Українським батькам досі не дали чіткої відповіді на питання, чи підуть їхні діти до шкіл 1 вересня. Це формує міфи, з якими важко боротися навіть після появи правдивої інформації. Тим часом неправдива шириться через Viber-групи та спалахує «сенсаційними» постами-жахалками в соцмережах. «Освіторія» розбиває чутки та розповідає, як насправді навчатимуться наші діти з осені 2020 року.
Міф 1
Учні не підуть до шкіл 1 вересня: буде тільки дистанційне навчання
Скоріше ні, ніж так: усе залежатиме від епідеміологічної ситуації. Україну освітянську поділять на 4 зони: зелену, жовту, помаранчеву та червону. Навчати дітей у школах заборонять лише в червоній зоні — там навчання проводитиметься виключно в дистанційному режимі.
Для середнього рівня захворюваності (жовта та помаранчева зони) обиратимуть змішану форму навчання: і дистанційно, і в закладах освіти з жорсткими заходами безпеки. У зелених зонах діти зможуть відвідувати заняття в звичайному режимі.
Найімовірнішим сценарієм головний санітарний лікар Віктор Ляшко й в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет вважають середній рівень захворюваності та необхідність запроваджувати з осені змішану форму навчання в більшості шкіл України.
Міф 2
Якщо вчителі навчатимуть у школах, їм щотижня робитимуть тест на COVID
Ні, це не так. Навіть якщо школи з осені запровадять змішану форму навчання, тестувати педагогів на коронавірусну інфекцію не будуть. Натомість треба буде дотримуватися спеціальних заходів безпеки. Ось найголовніші:
- Температурний скринінг.
- Дотримання дистанції 1,5 метра в приміщеннях школи та використання масок під час пересування закладом.
- Якщо дозволятиме погода, частину уроків проводитимуть на свіжому повітрі.
- Педагогічні ради проводитимуть виключно дистанційно.
- Шкільних заходів та екскурсій для дітей не буде.
- Дітям із групи ризику за станом здоров’я рекомендують навчатися дистанційно.
Міф 3
Вчителі працюватимуть у кілька змін понаднормово
Ні, понаднормової праці від педагогів не вимагатимуть. «Ноги» цього міфу ростуть із заяви Сергія Шкарлета про те, що в МОН підготували три варіанти початку навчального року: дистанційне навчання, змішана форма або навчання в кілька змін. Відразу почали ширитися повідомлення у вчительських Viber-групах — мовляв, раз навчання в кілька змін, то і працюватимемо теж по кілька змін поспіль — «можливо, навіть у три».
Якщо навчання по змінах і запровадять, то буде лише дві зміни: про це говорив очільник МОЗ Максим Степанов. Графік роботи вчителів та медичного персоналу сформує адміністрація кожної окремої школи.
До прикладу, якщо в класі 30 учнів, то їх можна поділити на групи до 10 чи 15 осіб та сформувати гнучкий графік, за яким ці групи навчатимуться протягом тижня позмінно, у різні дні. Діти, які залишатимуться вдома, навчатимуться дистанційно за тими ж темами. Групи дітей змінюватимуть одна одну в дистанційному та очному навчанні.
У школах можна розробити зручний графік навчання за паралелями. Учнівство школи ділиться на наймолодших, середніх і старших. Потім грамотно будується шлях учнів до кабінетів, щоб діти не контактували зі школярами з інших класів.
Міф 4
Температурний скринінг учням проводитимуть тільки при вході до школи
Ні, все складніше. Ось алгоритм температурного скринінгу школярів, які навчатимуться в школах:
- Для кожного класу створюється онлайн-документ. Доступ до нього матимуть батьки учнів конкретного класу, класний керівник та шкільна адміністрація.
- Щоранку класний керівник збирає від батьків дані про температуру дитини. Дані батьки вносять онлайн (це найзручніше) чи в спеціальному роздрукованому документі.
- При вході до класу кожен учень пройде температурний скринінг, який робитиме класний керівник. Дані будуть вписані в обліковий журнал поряд із записами батьків. І так відбуватиметься щодня.
Ця процедура температурного скринінгу описана в Регламенті роботи закладів освіти після відновлення освітнього процесу. Зауважимо, що цей регламент дійсний для шкіл Києва.
Міф 5
Національна освітня онлайн-платформа запрацює восени
Хоча запуск Єдиної електронної освітньої платформи з початку осені-2020 анонсувала ще попередниця Сергія Шкарлета — Любомира Мандзій в інтерв’ю з «Освіторією», над її створенням і досі працюють.
«Якби це було просто, ми б її вже запустили. Але платформа складна, на неї потрібен час», — розповів днями в бесіді з ТСН Володимир Божинський, керівник експертної групи Директорату шкільної освіти.
Створення платформи триває вже два роки. Її запуск починали ще у 2018 році, заклавши на реалізацію проєкту в бюджеті 54 млн грн. Платформа мала містити інтерактивні навчальні матеріали для педагогів — від відеоуроків та методичних рекомендацій до тестів, а також рекомендації для батьків з питань комунікації з навчальним закладом. Зрештою запуск платформи не відбувся. Її арештували через корупційний скандал та озвучили висновок: використовувати платформу не можна.
Міф 6
Українські школи скоро отримають доступ до інтернету 3G
На жаль, це не так. Покращувати ситуацію з доступом до якісного інтернету влада взялася в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Зараз цей процес триває, а інші регіони чекають своє черги. Президент Володимир Зеленський підтвердив в одному з нещодавніх інтерв’ю: «Країна поки не готова до прогресивного навчання на відстані, адже не всюди є якісне 3G- та 4G-покриття. Школа онлайн у нас проводилася по телевізору — і це була виключно наша ідея, пов’язана саме з тим, що гарного інтернету в усіх куточках України немає».
