Щороку «Освіторія.Медіа» пропонує нові підходи до того, як розповідати про Тараса Шевченка так, щоби цікаво було всім учасникам процесу — вчителям, учням, бібліотекарям, батькам. Шевченко — давно не старий дід у смушевій шапці та кожусі, він — актуальний автор, якого регулярно осучаснюють. Як до нього підступитися по-новому?
Відеоролик-мандрівка
Подивіться разом з учнями 4-хвилинний відеоролик від проєкту «Книга-мандрівка» «Як Тарас Шевченко став зіркою». Цей проєкт пропонує здійснити подорож Україною: побачити місця та познайомитися з постатями. Кожен анімаційний відеоролик динамічний і цікавий, а також озвучений відомим представником чи представницею української культури. Відеоролики можна використовувати на уроках історії, мови, літератури.
Спершу проведіть підготовку до перегляду, з’ясуйте значення окремих слів та пригадайте з дітьми контекст:
- Дяк — помічник священника. Контекст: у ХІХ столітті навчання здобували в школах при церквах, а вчителями були дяки та священики.
- Козачок — хлопчик-слуга у дворян.
- Фразеологізм «тихою сапою» — якнайбільш непомітно. Звідки походить цей фразеологізм? Із Середньовіччя, коли було важливо тихо й непомітно для ворога викопати підкоп чи тунель під фортецею.
- Денді — вишукано, модно і пишно вдягнена людина (СУМ). Пригадайте автопортрет Шевченка 1843 року, наприклад, де він сидить за письмовим столом — там він юний і модний, справжнісінький денді!
- Олдскульний — зроблений по-старому. Робити щось олдскульно — так, як робили батьки й діди, але як уже не робить нове покоління. Доберіть разом з учнями зрозумілий для всіх приклад.
- Кобзар — народний співець, який грає на кобзі чи лірі, часто з вадами зору та хлопчиком-помічником. Про що співали кобзарі? Вони все знали, як Google: приносили найактуальніші новини про сучасність та робили доступні екскурси в історію.
- «Борітеся — поборете!» — наприкінці відео з’являються кадри, на яких герой Небесної Сотні Сергій Нігоян читає фрагмент із поеми «Кавказ».
Після перегляду відео поставте учням запитання на уважність та пригадування фактів життєвого шляху Шевченка. Наприклад: за скільки Шевченка викупили з кріпацтва? Відповідь: за 2500 рублів. Або: чий портрет намалював Карл Брюллов, щоби виставити на лотереї? Відповідь: вихователя царевича, поета Василія Жуковського. Чи: у якому році вийшов перший «Кобзар»? Відповідь: у 1840 році.
Можна подивитися відеоролик ще раз, щоб звернути увагу на деталі. А ще — попросити учнів розповісти, який факт із короткого відеоролика запам’ятався їм найбільше? Або поміркувати: чим би ще варто було доповнити таке відео, чого в ньому бракує? Куди глядачі мандрували разом із Тарасом Шевченком у відеоролику? (Відповідь: село Моринці на Черкащині, Санкт-Петербург, Оренбурзький окремий корпус, Аральське море, Чернеча гора в Каневі).
Кросворд
Розгадування кросворду на знання життєвого і творчого шляху класика може бути цікавим заняттям, оскільки сьогодні це не найпопулярніший формат дозвілля. Матеріал для кросворда знайдете у великому ілюстрованому виданні «Шевченко від А до Я», котре наповнив літературознавець Леонід Ушкалов, а видало «Видавництво Старого Лева». Принцип книжки такий: 33 літери української абетки дорівнюють 33 словам, які дозволяють нам краще зрозуміти письменника, а в кінці є кросворд на 15 слів. Здійсніть разом з учнями подорож світами Тараса Шевченка, але таку, яка не дає прямих відповідей на кросворд. Якщо книжка є у вашій бібліотеці, то відкривайте її розворот за розворотом і ставте питання. Якісь факти діти можуть знати — як-от дату народження письменника 9 березня (тут криється відповідь на запитання із кросворда: пора року, коли народився письменник). Або розповідь про те, що улюбленим напоєм Шевченка був чай, може бути цікавим фактом та завданням на уважність водночас.
Як почати? Напишіть на дошці всі літери української абетки та розповідайте про кожну з літер, гортайте книжку, малюйте разом ілюстрації (чашку чаю чи карася).
Вечірка до дня народження
Шевченко народився 9 березня 1814 року. А тепер уявімо, що можемо запросити друзів Тараса Григоровича на вечірку — хто би прийшов? Хто ці люди, які в різний час оточували класика? Завдання для учнів — зібрати гостей. У кожного гостя є 5 компонентів: портрет, ім’я та прізвище, рід занять, тип стосунків із Шевченком, щось пам’ятне — подарунок, присвята, спогад. Таке завдання дозволяє пригадати важливі факти із життя і творчості, а також більше уваги звернути на знакових для того періоду постатей.
Наприклад: портрет — Яків де Бальмен: автор прозових текстів та малярських робіт, друг Тараса Шевченка, з яким вони познайомилися під час першої подорожі письменника в Україну (1843 рік). Шевченко присвятив поему «Кавказ» де Бальмену, оскільки друг загинув під час бойових дій на Кавказі у 1845 році.
Кого обов’язково варто згадати?
Гра в музей
У Києві є три шевченківські музеї. Пропонуємо звернути увагу на сторінку в соціальній мережі Facebook одного будинку-музею, де Тарас Григорович жив у 1846–1847 роках — до арешту у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Час від часу на сторінці публікують цікаві артефакти з музейних фондів. Наприклад, сорочка, яку за спогадами Василя Білозерського, Шевченку пошила його сестра Ярина. Або аптечна пляшечка з ліками проти холери, яку згодом Шевченко використовував у своїй малярській праці, чи вузлики з готовою фарбою, які існували до появи тюбиків.
Запропонуйте учням написати тексти постів для Facebook-сторінки будинку-музею. Структура кожного допису така:
- питання-гачок, яке зачепить читача;
- два речення про вподобання чи інтереси Шевченка, які би пояснювали — звідки взявся такий експонат;
- три речення про цей артефакт, які би пояснювали, що це.
Опісля надішліть напрацювання на сторінку музею. Можливо, з вашими рекомендаціями музейники зможуть наповнити свою сторінку ще цікавішими дописами!
А ось перелік експонатів, про які можна написати: репродукції з альбому «Живописна Україна», офорт «Притча про робітників на винограднику», різне малярське приладдя класика — пензлики й фарби. Запропонуйте учням описати фотографію 1859 року, де Шевченко сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках. Ще один цікавий експонат — дерево шовковиці в музейному дворі.
