Наприкінці 2021 року ГС «Освіторія» провела онлайн-опитування вчителів. Ми запитали педагогів, чого їм бракує для ефективного викладання у 5–6-х класах Нової української школи. Що відповіли педагоги? Ми зібрали найцікавіші результати опитування в матеріалі.
Із 17 листопада по 17 грудня громадська спілка «Освіторія» провела онлайн-опитування вчителів у Google Forms. Ми хотіли з’ясувати, яка інформація їм потрібна для викладання в 5–6-х класах Нової української школи (НУШ). В опитуванні взяли участь 1092 педагоги з усіх регіонів України, окрім територій, які тимчасово непідконтрольні Україні, тобто АР Крим і окремі райони Донецької та Луганської областей. Опитування поширювали в соцмережах і розсилках ГС «Освіторія».
Хто взяв участь в опитуванні?
Традиційно найбільше респондентів з Києва та Київської області — їхня частка становить 31 % з усієї вибірки. Частки респондентів з інших областей коливаються від 1,4 % з Чернігівщини до 5,2 % з Дніпропетровщини.
64 % респондентів проживають у містах, 24 % — у селах або на хуторах і 12 % — у селищах міського типу (СМТ).
Здебільшого вчителі, котрі взяли участь в опитуванні, працюють у державних школах — їх 61 %. У комунальних закладах викладають 36 % респондентів. Найменше респондентів — із приватних шкіл (лише 3 %). Майже в половині закладів, де працюють респонденти, проводиться пілотування НУШ — їх 55 %.
Найбільша частка респондентів — 41 % — викладає предмети мовно-літературної галузі. 12 % працюють за математичним напрямом. Ще по 11 % — викладають інформатику і природничі дисципліни. Найменше представлено вчителів фізичної культури та міжгалузевих інтегрованих курсів. Варто зазначити, що загальна сума відповідей на запитання про галузі викладання перевищує кількість респондентів, бо можна було обрати кілька варіантів.
Як учителі готуються до НУШ?
Здебільшого вчителі досі віддають перевагу традиційним способам навчання, які пропонує держава. Найбільше респондентів відповіли, що готувалися до НУШ на державних навчальних програмах, зокрема на курсах ІППО, — їх 66 %. Ще 59 % опитаних учителів читали документи та роз’яснення МОН.
27 % проходили курси для вчителів початкової школи на платформі «EdEra».
Показово, що 23 % респондентів навчалися всередині колективу свого закладу. Імовірно, в Україні стає популярнішою модель навчання «рівний рівному», або P2P, коли знання здобувають через інтелектуальний обмін із колегами.
Понад 8 % вчителів проходили приватні навчальні програми. Ще 14 % взагалі не проходили навчання в межах НУШ. Це тривожний показник, оскільки вже наступного навчального року 5–6-ті класи розпочнуть навчатися за реформою.
Декілька вчителів з Києва зазначили, що проходили навчальні курси на базі Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Зазначимо, що підвищити кваліфікацію можна й у багатьох інших педагогічних університетах України. Зокрема, схожі курси пропонують Чернівецький національний університет, Львівський національний університет, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова та інші заклади вищої освіти. Розробка навчальних курсів для вчителів НУШ на базі університетів свідчить про тісніший зв’язок між потребами педагогів і освітніми послугами, які надають заклади вищої освіти.
Наскільки вчителі обізнані в темах НУШ?
61 % опитаних учителів відповіли, що володіють знаннями та навичками НУШ.
Найбільше респондентів почуваються впевнено в темах «Вікові та психологічні особливості учнів», «Робота з навчальними планами», «Розробка та використання сучасних навчальних матеріалів». Понад 70 % опитаних педагогів відповіли, що орієнтуються в цих темах на «4» або «5», тобто на доброму або високому рівнях.
Натомість проблемними є навички «Інтеграція», «Розробка навчальних програм» і «Робота з дітьми з ООП». 78 %, 50 % і 55 % учителів відповідно зазначили, що володіють ними на «1», «2» або «3», тобто на низькому або середньому рівнях. Відповідно, саме на цих компетенціях освітнім організаціям варто зосередитися під час розробки нових навчальних курсів і матеріалів.
