Уряд України планує продовжити адаптивний карантин до 30 квітня. Це означає, що майже до кінця навчального року школи працюватимуть з обмеженнями відповідної епідеміологічної зони. Тож дистанційне та змішане навчання і надалі буде звичним для українських вчителів та учнів. Як вчителю скласти свій робочий графік дистанційного навчання і не вигорати? Фіналістки премії Global Teacher Prize Ukraine Наталя Гутарук та Наталя Зима переконані: під час дистанційки не варто і не треба працювати понаднормово. Вони діляться прикладами своїх графіків роботи, де є час для родини, повноцінного сну, дисертації та позакласних активностей.
Я — сова, тож коли в нашій школі дистанційка, то вночі займаюся дисертацією. Тому перші уроки в синхронному форматі ставлю на 10-ту ранку, щоб встигнути налаштувати на роботу свою дитину. Перший урок у нашому закладі починається о 9-й ранку, тож у цю годину я п’ю ранкову каву і якусь шукаю цікавинку: фото, коротку активність, певний факт про сьогоднішній день, уривок із книги. Із цього починаю урок у дистанційному форматі, щоб упевнитися, що вся увага учнів — моя. Цим самим намагаюся передати дітям відчуття: світ не зупинився, життя триває, і ми повертаємося до нього в доброму гуморі і здоров’ї. Для зимового карантину створила учням такий ролик.
Також за цю годину з 9-ї до 10-ї ранку я встигаю переглянути повідомлення, які надійшли ввечері від дітей, щоб під час уроку пояснити це ще раз. Або проаналізувати, про що запитують найчастіше, яка тема потребує додаткового опрацювання всім класом, а що можна залишити для індивідуальних консультацій. Чому я роблю це зранку? Тому що переважно діти працюють над домашнім завданням ввечері, а останні листи можуть прийти і зовсім вночі. Щоб не дратувати себе та інших зайвими сповіщеннями, я обмежила час, коли ми працюємо у форматі вчитель — учень: з 8:00 до 16:00.
У нашому шкільному розкладі більшість уроків — спарені. Адміністрація дуже підтримує вчителів, тож після короткого обговорення в групі в нас вимальовується спільний розклад. Формат уроків зазначений у спільному Google-календарі: синхронний урок позначаємо червоним, асинхронний — синім. Наш загальний принцип: не більш ніж три заняття в синхронному форматі для кожного класу. За основу беремо звичний шкільний розклад, але адаптуємо його для дистанційки.
👩🏫 Мені комфортно працювати таким чином: один урок з пари проводжу в синхронному форматі, на другому діти працюють над певним завданням. У цей час я маю можливість відповісти на запитання учнів, запросити когось із них для індивідуальної консультації, проаналізувати перші здані роботи учнів, скоригувати свої інструкції. Якщо питань саме від цього класу немає, я використовую цей час для перевірки робіт іншого класу.
🙋Я завжди наголошую дітям: можна бути на уроці з вимкненою камерою або пропустити урок, якщо він зараз не пріоритет № 1. Ви ніколи не знаєте, що відбувається по той бік екрана: можливо, вчитель — єдина людина, з якою дитина спілкується протягом дня на дистанційному навчанні, а можливо за хвилину до підключення тато з мамою посварилися.
⏰Між кожною парою уроків у мене дві години: тобто 10:00, 12:00, 14:00. За цей час, як правило, я встигаю перевірити та прокоментувати роботи і дати додаткові завдання.
👫Наприклад, є діти, що навчаються на курсах, тож певні теми для них залегкі. Таких учнів залучаю до творчих завдань, пропоную працювати з автентичними джерелами: книги, мультики, фільми, статті, публікації, суголосні темі МАНівської роботи.
🏃♀️З 16-ї години дня — мій час бути мамою, займатися спортом та іншими захопленнями. До планування наступного робочого дня я беруся вже після 22-ї години, коли вкладу спати свою дитину. Принципово не займаюся роботою у вихідні дні — це час для родини.
