Сексуальна освіта — тема, що викликає чимало суперечок не лише в нашій країні. У Великій Британії нині дебати, на що робити акцент: вчити утримання, контрацепції або ж ознак здорового сексуального життя? Як врахувати права вірян? Як захистити підлітків від спокус інтернету?
Про що хочуть знати школярі
Уряд пообіцяв зробити обов’язковим сексуальне виховання, починаючи з молодших класів, у всіх школах Англії через рік, перед цим кардинально змінивши зміст предмета. До слова, він не оновлювався з 2000 року. Дослідження доводять: те, що викладають нині, не влаштовує молодь.
Опитування тисячі 16–17-річних школярів, яке провела Національна спілка освіти, виявило істотні прогалини у шкільній сексуальній освіті.
52 %
опитаних вважають, що курс був закороткий;
30 %
не чули про «жіноче обрізання»;
30 %
не дізналися нічого на цих заняттях про сексуальне задоволення;
25 %
не обговорювали проблему порнографії;
23 %
не вчили, як розпізнати ризик сексуальної експлуатації;
22 %
не торкалися питання ЛГБТ;
20 %
не вивчали ознаки образливих, насильницьких стосунків;
18 %
не вчили, як знайти допомогу, якщо вони пережили сексуальне насильство;
12 %
нічого не дізналися про ВІЛ.
Та чи виправить оновлений предмет ці недоліки? У листопаді громадськість оцінила проект та зчинила галас з приводу того, що й новий курс сексуальної освіти буде позбавлений багатьох важливих тем. Деякі жіночі організації виявили, що в ньому не згадується порнографія і менструація, тож переконані, що такий «бридливий» підхід не принесе користі.
Якщо батьки — проти
Зробити обов’язковою сексуальну освіту — це ніщо, адже під цією назвою можна викладати що завгодно, вважає вчителька Гелен МакФадьєн.
У її шкільні роки викладав старомодний учитель, який височів за столом над учнями і грізно кричав: «Я вірю в абсолютну цнотливість до шлюбу і абсолютну вірність після шлюбу. Хто-небудь не згоден?» Звичайно, усі мовчали. Ідеться не про те, що утримання до шлюбу застаріло (частина молоді може обрати саме такі цінності). А про те, що нав’язування вчителем певних установок, залякування та моралізаторство викликають у підлітків недовіру до дорослих. Тож вони не можуть обговорювати свій досвід і залишаються сам на сам з небезпеками.
Як бути з тими християнськими та мусульманськими родинами, де батьки вважають, що сексуальна освіта шкодить їхнім дітям? Жіночі організації, зокрема, «Дочки Єви», критикують проект за те, що він дозволяє викладати таким школярам предмет так, як це передбачено релігійними догмами (про цнотливість, гріховність нетрадиційних сексуальних стосунків тощо).
Але уряд планує дозволити 15-річним підліткам прослухати загальноприйнятий курс сексуальної освіти, якщо вони цього захочуть. Тобто бажання батьків враховується лише до цього віку. Обговорюють питання, чи зможуть старшокласники, за бажання, зробити це таємно від батьків, щоб не провокувати конфлікти, чи вдасться зберегти конфіденційність.
Чого збираються навчати
Головний акцент слід зробити на інтернеті, переконані експерти. Згідно зі звітом Family Safe Media, 70 % старшокласників знаходять там порнографію. Для 15 % старшокласників це стає не просто цікавістю, а переростає в залежність, за якої людина витрачає надто багато часу на такий перегляд, або її взагалі збуджують лише інтернет-зображення. Але тільки третина підлітків із залежністю від інтернет-порнографії звертається за допомогою.
Друга небезпека теж пов’язана з інтернетом: кіберсексинг, тобто обмін інформацією сексуального характеру, найчастіше — фото в оголеному вигляді. У сучасних американських курсах сексуального виховання школярам пояснюють усі ризики такої поведінки, вчать навіть… фліртувати з тими, хто їм подобається, але так, щоб це було обміном компліментами та натяками, а не кіберсексингом.
Вчать і батьків, як поводитися, якщо в школі кажуть, що їхня дитина відправляла свої оголені фотографії однокласникам. Приміром, не слід лаяти і соромити, бо тоді в свідомості дитини змішуються секс і сором, що може призвести до неприємностей у майбутньому. Не варто думати, що син чи донька є джерелом проблем, бо «хуліган, розпусник, збоченець», краще повірити, що кіберсексинг — загальна небезпека, а дитині треба допомогти позбутися її. Отже, у розмові з чадом зосередитися на наслідках такої поведінки: для репутації, стосунків, ризик сексуального насильства тощо.
Щоб дівчата не боялися хлопців
Ще один тренд у сексуальній освіті: не робити з неї уроків контрацепції. Сучасні дівчата значно більше, ніж у минулі роки, знають про збоченців, зґвалтування, ВІЛ, захворювання, що передаються статевим шляхом, тож можуть сприймати чоловіків як агресорів. Вчителі зосереджуються на тому, як безпечно поводитися із задоволеннями, щоб не було дітей і хвороб.
А дівчата не замислюються про інтимні стосунки як частину взаємин. «Просто скажи “ні”» — не працює, тому потрібно навчати молодь, коли і кому вони можуть сказати «так». Та й хлопців, заради профілактики насильства, привчають терпляче сприймати «ні». Але не йдеться про те, що чоловіки повинні намагатися почути «так», будуючи із жінкою близькі позитивні стосунки.
Як виглядає здоровий секс? Сексолог Венді Малц 25 років тому описала шість рівнів позитивних та руйнівних проявів сексуальності. Здоровий секс передбачає взаємну повагу, кохання, щирість, близькість, творчість, взаємне задоволення, турботу про здоров’я одне одного. Нездоровий секс має ознаками байдужість, знеособлення, презирство до цінностей партнера, підривання його самооцінки, словесне та фізичне насильство. Утім, цей опис містить чимало нюансів, симптомів того, як розвиваються стосунки, — і всьому цьому обіцяють навчати підлітків.
Обговорювати жіноче задоволення на уроках важливо для відновлення балансу між статями, вважає член парламенту від лейбористської партії Джесс Філліпс. Вона вчить двох синів-підлітків, що коли вони виростуть і матимуть інтимні стосунки, повинні будуть дбати про оргазм партнерки. Адже серед чоловіків не завжди оргазм отримують 5 %, а серед жінок — аж 35 %, за даними Університету Чепмена та Інституту Кінсі.
Не всі британці налаштовані так радикально. Як і в Україні, чимало з них вважають сексуальну освіту чимось непотрібним або шкідливим. Утім, важко посперечатися з показниками Швеції, де такий предмет є обов’язковим з 1956 року, і на нього відводять не менше 120 годин щороку. Неповнолітні в цій країні вагітніють у чотири рази рідше, ніж у Великій Британії. А опитування доводять, що освіченість щодо особистої безпеки в юних шведів у рази вища, ніж у британських однолітків.
За матеріалами: The Guardian, BBC, Boston Parents Paper
