Вправи, що допоможуть учням краще запам’ятовувати та налаштують на роботу

cover_memory

Там, де є страх, пізнавальні процеси гальмуються. Людина несвідомо витісняє з пам’яті те, що пов’язане з негативними переживаннями. А якщо йдеться про весь освітній процес? Навряд чи можна очікувати гарних результатів від шестирічної дитини, яка в школі почувається відірваною від мами, дому, ігор та розваг.
Про те, як допомогти дитині зняти стрес і почуватися в школі комфортно, на фестивалі «Вчителі майбутнього» розповіла заступник директора Новопечерської школи Марина Пристінська.

zam_directora

Чому обмірковувати щось краще в русі

Ще донедавна вчителі вимагали від дітей сидіти нерухомо під час занять. Але наука доводить, що рух недооцінювали роками. Людина приблизно в одному темпі рухається та мислить, недарма під час глибоких роздумів ми починаємо ходити по кімнаті. Рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості рухів. Людина, яка гармонійно та енергійно пересувається, має чудову координацію, матиме краще розвинені логічні процеси, легше концентруватиме увагу.

Сучасні кінезіологи вважають, що проблеми з навчанням часто виникають через відсутність інтеграції діяльності правої та лівої півкуль мозку. Тож саме через рух дитина може знайти цей баланс, відчуває власне тіло та простір, навіть усвідомлює часові уявлення, якщо йдеться про ритм.

Освітня кінезіологія якраз і вивчає м’язовий рух і те, як зняти напруження, активізувати увагу тощо. Утім, усе, що можна почитати про це у Вікіпедії: освітня кінезіологія (за даними станом на 2014 рік) не має теоретичних засад, доказів ефективності її вправ, у яких брався до уваги зв’язок м’язового тонусу із психоемоційним станом людини та рівнем стресу. Тож така корекція ставилася під сумнів, а кінезіологію відносили до царини альтернативної медицини.

П’ять вправ, з яких корисно починати урок

1. Позитивне налаштування

Два пальці з’єднати разом на обох руках. Покласти на горбки на чолі, трохи вище його середини, на лінії між бровами та лінією росту волосся. Цим ми сприяємо посиленню кровообігу, активізації лобових часток мозку. Може навіть з’явитися відчуття, що горбки на лобі пульсують, а ви — заспокоюєтесь.

3. Заземлення

Піднятися на носки. Опуститися на п’яти. Енергійно стукати п’ятами по підлозі, стоячи на місці. Вправа допомагає зняти напруження, відчути опору.

5. Базовий баланс

Це, фактично, комплекс із чотирьох вправ, перша з яких — випити води. Це заспокоює та знімає стрес.

Друга вправа — крюки. Руки перехрестити, долоні розвернути одна до одної, пальці скласти в замок, при цьому права рука опиняється зверху. Можна також перехрестити ноги. Комфортним рухом вивертаємо руки так, щоб пальці опинилися просто перед обличчям. Постояти 1-2 хвилини. Змінюємо руки: тепер зверху буде ліва. Ця вправа дає змогу налагодити спільну роботу обох півкуль мозку.

2. Ковпак для думання

Великим і вказівним пальцями м’яко відтягнути назад і притиснути, масажуючи, раковини вуха. Великий палець тримати на тильній частини вуха, вказівний — на передній. Масаж слід почати зверху і йти вниз, уздовж «згорнутих» ділянок вушної раковини до мочок. Важливо тримати голову прямо. Повторити вправу 3-4 рази. Кровообіг таким чином посилюється в скроневих ділянках. Це допомагає роботі короткочасної пам’яті, поліпшує рівновагу, дає змогу сконцентруватися.

4. Трикутник

Руки витягуємо перед собою і з’єднуємо кінцівки пальців. Таким чином, тулуб та руки утворюють трикутник. Дивимося на його вершину, але голову не опускаємо, слідкуємо самими очима. Описуємо «трикутником» у повітрі знак нескінченності (перевернуту вісімку). Теж вправа на інтеграцію півкуль мозку.

Третя та четверта — перехресні кроки та кнопки мозку. Вправи, які наповнюють вас енергією та вмикають нейронні зв’язки.

Що каже наука

Які ж наукові докази свідчать на користь цієї галузі знань? У цьому нині допомагають розібратися нейронауки.

