Як будуть вакцинувати від СОVID-19? Чи треба під час карантину водити дітей на щеплення за календарем? Що з того, що говорять про вакцинацію, міфи, а що правда? Про це та інше під час онлайн-сесії «Імунізація в період пандемії» розповіла лікарка-педіатр, мама двох дітей, тренерка ЮНІСЕФ, представниця Національної служби здоров’я України Тетяна Балтян.
1. Чи буде вакцинація від COVID-19 обов’язковою для всіх?
У лютому вже має прибути до України вакцина американсько-німецького виробництва BioNTech\Pfizer. До початку березня ми отримаємо також 2-3 млн штук оксфордської вакцини AstraZeneca. Вони обидві рекомендовані ВООЗ, їх уже використовують у багатьох країнах (США, Британія, Ізраїль, де 1,7 млн людей вже провакцинували саме нею). Для повного захисту слід отримати дві дози вакцини. Імунітет діятиме до року, за даними міжнародних організацій. Попередньо йдеться про те, що як і від грипу, доведеться вводити вакцину щороку.
Люди будуть проходити щеплення за бажанням. Для тих, хто відмовиться, жодних штрафів, недопусків до роботи тощо, як цим лякають у соцмережах, не має бути.
Дітей поки що не вакцинують взагалі. Основні процедури імунізації проводитимуть у медичних закладах. Але до тих, хто не може самостійно прийти туди, виїжджатимуть додому мобільні бригади.
Вакцинація проходитиме в чотири етапи. Попередньо розподіл виглядає так.
Першими будуть медичні працівники мобільних бригад, ті, хто працює у стаціонарах із хворими на COVID-19, усі, хто входить до бригад екстреної допомоги (право мають, скажімо, і водії швидкої).
Другими стануть люди похилого віку, старші за 65 років, особливо ті, хто належить до груп медичного ризику, військовослужбовці, працівники соціальної сфери, які працюють з пенсіонерами, сімейні лікарі, терапевти, педіатри та інші на первинній ланці медичного обслуговування.
Третіми будуть лікарі, які надають іншу медичну допомогу, освітяни, держслужбовці.
На четвертому етапі вакцинуватимуть людей 18–59 років, які мають хронічні захворювання, входять до груп ризику.
Після чотирьох етапів вакцинації населення за категоріями надалі займуться імунізацією всіх охочих серед тих, хто не ввійшов у пріоритетні групи.
2. Чи треба проходити щеплення тим, хто вже перехворів?
Так, це потрібно, адже імунітет нетривалий, лише на кілька місяців, до пів року.
3. Чи не треба рутинну вакцинацію дітей відкласти до завершення карантину?
Ні. Вакцинація — це єдиний захист від інфекційних захворювань. Після щеплення формується імунітет саме від того збудника хвороби, від якого ми вакцинуємо. Вакцина ніби вчить організм розпізнавати та вбивати інфекцію. За даними ВООЗ, понад 3 млн дітей щороку захищені саме в такий спосіб.
Що саме робить вакцинація загалом у країні? Це профілактика і вірусних, і бактеріальних інфекцій, це безпека в колективах, особливо дитячих, серед людей літнього віку, а ще це епідемічний добробут країни.
Колективний імунітет — це коли провакциновано 95% населення. Певна інфекція не буде поширюватися по всій країні, навіть якщо її завезуть з-за кордону. Колективний імунітет захищає слабших. Наприклад, якщо онкохвора дитина на хімієтерапії, немає сенсу вводити їй вакцину. Або ж не можна робити щеплення, якщо саме зараз у хлопчика чи дівчинки якесь гостре захворювання. Вакцинувати можна після того, як педіатр констатує, що дитина одужала. Відкладати після цього ще кілька тижнів не варто, імунітету не треба якесь додаткове відновлення.
Коли хтось не може проходити вакцинацію, важливо, щоб їх не інфікували інші. Для цього і потрібен колективний імунітет.
Рутинна вакцинація — коли дитину вакцинують за календарем щеплень. Деякі вакцини вводяться кілька разів, по кілька доз. Наприклад, АКДП (від кашлюка, дифтерії, правця) роблять у 2, 4, 6 місяців. А в 1,5 та 6 років дитині роблять ревакцинацію. Якщо роблять лише одне, а не всі щеплення, у дитини немає захисту від цієї інфекції, імунітет не виробляється, тож колективний імунітет теж страждає.
Під час карантину батьки зазвичай побоюються робити щеплення, чекають, коли пандемія завершиться, але вона триває вже другий рік, тож не варто так довго залишати дитину без захисту перед іншими недугами. Інфекційне захворювання не буде чекати пару років, воно може загрожувати населенню.
За часів COVID-19 система охорони здоров’я перевантажена. Якщо станеться спалах іншого інфекційного захворювання, це буде важкий тягар для медиків. Тож це відповідальність батьків — подбати про безпеку країни. До слова, і дорослі мають кожні 10 років повторювати вакцинацію від дифтерії та правця.
4. Чи всі вакцини безплатні для населення?
Не всі. Рекомендовані вакцини, такі як для щеплення від грипу, люди роблять за власні кошти.
