовувати власні освітні проєкти. Як влучно сказав Йоганн Гете: «Недостатньо тільки отримувати знання, їх треба застосовувати. Недостатньо тільки бажати, треба діяти». Мої досягнення стали можливими завдяки наполегливості та впевненості у власних силах, креативному підходу й комплексному баченню реалізації ідей. Намагаюся розвиватися і діяти паралельно в різних освітніх напрямках.

Я почуваюся справді важливою для українського вчительства, коли проводжу тренінги у найвіддаленіших містах і селах України. Вже 17 років я у професії. За цей час викристалізувалось найпалкіше бажання — змінити освітню сферу України. Тому протягом чотирьох років ділюся досвідом і методичними розробками з колегами. Кожна така подорож для мене — особлива пригода. Приїжджаю до педагогів із величезними валізами роздаткового матеріалу й символічними подарунками. Наприкінці серпня проводила навчання в селищі міського типу Білокуракине для місцевих освітян початкових класів і для колег зі Старобільська, що на Луганщині. Завжди чекаю відгуків колег, бо найкрутіший момент — дізнатися про результати нашої спільної роботи, їхні креативні розробки та нову мотивацію.

Моя свобода в школі — не лише академічна, хоча вона теж важлива. За сім років жодного разу не натрапила на бар’єри чи тиск. Це дає мені змогу дихати на повні груди і рухатися вперед, йдучи на випередження викликам майбутнього. Задля цього створила україномовний YouТube-канал «Ukrainian Teacher» («Український Учитель»), на якому вже понад 300 відео. Завдяки коротким роликам намагаюся змінювати підходи до навчання дітей, ділюсь з учителями легкими інструментами для роботи з учнями та практичним досвідом застосування світових освітніх технологій.

Своє захоплення роботою я намагаюся поширювати не лише на теренах України, а й за її межами. Протягом чотирьох років викладаю онлайн на трьох континентах: у Північній Америці, Європі, Австралії. Навчаю в суботніх школах дітей — вихідців із України мови, культури, традицій. Ці можливості знаходила самостійно, адже давно мріяла про досвід міжконтинентальної співпраці. Часто буває так: годинник моїх учнів показує 15:30, а мій — 22:30, і ми тільки розпочинаємо урок.

Досвід оцінювання навчання мені вдалося розширити завдяки стажуванню в Queen’s University (Королівський університет, Онтаріо, Канада). Саме там здобула дієві практики з формувального оцінювання, які реалізую в Новопечерській школі та за її межами ще з 2018 року. Три роки тому в Україні мало хто знав про цей формат співпраці з учнями. Наші вчителі звикли оцінювати всі роботи, а в кожній клітинці журналу мала стояти оцінка. Проте значно важливіше, щоб дитина була активним учасником освітнього процесу, не боялася робити помилки та надавала зворотний зв’язок учителю. Педагог виступає помічником, який підтримує, а не карає оцінкою.

Моя місія вчителя початкових класів — знайти власну траєкторію розвитку для кожної дитини. Повна педагогічна свобода дозволяє втілювати амбітні ідеї та проєкти з підтримкою натхненних учнів. Адже діти — генератори креативу з невичерпною фантазією. Одна з улюблених активностей вихованців — тематичне прикрашання дверей та класу. Завжди долучаю учнів до розробки завдань, ігор, квестів. А ще — до генерування цікавих назв завданням, які я створюю. Наприклад, моя учениця придумала назву челенджу «Впізнай свою дитину». Круту назву отримало математичне завдання «Летюча летючка». Це робота у формі повітряного змія, яка стала популярною в багатьох українських школах. Як і методична розробка «Weekend letters» про взаємостосунки дітей і батьків.

Новий виклик для мене — працювати зі студентами. Ще навесні мене запросили бути незалежним експертом на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання в НПУ імені М.П. Драгоманова, до моєї альма-матер. Паралельно готуюся здобути вчений ступінь доктора філософії. Іноді мене запитують: «Скільки годин у вашій добі?» Тут все просто: живу за принципом Яна Амоса Коменського: «Вважай нещасним той день, коли ти нічого не зробив для розвитку своєї освіти». Дуже раджу всім присвячувати хоча б годинку в день саморозвитку. Вам сподобаються результати цієї інвестиції!

Оксана Єрохіна


місто Херсон
Вчителька англійської мови

Ділитись досвідом і бути рушієм змін — моє головне вчительське мистецтво

Вчительству я присвятила 25 років, і саме зараз почуваюся максимально незалежною. Коли самостійно обираю шляхи саморозвитку протягом життя. Коли знаходжу можливості для спілкування не лише у школі, а й поза її межами, організовую заходи на місцевому та міжнародному рівнях, співпрацюю з волонтерами з різних країн, учителями та учнями в найбільшій волонтерській програмі Східної Європи GoCamp. Професійна непосидючість — це про мене!

