Один з найвідоміших реформаторів освіти — про головні тренди в навчанні дітей
Фото: тут і далі Марина Банделюк
У кінці серпня в Одесі в рамках IdeasFest відбулася лекція одного з найвідоміших реформаторів у сфері середньої освіти — Маргрет Расфелд. Вона є автором інноваційної методики, яку впровадила в Берлінській Євангелічній школі, і зараз популяризує по всьому світу. У своїй лекції Маргрет говорить про виклики сучасного світу і роль освіти в суспільстві.
Автор: Надія Дризицька
«Цифрова епоха змінила все, у тому числі професії»
Раніше компаніям потрібні були робітники, щоб обслуговувати машини. Вони не повинні були ставити зайвих запитань або проявляти ініціативу. Так само в школі або сім’ї була ієрархія: хтось підпорядковував — учитель, батько, начальник, а хтось підпорядковувався — учень, дитина, співробітник.
Індустріалізація давно закінчилася, але тільки не в школах по всьому світу. Наша освіта все ще побудована на конкуренції, порівнянні й оцінюванні. Замість гуманітарних предметів — музики, мистецтва — ми зациклені на мовах, математиці та фізиці.
«Цінності нашого суспільства — це швидше, вище, більше. А ця модель не має перспектив, адже в ній забувається людина»
Нам треба трансформувати «швидше, вище, більше» в «ми, усі разом, людяність». Навчання майбутнього буде спрямовано на збереження гідності, а найважливішими здібностями стануть емпатія, гнучкість, розуміння міжкультурних відмінностей, відповідальність.
Усі ми знаємо, що через 10 років світ буде зовсім іншим, і в часи змін, численних криз — соціальних, екологічних, політичних — важливо радикально змінювати систему освіти.
Ейнштейн казав: «Щоб вирішувати проблеми майбутнього, нам треба змінити свій образ мислення сьогодні». Навчитися мислити по-новому, жити в іншій парадигмі заважають стереотипи «діти не люблять вчитися», «дітям потрібен постійний тиск з боку вчителя», «діти повинні отримувати оцінки». Щоб розкрити потенціал дитини, у неї має бути можливість зробити помилку, не боячись оцінки.
«Виконавці наказів не можуть бути менеджерами змін»
Креативність, творче начало — це коштовний камінь, який живе в кожному з нас від народження. Але як тільки діти йдуть у школу, їх творчий потенціал зменшується.
Коли вчитель віддає розпорядження, а учні його виконують, на іншій чаші терезів — чужа воля.
Демократія — це не подарунок, який дається нам з небес. Демократію треба завоювати, нею необхідно жити і її відчувати. Зараз демократія знаходиться під загрозою, у багатьох країнах до влади приходять праві сили. І саме школа є тим місцем, де демократії можна навчитися.
«Креативність, творчість і спільна діяльність є «сировиною» нового часу»
Приблизно 80% інформації діти вбирають, дивлячись на дорослих. І якщо вчитель каже: «Ой, ну я не знаю, все надто швидко змінюється, не потрібно цим займатися», то й діти не зможуть, їм буде важко. Потрібно не боятися робити вирішальний крок на шляху до нового.
Ми, педагоги, несемо відповідальність перед дітьми на шляху в нову епоху. Важлива співучасть, тобто спільна участь дитини і вчителя в процесі навчання. Потрібний міждисциплінарний підхід, погляд на речі з різних точок зору.
Але школа, як і раніше, розділяє галузі знань на окремі уроки — математика, німецька. Учні отримують від учителя завдання, а відповіді знаходяться в розв’язнику вчителя. Усі результати контролюються, оцінюються, і цей контроль не дає як дорослим, так і дітям вийти зі старого режиму.
Наприклад, Німеччина дуже багато інвестувала в пілотні проекти, але вони зазнали невдачі, тому що школи не змінили свою глибинну базову структуру. У традиційних німецьких школах дійсність виглядає таким чином: знання — домашнє завдання — контрольна робота — знання. Щодня на дітей звалюється величезна кількість катастроф. Але молоді люди хочуть зовсім іншого. Вони хочуть змінювати світ, займатися чимось корисним, усвідомлювати сенс того, що роблять. Вони хочуть вийти за рамки, в які їх заганяє суспільство. Якщо цю можливість вони не отримають, виростуть такими ж, як нинішні дорослі.
