Інклюзія — не ілюзія: 5 можливостей курсу «РАЗОМ», які надихають

Як говорити про інклюзію без підміни понять? Хто розповість про юридичні та педагогічні тонкощі роботи в класах з дітьми з особливими освітніми потребами? Як правильно будувати урок, якщо в класі є дитина з інвалідністю?

Поговорили про найважливіше з очільницями курсу «РАЗОМ» Оленою Северенчук, Олесею Яскевич та Наталією Гладких.

«РАЗОМ»: чому, для кого і навіщо?

Розмова з ідейними натхненницями курсу починається з приголомшливої статистики. В Україні зареєстровано 165 000 дітей з особливими освітніми потребами. Із більш як 17 000 шкіл лише 1127 працюють з інклюзією — це 6%. А загальний показник інклюзії в Україні становить 7%. Для порівняння: у Норвегії — 90%, в Італії — 99%, у сусідній Польщі — 42%.

— Будь-яка велика ідея починається з власних переживань. Коли тобі щось болить, починаєш про це думати. Постійно. І про те, як думки перевести в практичну площину. Так сталося і з ідеєю проекту «РАЗОМ», — каже Олена Северенчук, організаторка премії Global Teacher Prize Ukraine та лідерка напрямку навчання «Освіторії».

— Знаючи, що в перші 2-3 роки після народження дитини з інвалідністю 80% сімей розпадаються, разом з Наталією Гладких та Олесею Яцкевич з громадської спілки «Бачити серцем» ми вирішили започаткувати проект, який допоможе батькам відчути, що вони живуть. А ще краще — зберігати родини.

Чому назвали його «РАЗОМ»? Це синергія двох організацій та наближення спільними зусиллями часу, коли всі діти з інвалідністю зможуть навчатися разом з однолітками в звичайних школах. А ще, коли ми разом — нічого не страшно. Кожен має право бути таким, яким народився.

5 можливостей курсу, які надихають

«РАЗОМ» — це восьмиденний теоретичний інтенсив із залученням експертів (56 годин) та практика в інклюзивному таборі Space camp, який цьогоріч відвідають 93 дитини.

Проект…

…допоможе

створити осередок інклюзії на базі «Освіторії», який готуватиме спеціалістів вузьких профілей;

…дасть можливості учасникам

* стати одним з тренерів, який готуватиме вчителів-асистентів у загальноосвітніх школах (у тому числі стати регіональним амбасадором/амбасадоркою проекту «РАЗОМ»),
*працювати в класах, де навчаються діти з особливими освітніми потребами,
* продовжити навчання і зануритися у вузьку сферу: робота з дітьми із синдромом Дауна, тифлопедагогіка, робота з дітьми, які мають порушення опорно-рухового апарату;

…підтримає

сім’ї, які виховують дітей з важкими порушеннями розвитку, та посприяє в наданні їм комплексної фізичної, соціально-педагогічної, психологічної, правової, побутової допомоги;

…посприяє

працевлаштуванню молодих людей з інвалідністю, створенню та обладнанню робочих місць для них та допоможе організувати змістовне дозвілля;

…розвіє стереотипи

про людей з інвалідністю, про інклюзію в освіті, про дітей з особливими освітніми потребами.

Хто тренери «РАЗОМ»?

— Нам було важливо залучити експертів — не теоретиків, а людей, які щодня працюють з дітьми та досягають результатів, — каже Олеся Яскевич. — Серед тринадцяти лекторів — зірки інклюзивної освіти:

Євгенія Панічевська

голова благодійного фонду «Асоціація батьків дітей з аутизмом» та мама хлопчика з аутизмом, яка змогла залучити до шкільного штату тьютора для дітей з особливими освітніми потребами. А з 1 вересня й сама працюватиме в класі свого сина тьютором.

Тетяна Михайленко

віце-президент Європейської Асоціації Даун Синдром, мама дитини із синдромом Дауна, яка 8 років тому відкрила перший спеціалізований Центр раннього розвитку для дітей із СД. Проводить тренінги та навчання для вчителів про особливості роботи з дітьми з СД в умовах інклюзивного освітнього середовища.

