10 років війни: хронологія нашої боротьби та спротиву

Початковий період. У той час, коли Україна повстала в Революції Гідності, 20 лютого 2014 року рф окупувала Крим. Такі наміри виношувалися давно. «Не можна дозволити Україні залишатися незалежною», — писав ще у 1997 році ідеолог рф Алєксандр Дугін.

Це не перше вторгнення росії на українські території. І в ньому легко побачити паралель із подіями 1917 року, коли більшовицька росія напала на територію УНР. Тоді росії не вдалося змінити владу в Україні шляхом переобрання Української Центральної Ради. Це нагадує настирливі спроби рф привести до влади та залишити президентом проросійського Віктора Януковича. Після цього більшовики атакували Україну. Використовувалися дуже схожі методи: створення маріонеткових псевдореспублік, як от Донецько-Криворізька чи Одеська радянська республіка. 

Окупацією Криму росія порушила всі міжнародні норми, які існували, включно з двосторонньою угодою з Україною. Наприклад, документ 1997 року, відповідно до якого Україна та росія визнали кордони, територіальні межі. Окупація Криму продемонструвала, що Путін почав зазіхати на міжнародний порядок. Це початок російсько-української війни (правильно називати саме так, адже перша частина складного прикметника вказує, яка держава є агресоркою).

Символічно, що новий світовий порядок після завершення Другої світової війни сформувався в лютому 1945 року на Ялтинській конференції. А почав руйнуватись теж у лютому, майже 70 років потому.

Українська влада на 2014 рік не мала можливості відреагувати військовим шляхом, але залучила дипломатію. Варто віддати належне дипломатичним зусиллям, завдяки яким на міжнародному рівні ми чітко закріпили статус півострова як окупованої території. Генеральна асамблея ООН переважною більшістю голосів визнала референдум і окупацію Криму незаконною.

Почали формуватися добровольчі об’єднання. Оскільки Збройні Сили України на той момент не мали достатньої кількості, щоб протистояти російським зазіханням на наші території, у людей з’явилася шалено велика мотивація для створення добровольчих загонів і для початку волонтерського руху. Це джерела явищ, які є такими актуальними нині.

Перший період збройного конфлікту. Війна на Сході України. У квітні 2014 року почалася спроба окупації території Донеччини та Луганщини.

Багато хто каже чи пише «Почалась окупація Донбасу». Проте зауважу: використання терміну «Донбас» не дуже коректне. Назва Донбас є скороченням від «Донецького вугільного басейну». Донбасом є, окрім Донеччини та Луганщини, частина Дніпропетровщини, а також частина ростовської області росії, яка деякий час перебувала у складі Української Республіки в СРСР. Ворожа пропаганда використовує тезу про об’єднання Донбасу в рф для виправдання територіальних зазіхань. У той час як колись весь Донбас належав до УРСР.

Була проголошена антитерористична операція. Вже в травні українські збройні сили і добровольчі загони почали звільняти окуповані сепаратистами та російськими військовими українські міста на Донеччині та Луганщині. 13 червня — Маріуполь, 5 липня — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку. У ті дні було відчуття, що невдовзі всі наші території повернуться під контроль української влади. За однією з версій, планувалося зробити це до вересня 2014 року.

Але тут сталася важлива подія того періоду: російська влада, звісно, приховано, але масштабно ввела професійні війська. Орієнтовно силам ЗСУ протистояли 4 тис. російських військових. Через зрозумілі причини немає точних даних про те, коли саме це сталося: приблизно кінець липня — початок серпня 2014 року. Не можна не згадати такі героїчні та трагічні сторінки цього періоду, як оборона Луганського аеропорту, бої за Іловайськ.

Українські сили не мали вже достатніх можливостей чинити опір, тож наступальні дії зупинилися. У вересні 2014 року почалися мирні переговори, які завершилися 19 вересня підписанням Мінських домовленостей. Це була спроба локалізувати конфлікт (потім була ще одна у лютому 2015).

В односторонньому порядку рф розірвала мінські угоди 22 лютого 2024 року, коли визнала маріонеткові псевдореспубліки днр та лнр.

1 — Початок широкомасштабної війни

Найважливіше, що сталося за цей період: зірвано плани росії захопити Україну за три дні. Спочатку здавалося, що це жарт, але дійсно такі плани були: російські військові навіть везли із собою парадну уніформу, бо сподівалися на переможну ходу Хрещатиком.

Збройні Сили України почали поступово звільняти  українські території, які були окуповані. Звісно, одна з найбільш епічних операцій — оборона Києва. Хоча було багато підрозділів, особливо відзначилася 72-га бригада. Звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини довело, що російська армія не здатна захопити Україну. Дуже важливо, що вже під час першого етапу Україна змогла консолідувати міжнародні сили, міжнародну допомогу й отримала величезну підтримку з боку інших країн як моральну, так і військову. Лідерами стали Велика Британія, Польща, США.

Затоплення крейсера «Москва» 14 квітня 2022 року — це, безумовно, один з тих моментів, який увійшов у підручники історії. Це перший втрачений флагман російського флоту з часів російсько-японської війни. 

Неможливо забути такі трагедії нашого народу, як звірства російських військових у Бучі, блокада Маріуполя. 16 березня 2022 року російська авіація цілеспрямовано скинула авіабомбу на Маріупольський драматичний театр, який слугував сховищем для кількох тисяч цивільних. Але це ще й героїчна сторінка — завод «Азовсталь» став символом непохитності українців. 

2 — Зменшення інтенсивності наступу російських військ через успішну протидію ЗСУ

Основні бойові дії перейшли на територію Півдня і Сходу України (Донеччина, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина). Про які події цього часу варто поговорити?
4 липня 2023 року звільнення від окупантів острова Зміїний. Після цього Україна змогла розблокувати судноплавний шлях до українських дунайських портів і почати торгівлю зерном.

3 — Наступальна операція ЗСУ

Це час, сповнений великих надій. Наступ на Харківщині — одна з найуспішніших наступальних операцій не тільки під час цієї війни, а й загалом у сучасній військовій історії. Були залучені всі роди військ ППО, використано величезну кількість новітньої зброї. За короткий термін звільнили доволі велику територію. Такого масштабу операцій у 21-му столітті ще не було.

Сили оборони України звільнили Херсон, тобто єдиний обласний центр, який вдалося захопити росіянам.

Методичний посібник «Як говорити про російсько-українську війну в школі» презентували днями в МОН. За словами генерального директора директорату шкільної освіти МОН Ігоря Хворостяного, посібник поділено на три частини: що говорити, як про це говорити та навіщо. Автори запропонували комбінацію матеріалів окремо для початкової школи, базової й старшої. Але це рекомендації, а не нормативний документ: відповідно до запиту учнівства педагог зможе скомбінувати власний урок.

У виданні чимало допоміжних матеріалів: посилання, QR-коди, перелік книг та відео, які допоможуть під час бесід про війну. Наприкінці посібника вміщено приклади майстерок із протидії фейкам для учнів різного віку. Також чимало порад відомої психологині Світлани Ройз про те, як подавати тему, щоб не травмувати дітей, антистресові вправи, техніки, завдання, формати роботи.