Будьмо чесні: навіть на третьому році повномасштабної війни частина батьків в Україні розмовляють російською мовою — на дитячих майданчиках, у садочках і школах. А деякі тренери проводять заняття російською у спортивних секціях чи спілкуються з дітьми мовою ворога в дитячих таборах. І якщо раніше ви намагалися достукатися до кожного, то зараз на глибокі бесіди просто бракує ресурсу. Рішення-протиотрута існує! Зібрали для вас готові фрази: беріть і використовуйте.
Освітня тренерка Тетяна Ухіна на прохання Освіторії розробила скрипти (мінісценарії) для вчителів, щоб ви могли швидко, екологічно і не встряючи в скандал знайти спільну мову з різними типажами батьків. Адже є такі, що не хочуть переходити на українську навіть коли ви прямо озвучили таку вимогу.
Спікерка:
Тетяна Ухіна, очільниця Тренінгового центру СУТО та Першої онлайн-асоціації для освітян України СУТО, учителька з 22-річним досвідом, маркетологиня
— Хоч і народилася я у Львові — виросла у винятково російськомовній родині, — розповідає Тетяна Ухіна. — Ходила до російськомовного садочка та навчалася в одній із трьох у Тернополі російських шкіл, а українську мову вивчала через пень-колоду. На жаль, у моєму тодішньому оточенні «елітною» мовою вважалася російська. Українська вперто принижувалася — як «мова селюків» чи просто розмовна. Тому з власного досвіду знаю, що переходити на українську у повсякденному спілкуванні — складно. Та найчастіше причина банальна: лінощі, небажання напружуватись. Моя думка: українську знає кожна людина в нашій країні, але не всі беруть її у вжиток. Образно кажучи — ще не перемкнувся той самий перемикач.
Як пришвидшити цей процес у власному оточенні?
✳️ Передусім, шукати ненасильницькі підходи в комунікації. Адже коли ви запитуєте людину: «Ви що, досі говорите російською?» — нічого, крім конфлікту, у подальшому спілкуванні очікувати не варто. Але ж у нас інша мета — щоб людина заговорила з нами українською і щоб у неї ця навичка почала формуватись. База, якої варто дотримуватись, —
✳️ відповідати українською мовою. Це правило має працювати для вас усюди й з усіма, навіть якщо перед вами впливова, авторитетна людина. Пам’ятаємо і про принцип «крапля камінь точить»:
✳️ відстоюємо права на вжиток української мови, що чітко прописані в законодавстві. Це і звернення до мовного омбудсмена, і точкове спілкування з адміністраціями закладів та установ, які не дотримуються мовного законодавства, а за потреби — скарги до Національної поліції.
Якщо ж тут і зараз ваш візаві не відповідає мовною взаємністю — спробуйте скористатись одним з готових скриптів-сценаріїв відповідно до типажу співрозмовника. Спершу тактовно поцікавтесь, з якої причини людина спілкується російською:
«Ви розумієте українську мову? Буду вдячна вам за відповідь. Адже нам з вами важливо зрозуміти одне одного!»
Це — одне з найперших безконфліктних діагностичних закритих запитань, на яке може бути одна з відповідей:
🟪 Так
🟥 Ні
🟨 Частково
Наступний наш крок залежить від відповіді.
«Так» — каже вам людина. — «Чудово! Тоді я продовжу…»
І в процесі розмови стежимо, чи переходить співрозмовник на українську, чи ні.
Якщо так, наша мета досягнута. Якщо ні, можна поставити наступне запитання:
«Чи розмовляєте ви українською? Поділіться причиною, буду вдячна (у разі, якщо відповідь «ні»)».
Відповіді на ці запитання стануть діагностичними й спрямують до наших мовних прийомів-скриптів, які розтоплять лід у подальшій комунікації та спокійно, але ефективно спонукатимуть співрозмовника до українізації.
Типажі, які ми найчастіше зустрічаємо в Україні
НОСТАЛЬГІЧНИЙ ТИПАЖ
Російська мова для цих людей — зручний і звичний кокон, у який хочеться сховатися, щоб відчути безпеку: так говорили в їхньому дитинстві батьки, так звучали перші вивчені ними вірші Агнії Барто і саме цією мовою вони вимовили свої перші слова.
Можливі рішення та приклади готових фраз
Тут можна зіграти на тому, що ця конкретна людина має унікальну можливість і перевагу — знати не лише рідну мову (якщо мова родини не українська), а й ще одну — українську!
«Як гадаєте, чи зашкодить вашій дитині (і вам) досконале знання української мови?» (Зрозуміло, що ні).
✽ ✽ ✽
«Як гадаєте, чи вплине це на успіх вашої дитини в майбутньому?» (Навчання у виші, робота).
✽ ✽ ✽
«Без вашої допомоги мені складно буде це здійснити. Погоджуєтеся, що разом ми досягнемо ліпших результатів. Яка допомога від мене вам потрібна?»
