Фото: Олег Терещенко
У рубриці Future Perfect ми розповідаємо про найпрогресивніші школи в Україні та за кордоном. Цього разу «Освіторія» завітала до Українського аграрного ліцею, який нещодавно відкрився в Умані (Черкаська область). Сюди можуть потрапити учні після 9-го класу і два роки поспіль навчатися за фінсько-естонськими методиками у співпраці з тьюторами.
УАЛ
Територія: 1400 квадратних метрів. Поверх із навчальними кімнатами, а також малий та великий конференц-зали, їдальня.
Кількість ліцеїстів: 46.
Кількість викладачів-тьюторів: 15.
Вартість навчання: станом на 2017-2018 навчальний рік — безкоштовно, тобто за кошти засновника.
Особливості: на облаштування навчального поверху в будівлі, яку займає навчальний заклад, було витрачено 12 млн грн. А витрати на навчання однієї дитини становлять $2000 на рік.
Із чого все почалося
Заснував ліцей Андрій Дикун, місцевий бізнесмен та громадський діяч у сфері сільського господарства. Пан Андрій однією з найбільших проблем, з якою стикаються українські аграрії, вважає відсутність вмотивованої та високоосвіченої молоді, що працюватиме в цій сфері.
Щоб викорінити стереотипи щодо можливостей аграрного сектора спочатку було створено молодіжну організацію «Майбутні фермери України». «Орієнтувалися на американський досвід, — розповідає директорка УАЛ Олена Ярошинська, яка раніше працювала проректором у педагогічному виші. — У США вже близько 100 років працює подібна організація — «Майбутні фермери Америки». Перші учасники змагалися в конкурсі «Інтелектуальна ферма майбутнього». Продовженням їхньої роботи стала «Весняна школа лідерства».
Результати надихнули на відкриття повноцінного освітнього закладу.
Спочатку виник задум створити практико-орієнтований приватний аграрний університет. Але згодом прийшло розуміння, що знаходити абітурієнтів буде важко. Бо талановиті діти й досі обходять стороною цей сектор, адже не бачать перспективи.
А значить — абітурієнтів потрібно виростити й вивчити своїми силами. Тому розрахунок під час заснування закладу зробили на дітей віком від 14 років. Восени 2017 року в Умані розпочав роботу Український аграрний ліцей (УАЛ).
Як готували вчителів-тьюторів і де шукали ліцеїстів
Штат ліцею — 15 тьюторів. Викладачів шукали серед місцевих педагогів, в уманських вишах. І хоча це молоді фахівці, більшість з них — кандидати та доктори наук. Кожен пройшов оцінювальний тренінг, де мав продемонструвати здатність ламати стереотипи і творити нову модель освіти.
«Сформувати команду — півсправи, треба її навчити і постійно розвивати, — каже пані директорка. — Ми співпрацюємо з міжнародними організаціями. Наприклад, естонською Цільовою установою Innove. Вони надали нам свої стандарти підготовки, поділилися досвідом. Ми мали зустрічі та консультації в Україні та Естонії. А ще — вивчали приклади підготовки учнів за фінськими стандартами і методиками».
Також вивчали досвід вітчизняних приватних і державних ліцеїв та гімназій. І дослухалися до порад представників альтернативної освіти. Наприклад, засновника освітнього холдингу OpenEdu Євгена Мірошниченка. Консультувалися з Міжнародною академією тьюторінгу (International Academy of Tutoring).
Ліцеїстів відбирали у двох форматах: тестування та співбесіда абітурієнта з представниками ліцею, засновником та батьками дитини. Щоб зацікавити молодь, представники УАЛ відвідували школи міста і розповідали про заклад та формат навчання.
Після закінчення закладу від ліцеїстів не вимагають працювати в аграрному секторі.
«Ми не відбирали до закладу потенційних агрономів чи ветеринарів, — пояснюють засновники. — Однак наша мета — показати дітям колосальні можливості аграрного сектора. Йому нині потрібні фахівці з різних галузей: від агроінженерії до IT та журналістики».
У 2017 році навчання розпочали 46 ліцеїстів. Навчання для всіх — безкоштовне.
Замість класів — екіпажі
У ліцеї зараз два десятих класи. Для ефективності навчання дітей розподілили на чотири групи по 11-12 осіб, які називають тут «екіпажі».
Учнівський склад екіпажів може змінюватися. Однак групова робота — обов’язковий і незмінний принцип.
«Так чи інакше вона є на кожному уроці, — розповідають вчителі УАЛ. — Комп’ютери, планшети, використання пошукових систем на уроках дозволені. Дітей вчать самостійно здобувати знання, не зазубрювати. Найбільше заохочується власна думка та самопрезентація».
В УАЛ розвинута система наставництва. Кожен із чотирьох екіпажів має групового тьютора. Але на відміну від більшості європейських тьюторів, які ведуть психологічний супровід дитини, в УАЛ тьютори виступають освітніми адвокатами, вчать дітей бачити свої сильні сторони, виховують вміння ставити цілі та орієнтуватися у виборі майбутньої професії.