Я переконана: вчитель — та людина, яка може запустити позитивні зміни в суспільстві. Для цього нам з вами стануть у пригоді навички підприємця, логічне мислення, планування, вміння передбачати ризики та комунікувати. Сучасний вчитель — стратег і тактик, який планує шляхи досягнення мети. Він не пасує перед труднощами, шукає фінансову та інформаційну підтримку, обмінюється досвідом. Усе це — довгострокові інвестиції в підвищення престижу професії. Не бійтеся вкладати у свій саморозвиток, ділитися знаннями. Саме так отримаєте «ефект бумеранга»: вам все повернеться сторицею.

У 2018 я зібрала команду однодумців, щоб привернути увагу до дітей з особливими освітніми потребами у Херсоні. Ми хотіли зробити їх «видимими» для суспільства та навчити освітян впроваджувати інклюзію в школах. Разом з колегами ми подалися на міжнародний конкурс проєктів випускників програм обмінів.

І коли з-поміж 1300 аплікантів обрали саме нашу заявку та виділили $19 000 на її реалізацію — емоції зашкалювали. «Є можливість — немає неможливого» — стало девізом на весь наступний рік. Наша команда поєднувала інформаційно-просвітницьку кампанію з тренінгами для дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків, викладачів і керівників шкіл. Залучили 173 000 осіб, але найактивнішими учасниками стали діти. На завершення проєкту вони підтримали фестивальну ходу в центрі міста: артистичні, іскорки в очах аж палахкотять! Віра в дитину та її можливості стала підґрунтям для успішної реалізації проєкту «Світ можливостей для кожної дитини».

Маю власний мініпорадник «Як отримати крутий грант для реалізації великої ідеї»:

  • Скажіть па-па зоні комфорту та зробіть крок уперед. Гугліть гранти.
  • Сформуйте команду з трьох-чотирьох однодумців: люди з навичками менеджменту та обов’язково − бухгалтер.
  • Вивчіть досвід людей, які реалізували подібні гранти. Добре, якщо є чітка інструкція для заповнення заявки. Якщо немає — пошукайте приклад.
  • Організуйте мозковий штурм. Озвучте новаторські ідеї.
  • Визначте перспективних партнерів залежно від того, для кого реалізуєте проєкт. До прикладу, ми залучили Управління освіти, Управління соціальної політики, Управління молоді та спорту.
  • Визначте зони відповідальності залучених учасників.
  • Розподіліть між командою заповнення блоків заявки. Перечитайте кожен рядок. Зробіть фінальну вичитку.
  • Запасіться терпінням і силами: все найцікавіше та найскладніше починається після отримання гранту.

Колекціонуйте не речі, а досвід. Це додає легкості. Я з великим запалом і любов’ю поповнюю персональну «скриню з досвідом». У ній — 10 років тренерства в проєктах «Вчителі англійської мови — агенти змін», управління на волонтерських засадах соціальним проєктом «Світ можливостей для кожної дитини», участь у літній та зимовій школах Британської ради, фасилітація курсів з медіаграмотності та «Англійська мова для Нової поліції», розробка 170 годин онлайн-занять із використанням ІТ-технологій для Програми малих стипендій з вивчення англійської мови Access, перевірка відкритих тестових завдань ЗНО з англійської мови, перемога в міському та обласному етапах конкурсу «Вчитель року».

Чую час від часу: «Ну навіщо тобі все це потрібно?» Відповідь проста: «Щоб бути частиною позитивних змін». Є в англійській мові вислів «sharing is caring» — ділитися своїм піклуванням (дослівно). Ділитися напрацюваннями і таким чином сприяти змінам — моє найважливіше вчительське мистецтво.

Але й сама не цураюся бути ученицею. Досвід, який особливо ціную, — стажування в США. Поїздка стала першим кроком до початку мого шляху як тренера. Навчила не здаватися. Річ у тім, що першу заявку я написала ще в 2004 році, але через маленьку неуважність до вимог залишилася «за бортом». Через 4 роки вирішила спробувати знову і стала фіналісткою конкурсу Програми педагогічної майстерності та досягнень. Два місяці всотувала досвід в Університеті Небраски, що в Лінкольні.

Чого навчилася там? Діяти за правилом «Вперед! Ні кроку назад не відступати» та викорінила у собі страх пробувати нове. Із США до своєї школи я привезла вебквести — у 2009 році це було суперновинкою. Зрозуміла, що в українських школах «забагато вчителя у класі» і дала більше автономії своїм учням. Стала координатором їхньої роботи, а не людиною, яка постійно вказує, що робити. Ще з того часу плекаю інтерес учнів до мультикультурності світу. Зараз вони з великим інтересом спілкуються з однолітками з різних куточків світу через Mystery Skype. Ми запрошуємо волонтерів з інших країн до нас на онлайн-заняття, беремо участь у волонтерських та соціальних онлайн-проєктах.

Де вчителю знайти цікаві варіанти для стажування? Розгляньте програму TEA. Слідкуйте за пропозиціями на сайті Американських Рад чи на сайті Посольства США в Україні в розділі «Освіта».

І, будь ласка, вірте в себе. Немає вчителів чи учнів, яким «не дано». Є ті, кому не додано — розуміння, визнання їхньої унікальності й можливостей для виходу із зони комфорту.

Авторка ілюстрацій: Ірина Донська

Поділитися цією статтею