Ми помічаємо, що дітям цікавіше тримати в руках гаджети, ніж книгу. Зовсім маленькі ще не вміють читати слова. Для когось читання — це нудно і нецікаво. В інших діток немає мотивації читати: вони можуть не бачити такого прикладу від своїх батьків, братів і сестер. Ми зібрали лайфхаки від педагогів, що допоможуть учителям початкової школи мотивувати своїх учнів до читання.
Як зацікавити дітей читанням без примусу
Мирослава Коба, вчителька початкових класів Новопечерської школи
Читання різними способами
Вчителі, які працюють за НУШ, знають методику «Щоденні 5». За нею передбачене читання для себе, і ми з дітьми робимо це трьома способами: читання за малюнками, читання словами, переказ прочитаної історії.
Коли ми показуємо першокласникам можливість читати картинками, то позбавляємо їх страху та почуття сорому перед однокласниками. Адже учні початкових класів особливо хвилюються, що через те, що вони чогось не вміють, над ними сміятимуться.
Але важливо пам’ятати й про дітей, які приходять до школи і вже вміють читати. Тому формуючи бібліотеку свого класу, подбайте про те, щоб там були книжки для учнів з різними рівнями читання. Наприклад, для тих, хто тільки навчається читати, це мають бути книги з великою кількістю малюнків, не надто об’ємним сюжетом і невеликою кількістю слів на одній сторінці.
Під час читання для себе важливо, щоб учні самостійно вибирали книжку, яка їм буде цікава тут і зараз. Коли діти на уроці вибирають те, що хочуть, то потім обмінюються досвідом, у них відбувається живе спілкування. І на такому етапі з’являється інтерес до книги.
Середовище, що надихає
Звісно, прикладом для учнів є вчитель. Але як він може надихнути? Діти іноді люблять зазирати на вчительський стіл і дивитися, що на ньому лежить. Тож цікавим трюком буде час від часу залишати на своєму столі книгу. Одного разу це може бути книга, яку ви читаєте, тобто більш дорослого змісту. Іншого разу — дитяча книжка, історія, що буде цікавою дітям вашого класу.
Якщо діти постійно бачитимуть на вашому столі книгу, ви вже будете для них прикладом, і в них виникатиме цікавість та запитання. До цього можна додати ще й інтригу: наприклад, почати розповідати сюжет книги, а потім запропонувати дитині дочитати самостійно, щоб дізнатися, що було далі.
Місце для читання
Діти в моєму класі рідко вибирають читати за партою — зазвичай вони роблять це на килимку. Але не в усіх школах є можливість розмістити килимок у класі, особливо якщо учнів багато. У такому разі ви можете запропонувати дітям самостійно вибрати комфортне і затишне місце, де вони читатимуть. Або ж у теплий день є варіант вийти на вулицю.
Також я спостерігаю за соцмережами колег і бачу, що деякі з них облаштовують у класі затишний куточок для читання. Таке місце може спонукати дітей читати навіть під час перерви. До облаштування цього куточка можна залучити дітей. Їм самим буде цікаво його оформити, щось розфарбувати, розставити.
Завдання, що мотивує
Щоб зацікавити дітей читанням, можна використовувати вправу «Покажи і розкажи». Наприклад, перший тиждень навчального року в кожному класі молодшої школи ми починаємо з теми «Все про мене». Тобто разом з дітьми вивчаємо себе, розповідаємо про свої інтереси й захоплення.
І до цього тижня знайомства діти можуть долучити улюблену книгу. Розпочати цю вправу варто вчителю і розповісти про свою улюблену книгу. Так можна дати дітям приклад того, як має відбуватися презентація. А далі ви встановлюєте, протягом якого терміну ці презентації повинні відбутися та почерговість учнів.
Діти можуть розповідати про свої книги під час ранкового кола або на уроках української мови. Залежно від кількості учнів у класі, за день може виступити один або двоє.
Цю вправу варто використовувати не лише для книг. Вона корисна тим, що за допомогою неї діти вчаться презентувати та говорити назагал. А також ця вправа добре розвиває мовлення.
Вправи для учнівського зацікавлення
А ось кілька порад від закордонних експертів: Донна Вілсон та Маркус Конерс — експерти в галузі навчання, заснованого на дослідженнях мозку.
Зіграйте улюбленого персонажа
Запропонуйте дітям вибрати улюбленого персонажа з книги, яку вони читають, і перевтілитися в нього. Учні можуть створити простий костюм та реквізит, а потім підготувати коротеньку презентацію, щоб розповісти про свого персонажа однокласникам.
Залежно від віку, діти можуть або просто представити персонажа, або ж розкрити його проблематику та виклики, з якими він стикається у творі.
Інтерв’ю з ведучим ток-шоу
Об’єднайте учнів у пари та попросіть їх обрати одного партнера, який зіграє персонажа книги, й іншого — який виступить у ролі ведучого ток-шоу. Ця стратегія заохочує учнів зрозуміти точку зору персонажів, яких вони зустрічають у книзі. Коли діти цікавляться героями та починають досліджувати їх, то вчаться взаємодіяти з художнім твором.
Деякі учні можуть захотіти стати відомими ведучими ток-шоу, такими як Опра Вінфрі, а інші можуть зіграти місцевого ведучого.
Учителю варто заздалегідь підготувати місце для розмови, де з одного боку сидітиме ведучий, а з другого — герой. Такі інтерв’ю найкраще проводити коротко, для молодших школярів вистачить по дві хвилини на кожне.
Рух під час читання
Учням важко довго сидіти мовчки за партою. Крім того, вимушена бездіяльність робить для них навчання складнішим. Проте процес читання може передбачати й рухливість.
Наприклад, діти можуть розіграти за ролями короткий уривок із твору. Запропонуйте учням об’єднатися у групи, самостійно визначити, яка частина історії була вирішальною, та розподілити між собою ролі персонажів, що залучені в цій частині твору. Також діти можуть визначити ключові слова з книги та пояснювати їх одне одному за допомогою рухів.
Читання вголос
Тут ідеться саме про читання твору вчителем. Педагог може вибрати книгу, яка, на його думку, сподобається дітям, та прочитати її в класі. Читання із захопленням та цікавістю викличе в учнів інтерес до твору. А вчитель під час читання може робити інтонаційні акценти там, де учням варто замислитись чи щось запам’ятати. Це сприяє кращому розумінню твору.
