Дорослі теми, підліткові проблеми — читаємо разом німецькі антиутопії

У листопаді в хабі «Освіторії» відбувся майстер-клас із використання дидактичних матеріалів до сучасних німецьких антиутопій для підлітків. Ділимося ключовими тезами семінару та обіцяними матеріалами до уроків для завантаження.

У рамках Року німецької мови виник проект «На дотик» від Goethe-Institut в Україні. Спільно з українськими видавцями підготували переклади та видали три сучасні німецькі підліткові антиутопії та одну утопію: Роберт М. Зоннтаґ «Сканери», Катя Брандіс «Фристайлерка», Шарлотте Кернер «Світлокопія» та Бов Б’єрґ «Ауергаус». Щоб зробити ці книжки доступнішими для вчителів, бібліотекарів, організаторів читацьких клубів та всіх, хто працює з підлітками, було створено дидактичні матеріали. Розробки уроків за сучасними німецькими творами, як і власне книжки, Goethe-Institut в Україні поширює безкоштовно.

Як отримати дидактички

Goethe-Institut в Україні пропонує бібліотекам і навчальним закладам комплекти видань проекту «На дотик», що складаються з книжок, розширеного плану-конспекту уроку, комплекту роздаткових матеріалів на клас, мультимедійних матеріалів — відео та фото.

Також Goethe-Institut в Україні надає можливість брати на абонемент комплект книжок на клас.

Дидактичні матеріали українською та німецькою мовами можна завантажити тут або за посиланнями далі у статті. Щодо фізичних примірників книжок напишіть лист координаторці проекту Марії Шубчик: mariia.shubchyk@goethe.de

Завдання проекту

Під обкладинками сучасних німецьких книжок для підлітків криються провокативні твори. Вони потрапили в проект «На дотик» не випадково, адже в кожному юний читач обов’язково знайде щось для себе. А також 14–17-річний підліток неодмінно впізнає героя, котрий виявиться близьким. Дидактичні матеріали, як і проект загалом, ставлять кілька важливих завдань.

Передовсім це порушення складних (тобто дорослих) гостро-соціальних тем. Зокрема, боротьба технології та людини, інклюзія, пошук ідентичності, суїцид, а також стосунки в родині, дружба, вірність, осмислення категорії «щастя» і багато інших.

Читання пробуджує пошуковий інтерес. Наприклад, у «Сканерах» є посилання на Орвелла, тож якщо учень раніше не цікавився антиутопіями, у нього може прокинутись інтерес до цієї літератури. Або він може дізнатися про світові й українські цифрові бібліотеки, подивитися відео з дискусіями про боротьбу електронної книжки та друкованої.

Для глибшого розуміння «Фристайлерки» необхідно прочитати про паралімпійців та їхні досягнення, історії успіху. Роман «Світлокопія» на межі фікшну та нон-фікшну, тобто вигаданого сюжету та реальних досліджень про клонування. Контекст Німеччини 1980-х (одягу, пісень, книжок, образу Берліна) дасть більше деталей для цілісного сприйняття роману «Ауергаус».

Структура дидактичних матеріалів

Усі набори дидактичних матеріалів — це неформальні помічники, які дадуть змогу реалізувати свободу вчителя старшої школи (9–11-ті класи) працювати із сучасною літературою. Тут і вправи, що передбачають індивідуальну включеність кожного учня, і завдання для групової (командної) роботи. Помічниками в роботі стають і самі автори, які розповідають про свої твори. Ідеться короткі відеопрезентації від Р. М. Зоннтаґа, К. Брандіс, Ш. Кернер, Б. Б’єрґа, записані в рамках фестивалю «Книжковий Арсенал».

Епіграф задає тон розмові, він «розкачує» клас на початку чи задає певний ритм. Так, перед розмовою про роман «Ауергаус» варто подивитися кліп 1980-х на пісню німецького панк-гурту Madness Our House — «Наш дім». Це необхідно передовсім для того, щоб налаштуватися на розмову про роман, адже саме цю пісню слухають герої книги на кухні, коли вирішують назвати свою комуну — спільне місце проживання — «Ауергаус».

У кожній методичній розробці є завдання з теорії літератури: пригадати, що таке антиутопія і чим вона відрізняється від утопії, терміни «фікшн», «нон-фікшн», «оповідач» тощо. Теоретичні відомості дають загальні уявлення про жанр і мистецький напрям, та не це головне. Адже основний блок завдань пов’язаний з героями, їхніми проблемами та пошуком рішень. Критичне мислення «махає лапкою», бо для розуміння обставин, життєвих перипетій та характеру героя необхідно дати відповіді: коли, куди, чому, навіщо, як.

Для розширення сприйняття творів у дидактичних матеріалах є завдання на встановлення міждисциплінарних зв’язків з музикою, кіно, візуальним мистецтвом. Наприклад, пригадати давньогрецький міф про вродливого юнака Нарциса і подивитися на однойменну картину італійського художника Караваджо. А потім порівняти те, як зображено Нарциса та його віддзеркалення у воді на картині з тим, як бачила себе і свого клона головна героїня книги «Світлокопія».

У підсумку неодмінно має з’явитись якась творча робота. Це не має бути тест на формальне розуміння тексту, адже йдеться про якесь дуже індивідуальне сприйняття героїв-однолітків, героїв-сучасників, те, чого не дає шкільна програма. Також краще не пропонувати дітям класичний твір-роздум, щоб вони могли проявити креатив. Тож тут відкривається свобода дій: аудіоподкаст, відеоблог, рецензія, фото книжки з креативним підписом, творча робота, яка розкриє рівень розуміння учнем проблематики твору.

Залишити відповідь