Мільйони працівників потребуватимуть перекваліфікації. Із чого почати?

Мільйони сучасних працівників повинні будуть перекваліфікуватися. Водночас нинішні діти — майбутні професіонали, мають бути готові до роботи, якої ще навіть не існує. Весь світ погоджується: м’які навички будуть настільки ж важливими, як і жорсткі або технічні. Як світ зможе розв’язати таку масштабну проблему? Приватний і державний сектори повинні співпрацювати, кажуть експерти Всесвітнього економічного форуму, який нещодавно відбувся в Давосі.

Завдання перекваліфікації мільйонів працівників може здатися непосильним. Лише до 2022 року 75 млн робочих місць, імовірно, будуть розподілені у 20 найбільших економічних сферах, тоді як 133 млн нових вакансій з’являться в галузях, які лише набирають обертів. Підрахували, що майже 65% теперішніх четвертокласників працюватимуть у професіях, яких ще не існує. 90% професій потребуватимуть цифрових навичок.

Як адекватно підготувати завтрашніх професіоналів та одночасно перекваліфікувати сотні мільйонів людей, чия професія розвивається, — розмірковує Бернадетта Вайтман, директорка Global Services, BT Group у публікації «Hundreds of millions of workers need reskilling. Where do we start?», яку «Освіторія» перекладає для вас. Вона пропонує чотири основні способи, які допоможуть розв’язати проблеми із цифровими навичками.

1. Навчання протягом усього життя

Легко думати про ті цифрові навички, що їх викладають на інформатиці в школі чи коледжі, та важлива технологічна грамотність у широкому сенсі.

Щоб переконатися, що наших робочих сил справді достатньо для завдань завтрашнього дня, потрібен широкий розвиток цифрових навичок серед клієнтів, батьків, вчителів та людей старшого віку, а також студентів і майбутніх випускників.

Технології змінюють наші будні та відкривають нові способи передавати навички. Наприклад, платформа Skills for Tomorrow пропонує безкоштовні онлайн-курси для всіх — від власників малого бізнесу до вчителів і батьків.

І не лише цифрові навички потрібно розвивати. Технології не тільки змінять багато ролей, вони також мають непрямі наслідки. Що більше зростає попит на математику, обчислювальну техніку та аналіз даних, то більшою стає потреба в людських властивостях, таких як творчість, критичне мислення, вміння переконувати і вести переговори.

2. Почніть рано

Роботодавці, які розуміють таку зміну вимог до кваліфікації, випереджають програму. Виховувати персонал для довгострокової роботи та оснащувати молодих людей необхідними інструментами для прогресу стає дуже важливим у вирі робочого середовища. Нам потрібні сильні культури, які сприяють наставництву та розвитку м’яких навичок.

Більшість ролей і робочих місць стануть менш визначеними та плинними. Постійне підвищення кваліфікації, а то й перекваліфікація можуть гарантувати, що люди будуть готові скористатися новими можливостями в міру їх виникнення. Цікаво, що є місце для «реверсивного наставництва» — це коли випускники можуть допомогти та підтримати керівників.

Навчання на роботі може стати важливішим, ніж традиційні шляхи розвитку кар’єри. Компанії Apple, Google та IBM — одні з багатьох, які відходять від необхідності навчання в коледжі для працевлаштування. На BT Group ви можете отримати ступінь, працюючи підмайстром з кібербезпеки, набуваючи реального ділового досвіду, а також дізнаючись про безпеку, ідентичність, вразливість та ризики в епоху цифрових технологій.

3. Сприяти інклюзивності

Такі програми можуть допомогти усунути ще один цифровий поділ: гендерний розрив. Менше жінок, ніж чоловіків, працюють безпосередньо в ІТ-галузі майже в кожній країні світу. І звіт Європейської комісії показав, що жінки менш зацікавлені у вищій освіті, робочих місцях чи підприємництві в цифровому секторі.

Нам усім потрібно взяти на себе відповідальність за викорінення цих стереотипів, сприяти освіті та пропагувати жінок-підприємиць. Цей розрив скорочується, а не розширюється під час Четвертої промислової революції. Порівняно невеликі ініціативи можуть мати велике значення. Code First: Girls пропонують безкоштовні чотиримісячні програми кодування жінкам будь-якого віку та направляють на співбесіди для влаштування на роботу, після того, як вони закінчать курс.

Існує багато інших ініціатив — усе, щоб сприяти працевлаштуванню жінок у цифрову епоху та щоб революція приймала разом із собою всіх членів суспільства.

4. Об’єднайте сили з кількома зацікавленими сторонами

І хоча кожна з цих схем має свої індивідуальні переваги, усе більше усвідомлюють, що подолати розрив у вміннях неможливо через тисячі різних ініціатив компаній та уряду. Державні та приватні партнери доходять до думки, що спільна робота створить набагато більш стійкі та масштабовані рішення.

Деякі партнерські відносини вже є. Future.now — це нова коаліція провідних компаній, а також груп громадянського суспільства, які співпрацюють з урядом для активізації ініціативи в галузі цифрових навичок Великої Британії. Вони прагнуть подолати розрив між безліччю пропонованих цифрових курсів і відсутністю людей, які на них ідуть — можливо тому, що вони не знають, із чого почати, бракує мотивації, або плутаються серед безлічі варіантів.

Також понад 200 компаній, у тому числі ABB, Facebook, Microsoft, Nestle та інші, утворили Alliance for YOUth, який готує людей до професійного світу.

Попри те, що ці ініціативи потрібно підтримувати і вітати, нам необхідно йти далі та ще більше інтегруватися.

Це тому, що ми перебуваємо на вершині айсберга під назвою «Розрив навичок», і невідповідність може бути набагато більшою, ніж ми думаємо. Протягом 20 років 90% усіх робочих місць потребуватимуть цифрових умінь. Нові потреби постійно виникають не лише в очевидних сферах, таких як кібербезпека і дані, а й у таких сферах, як етика, регулювання та конфіденційність.

У своєму новому Маніфесті в Давосі Всесвітній економічний форум підкреслює, як компанії, уряди та громадянське суспільство мають об’єднатися, використовуючи свої основні компетенції у співпраці для покращення стану світу.

Зараз чудовий момент, щоб підбити підсумки та закликати до припинення ізоляції та роботи в бункерах. Керівники на кожному рівні та в кожній галузі повинні скористатися цим моментом, щоб згуртувати свій доробок і запитати: як моя організація може зробити більше? Із ким ми можемо об’єднати зусилля, щоб найкраще забезпечити наших громадян на робочих місцях завтра?

Залишити відповідь