Критикотики: розвиваємо критичне мислення з котом Інжиром

Ілюстрації: Олена Павлова

Усім відомо, що інтернет створений для того, щоб лайкати котиків. Та мало хто здогадується, що картинки з котиками — це потужна освітня зброя, здатна поширювати знання. Саме так вважають розробники нової настільної гри «Критикотики». Вони поєднали відомого комікс-персонажа кота Інжира та популярний в освіті напрямок гейміфікації, щоб розвинути в дітей і дорослих критичне мислення. Карткову гру створили експерти громадської спілки «Освіторія» разом з Видавництвом настільних ігор Feelindigo за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Як у неї грати, як використовувати на уроках та як безкоштовно отримати, читайте далі в матеріалі.

«Критикотики»: що це за гра та як вона створювалася

«Головне — частіше мити лапки і не дозволяти промивати собі мізки», — з таким гаслом звернувся комікс-персонаж кіт Інжир до читачів на своїй сторінці у Facebook минулої весни. Тоді на початку карантину це зображення поширили тисячі користувачів інтернету. Учений кіт, який полюбляє книжечки й має понад 26 тисяч підписників у мережі, а точніше його авторка Олена Павлова задумалася над тим, як можна розвивати критичне мислення. Адже сьогодні надважливо вміти опиратися маніпуляціям, відрізняти факти від фейків, прокачувати аналітичне мислення та не втрачати здоровий глузд у загальній паніці.

Розробники гри: Наталя Каташинська, Інна Большакова, Олена Павлова

Керівниця тренінгового центру для вчителів ГС «Освіторія» Наталя Каташинська вирішила, що розвивати критичне мислення можна за допомогою настільної гри, та подала проєкт на конкурс, який саме розпочав Міжнародний фонд «Відродження».

«Фонд оголосив цей конкурс всередині березня 2020 року, коли ми вже мали перші негативні прояви пандемії коронавірусу, такі як поширення паніки, фейкових новин, різних конспірологічних ідей, а також скуповування масок, антисептиків, туалетного паперу і блокування автобусів та прояв агресії в Нових Санжарах, — говорить керівник освітнього портфоліо Фонду «Відродження» Григорій Баран. — Ми свідомі того, що критичне мислення не формується проходженням одного курсу або прочитанням декількох книжок. Це системна робота, яка має починатися з дитинства».

Видавець Олександр Борисенко та розробниці гри Наталя Каташинська, Олена Павлова, Інна Большакова на прем’єрі «Критикотиків» в Освіторія Хабі

Наукову основу для гри підготувала експертка «Освіторії» з критичного мислення, розробниця курсів і тренінгів, авторка підручників та програм, методистка Новопечерської школи Інна Большакова. З-поміж більш ніж 150 когнітивних упереджень, описаних науковцями, вона відібрала ті, що близькі сучасним дітям. Саме із цими найбільш поширеними упередженнями й мають навчитися критично працювати учасники гри. До кожного такого упередження розробники придумали окрему картку з відповідною назвою та завданням, а ілюстраторка та журналістка Олена Павлова намалювала відповідні зображення з котом Інжиром. Механіку гри розробила студія гейміфікації та видавництво настільних ігор Feelindigo, що вже співпрацювало з «Освіторією» у розробці настільних ігор з громадянської освіти.

«Гра “Критикотики” створена у форматі відкритої вікторини, де відповідь на кожне завдання може бути кількох рівнів, щоби спонукати учасників говорити більше, — розповідає засновник студії гейміфікації та видавництва Feelindigo Олександр Борисенко. — Щоби зробити цю гру максимально цікавою та динамічною, ми додали до неї час, протягом якого потрібно виконати кожне завдання, а також систему балів».

Загалом створення, тестування і виробництво карткової гри зайняло пів року.

«Розробляти цю гру — це було одночасно як розробляти комп’ютерну програму, ставити п’єсу й готувати вечірку, адже під час гри має бути весело!» — підсумовує журналістка та ілюстраторка Олена Павлова.

Катастрофізація та інші приклади завдань

Гра «Критикотики» складається із 45 кольорових картонних карток, що містять різні упередження та явища зі сфери медіа.

До прикладу, когнітивне упередження, коли людина перебільшує наслідки якоїсь ситуації та малює в голові найгірший сценарій, називається катастрофізація, або, як жартують розробники гри про кота Інжира, — «котострофізація». Саме із цим феноменом ми зіткнулися на суспільному рівні на початку пандемії коронавірусу.

