Наші люди всюди: Як це — вчитися в Іспанії

Cover_72_3

Автор: Тамара Балаєва

У новій рубриці «Наші люди всюди» українські студенти, які встигли повчитися за кордоном, розповідають про різницю в освітніх підходах та діляться враженнями від навчання в інших країнах. У першому випуску — про те, чому навчання в Іспанії складніше, ніж в Україні, та як кілька слів викладача можуть спонукати до найкращого захисту дипломної роботи на курсі. Розповідає Анастасія Прідіус, випускниця Universidad del Pais Vasco.


Про програму та вступ


Spain_2

Я закінчувала магістратуру за спеціальністю «Економіка та емпіричні дослідження» в Universidad del Pais Vasco. Це в містечку Більбао на півночі Іспанії, в Країні Басків.

Подавалася через програму Erasmus, яка співпрацює з багатьма університетами в ЄС. Можна було написати дві заявки. Я обирала за спеціальністю та серед програм, що передбачають навчання англійською, і направила документи до університетів Чехії та Іспанії.

Пакет документів, які потрібно було зібрати, передбачав резюме, мотиваційний лист, оцінки за чотири роки навчання та сертифікат IELTS.

До тесту з англійської я готувалася близько місяця — знайшла минулорічні завдання і тренувалася за ними дві години на день. Можливо, це не найефективніший метод — я склала IELTS на мінімальний прохідний бал — 5 з 9, але цього було достатньо. Насправді, найскладніше в цьому тесті — встигнути виконати всі завдання за дві години.

Між поданням заявки та відповіддю минуло місяців три. А потім на мою електронну пошту надійшов лист, що я пройшла в Universidad del Pais Vasco. Спочатку не вірилося, а потім почала переживати — як все буде, що робити далі. До цього я не була за кордоном, а тут треба їхати, ще й на цілий рік. До того ж я не знала іспанської. Пам’ятаю, купила маленький розмовник і вивчила кілька виразів іспанською — «добрий день», «дякую», «як доїхати з аеропорту». Хвилювань було чимало.

Icon_1-04

настя образование-1 (1)
Фото: тут і далі Марина Банделюк


Навчальний процес


Spain_3

В Іспанії все пішло добре від самого початку. Мені сподобалося містечко і те, що там багато студентів з усієї Європи. Для нас зробили вступний курс — два тижні ми вивчали іспанську. Усе йшло достатньо плавно.

Спочатку через мову було складно. У мене не було доброї розмовної англійської. Але вона швидко з’явилася — навчання повністю англійською мовою, ти цілий день говориш і так навчаєшся.

Мій звичайний день в Більбао виглядав так: до 14:00 я була на парах. Їх кожного дня було чотири: дві з одного предмета і дві з іншого. Одна з пар — лекція, друга — практика.

Практичні заняття проходили в комп’ютерному класі. Ми вирішували на них економічні завдання в програмах Stata, Excel и Matlab. У другому семестрі ще потрібно було підготувати і захистити доповідь з кожного предмета — вибрати наукову статтю, самостійно її розібрати та пояснити.

Другу половину дня я зазвичай проводила в бібліотеці — читати можна й вдома, але в бібліотеці, особливо коли працюєш з іншими студентами, ти більше налаштований на навчання.

Icon_1-02

настя-образование-25_2


Різниця у викладанні


Spain_4

Різниця в поданні матеріалу в Україні (я навчалася в Одеському політехнічному університеті на спеціальності «Економічна кібернетика») та Іспанії величезна.

Наприклад, в Одесі ми вивчали економетрику дуже побіжно — як один з предметів за п’ять років навчання. В Іспанії це головний інструмент для проведення економічних досліджень, тому її знання були потрібні для вивчення всіх інших предметів.

Ще в Одесі викладачі одразу казали: все, що вам потрібно для іспиту, буде на лекціях. В Іспанії без опрацювання багатьох додаткових джерел з кожної теми я б не змогла скласти іспити.

Лекції в Більбао обов’язково виводилися на великий екран. Більшість підручників — в електронному вигляді. На семінари часто запрошували спеціалістів з інших університетів та економістів-практиків. Одного разу нас повели на завод, де переробляють відходи з міста. Це було круто.

А ще в Іспанії всі викладачі дуже відкриті й готові пояснювати по кілька разів, якщо ти чогось не розумієш. Поряд зі мною були студенти, які дуже хотіли вчитися. Це теж мотивує. В Одесі все було інакше — хтось працював, хтось прогулював.