Учителі з пілотних шкіл НУШ оцінили своє володіння окремими знаннями та навичками вище, ніж учителі зі шкіл, де НУШ не пілотують. Наприклад, на 17 % більше педагогів з пілотних шкіл оцінили своє вміння формувально оцінювати учнів на «4» або «5», а на 15 % більше респондентів відповіли, що можуть працювати з дітьми з ООП на «4» або «5». Імовірно, пілотування НУШ позитивно впливає на засвоєння вчителями окремих компетенцій.
У середньому на 5 % більше педагогів, які живуть у селах або на хуторах, оцінили своє володіння знаннями та навичками НУШ на «1», «2» або «3», ніж педагоги з міст. Зокрема на 11 % більше вчителів із сіл оцінили свою спроможність організовувати роботу для розвитку соціально-емоційних навичок на «1», «2» або «3».
Отже, за результатами опитування, розрив у компетенціях між учителями з міст і вчителями із сіл існує, хоч і незначний. Відповідно, у майбутньому освітнім організаціям варто докладати більше зусиль, щоб педагоги із сіл і хуторів проходили навчальні курси та програми для НУШ.
Чи потрібен учителям навчальний курс?
90 % респондентів відповіли, що їм потрібен цілісний курс для роботи з учнями в межах НУШ. 15 % опитаних учителів уточнили, що зацікавлені лише в офлайн-тренінгах. Натомість 33 % віддали би перевагу онлайн-курсу. Тільки 10 % респондентів зазначили, що не потребують такого курсу. Важливо зазначити, що з них 65 % працюють у школах, де пілотують НУШ. Тому ймовірно, що необхідне навчання вони вже пройшли.
Висновки
Абсолютна більшість учителів сказали, що потребують цілісного курсу для роботи з учнями в межах НУШ.
Учителі віддають перевагу навчальним курсам і програмам НУШ, які пропонує держава. Водночас дедалі більше педагогів обирають альтернативні способи професійної підготовки. Зокрема, вони навчаються за моделлю «рівний рівному» на базі своїх закладів і проходять приватні програми. На жаль, значний відсоток учителів ще взагалі не пройшли навчання в межах НУШ.
Найбільше педагоги відчувають потребу вдосконалювати навички «Інтеграція», «Розробка навчальних програм» і «Робота з дітьми з ООП».
Учителі, які працюють у школах, де пілотують НУШ, оцінюють своє володіння окремими знаннями та навичками вище, ніж учителі, які працюють у школах, де НУШ не пілотують. Звідси можна припустити, що пілотування НУШ дає педагогам практичний досвід, а отже — вищу впевненість у навичках.
Учителі, які проживають у селах або на хуторах, дещо нижче оцінюють своє володіння всіми знаннями та навичками НУШ.
Довідка
Педагогіка партнерства — знання форм роботи, що дозволяють реалізовувати педагогіку партнерства в освітньому закладі.
Розбудова шкільного середовища — знання ефективних методів розбудови шкільного середовища, побудови ціннісно орієнтованої школи, ненасильницького спілкування, співпраці з громадою; знання підходів до розбудови демократичної школи.
Проблемно-пошукове та дослідницьке навчання — знання організаційних форм роботи, можливостей проєктного навчання; вміння організовувати проєктні дні та тижні відповідно до навчальних програм; розуміння особливостей втілення дослідницького навчання в різних галузях; розуміння можливостей команд навчальних закладів для презентування здобутків на національному та міжнародному рівнях.
Ефективна реалізація змішаного навчання — знання підходів до побудови навчального процесу в змішаному форматі, особливостей побудови процесу відповідно до вікових особливостей учнів; уміння послуговуватися інструментами для ефективного проведення навчання, зокрема інструментами групової взаємодії учнівства у віддаленому режимі.
Управління груповою роботою — вміння організовувати роботу в малих і великих групах; ознайомленість із фасилітацією як формою побудови процесу та фасилітаційними інструментами; вміння керувати груповою динамікою.
