Помер В’ячеслав Брюховецький — людина, яка відродила Києво-Могилянську академію
12 листопада помер В’ячеслав Брюховецький — Герой України, літературознавець, педагог, журналіст, громадський діяч, один із засновників Народного руху України та ініціатор відродження Києво-Могилянської академії. Йому було 79 років.
Про смерть Брюховецького повідомила Києво-Могилянська академія, першим президентом якої він став після відновлення університету, а згодом був почесним президентом.
В академії назвали його людиною, яка присвятила себе розбудові української освіти, науки й державності. Саме Брюховецький у 1991 році виступив з ініціативою відродити Києво-Могилянську академію — університет із багатовіковою історією, який мав стати сучасним освітнім і культурним осередком незалежної України.
Від літературознавства до відродження Могилянки
В’ячеслав Брюховецький народився 14 липня 1947 року у Владикавказі. Невдовзі після його народження родина повернулася до Черкас. Він закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, працював у газеті «Літературна Україна», згодом присвятив себе літературознавству. Досліджував українську літературу, писав про Миколу Зерова та Ліну Костенко.
Наприкінці 1980-х років Брюховецький долучився до громадського руху за незалежність України. У 1989 році він був серед організаторів установчого з’їзду Народного руху України, працював над програмними документами та очолював секретаріат з’їзду. Водночас від політичної кар’єри відмовився: вважав, що після здобуття незалежності до політики мають прийти професіонали.
«Політиці повністю я віддав лише один рік свого життя, під час створення Народного руху», — розповідав він в одному з інтерв’ю.
Ідея відродити Києво-Могилянську академію сформувалася в Брюховецького після знайомства із системою університетської освіти в Канаді та США. 14 вересня 1991 року на форумі української інтелігенції він публічно запропонував відновити історичний університет. Уже 19 вересня було видано відповідне урядове розпорядження, а у вересні 1992 року розпочали навчання перші студенти.
Відроджена Могилянка мала бути університетом нового типу. Брюховецький наполягав на українській мові навчання, відкритості до міжнародного академічного досвіду, автономії університету та прозорих правилах вступу. В академії запровадили освітні рівні бакалавра й магістра, вільний вибір дисциплін, систему вступних тестів, студентське самоврядування.
Як зазначає BBC News Україна, Києво-Могилянська академія стала одним із перших українських університетів, які почали впроваджувати принципи Болонської системи ще до ухвалення відповідного законодавства. Брюховецький також залучав до університету міжнародних партнерів і запроваджував українську та англійську як робочі мови.
Він очолював відроджену академію, а згодом став її почесним президентом. У 2007 році В’ячеславу Брюховецькому присвоїли звання Героя України.
В одному з інтерв’ю він зізнавався, що якби тепер, знаючи всі труднощі, йому запропонували знову відродити Києво-Могилянську академію, то, ймовірно, відмовився б.
Людина, яка створила університетську спільноту
Після звістки про смерть Брюховецького колишні студенти й колеги діляться спогадами про нього. У цих дописах згадують не тільки засновника університету, а й людину, яка формувала його особливу атмосферу.
Письменниця Катерина Калитко розповіла про посвяту першокурсників, на якій уперше побачила Брюховецького. Тоді він підійшов до двох студенток, які розмовляли російською, і сказав: якщо вони хочуть навчатися в Могилянці, мають перейти на мову свого університету.
«Тоді, понад двадцять років тому, багатьом це здавалося могилянським фріковством, вся оця українськість, болонська система, атмосфера богемної свободи. Але виявилося все відважним візіонерством, яке вродило добрими плодами», — написала Калитко.
Вона згадала, що саме в Могилянці відчула себе частиною спільноти однодумців, а також Помаранчеву революцію, під час якої університет припинив заняття й вирушив колоною з Подолу на Майдан. Попереду йшов Брюховецький.
«Брюх був деміургом», — так письменниця описала його роль у творенні університетського світу. За її словами, він міг бути водночас суворим і кумедним, підтримував студентські експерименти й давав молодим людям відчуття прийняття та свободи пошуку.
Колишня міністерка освіти і науки України Анна Новосад також поділилася особистим спогадом про Брюховецького. Вона назвала відродження Могилянки одним із ключових освітніх здобутків незалежної України та написала, що університет змінив життя тисяч майбутніх студентів, зокрема й її власне.
«Досі пам’ятаю навіть ряд у КМЦ, де сиділа на першій лекції В’ячеслава Степановича, своїй першій лекції в Академії», — згадала Новосад. Вона додала, що масштаб суспільних змін, які запустив Брюховецький, складно навіть осягнути.
Михайло Винницький, колишній заступник міністра освіти, який працює в Могилянці, подякував Брюховецькому за його великі починання й наголосив, що теперішнє покоління має продовжувати його справу.
У великому біографічному матеріалі «Бабеля», підготовленому Оксаною Форостиною, колеги також розповідали про вміння Брюховецького слухати людей, розуміти їх, об’єднувати й мотивувати команди. Колишній президент Могилянки Сергій Квіт згадував, що Брюховецький брав на себе відповідальність у найскладніші перші роки університету, запроваджував нові правила роботи й постійно вчився сам.
«Український світ осиротів на одного зі своїх титанів, на одного з прекрасних шаленців, які його тримали», — написала Катерина Калитко.
У повідомленні про смерть Брюховецького Києво-Могилянська академія нагадала про його внесок у формування університетських традицій — академічної свободи, самоврядування, критичного мислення та відповідальності спільноти. Ці принципи стали частиною ідентичності Могилянки, а його справу продовжують нові покоління студентів і випускників.
Джерела: сайт Києво-Могилянської академії, BBC News Україна, «Бабель» — велика біографія першого президента відродженої Києво-Могилянської академії, дописи Михайла Винницького, Катерини Калитко, Сергія Квіта, Анни Новосад у Facebook.
Читайте також: П’ять особистостей, що наближали Незалежність.
