Вчителька, яка багато тижнів прожила в окупованому Мелітополі й щодня ходила на акції протесту, — про що вона розмовляла з окупантами? Як виховательці з Чернігова вдалося вижити під обстрілами та врятувати 30 дітей? Жінка, яка з двома дітьми два місяці жила на Азовсталі. А ще чоловіки, які без вагань відклали учнівські зошити й перешли на воєнний фронт, щоб боронити майбутнє наших дітей. Обережно, ці історії розчулюють до сліз.
Не на урок, а на фронт: учителі, які пішли воювати
Освіта під час війни — ще один фронт боротьби українців. Проте деякі вчителі взяли до рук зброю і перейшли з освітнього фронту на військовий. Ми записали історії Володимира Сокола та Ярослава Лисенка, які просто зараз боронять Україну від окупантів. Як це — змінити шкільні стіни на армійські казарми та як учні підтримують своїх педагогів на фронті.
Два місяці з двома дітьми на Азовсталі
60 днів. Двоє дітей. Мінімум їжі та води. Вікторія з чоловіком і дітьми два місяці прожили на Азовсталі. Вони пройшли пекло обстрілів заводу 500-кілограмовими бомбами, голод і допити фільтраційного табору, але вирвались на волю. Ми змінили ім’я героїні з метою безпеки. Вона відверто розповідає «Освіторії» про досвід пережитого.
«Ми чекаємо на ЗСУ. Віримо, що прийдуть нас визволяти»: Щоденник учительки Ганни Бут з окупованого Мелітополя
Вчителька громадянської освіти Ганна Бут багато тижнів жила в тимчасово окупованому Мелітополі. Владу прибрали до рук колаборанти, локальним ЗМІ переламали хребет і змусили заговорити мовою смердючої пропаганди. Але пані Ганна, як і тисячі мелітопольців, щодня ходила протестувати на головну площу міста разом із донькою. Там людям стріляли по ногах і кидали в натовп світлошумові гранати. А за синьо-жовті стрічки тягли по асфальту в автозак. Панні Ганна не боялася підійти до ворогів, щоб подивитися в очі й запитати про важливе.
Як їм вдалося вижити: Історія виховательки і 30 дітей із блокадного Чернігова
«Діти мені кажуть: повернемось у Чернігів, хай навіть у руїни. Все відбудуємо». Вихователька Наталія Песоцька провела 19 днів у пеклі під обстрілами разом із 30 дітьми. Спершу — у підвалі, потім — у келіях старовинного монастиря. Вивезти всіх вихованців із блокадного міста на захід України жінці вдалося дивом. Найменшому вихованцю — 3,5 роки, найстаршому — 16. Її історія з перших уст — за посиланням.
Освітній фронт: чим займаються вчителі під час війни
Після початку повномасштабної війни росії проти України тримати освітній фронт стало вкрай важливим. Навчання та шкільна рутина не тільки зміцнюють нове покоління, а й допомагають йому адаптуватися до нових реалій. Як проактивні громадяни, вчителі долучаються до волонтерства, захисту країни, приймають переселенців у власних школах або чинять опір в окупації. Розповідаємо про щоденні подвиги українських вчителів.