Наприклад, 20 років вчені використовують сканер мозку для вивчення того, які ділянки кори активізуються в певних ситуаціях. Скажімо, що відбувається, коли ми навчаємося, і що треба робити, щоб навчатися ефективно. Апаратура для сканування мозку постійно осучаснюється. Професор нейронаук із Франції Олівер Оулієр демонстрував прилад, який допомагає… пересувати предмети силою думки. Такий собі телекінез, як у фантастиці.

Шоломоподібний гаджет, що нині дешевший за айфон, надягають, підключають планшет зі спеціальною програмою, людина отримує завдання — підняти кульку, що розташована в колбі. Звісно, без жодних рухів. Виходить у всіх, хоча в людей різна кількість часу йде на концентрацію уваги (1-5 хвилин).Так можна, наприклад, керувати дронами. Програма зчитує електричні імпульси мозку. Отже, можна зібрати величезні масиви даних для дослідження когнітивних процесів.

Колега пана Олівера займається кінезіологією і досліджує, як вправи впливають на мозок. Наприклад, в експериментальному класі всі школярі займаються в таких приладах, а дослідники аналізують дані, які ділянки мозку активізуються під час певних видів діяльності. На базі цих даних отримують висновки щодо того, як якнайкраще мотивувати дітей до навчання.

Правила мотивації, розроблені на основі аналізу імпульсів мозку:

1. Дітям важливо розуміти, для чого вони навчаються тут і тепер, як можна застосувати вивчене.

2. Їм подобається півпрацювати з іншими.

3. Сторітелінг запам’ятовується краще.

4. Іноземна мова робить мозок еластичнішим.

5. Навчальне середовище має бути динамічним і адаптивним.

6. Розвивати уяву: «торкатись-дивитись-слухати-нюхати-смакувати» (вже є гаджети, які все це дозволяють відчувати).

7. Мова, дотик і гаджети найбільше впливають на мотивацію.

8. Учитель дуже сильно впливає на учнів. Якщо він напружений, хвилюється, роздратований, у дискомфортному стані, усе це зчитується дітьми. Недарма можна почути: «Мені так погано, а учні немов знущаються наді мною». Діти — сильні емпати, тож навпаки: поганий настрій дорослого транслюється, а вони реагують, як можуть.

Із цього висновок: засвоєння нових навичок дітьми молодшого шкільного віку має передбачати демонстрацію. Тобто три етапи: демонструємо та проговорюємо всі процеси. Робимо разом. Потім дитина повторює сама. Навіть дорослі сьогодні віддають перевагу демонстрації та зворотному зв’язку.

Скажімо, що краще обрати, щоб навчитися готувати нову страву: рецепт, відеорецепт чи майстер-клас із шеф-кухарем? Важливість демонстрації ще раз доводить, що в майбутньому навчання не перейде повністю в онлайн. Професія вчителя залишиться, але не як передавача інформації, а як наставника, що вміє надихати та підтримувати учнів.

9. Рухи тіла важливі для роботи мозку, допомагають активізувати пізнавальні процеси. До 13-15 років важливо залучати кінестетичний канал: усе, що вивчають, мають рухати, ліпити, чіпати. Приміром, діти-дислектики в ідеалі навчаються читати і писати так: виліплюють з білого пластиліну спочатку кожну літеру, потім — найбільш вживані слова, а також предмети чи кілька фігурок, що дають пояснення значення слова. Такий сенсорний підхід варто пропонувати всім дітям у початковій школі.

10. І ще один лайфхак від досвідчених фахівців: дайте дитині «осередок комфорту». Чудово, коли в класі є пледи. Вони можуть замінити килими, на яких діти перших класів мають сидіти в класі. Кожен відчуватиме свій острівець домашнього затишку, що зробить навчання більш безпечним та приємним. Коли ми хвилюємося, нам дискомфортно, а закутавшись у плед, ми ніби повертаємося в обійми мами, заспокоюємося.

Гіперактивні діти зазвичай не відчувають межі свого тіла, вони все і всіх зачіпають, бігають, бо немає відчуття психологічного кордону між собою і світом, особистих рамок. Їм потрібна немов додаткова шкіра.

За кордоном для дітей із цим діагнозом нейропсихологи розробили спеціальні жилети — важкі, з обважнювачами. У них гіперактивні діти почуваються комфортніше, бо «заземлені». Так їм легше сприймати інформацію.

Залишити відповідь