Фінські та естонські методики
Навчання в ліцеї базується на міністерських програмах та адаптованих естонсько-фінських методиках. Розповідаємо про деякі з них.
Візуалізація
Ця методологія передбачає появу конкретного продукту навчання, а не ілюзорні знання, які діти швидко забудуть.
Наприклад, під час інтегрованих днів навчання «Аграрії рятують світ» діти об’єднуються в команди та обирають рослину, за допомогою якої рятуватимуть людство після уявного падіння на Землю руйнівного метеорита.
Вивчають технологію вирощування рослини, вираховують площі посадки та фінансовий результат роботи, досліджують склад добрив та способи їх використання. І, головне, розробляють подальші соціальні проекти рятування світу за отриманий прибуток.
Усе занотовують на картах візуалізації — це великі плакати, де зазначені всі етапи роботи.
Методика «Стіни, які говорять» пронизує всі предмети: у навчальних класах скрізь можна побачити наліпки, картки, ватмани.
Командна робота: методи «Два-чотири-разом», «Карусель», «Ажурна пилка»
Велика увага в ліцеї відведена командній роботі. Вчителі щотижня влаштовують стратегічні сесії. Діти на заняттях працюють у ротаційних трійках та в групах за методикою «Два-чотири-разом». Останнє означає, що певне питання діти розв’язують у парі, а далі об’єднуються в четвірку. Після цього відбувається загальне обговорення.
Таким чином, тему вивчають через логічно побудовану роботу з узагальнення ідей кожного ліцеїста. Адже кожен мав змогу висловитися.
Усне опитування у форматі «запитання вчителя — відповідь учня» у ліцеї не застосовують. Як і індивідуальне опитування біля дошки.
Натомість у груповій роботі використовують метод «Карусель». Це коли діти працюють у колах — зовнішньому та внутрішньому, які розташовуються один напроти одного. Обговорюють із сусідами напроти певне запитання чи навіть опитують один одного з теми, яку задавали додому. Потім роблять один крок за годинниковою стрілкою: імпровізована карусель рухається, а учні отримують нових партнерів для обговорення.
Застосовують також інтерактивну технологію «Ажурна пилка», коли діти працюють у кількох групах. Спершу — у свої «домашній», потім — у новій групі в ролі експертів з питання, над яким працювали напередодні. І так обмінюються інформацією, доповнюють її.
Метод «Перевернутого класу»
Вчитель організовує заняття таким чином, що ліцеїсти самостійно опрацьовують матеріал. Викладач надає теорію для вивчення вдома в цікавих форматах. Це можуть бути відеоуроки, створені тьюторами, онлайн-лекції чи інтерактивні дошки.
А вже у класі вчитель та учні спільно обговорюють теми, знаходять у них проблемні питання та працюють над їх вирішенням.
Студійна модель та вибір предметів
Діти в УАЛ мають змогу самостійно обрати не тільки профільні предмети, які хочуть вивчати поглиблено, а й рівень складності кожного з них — від A до D, де A — найважчий рівень (академік), D — найлегший (учень). Таким чином, у ліцеї прагнуть, щоб кожен ліцеїст мав власний освітній маршрут.
«Більшість обрали найвищий рівень, — розповідає Олена Ярошинська. — Це добре, адже без руху вперед прогресу не дочекатися».
При цьому поступово відмовляються від класно-урочної системи та вводять студійну модель. Студії працюють у другій половині дня і представлені у трьох напрямках: академічні, професійні та розвитку.
Академічні: студія IСan (англійська мова), Extra (німецька мова), «Математика — це просто».
Професійні: «Агротехнології», «Веб-дизайн та програмування», «Сам собі адвокат» (юридичний нахил), «УАЛ-медіа» (студія журналістики, де діти знімають випуски новин «УАЛини», готують сюжети, самостійно ведуть сайт ліцею, сторінки закладу в соцмережах).
Студії розвитку: «Міжнародні проекти» (ліцеїсти пишуть, самостійно подають на розгляд та беруть участь у грантових програмах), «Відкривай» (самостійно організовують подорожі Україною), театральна студія Splash.
Кожна дитина самостійно обирає, яку студію відвідувати. Усі вони — безкоштовні.
Самопідготовка та самоосвіта
Після занять та обіду ліцеїсти, не зайняті роботою в студіях, беруть участь у самопідготовці. З ліцеїстами працює супервізор, за наставництва якого діти виконують домашні завдання.
Під час самопідготовки формуються навички, які теж є обов’язковими у фінській системі навчання: тайм-менеджменту та вміння вчитися самостійно.
Кожен учень пише на дошці своє ім’я, предмет і час, до якого збирається виконати завдання. Тьютор-супервізор підходить до ліцеїстів, перевіряє хід виконання завдань — малює в зошитах «смайли» і спостерігає, чи не забагато часу дитина сидить над одним предметом.
Щосереди тут проходять тренінги із самоосвіти: ліцеїстам роздають двосторонні аркуші, де з одного боку — стаття, а з іншого — завдання до неї. На читання і виконання є одна година.
