Як ви уявляєте собі університет? Велика аудиторія у формі амфітеатру, а в центрі — іменитий професор, що читає лекцію для 120 студентів? Якщо так, то час позбутися цього стереотипу. Сучасний інноваційний університет — це не про стіни чи лекції, а про навички, технології та мультикультурний досвід. Бен Нельсон, підприємець та засновник Minerva Schools at KGI, створив саме такий навчальний заклад — без начиток лекцій, аудиторій та студентського кампуса у звичному розумінні слова. Як тоді студенти навчаються? Ми зібрали найцікавіші факти про університет Minerva з виступів Бена Нельсона на освітніх конференціях світу.
Що не так із класичними університетами?
Чого сьогодні навчають в університетах? Кожен вищий навчальний заклад має свою програму. Але ми всі — вільні громадяни. А отже, нам потрібно вміти думати системно, розуміти причини і наслідки, знати, як ухвалювати рішення, як працювати з великими масивами даних, як ефективно комунікувати та взаємодіяти між собою. Якщо ви подивитеся на курси будь-якого університету, ви побачите, що там навчають дисциплін, а не цих навичок. Вчені вже довели: якщо ви отримуєте певні знання в конкретному предметі, мозок працює так, що не застосовує їх до іншого предмета чи дисципліни. Отже, треба вивчати не предмети, а таксономічні концепти між дисциплінами, щоб потім бути спроможним застосувати ці практичні знання до нової ситуації чи завдання. А це неможливо зробити, викладаючи окремі курси. Натомість слід мати цілісний підхід до навчальної програми. Але змінити педагогіку, перенавчати викладачів, щоб вони активніше залучали студентів до роботи, потребує грошей і часу. Тому в більшості сучасних університетів викладачі продовжують читати лекції — це просто і дуже дешево. І зовсім неефективно для студентів.
Як працює університет без лекцій?
В університеті Minerva ми почали з програми: у ній 80 компонентних частин — критичне мислення, креативність, ефективні комунікації тощо. Ці навички «прокачуються» наскрізно через 30 різних дисциплін одночасно. На одному занятті викладач працює з групою студентів 15–16 осіб. Усі вони зустрічаються в живому віртуальному «класі» на нашій власній навчальній платформі. Викладач бачить обличчя всіх студентів і навпаки. На кожне заняття слід приходити підготовленим — виконати домашнє завдання. Викладач не читає лекцію, а пропонує нові сценарії можливих ситуацій, на яких студенти можуть потренуватися застосовувати свої знання та навички.
Як виглядає вища освіта зараз? Студентам дають свободу вибору курсів. Вони обирають різні дисципліни, часто залежно від того, що простіше скласти й отримати хороші бали. І всі ці курси займаються просто «поширенням інформації». Неможливо забезпечити структуровану інтелектуальну дорогу студента, коли професор не має уявлення про інші курси, які той обрав. Тому цілісний підхід до програми надзвичайно важливий.
Чому студенти не працюють в одному фізичному просторі?
Ми досі вважаємо, що спілкування офлайн — це «золотий стандарт», а онлайн-навчання — щось вторинне, менш ефективне. На одному прикладі доведу вам, що це не так: уявіть лекцію — ви слухаєте її наживо в аудиторії або записану на відео. У записаному форматі ви маєте можливість зупинити спікера, перемотати і прослухати ще раз. Тобто, бачимо, як технології в цьому випадку покращують якість донесення інформації. Тепер уявіть семінар: наші викладачі дуже мало говорять на заняттях, їхня роль — фасилітувати процес обміну думками між студентами. Наша навчальна платформа Forum відстежує до секунд, скільки кожен учасник говорить під час дискусій. Від того, наскільки активні учасники, змінюється колір на екрані викладача — від зеленого до червоного, тож він знає, у роботу якої групи йому слід втрутитися для відновлення балансу. Таким чином, викладач значно ефективніше відстежує активність кожного студента. Після семінару він переглядає відео, ставить оцінки і дає особистий фідбек кожному студенту.
Чому в Minerva немає студентського кампуса?
Ми навчаємо студентів, не затискаючи їх у тепличні умови кампуса, а пропонуємо життєві завдання в різних містах світу. У кожному місті — Сан-Франциско, Лондон, Берлін, Буенос-Айрес, Сеул, Гайдарабад (Індія), Тайбей — замість великих приміщень для аудиторій університет має невеличкі residence-холи, де студенти мешкають разом. Усі студенти починають навчання в Сан-Франциско, потім переїздять по черзі в 6 міст — один семестр у кожному, а потім повертаються у Сан-Франциско для випуску. Це дає можливість студентам застосовувати свої навички через мультикультурний досвід.
Візьмемо, до прикладу, problem solving (розв’язання проблем): у Сан-Франциско це культура відкритого світу, тут усі націлені на розв’язання проблем. Тоді як у Сеулі — давня традиція ієрархії, у кімнаті сидітиме літній бос, авторитет якого буде беззаперечним, тож тут problem solving виглядатиме зовсім інакше. А в Індії визнати, що є проблема, означає осоромитися. Але це і є реальне життя — сучасні люди повинні вміти переносити свої знання і навички в новий культурний контекст.
Як вступити та скільки коштує навчання в Minerva?
Minerva — дуже маленька інституція: маємо 600 студентів за 4 роки, тобто щороку набираємо близько 150 студентів. Минулого року в нас було 23 тисячі аплікантів. Для вступу не важливо, з якої ви країни, який ваш соціальний чи фінансовий статус, немає жодних гендерних чи релігійних обмежень або преференцій. Процес подання заявок створений так, щоб побачити, ким є аплікант, яка його пристрасть у житті і чи відповідає він вимогам закладу. На першому етапі охочі просто заповнюють заявку на сайті університету, на другому — аплікантам пропонують серію захопливих інтелектуальних челенджів, щоб виявити тип мислення людини, на фінальному етапі студент презентує свої академічні досягнення та інтереси поза межами навчання. Рік навчання в університеті Minerva в середньому коштує 30 тисяч доларів, включно з проживанням у студентському residence hall. Понад 70 % наших студентів не є американцями, і лише 4–5 % з них походять із заможних родин.
Хто викладає в університеті Minerva?
У класичних університетах викладачів наймають не за їхні таланти до викладання, а за дослідження, які вони роблять. Понад те, старші професори університетів отримують більше, ніж молоді фахівці, бо вони мають більше наукових публікацій, зростає їхній авторитет. Але це не означає, що професор вдосконалює свою педагогіку і рівень викладання. У наш університет ми залучаємо викладачів, які пристрасно люблять навчати: вони можуть викладати з будь-якої країни чи міста, працювати з нами частину часу і робити власні дослідження деінде. Ми обираємо тих, хто має широке професійне і особисте поле інтересів. Ми платимо нашим викладачам за їхню роботу, а не за їхній вік чи «ім’я».