Ці приклади — з особистого досвіду. Під час відрядження в Донецьк (до російсько-української війни) я спілкувалася на цю тему з учителями. На їхнє запитання: «Зачем нам украінскій язик?», я відповіла запитанням: «А чим він вам зайвий? Хіба мова просить їсти? А так ви знаєте вже ДВІ мови!» І вони погоджувалися.
СОРОМʼЯЗЛИВИЙ ТИПАЖ — «ПЕРФЕКЦІОНІСТИ»
Бояться помилятись і звучати смішно, якщо їхня розмовна українська не дотягує до рівня, з яким, на їхню думку, «не соромно вийти в люди». Тож хоч і розуміють вони українську пречудово, але не обирають її в комунікаціях. Адже «спершу треба відточити навички, вивчити наголоси, попрацювати кілька занять із репетитором, і вже тоді…»
Можливі рішення та приклади готових фраз
Особисто для мене тут спрацював наочний приклад. На одній з конференцій з вивчення англійської мови на сцену вийшов гість із Великої Британії. Ламаною українською він вимовив слова привітання: «Добрий день! Я радий бути в Україні та виступати перед вами!»
Зала вибухнула оплесками, незважаючи на помилки у вимові. Усі були зворушені, що перші слова гість виголосив саме українською. А спікер продовжив уже англійською: «А чому ви мені аплодуєте? Я точно знаю, що наробив помилок у цих двох фразах». Слухачі підвисли. А потім почали говорити, що було приємно почути від нього слова українською. На що гість відповів: «Повірте, так само ми ставимося до тих, хто намагається говорити англійською!»
Так кожен з нас ставиться до тих, хто тільки формує навичку володіння українською. Головне, щоб була підтримка. І ми маємо показати, що цю підтримку гарантуємо.
Фрази-мотиватори для сором’язливого типажу:
«Ми всі помиляємося, навіть кандидати наук. Більше практики наживо — і вже за кілька тижнів ПОЧУЄТЕ значний прогрес».
✽ ✽ ✽
«Пробувати і помилятися значно краще, ніж відкладати практику на потім».
✽ ✽ ✽
«А ви помічаєте, що коли говорите українською, у вас змінюється тембр голосу? Поліглоти стверджують, що кожна мова має свою звукову хвилю. Я вас вітаю: ви ВЖЕ вловили хвилю української. Далі буде значно простіше — не зупиняйтеся!»
✽ ✽ ✽
«Кожного разу, коли говорите українською — стаєте трохи впевненішим! Скоро вас буде не спинити!»
АГРЕСИВНИЙ ТИПАЖ
Їхній меседж до світу: «І так багато розбрату в суспільстві, а ви ще й на фоні мови намагаєтеся сіяти ворожнечу. Та відчепіться від нас. Кожен в Україні до війни говорив як хотів, і проблем з тим не було. Ви мене не переробите».
Можливі рішення та приклади готових фраз
У такій ситуації найважливіше — загасити агресію:
«Так, я вас чудово розумію.
(Ця фраза заспокоює і виводить нас на конструктив).
Проте в нашому освітньому закладі є правила — спілкуватися державною мовою. Як працівник цієї школи я маю дотримуватися правил і законодавства. Адже все спілкування в закладі освіти — на перервах, після уроків з батьками, на гуртках чи спортивних заняттях, має відбуватися державною мовою. Ви не хочете, щоб ваша дитина бачила перед собою приклад порушення Закону України, правда?»
ТИПАЖ «МОЖУ І ТАК, І ТАК»
Вони стверджують, що їм байдуже, якою мовою розмовляти. Проте у своєму «можу і так, і так» обирають звичнішу для них російську. Ну а коли чують від співрозмовника українську — легко й без дискусій переходять на неї у спілкуванні.
Можливі рішення та приклади готових фраз
Тут доцільно застосувати прийом із конфліктології — так званий КПК:
комплімент
⬇️
пропозиція
⬇️
комплімент
Коли співрозмовник переходить на українську:
(комплімент)
«О, ви так чудово володієте українською!»
(пропозиція)
«Було б чудово, якби ви допомогли вашій дитині опанувати українську
(комплімент)
так само досконало, як нею володієте ви. Повірте, ніхто не зробить цього краще за батьків!»
Моя щира думка: наявність щобільшої кількості готових запитань, висловів допомагає нам перейти з емоційно-деструктивного русла спілкування у конструктивне. Адже саме відсутність готової відповіді нервує і додає невпевненості у собі, тоді як ворог чи не щодня вигадує нові «методички» з питань посилення впливу російської мови.
Цей процес нелегкий. Саме тому є прохання: долучайтеся до коментарів на Facebook-сторінці Освіторії та напишіть інші приклади фраз, які вдало спрацювали для вас у потенційно конфліктних ситуаціях щодо спілкування українською мовою.
