Що таке діагностичне тестування? Як вчасно виявити прогалини та зрозуміти, які теми варто доопрацювати з учнями? Щоб полегшити роботу вчителям, на платформі ВШО створили діагностичні тести. Як з ними працювати розповідає вчителька-методистка та розробниця тестів з математики Тетяна Іванюк.
Що таке діагностичні тести?
Результати дослідження PISA, національного моніторингу в початковій школі та ЗНО попередніх років показали: значна частина наших школярів мають прогалини в математичних знаннях. На жаль, за два роки пандемії та рік війни ситуація погіршилась. Сьогодні багато українських дітей не мають повноцінної можливості здобувати освіту. Тому нам так необхідні інструменти для підтримки навчального процесу. Одним із таких інструментів, що допомагає планувати та організовувати освітній процес, є платформа ВШО. Користуючись нею, діти мають рівний доступ до знань, незалежно від того, де вони перебувають. Наприклад, учні можуть ознайомитись із темою, яку пропустили у школі, або пройти тестування для перевірки засвоєння матеріалу. «Кабінет вчителя» на платформі дозволяє педагогам відстежувати прогрес учнів, модифікувати курси відповідно до потреб та можливостей дітей і створювати власні.
Нещодавно на платформі ВШО з’явилися діагностичні тести. Вони допомагають педагогам та учням у навчанні математики в умовах організації освітнього процесу в різних форматах. Це тестування спрямоване на виявлення прогалин у знаннях, уміннях та навичках дітей. Тож відповідно до його результатів вчителі зможуть спланувати усунення виявлених недоліків.
Діагностування передбачено для ключових етапів навчання — на початку 5-го класу за другий цикл початкової освіти (3–4-й клас), у 7-му класі для діагностики адаптаційного циклу базової освіти (5–6-й клас) та у випускному 9-му класі з алгебри та геометрії для виявлення можливих прогалин за перші два роки другого циклу базової середньої освіти (7–8-й клас).
Тестування можна запропонувати дітям не лише на початку навчального року. Вчителі можуть самі вибирати час та мету проведення. Наприклад, наприкінці 4-го, 6-го і 8-го класу. Або перед складанням НМТ з математики.
Цілі діагностичного тестування:
- виявити прогалини в математичній підготовці школярів;
- відстежити навіть незначні успіхи учнів;
- мотивувати учнів на успіх, що стимулює їх бути більш активними в навчанні;
- заохочувати школярів до самоорганізації та самостійної роботи;
- навчити дітей самостійно оцінювати власні знання та вміння;
- розвивати в учнів потребу визначати, чи досягнутий навчальний результат;
- скоригувати й удосконалити методи та форми викладання на основі результатів діагностування.
Чи потрібно готуватись і ставити оцінки за діагностичні тести?
Основне завдання діагностичного тестування — отримати реальну картину знань учнів. Тому здійснювати окрему підготовку до цієї роботи не потрібно. До того ж процедура тестування досить проста, розробники подбали про чіткі покрокові інструкції для виконання завдань та роботи на платформі.
Аналіз результатів тестування допоможе педагогам спланувати подальшу роботу зі школярами. Це може відбуватись індивідуально чи з усім класом. Адже аналізуючи результати, вчитель може помітити, чи потрібно надолужувати певну тему з усіма чи з конкретними учнями.
Ставити оцінку за тест не обов’язково. На мій погляд, доцільним та корисним у діагностичному тестуванні є саме формувальне оцінювання. Воно сприяє розвитку в учнів відповідальності за результати своєї навчальної діяльності.
Вчителі за бажання можуть оцінити тест за бальною шкалою або рівневою. Однак я б не радила виставляти бали від 1 до 6, особливо за первинне діагностування, оскільки його мета — допомогти учням у навчанні. Та й ця оцінка повинна перш за все мотивувати дітей.
Як працювати з результатами тестів?
Повідомляти про результати тестування можна лише індивідуально учням та їхнім батькам чи опікунам. Якщо всі учні показали високий результат, варто похвалити їхні старання. Це сприятиме позитивній мотивації.
Склавши тестування, кожен учень має можливість ознайомитися зі звітом про результати на вкладці «Прогрес». Також там розміщено перелік посилань на матеріали, які варто опрацювати, щоб надолужити ті теми, щодо яких були допущені помилки під час виконання тесту.
Учителям результати тестування можуть дати інформацію про хід навчального процесу та досягнення кожного школяра. Допоможуть виявити впливи тих чи тих факторів на ефективність і результати навчання. Встановити, чи є досяжними освітні цілі, адекватними методи та матеріали, що застосовуються. Також завдяки об’єктивному оцінюванню педагоги можуть своєчасно скоригувати власні дії та дії учнів у процесі навчання.
Після завершення тестування вчителі зможуть згенерувати звіт із результатами кожного учня відповідно до навчальних тем і рівнів, на яких вони засвоєні. Такий формат результатів дасть змогу спланувати роботу як класу загалом, так і окремих учнів. Адже залежно від результатів, педагоги можуть організувати індивідуальну чи групову роботу над прогалинами з тієї чи іншої теми.
Після проведення коригувальної роботи варто повторно провести тестування — це допоможе оцінити її ефективність. Тут важливо розуміти, що під час повторного оцінювання можуть виникнути систематичні помилки, коли учні все-таки погано засвоїли певну тему. А також можуть бути випадкові помилки, що виникають через неуважність чи невпевненість дітей.
Індивідуальна робота над прогалинами є дуже важливою. І педагогам варто приділити цьому час та увагу. Для цього потрібно визначити, на якому етапі опанування навчальної програми перебуває конкретна дитина і де в неї виникають труднощі. А тоді вже складати план доопрацювання.
Звісно, діагностичні тести — не панацея. Але погодьмося, ефективне та своєчасне використання такого роду інструментів дозволить усунути прогалини в базових знаннях учнів. Таке оцінювання сприятиме покращенню якості знань та допомагатиме вчителям добирати ефективні методи навчання.
Про те, як надолужити прогалини з математики, можна почитати тут.
