Криза, спричинена COVID-19, змусила університети бути винахідливими. Зараз їм необхідно закріпити найкращі практики та почати відкривати нові горизонти. Еліс Ґаст, президентка Імперського коледжу Лондона, для World Economic Forum пише про 4 способи, як університети можуть зробити освіту менш вразливою до змін. Підготували для вас переклад статті Еліс Ґаст.
Університети давали собі раду з пандемією завдяки прискоренню змін, які вже були на горизонті. Зараз, коли ми дивимося в майбутнє, нам необхідно залишити найкращі практики і почати відкривати нові рубежі. Коли майже весь світ пішов на локдаун, університети активізували дослідницькі процеси та перевели викладання в онлайн. Криза COVID-19 спровокувала сплеск винахідливості. Він подарував інноваційні ідеї, прорив у технологіях і нові способи викладання та навчання. У процесі осучаснення нами офлайн-навчання багато з цих змін залишаться. У статті — чотири речі, які, на мою думку, мусять робити університети, щоб залишатися актуальними та забезпечувати освіту, затребувану на століття вперед.
1. Не цурайтеся технологій
За останні два роки темпи цифрових перевтілень були неймовірними. Ми побачили кілька справді творчих підходів до використання технологій для того, щоб продовжувати надавати освітні послуги попри складні виклики. Як нещодавно повідомила Financial Times, гібридне навчання «змінило мистецтво можливого» і підвищило очікування студентів.
Наприклад, коли вдаряє вірус, студентів медичних спеціальностей не пускають до відділень з пацієнтами. Як цим студентам навчатися без участі в обходах лікарні? У пригоді стають нові технологічні рішення. Наприклад, Microsoft HoloLens — голографічний пристрій, який може транслювати відео наживо. Він допомагає студентам медичних спеціальностей «бути разом» з лікарями та пацієнтами. Ця технологія змішаної реальності також дає змогу візуально доповнювати клінічну пряму трансляцію цифровою інформацією. Скажімо, за допомогою голограм можна виводити для себе таблиці з ліками пацієнтів або їхніми рентгенограмами.
Раніше лише невелика кількість студентів могли брати участь в обходах відділень. Та й досвід, який вони здобували, сильно залежав від природи захворювань пацієнтів у конкретний період. Зараз, завдяки використанню гарнітури на голову, викладачі можуть проводити пари в реальному часі для сотень студентів з усього світу.
Як студенти могли вирушити на екскурсію, коли весь світ позакривав кордони через пандемію? Тут, в Імперському коледжі, ми провели кілька віртуальних екскурсій. Наші студенти відвідали місця, до яких зовсім не було реального доступу в пандемію. Фактично, такий формат наші студенти випробували ще до COVID-19, коли на парах з геології вивчали поверхню Марса.
Під час однієї з наших віртуальних подорожей до Піренейських гір студенти інтерпретували фото високої роздільної здатності Google Earth і відскановані дроном віртуальні моделі геологічних формацій. У цієї подорожі знайшлося кілька неочікуваних переваг. Наприклад, якісні фотопанорами дали студентам змогу побачити більше деталей, ніж зазвичай можна вловити наживо. Зараз ми маємо значно краще розуміння того, як віртуальні та цифрові методи можуть покращити взаємодію студентів із фізичними середовищами та досвідами.
2. Оптимізуйте людську взаємодію
Принцип «перевернутого класу» точно залишиться. Записи традиційних лекцій — лише одне з джерел, за якими студенти можуть навчатися. З одного боку, вони корисні для студентів тим, що їх можна переглядати у власному темпі та в зручний час. З другого — вони не зможуть повністю замінити живу взаємодію. Час, який викладачі та студенти проводять разом, цінний. Зокрема тому, що можна зосередитися на складних питаннях, виявити прогалини та змістовно подискутувати.
Також важливо, щоб студенти продовжили навчатися через практичний досвід. Пасивно поглинати інформацію недостатньо. Одним з найбільших викликів COVID-19 було вигадати спосіб, щоб студенти могли вчитися на практиці без відвідування кампусу. Група інноваційно налаштованих студентів і працівників Імперського коледжу розробила «Лабораторію в коробці» для навчання вдома, яку студентам доставляли прямісінько до дверей. Цей винахід, завдяки якому можна було проводити вдома експерименти, максимально наближені до лабораторних, додав гнучкості та доступності нашому викладанню. Кілька років тому таке навіть не можна було уявити.
Побудова інтерферометра за інструкціями, але самостійно — це складний, але корисний навчальний досвід.
Ми мусимо передавати більше навчальних процесів у руки студентів. Вони сприйматимуть це з ентузіазмом і захопленням.
3. Персоналізуйте контент
Навчання онлайн створює безпрецедентні можливості для використання аналітики даних, щоб розуміти індивідуальні навчальні потреби та підлаштовувати освітній процес до них. Такий підхід ми вже бачимо в застосунках для вивчення мови. Наприклад, Duolingo послуговується штучним інтелектом і машинним навчанням, щоб визначати, над якою лексикою користувачам потрібно попрацювати більше. Ідентично можна робити й в інших сферах навчання. Потрібно зробити так, щоб контент значно швидше еволюціонував разом зі студентами.
Поєднання онлайн-лекцій з інтерактивними елементами з персоналізованою підтримкою може пришвидшити навчання. Аналіз даних — це потужний інструмент, який допоможе викладачам визначити, у яких сферах студентам потрібно приділити найбільше уваги.
4. Охоплюйте більше людей
Криза COVID-19 показала: завдяки віртуальному навчанню можна охоплювати значно більше слухачів. На початку 2020, через кілька тижнів після виявлення першого випадку зараження, група епідеміологів і провідних експертів із громадського здоров’я в Інституті Джаміля запустила онлайн-курс про COVID-19. На нього записалися понад 140 тисяч осіб, які хотіли краще зрозуміти вірус і шляхи його поширення.
В Імперському коледжі, як в одному з найбільших міжнародних університетів, під час локдаунів дистанційно навчалися студенти, які проживали в різних часових зонах. У відповідь ми запустили цілодобовий віртуальний клас, щоб допомогти студентам, які мали труднощі з навчанням через часові пояси, нездорове домашнє середовище або поганий Wi-Fi. Ми маємо продовжувати так робити та дедалі частіше впроваджувати технологічні рішення, щоб збільшити наше охоплення.
Населення світу змінюється. За 20 років наші студенти вступатимуть з інших регіонів, ніж сьогодні. Ми очікуємо побачити зростання попиту на вищу освіту серед студентів з Африки й Індії. Завдяки технологіям нам стає дедалі легше виходити на глобальний контакт і робити навчання доступнішим.
Якщо ми будемо поєднувати технологічність, оптимізацію людських взаємодій і персоналізацію, освітні послуги, які ми надаватимемо, залишатимуться релевантними та затребуваними навіть попри зміни попереду.
