5 лютого у світі відзначатимуть Усесвітній день читання вголос. Звідки з’явилася потреба говорити про цей тип читання, чому це так важливо для дітей і дорослих, як читати вголос цікаво та креативно — «Освіторія» зібрала відповіді на всі головні запитання.
Текст: Олена Юрчук
Уперше проводити Всесвітній день читання вголос запропонувала організація LitWorld 10 років тому. Головною метою організатори називають отримання насолоди від спільного читання та співпереживання історій, а також популяризацію навичок грамотності. Відтоді це переросло в масштабний рух, який об’єднує читачів, письменників та слухачів по всьому світу. Наприклад, торік хештег Всесвітнього дня читання вголос #WorldReadAloudDay потрапив у топ-тренди в соціальній мережі Twitter, об’єднавши людей з майже 170 країн світу. Організації вдалося залучити до читання вголос зірок-амбасадорів та більш ніж мільйон учасників. Тож цьогорічний Всесвітній день читання вголос — гарна можливість долучитися для великих і маленьких українських читачів.
Головною причиною, чому варто звернути увагу на розвиток навички читання вголос, є те, що в ній закріплені важливі елементи загальної грамотності дитини: спостереження, читання, писання, говоріння та слухання. Відповідно до даних дослідження Мельбурнського університету, читання вголос малим дітям батьками будує пряму залежність з їхніми майбутніми результатами у школі, нівелюючи залежність від достатку родини, рівня освіти та культурного походження. До слова, згідно з дослідженням Ukrainian Reading and Publishing Data за 2018 рік, в Україні лише 20 % респондентів читають дітям книжки щодня або кілька разів на тиждень, 4 % — кілька разів або раз на рік, а 14 % — ніколи.
Отож, щоб читання вголос залишило приємні спогади про час, проведений з дитиною, пропонуємо вам коротку інструкцію, як зробити це цікаво і корисно.
Перш ніж розпочати, спеціалісти LitWord радять ознайомитися з моделлю «7 сильних сторін», яку вони розробили з метою популяризації читання вголос.
До неї входять такі принципи:
- формувати відчуття приналежності;
- розвивати цікавість до нової інформації;
- заохочувати до дружби та взаємоповаги;
- відзначати добро;
- спонукати до впевненості, надаючи змогу читати всім;
- досліджувати сильні риси характеру в текстах;
- давати надію та надихати.
Читати вголос — не страшно
Дозвольте дитині вибрати книжку самостійно. Складіть список улюблених книжок вашої дитини та обов’язково почніть з них. Але не варто обмежуватися лише художніми книжками. Оберіть цікаву статтю з енциклопедії чи розділ з підручника, які можуть допомогти вашій дитині в навчанні, або ж просто читайте все і всюди — газети, журнали, рецепти. Усе, що на вашу думку допоможе розширити словниковий запас.
Не бійтеся книжок-картинок. Відсутність слів (або їх маленька кількість) не робить книжку непридатною для читання вголос. Джим Треліс, американський педагог та автор «Настільної книжки для читання вголос», пояснює, що дитина, послухавши вас і побачивши всі підказки в малюнках, може вдавати, що теж читає, переповідаючи почуту історію. Тому в процесі спільного читання вголос варто привертати увагу до деталей ілюстрацій та їх опису, щоб добре закріпити сюжетні елементи. Читайте історію разом так, як ви її бачите — питайте в дитини про хід подій, нехай вона стане співавтором цієї пригоди.
Починайте з найменших історій. Пам’ятайте, якщо для вас практика читати вголос є незвичною, проміжок концентрованої уваги дитини буде досить коротким. Відповідно й історії мають добиратися менші за обсягом. Починайте з уже згаданих книжок-картинок, які взагалі без тексту або з його мінімальною кількістю. Запропонуйте дитині погортати і пороздивлятися малюнки разом, роздивіться кольори, героїв та пейзажі. А вже потім запитайте в дитини, чи не хоче вона послухати, що за історія прихована за цими малюнками. Тільки-но це увійде у звичку, ви з легкістю зможете читати більші тексти.
Не соромтеся використовувати експресію і додавати театральності своєму читанню. Розіграйте ролі, використовуючи різні тембри голосу, емоційне наповнення та міміку для того, щоб передати зміст історії, яку читаєте. Наділяйте персонажів різними голосами, уявіть, хто розмовлятиме високим голосом, а хто низьким. У книжці є опис шелесту листя («шшшшшшш») чи бурління моря/океану («шух, шух, шух») — додайте, як ви це уявляєте, або ж запитайте про це дитину. Озвучте усілякі вигуки («А-а-а-а-а-а!») та звуки («Клац!» чи «Бум!!!»). Такі деталі зроблять текст об’ємнішим та легшим для уяви. Не забувайте про паузи. Вони дадуть вам можливість перевести подих, а також привернуть увагу перед важливим сюжетним поворотом історії.
