Вчитель може бути суворим, підказують давні традиції. Але де завершується дисциплінування і починається знущання? Чи можна педагога визнати булером не лише тоді, коли він вдається до фізичного насильства, а й коли словесно принижує?
Вісім ознак булінгу
У нашій країні таке анонімне опитування ніколи не проводилося, а от у Великій Британії ще 13 років тому психолог Стюарт Твемлоу запитав вчителів, чи використовували вони свою владу, щоб покарати якогось учня за межами розумної дисциплінарної процедури. Як з’ясувалося, хоч раз у житті до цього вдавалися 45% педагогів. Та, звісно, це ще не булінг, адже в більшості випадків це одноразове явище, коли люди вчиняли щось (скажімо, ображали) «на нервах» або від вигорання. Тепер вони жалкують про ці випадки несправедливості. Утім, якщо вчитель чомусь ставиться неадекватно до однієї дитини, систематично принижує її — це вже набуває ознак цькування.
8 ознак вчительського булінгу щодо учня:
- cистематичне занижування оцінок;
- зневажливе ставлення до учня на основі раси, релігії або сексуальної орієнтації;
- приниження або залякування одного й того самого школяра перед однокласниками;
- регулярні саркастичні зауваження, висміювання;
- постійна демонстрація відрази до дитини;
- за загальні провини регулярно карають одного й того самого учня;
- погрози предметами (приміром, лінійкою, указкою) або кидання їх поруч з дитиною, штовхання;
- пошкодження речей учня (розривати зошити, кидати сумку тощо).
Є кілька причин, через які таке трапляється. Одна з них — брак толерантності. Тож дитина з якимись рисами (зайвою вагою, певної національності) може стати жертвою булінгу. Інша (але не єдина) поширена причина: недостатня педагогічна професійність. Якщо в педагога немає в арсеналі ефективних дисциплінарних стратегій, невдачі у вихованні учнів можуть призвести до почуття безпорадності. Це почуття може змусити вчителя вдатися до тактики залякування.
Сказане спересердя — не привід для позову
Чи закон про булінг не змусить батьків подавати в суд за всі ті випадки, коли зморені вчителі, розлючені порушеннями дисципліни, щось непедагогічне спересердя сказали учням? Ні, адже в негативному досвіді спілкування учнів і дітей теж розрізняють конфлікти та цькування. Нині це вже задокументовано. Адже проект документа «Порядок реагування на випадки булінгу в закладах освіти та застосування заходів виховного впливу» вже готовий та обговорюється громадськістю. З необхідними правками надалі він набере чинності. За цим порядком, типовими ознаками конфлікту є:
- нерегулярність;
- баланс сил — здатність кожної зі сторін конфлікту впливати на його процес, відносна рівність фізичних сил, соціально-психологічної адаптованості, комунікаційних навичок, соціального статусу, стану здоров’я, ментального розвитку;
- відсутність умислу заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції;
- розкаяння сторін конфлікту;
- зусилля сторін конфлікту спрямовані на вирішення конфлікту.
Типовими ознаками булінгу є:
- систематичність діяння;
- наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- умисні дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;
- дисбаланс сил;
- відсутність розкаяння у кривдника.
Що робити батькам
Коли вчитель вдається до фізичного насильства, про ці випадки стає відомо широкому загалу, це осуджується і тягне за собою покарання. З випадками булінгу суто на рівні психологічного тиску все інакше. Учні інколи вважають це нормою, і нікому не скаржаться. Батьки бояться погіршити ситуацію для своєї дитини.
Якщо батьки вважають, що їхня дитина потерпає саме від булінгу, треба задокументувати інциденти (детально записати час і дату події, що саме сталося або що було сказано). Важливо знайти свідків — записати імена вчителів, учнів або батьків, які можуть підтвердити те, що відбувається. Також треба дізнатися, чи є в інших учнів такі самі скарги на цього вчителя (варто запитати батьків), чи знають діти та інші вчителі про конфлікти між конкретним учнем та його педагогом.
Перший крок після цього — поспілкуватися з учителем щодо цих конкретних фактів. Але оскільки все це може бути конфліктом чи навіть непорозумінням, говорити дорослі мають спокійно і з взаємоповагою. Вчитель мусить пояснити свою точку зору. Можливо, саме із цим учнем є проблеми, які можна вирішити. Якщо конфлікт не вичерпано, батьки можуть звернутися до директора школи, і лише потім, якщо ситуація не виправилася, до департаменту освіти. Якщо ж вони переконалися, що йдеться саме про булінг, треба подати заяву керівнику школи.
Як має реагувати директор школи
За новим «Порядком реагування», директор школи має скликати засідання спеціальної комісії не пізніше ніж через три робочі дні з дня надходження заяви, а також повідомити поліцію, для надання психологічної допомоги — службу у справах дітей та/або центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Також саме на адміністрацію школи покладено обов’язок організувати підготовку матеріалів для засідання (шляхом опитування учасників випадку, з’ясування наявності фото та відеофіксацій, психологічної характеристики сторін тощо). Ідеться про будь-які випадки булінгу, у якому учасниками були лише діти або ще й дорослі. Практичний психолог та соціальний педагог діагностують стан психологічного клімату в класі.
Комісія має виробити рекомендації щодо роботи зі сторонами булінгу та батьками учнів, заходи стабілізації психологічного клімату в колективі та формування емпатії між сторонами булінгу. Школа має надати різнобічну допомогу (правову, соціальну, психологічну). Для цього зазвичай доводиться залучати незалежних фахівців. Обов’язково доведеться посилити профілактику булінгу, виробити спільно зі здобувачами освіти правила взаємодії класу.
Жертві булінгу мають запропонувати план індивідуальної реабілітації. Якщо вчитель — булер, постане питання про його професійну непридатність, якщо ж кривдник — учень, то з ним і свідками мають провести корекційну роботу.