Icon_1-08


Сесія


Spain_6

Після першої сесії в мене була майже депресія. Я провалила половину іспитів. В Іспанії тобі не поставлять просто так мінімум на іспиті, як в Україні, для цього треба багато написати. А я спочатку не дуже багато уваги приділяла навчанню. Після сесії здавалося, що я взагалі нічого не розумію в економіці та не зможу захистити диплом. Було соромно, я думала: «Я приїхала, отримую стипендію, але так погано вчуся».

Після тієї сесії були довгі зимові канікули. Ми трохи подорожували, а потім я повернулася і почала працювати. Мій викладач-ментор тоді сказав: «Усе вдасться. Головне — багато працювати». Це звучить банально, але для мене стало відкриттям. Я справді просто почала працювати і все вийшло. У мене був найкращий захист дипломної роботи на курсі.

Я дуже багато читала. Зрозуміла, що в Іспанії недостатньо просто ходити на пари та слухати лекції. Треба перечитувати їх удома, вирішувати завдання, читати додаткову літературу. Окрім занять в університеті, на це потрібно витрачати ще мінімум чотири години на день. Я займалася більше, а перед захистом дипломної взагалі сиділа цілими днями.

Icon_1-07


Поза навчанням


Spain_5

Більбао — доволі індустріальне місто. На околицях багато заводів і фабрик. Та є й інша частина — старе місто. Вузенькі вулички, театр, великий ринок. Я любила гуляти там. Більбао віддалене від океану, але навкруги є гори. Там спокійно, мало вітру і часто йдуть дощі.

У першому семестрі на вихідних ми разом з іншими студентами їздили до різних містечок. В університеті особливих традицій не було, хіба що ми часто кудись виходили разом. У четвер увечері всі йшли на головну вулицю міста, де багато барів. За один вечір ми могли обійти їх п’ять-шість.

Я жила не дуже далеко від університету, але їздила на метро. Із житлом допомагав Erasmus — вони надавали перелік варіантів помешкань. Можна було винаймати квартиру разом із кимось, і це було б дешевше, але я обрала студію та жила одна. Кошти за житло утримували зі стипендії. Вона становила 1000 євро, а плата за студію — 320 евро.

Серед інших бонусів для студентів — безкоштовний переліт до Іспанії та назад і один раз на рік можна було безкоштовно злітати додому. Але я цього не робила, тому що на свята подорожувала Іспанією.

Взагалі в Більбао доволі дорого — так казали ті, хто приїхав з інших міст Іспанії. Наприклад, студентський проїзний на метро коштував, здається, 250 євро на рік. Молоко — один євро, морозиво — від 2,5 євро. Якщо я йшла до супермаркету і купувала молоко, йогурт, хліб, яйця, фрукти, то це виходило 10 євро. Якщо купувати м’ясо і морепродукти, буде дорожче.

Icon_1-05

настя образование-5


Після повернення


Перші два місяці після повернення додому було важко звикнути. Громадський транспорт, спілкування людей — все інше. В Іспанії всі дуже доброзичливі і легко спілкуються. Тут такого немає.

Після повернення я півроку навчалася в магістратурі, а потім почала шукати роботу. Роботодавці були зацікавлені в іноземному дипломі, це всім подобалося, але запропонувати гідну зарплату могли не всі. Півтора року тому я влаштувалася в американську IT-компанію і працюю акаунт-менеджером.

Одночасно навчаюся в аспірантурі. Моя дипломна робота в Іспанії стала основою для дисертації після повернення в Одесу. Там я писала про оцінку ефективності фінансової підтримки малих та середніх підприємств. Тема моєї дисертації зараз звучить так: «Розвиток малих та середніх підприємств як інструмент виходу економіки України на міжнародний рівень».

Можливо, поїду скоро на стажування за кордон. І це цілком може бути знову Іспанія. До речі, нещодавно я збагнула, що забуваю іспанську та знову почала її вивчати.

Навчання за кордоном — важливий для мене досвід, і не лише з професійних міркувань. У мене з’явилося багато друзів — з Іспанії, Німеччини, Грузії. Інколи я навідуюся до них у гості. Світ дуже великий і всі люди можуть знайти спільну мову, незалежно від того, якою мовою вони говорять. Це стало головним моїм відкриттям.

Icon_1-06

Залишити відповідь