Перечитуйте книжки. Навіть якщо ви втомилися від сюжету, не відмовляйте дитині в повторному читанні тих самих історій. Вже згаданий нами Джим Треліс каже, що багаторазове читання однієї книжки дуже допомагає в розвитку мовних навичок та суттєво покращує осмислення практики читання. Спробуйте ускладнити процес і врятувати себе від чергового перечитування. Дочитайте до якогось ключового моменту історії і попросіть, щоб ваша дитина її закінчила. Спостерігайте, можливо, їй просто не подобається фінал і вона захоче його виправити. Допоможіть у цьому, якщо буде потреба.
Вікові обмеження — немає
Читайте і старшим дітям теж. Забудьте про упередження стосовно віку (замалий чи задорослий для читання вголос). Згідно з дослідженнями, які були опубліковані в Journal of Developmental and Behavioral Pediatrics, читання вголос малюкам від 0 років допомагає майбутній підготовці до самостійного читання та збільшує потенціал до засвоєння словникового запасу. У віці 4–5 років — збільшує рівень читацьких та когнітивних навичок у подальшому житті. Але вміння самостійно читати не повинно скасовувати традицію спільного читання вголос. Читайте разом або по черзі. Виберіть книжку, яка була б цікава і вам, і дитині. Тоді ви матимете зайву тему для розмови, або ж разом знайдете відповідь на питання, що хвилює когось з вас. Навіть для дорослих людей читання вголос треба розглядати як ще один процес комунікації — бажання обмінятися інформацією, розділити спільний досвід, відчути приналежність до групи та отримати задоволення від слухання чийогось голосу.
Робота з текстом
Пояснюйте нові слова. Розширення словникового запасу — важливий елемент читання дітям вголос, тож не шкодуйте часу для дослідницьких пауз та роз’яснення слів. Обов’язково прочитайте книжку, щоб чітко розуміти, в яких умовах відбувається історія. Можливо, перед початком варто обговорити деякі деталі простору, в якому відбуваються події. Наприклад, якщо ви читаєте історію про морські пригоди, заздалегідь поясніть такі слова, як «корабель» (з його частинами), «пірат», «скарби» та «шторм». Про всяк випадок, майте при собі аркуш паперу та фломастери, можливо, деякі слова краще намалювати і таким чином візуально закріпити незнайоме слово.
Ставте уточнювальні запитання до тексту. Запитуйте під час читання, щоб поглибити вашу історію та почути думку дитини про конкретну дію чи вибір персонажів. Продовжуйте розмову і після завершення, щоб дізнатися загальні враження та емоції від прочитаного. Тут вам на допомогу прийде стандартна схема 5Wh для аналізу тексту: who? — хто був у тексті; what? — що з ними трапилось; when? — коли відбувались події; where? — де проходили події; why? — чому ви прочитали цей текст.
Відкладіть телефон!
Створіть місце для читання. Додайте елементів, що допоможуть запам’ятати цю подію. Зробіть паперові читацькі корони, які отримує лише той, хто бере участь у процесі, розмалюйте їх літерами чи назвами книжок, які ви плануєте прочитати. Або ж дозвольте побудувати книжковий трон з усіх можливих елементів. Атмосфера має велике значення для процесу читання. Але крім затишку, вона має нести і певну функціональність. Відкладіть смартфони, планшети та інші речі, що можуть бути умовними подразниками як для дитини, так і для вас. Спробуйте виділити конкретний час та зосередитися винятково на читанні.
Шукайте однодумців
Об’єднуйтесь у читацькі спільноти. Запропонуйте друзям з дітьми створити спільний вечір читання вголос чи організуйте таку подію в дитячому садку/школі, робіть пам’ятні фотографії, де ви всі в читацьких коронах, та діліться своїм досвідом у соціальних мережах чи просто одне з одним.
Якщо ви тільки на шляху до того, щоб відкрити для себе практику читання вголос, хочемо звернути увагу на ресурси, де можна послухати казки разом з дитиною:
- Проєкт UA: Казки. Можна послухати українські народні казки голосами відомих людей. Серед них музиканти Андрій Хливнюк та Марко Галаневич з гурту DakhaBrakha, письменник Сергій Жадан, реперка Alyona Alyona та інші.
- Проєкт KidSrory. Пропонує прослухати та подивитися анімовані історії з книжок. В архіві вже є такі книжки, як «Я не хочу бути принцесою» Ґжеґож Касдепке, «Скік-поскік» Наталі Забіли, «Людина-Восьминіжка» Жака Жаб’є.
- Storynory — велика та, напевно, найстаріша (рік заснування 2005) база подкастів з дитячими казками, міфами та авторськими творами.
- Казковий сервіс Storyline Online. Якісно зроблені відео, де відомі люди читають книжки. Також в архівах сайту можна знайти хороші методички для роботи вчителів.
Якщо ж ви шукаєте натхнення, щоб самостійно провести читання вголос, ось вам кілька матеріалів, що допоможуть підготуватися:
- Інструкції від LitWorld для проведення Всесвітнього дня читання вголос з ідеями для різних місць — дім, школа, робота та online.
- Методичка Міністерства освіти США для батьків про дитяче читання, в якій ви знайдете рекомендації до читання дітям будь-якого віку.
- Німецький фонд Einfach vorlesen (перекладається як «просто читати вголос»), що має базу книжок німецькою мовою та додаткову інформацію про читання вголос.
