6 способів бути ефективним в інтернеті під час карантину

Чим схожі профілактика коронавірусу та медіагігієна

Зображення: ouch.pics

Медіагігієна не менш важлива, ніж миття рук. Адже так само, як ми можемо захищати себе від вірусу, є правила, як захищатися від фейків, витрачати менше часу на те, що не варте нашої уваги, свідомо споживати інформацію. Тим, як це зробити, поділилася фахівчиня з комунікацій, психологиня, керівна партнерка консалтингового агентства Hope&Partners Надя Перевізник. А дізнатися більше можна на її вебінарі від Освіторія Хабу, що відбудеться 28 квітня.

1. Самоізолюйтеся

З карантином усе зрозуміло: ми сидимо вдома. А як це може стосуватися інформації? Якщо новина вразила вас, не поспішайте поширювати її знайомим та друзям, коментувати, не давайте волю бурхливим емоціям. Спочатку на кілька годин «самоусуньтеся». Адже фейки якраз націлені на те, щоб спричинити миттєву реакцію. Справжні новини навряд чи потребують негайних дій. Тож за кілька годин нічого не зміниться. Щось, скажімо, вразило вранці? Верніться до цього ввечері — тоді більше шансів тверезо проаналізувати факти.

2. Тримайте дистанцію

Щодо вірусу — зрозуміло, йдеться про півтора метра безпечної соціальної дистанції.

Що ж до інформації, не варто одразу підхоплювати висновки, приймати їх як свої. Вмикайте критичне мислення. Варто звернутися до альтернативних джерел. Елементарна порада: хоча б перевірити всі дані, чи немає плутанини, чи не зміщені спеціально акценти. Якщо є посилання, обов’язково перевірте, чи існують ті сайти, чи аналогічна там інформація. Складніша порада: послухати інші точки зору, особливо протилежні, порівняти всі за і проти, якщо аналітики дають різні висновки чи прогнози, по-різному трактують факти. Істина десь посередині. Тримайте дистанцію з джерелом, а не ставайте його рупором.

via GIPHY

3. Подбайте про захист

Ми носимо захисні маски, рукавички, окуляри тощо, аби вірус не потрапив до організму. А у фейки легше повірити тому, в кого менша обізнаність і немає з ким порадитися. Тож підвищуйте власну кваліфікацію. Ви не можете знати «все про все», але можете знати, де шукати, які ґрунтовні роботи почитати, які прогалини в знаннях точно маєте. Приміром, існують ворота потрапляння інфекції до організму, і їх ми намагаємося захистити. Визнати, що ви небагато знаєте з вірусології, зовсім не соромно (якщо, звісно, ви не інфекціоніст за фахом). Але якщо ви собі чесно в цьому зізнаєтеся, можете почитати медичні праці про поширення коронавірусу, а не станете одразу ж перепощувати, що COVID-19 передається через посилки з Китаю чи укуси комарів.

Ще вищий level — створити для себе мережу професіоналів (теоретиків і практиків), яким ви довіряєте. Це можуть бути публічні особи, з якими ви особисто не знайомі, але інформація від яких раніше була правдивою, і знайомі фахівці (наприклад, лікарі), до яких ви можете зателефонувати та порадитися, а також професійні ресурси (форуми, наприклад), де ви можете побачити позицію багатьох фахівців і з цього розмаїття сформулювати для себе висновки.

4. Подбайте про імунітет

Коли йдеться про фізичне здоров’я, ми їмо фрукти, загартовуємося, по можливості дихаємо свіжим повітрям.

Імунітет проти фейків — це обережність, якщо бачите маніпулятивний заголовок. Він не відповідає фактам, що подані в тексті, інтригує, але не розкриває, про що йдеться, містить фрази, що виражають подив та захват (на кшталт «Ти не повіриш», «Усі ахнули»). Також варто насторожитися, якщо в тексті є спонукання щось терміново робити, емоційне забарвлення (капслок, знаки оклику, запевнення, що це чиста правда, 100 % перевірена інформація), оцінкові судження (наприклад, формує ставлення читача до особи, яка повідомила певні факти: «виправдовується», «щиро пояснив», «нахабно заявив»). Усі ці хитрощі не дають об’єктивно оцінити інформацію, тож варто уникати матеріалів, що подані в такій формі.

via GIPHY

5. Зважайте на упаковку

Ми нині обираємо відповідно запаковані товари, аби зайвий раз не контактувати з предметами, до яких доторкалися інші, уникаємо речей загального користування. Усе це зменшує ризик передачі вірусу контактним шляхом.

Новини теж повинні мати свою «упаковку» — перевірені, гідні довіри джерела інформації. Якщо йдеться про анонімне джерело, абстрактних «британських вчених», посилання на нікому не відомий ресурс, на невідомого експерта з незрозумілою посадою, навряд чи ця інформація заслуговує на вашу увагу. Твердження має супроводжуватися доказами.

Тонший нюанс — зважати на те, що різні джерела дають різні ідеологічні акценти, а також пропонують різні види подання інформації — інформагентства інформують, певні видання та інтернет-портали аналізують, є й такі, що подають історико-культурний контекст, прогнози тощо. Тож ви можете «за упаковкою» (джерелом інформації) здогадатися, чого очікувати.

6. Не треба «зависати»

До заходів профілактики лікарі радять ставитися тверезо: все виконувати, але не доводити миття рук, приміром, по півгодини. Бо це вже невроз, а не турбота про себе.

Міра так само важлива і для споживання інформації. Годинами без потреби передивлятися стрічку соцмереж або новинну, займатися інтернет-серфінгом, збирати всілякі чутки на тему — це не вихід.

Карантин, скоріше за все, загострить ситуацію інтернет-залежності, адже ми постійно вдома з гаджетами. Особливо вразливі сучасні підлітки — як кажуть «інтернет-тубільці», які з пелюшок зростали з гаджетами. Вони найбільш підвладні інтернет-залежності. Кожен четвертий тінейджер офлайн регулярно думає про соцмережі. А практично кожен восьмий опитаний підліток має залежність від соцмереж, за даними дослідження ООН (ЮНІСЕФ) Україна «Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків в Україні» (травень 2019). Тож треба знайти моральні сили вимикати опцію «повідомлення», позбутися звички блукати в стрічці новин, перестати постійно заглядати в смартфон без приводу, привчати до цього синів та доньок.

Як це зробити? Це вже складніше питання, у якому не обійтися без заглиблення в тему з експертом та знайомства з практичними напрацюваннями. Тож запрошуємо всіх, хто після роботи онлайн відчуває зниження продуктивності, на вебінар «Медіагігієна: споживання інформації у часи пандемії» від Освіторія Хабу. Фасилітаторка — пані Надя Перевізник, яка впродовж кількох років вивчає вплив технологій на людину та цифрову залежність, проводить лекції та воркшопи з інфодетоксу, медіагігієни. На вас очікує і тестування, і аналіз психологічних причин залежності від інформації, і дані світових та українських досліджень, і короткі відео психологічних експериментів.

Залишити відповідь