У нас є Національний календар щеплень, що затверджений три роки тому, у 2018 році. Там передбачена вакцинація від 10 небезпечних хвороб: гепатиту B, туберкульозу (БЦЖ), кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, гемофільної інфекції. Все це населення отримує безкоштовно в державному закладі, приватному, у лікаря-ФОП (фізичної особи — підприємця), але за умови, що цей заклад законтрактований з Національною службою здоров’я України.
5. Хіба щеплення ефективне, якщо люди після нього все одно хворіють з тяжкими ускладненнями?
Так, є 1% людей, на яких вакцини не діють. Але це правдиво лише для цієї невеличкої кількості людей. Для всіх інших вакцинація є дієвим способом профілактики інфекційних хвороб.
6. Чи не краще всім перехворіти заради колективного імунітету?
Аж ніяк! Цей міф інколи повторюють і лікарі, які не працюють безпосередньо зі щепленнями. І батьки, які знають, що в знайомих перехворіли діти в легкій формі і все завершилося добре. Але так можна мислити, якщо думати лише про себе. Є люди з ослабленим імунітетом, важко хронічно хворі діти, люди похилого віку, для яких ускладнення інфекційної хвороби може означати смерть.
Вакцинація запобігає не лише захворюванню, а й ускладненням, якщо все ж довелося перехворіти в легкому варіанті. Це дуже важливо, адже вони важкі. Вірусний гепатит B може призвести до раку печінки, кір — до енцефаліту, поліомієліт може завершитися паралічем, кашлюк — пневмонією.
Загальні та місцеві реакції після вакцинації й поруч не стояли з ризиком для життя від цих ускладнень. Негативні випадки поширюють у соцмережах, привертають увагу, змішують з неправдивою інформацією, і все це навіює батькам страх.
7. Хіба можна щепити вакцинами від різних хвороб в один день?
Можна. Люди побоюються, що буде навантаження на імунітет (навіть лікарі старого гарту, знов таки, можуть говорити про це). Але насправді можемо ввести вакцини від кору, краснухи, паротиту в одному флаконі та від гепатиту B — у той самий день. Доведено міжнародними організаціями, що можна ввести від 10 захворювань, і тоді імунітет включиться лише на 0,1%.
Якщо одна з вакцин (найчастіше таке буває від АКДП — вакцина від коклюшу, дифтерії та правця) дає реакцію (температура вища за 38, слабкість), вона не буде більш інтенсивною від уведення інших вакцин, і це не вплине на формування захисту організму від інших видів інфекції. Це різновид норми під час вироблення імунітету.
Наш організм так влаштований, що його захисні сили мають працювати. Дитячий імунітет формується лише після народження, тож він має активно працювати, а такий досвід — як нові сходинки на шляху його розвитку. За кордоном теж роблять одночасно, і це досить зручно.
8. Чи треба перед вакцинацією зробити аналізи та пройти лікарів?
Не обов’язково. Це лише особиста забаганка сімейного лікаря. Такі медики часто кажуть, що краще перестрахуватися та зробити аналізи крові, сечі, пройти вузькопрофільних спеціалістів. Але і в інших країнах, і в нас у нормативних документах, протоколах ніде не зазначено, що треба проводити глибоке обстеження перед щепленням. Достатньо огляду в сімейного лікаря та вимірювання температури. Якщо дитина хвора, тимчасово не можна робити щеплення.
До слова, є країни, де вакцинують і за температури 38 градусів, і щеплення робить медсестра без огляду лікаря.
9. Дітям із хронічними захворюваннями та вагітним не варто проходити вакцинацію?
Навпаки. Вакцинувати в першу чергу варто тих, хто найбільше незахищений перед інфекцією. Якщо, скажімо, дитина з бронхіальною астмою захворіє на важке інфекційне захворювання, стан системи дихання погіршиться.
У всьому світі вакцинують вагітних, але не живою вакциною. Скажімо, КПК (кір, паротит, краснуха), поліомієліт — не можна. А ось від грипу (неактивована вакцина) повинні б зробити, адже належать до групи ризику. У США всіх, хто чекає на дитину, щеплять від грипу, щоб не було ускладнень, та на кашлюк (щоб зробити так званий кокон новонародженому — захистити від інфікування його дорослими).
10. Вакцинація спричиняє аутизм у дітей?
Було дослідження в Британії, опубліковане у 1998 році, де група вчених під керівництвом Ендрю Вейкфілда стверджувала, що симптоми аутизму пов’язані з вакцинацією КПК (кір, паротит, краснуха). Утім, вибірка була досить незначна як для дослідження: 12 дітей. Американські та британські компетентні вчені провели дослідження і спростували це. Понад 600 тисяч дітей обстежили, але не знайшли зв’язку. Також вивчали велику групу дітей, які взагалі не робили щеплення, але в них є аутизм. Я сама маю серед пацієнтів дітей з аутизмом, і ніхто з них не проходив вакцинацію. Вейкфілда визнали винним у порушенні професійної етики. ВООЗ визнала, що цей висновок не є дійсним.