Результатом має бути короткий яскраво візуалізований конспект прочитаної статті із виконаними завданнями. Одне із завдань називається «На випередження»: спершу ліцеїст, наприклад, розповідає власне розуміння слова «колумніст», і тільки потім читає про це в статті.
Після кожного виконаного завдання у бланку дитина піднімає руку, підходить тьютор і ставить смайлик відповідно до якості виконаної роботи.
З електронним щоденником, але без традиційних оцінок
Відкритого оцінювання під час занять та студій немає. У ліцеї користуються електронним журналом, який допомагає кожному орієнтуватися лише у своїх результатах.
Для моніторингу результатів використовується система «A B C D». Це власна розробка закладу. Її мета — показати цілі ліцеїстів щодо опанування предметів та мотивувати учнів.
До речі, діти мають право закрити батькам доступ до результатів свого навчання, змінивши пароль у щоденнику. Адміністрація УАЛ не заперечує, бо розуміє, що деякі батьки надто тиснуть на дітей.
Але в будь-якому випадку про стан речей батьки можуть поговорити з тьютором дитини. Щомісяця таке спілкування за запитом відбувається мінімум один раз.
Самоврядування та Ліцейна Рада
В УАЛ є своя Конституція, що містить усі правила закладу. Її діти розробляли гуртом. Форма правління — парламентська республіка. За це ліцеїсти голосували. Є в УАЛ і Ліцейна Рада та міністри.
Серед учнів формували незалежну виборчу комісію, яка організувала голосування, робила підрахунок голосів та озвучила результати голосування.
Міністрів в УАЛ — п’ять: міністр фінансів Скрудж, міністр правосуддя Шерлок, міністр культури Ультурист, міністр спорту Геркулес та міністр комфорту Комфортер.
У міністра фінансів чи не найбільші повноваження — під його контролем обіг уалів, місцевої власної валюти.
Уали та фінансова грамотність
Уали — це купюри, розроблені командою ліцею, що мають навчити учнів поводитися з грошима, розумітися на фінансах та економіці. У загальному обігу — 50 тис., але поки що використовується тільки 20 тис. Зберігаються у сейфі в учительському штабі.
Уали можна заробити за блискуче виконаний бліц-проект, активну участь на заняттях, ініціювання благодійних місій, організацію свят у ліцеї, участь у міжнародних та всеукраїнських форумах тощо.
Уалами ліцеїсти сплачують за навчання — щомісяця по 200 уалів. У ліцеї вважають, що це необхідно, щоб діти відчували потребу в активних навчальних діях.
Зараз обговорюється створення банку, щоб кожен ліцеїст міг заробляти на своїх заощадженнях: можна, скажімо, надавати їх у кредит і отримувати відсотки.
«Діти можуть купувати за уали привілеї чи платити за порушення, — пояснює обіг коштів директор. — Наприклад, за перехід дороги біля школи не за правилами треба сплатити штраф у 50 уалів. Після того, як ми впровадили це правило, ситуація з переходом дороги в недозволеному місці виправилася за кілька днів».
Також учні можуть розплатитися уалами за невиконані вчасно домашні завдання або запізнення. Приміром, 1 хвилина без попередження — 2 уали, з попередженням — 1 уал.
Суботні «Хвости»
Ліцей працює також у суботу. У цей день відбуваються майстер-класи та бліц-проекти. Відвідування — за бажанням, але приходять майже всі учні.
Також по суботах діє формат «Хвости», де діти мають змогу поліпшити результати, якими незадоволені. Наприклад, продемонструвати практично виконані завдання.
Інтегровані дні
Двічі на місяць у ліцеї проходять інтегровані дні з чітко визначеною тематикою занурення. Учні виконують проекти, за які отримують кошти — від 500 до 1000 уалів. Мета — сформувати цілісну картину світу і здатність використовувати знання, уміння та навички в реальних життєвих ситуаціях.
Серед тем інтегрованих днів є глобальні проблеми людства, лінія часу та історичне місце України на ній, а також аграрна тематика. Наприклад, «Аграрії рятують світ», «Аграрні професії майбутнього», «День молока» тощо.
Підпорядкування порам року
В аграрному ліцеї маршрут навчального року підпорядковується принципам природовідповідності.
Осінній період — знайомство, командна робота, виконання бліц-проектів, розвиток особистих якостей.
Зима — час накопичення та поглиблення практичного досвіду. У цей час відбувається більше занять у формі самопідготовки та роботи в студіях.
Весна — активний сезон реалізації масштабних навчальних проектів, професійне занурення та планування дій, що закладають підґрунтя подальшого розвитку.
А як справи із ЗНО?
Оскільки існує запит від батьків та ліцеїстів на підготовку до ЗНО, УАЛ виробив власну методику мотивування та занурення в профільні предмети, які ліцеїсти обрали для складання незалежного оцінювання.
«Частиною цієї методики є тематичне оцінювання у форматі завдань ЗНО та PISA, яке тренує ліцеїста на виконання тестових завдань, а також розвиває вміння складати обґрунтовані відповіді, писати есе, твори-роздуми», — розповідає Олена Ярошинська.