Картка із цим когнітивним упередженням у грі називається просто «Катастрофа». Вона містить наступне завдання: «Розкажи про неприємність, яка трапилася нещодавно. Назви якнайбільше прогнозів, які ця подія матиме наслідки. Інші гравці мають визначити, які з цих прогнозів є перебільшеннями і чому».

У коментарі до цього завдання сказано, що людина зазвичай схильна перебільшувати наслідки неприємностей і вважати їх катастрофічними. Приклад із картки: «Я написав контрольну на двійку. Мені поставлять двійку за семестр, виженуть зі школи».

«Щоби подолати “катастрофізацію”, варто поставити собі кілька запитань, — радить експертка Інна Большакова. — Усе справді так погано, як я собі уявляю? Наскільки ймовірно, що станеться найгірше? Навіть якби це сталося, що може бути гіршим? Що я можу зробити, щоби пройти через це й рухатися далі?»

Увійшли до гри й картки, які пояснюють явища зі сфери медіа. Наприклад, «Інформаційна бульбашка», «Прискіпливе інтерв’ю», «Солодкий…» та «Отруйний бутерброд».

Нагодуй кота, або як грати в гру «Критикотики»

Принцип гри дуже простий: потрібно нагодувати кота Інжира. Їсть він, як і кожен кіт, рибу, жетони із зображенням якої можна отримати за правильну відповідь. Називаються вони фішками, і тут є гра слів з англійським fish — рибки. Отож, кожен з учасників гри бере з колоди три картки, ознайомлюється з ними й обирає, завдання з якої картки буде виконувати. Інші учасники гри спостерігають, доповнюють його, стежать за часом та оцінюють відповідь: фішкою з однією рибою, двома чи трьома. Хто збере найбільше риби, той і переміг.

Оптимальна кількість учасників гри — від двох до чотирьох. Проте якщо у вас більше людей, їх можна поділити на команди: 6 людей — на дві команди, 12 — на 3 або 4 і так далі. Оптимальна кількість кіл у грі — три або більше.

Цю гру рекомендують для дітей від 10 років, проте вона буде цікава й дорослим. Завдання прості, але універсальні, а складність відповідей залежить від віку та обізнаності учасників.

Як використовувати гру на уроці й не тільки

Вдома, на природі, під час подорожі — у гру «Критикотики» можна грати скрізь. Чому б не провести з нею корпоративний учительський тимбілдинг або підвищення кваліфікації з критичного мислення? Залиште на уроці 15 хвилин і зіграйте з учнями в «Критикотики». Потрібно провести заміну в класі чи виховну годину? Відповідь: «Критикотики».

«Оберіть кілька карток, які найбільше підходять до теми вашого уроку, — рекомендує експертка Інна Большакова. — Запропонуйте учням назвати три факти і два фейки про якогось літературного персонажа. Інші учні будуть відгадувати, що зі сказаного — правда, а що — вигадка, замаскована під правду, тобто фейк».

У типовій освітній програмі для молодшої школи існує змістова лінія «Досліджуємо медіа», яка передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіа. Тому гру «Критикотики» можна використовувати для формування навичок медіаграмотності та критичного мислення, починаючи з 4-го класу.

Дивіться презентацію гри онлайн:

Як безкоштовно отримати гру «Критикотики»

Перші сто примірників гри надруковано завдяки гранту Міжнародного фонду «Відродження». Вони будуть поширюватися безкоштовно. Щоб отримати гру, заповніть мотиваційну заявку. Уже в березні перші 50 коробочок із грою поїдуть до тих учителів, методистів, бібліотекарів та інших освітян, які найкраще дадуть відповіді на запитання, для чого потрібно розвивати критичне мислення, як і з ким планують грати. Організатори оцінюватимуть мотивацію та можливість активно використовувати гру за призначенням.

Якщо ж ви не з освітньої сфери, а хочете отримати гру для себе, стежте за розіграшами на сторінках «Освіторії» та Кота Інжира в соціальних мережах. Вам обов’язково пощастить!!!

Анкета для освітян

Взяти участь у розіграші гри:

На сторінці Освіторії
В Instagram Кота Інжира
На Facebook Кота Інжира

Поділитися цією статтею