⌛️Чи перевіряю завдання, що прийшли після дедлайну? Все залежить від ситуації. У нас є домовленість: якщо дитина хворіє або з об’єктивних причин не може бути присутня на синхронному уроці чи здати роботу, класний керівник проставляє «н» або «хв». Якщо роботи від учня немає і немає попередження від керівника, це — вибір дитини. «Двійку» я не ставлю, ставлю «н» з коментарем «Немає роботи». Повертаюся до них у тому випадку, якщо спірна ситуація: вибір між оцінкою вищою або нижчою. Як правило, підсумкова робота виявляє все: чи сам робив, чи ні. Якщо прислані роботи були списані, тоді тим більше немає сенсу перевіряти знову.
👨👩👧👦Спілкування з батьками — окрема тема: від батьків учнів мого 10-го класу до 8:20 я чекаю повідомлення у Viber про стан здоров’я дітей, щоб проставити відповідні позначки в журналі на сторінках інших вчителів-предметників. Також кожні два тижні ми зустрічаємося в Zoom’i на зборах. Це може бути і 20 хвилин — якщо все гаразд і питань немає, і 2 години — якщо є проблеми і вчителю треба побути «носовичком». Зустрічаємося в п’ятницю або в неділю увечері.
Враховуючи досвід весняного карантину, зимовий вдалося провести з 8-годинним робочим днем. Якщо всі учасники навчального процесу дійсно знають, що і коли від них очікують, працювати 24/7 не доведеться.
Дистанційне навчання — це ще той виклик. Весняний досвід карантину навчив головного: домовлятися та дотримуватися домовленостей. Виявилося, дистанційка може не бути 24/7 ні для вчительства, ні для учнівства.
Для себе я відпрацювала простий і життєздатний алгоритм роботи в дистанційному форматі навчання, до якого легко повертатися за потреби.
За кілька днів до початку дистанційного навчання я надсилаю у всі Google-класи інструктивний лист, в якому чітко прописані правила взаємодії в Google-класі та Zoom під час синхронного та асинхронного навчання.
Учні повинні мати два дні для ознайомлення та запитань-уточнень.
Під час дистанційного навчання я особисто дотримувалася власного розпорядку дня, який не дуже відрізнявся від звичного. Але дозволяла собі прокидатися на пів години пізніше, адже економила час на дорогу до школи. Дрібничка, але дійсно приємна.
За спільним рішенням у нашому ліцеї уроки проводились за звичним розкладом. Навчальний процес у своїх класах я організувала за наступним алгоритмом:
🗓 Всі класи отримали розклад занять з уточненням формату.
👩💻Для учнів 7–9-х та 10–11-х класів, які навчаються на базовому рівні, уроки в асинхронному режимі я проводила з використанням платформи «Всеукраїнська школа онлайн». У нас працювала така формула: 50 % занять відбулось в асинхронному режимі, 50 % — в онлайні з використанням Zoom.
👩🏫 Виняток я зробила лише для 8-го класу: тут складна для сприйняття тема, тому 75 % занять пройшли в синхронному режимі.
💻Для профільного навчання в 10-му та 11-му класі алгоритм роботи був інший: я проводила коротку консультацію, далі діти працювали в асинхронному режимі.
❓Усі запитання, що виникали під час опрацювання матеріалів в асинхронному режимі або виконання тренувальних вправ, учні розміщували в коментарях під повідомленням в Google-класі. Так було зручно відстежувати їх і давати вчасні відповіді та коментарі.
💬Для перевірки робіт і для спілкування з учнями та батьками мені вистачало дві години з 15:00 до 17:00 та додатково година з 19:00 до 20:00. Приємно, що вдалося налагодити роботу з мінімальним стресом для учнів, батьків та вчителів.
Звісно, у дистанційному форматі дуже бракує живого спілкування та емоцій. Тому на кожному онлайн-уроці я намагалася виділити час на просте спілкування.
Під час весняного локдауну вчителям реально не вистачало часу ні на що, крім власне організації навчання. Цього разу під час дистанційки вистачило часу та сил підготуватися до турніру юних хіміків, який також відбувався в режимі онлайн. Учасники команди здобули надзвичайно важливий досвід підготовки креативних розв’язків задач та серйозної наукової дискусії з однолітками з Харкова, Одеси, Житомира та Єревана.
Як на мене, дистанційка вчить дітей розуміти, що ми живемо в дуже непередбачуваному світі і треба бути готовим до змін.