Юлія Ярмоленко

секс-педагог, авторка програм із сексуальної освіченості для дорослих та підлітків, популяризаторка сексуальної освіти в Україні.

Вікторія Гончаренко

Її називають феєю звуків. Логопед і психолог займається постановкою звуків, запуском мовлення та корекцією мовленнєвих порушень.

Катерина Глушенко

психолог-консультант з методу сімейної системної психотерапії, тифлопедагог та дефектолог.

Дарія Герасимчук

виконавча директорка громадської організації «Відчуй», мама нечуючої дитини, викладачка педагогічних дисциплін.

Інклюзія — це не тільки про дітей з інвалідністю

— В Україні часто забувають про те, що термін «інклюзія» — це ще й про ВІЛ-інфікованих дітей. про дітей, які проживають в ЛГБТ-сім’ях, у сім’ях нацменшин та багатьох інших. У широкому розумінні це діти, які в різних проявах мають особливі освітні потреби, — зауважує Олена Северенчук.

— Цей термін заслуговує окремого пояснення, — підхоплює Наталка Гладких. — У документах з інклюзії термін «діти з особливими освітніми потребами» визначається як «здобувачі освіти, які в певний період життя мають певні труднощі у навчанні».


Від ЗМІ та представників різних організацій можна почути неповну, а тому неправильну версію: «діти з особливими потребами». І починається плутанина.


Саме тому ми створили базовий словник з інклюзії.

5 термінів, які має знати кожен

Інклюзія — повне залучення дітей з порушеннями психофізичного розвитку в усі аспекти шкільної освіти, які є доступними для інших дітей.

Особи з інвалідністю — особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами (архітектурними, освітніми, соціальними) можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими (Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю).

Інтегроване навчання — навчання та виховання дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку в установах загальної системи освіти разом з дітьми, які нормально розвиваються.

Корекційне навчання — вид навчання, що має на меті часткове або повне подолання вторинних відхилень у розвитку учня, зумовлених порушенням розвитку.

Інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Говоримо про інклюзію правильно

— Тільки вісім років тому почалася дискусія з приводу того, яку термінологію слід застосовувати для людей з інвалідністю, адже найчастіше ми чули «інвалід». До того ж багато батьків і досі думають, що казати «дитина-інвалід» — це нормально, — розводить руками Наталя Гладких.

— Але тішить, що ставлення суспільства змінюється — люди стали добрішими, толерантнішими, — додає Олеся Яскевич. — Давайте пам’ятати про те, що не можна підміняти терміни та поняття. Казати «дитина з інвалідністю» або «дитина з особливими освітніми потребами» — нормально, на відміну від «діти дощу», «інклюзятки», «особятки», «аутики» та інших зменшено-ліричних форм.


У першу чергу, перед нами ЛЮДИНА. І тільки потім:

*людина з інвалідністю,
*людина з порушеннями зору (незряча людина),
*людина з порушеннями слуху (нечуюча людина),
*людина на інвалідному візку,
*людина з аутизмом,
*людина із синдромом Дауна,
*людина з епілепсією,
*людина із церебральним паралічем,
*людина з психічними, розумовими порушеннями.


Ключові події теоретичного курсу «РАЗОМ»

1

Юридичний аспект інклюзії. Юрист, яка працює в цій сфері понад 7 років, розповість про правові особливості впровадження інклюзивної освіти з точки зору міжнародного та українського стандартів.

2

Як правильно побудувати структуру уроку для дитини з особливими освітніми потребами та налагодити контакт за допомогою ігрових прийомів.

3

Індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами: складання та виділення цілей.

4

Специфіка роботи та створення навчального середовища для дітей з різними нозологіями: порушення зору, мовлення, слуху, опорно-рухового апарату. Робота з дітьми з епілепсією, ВІЛ-позитивним діагнозом, аутизмом та синдромом Дауна.

5

Психологічний супровід родин в умовах інклюзивного навчання.

6

Жестова мова.

7

Особливості статевого виховання дітей з різними формами інвалідності.

Поділитися цією статтею