Як організувати військово-патріотичне виховання в школі: рекомендації МОН

Міністерство освіти і науки України надіслало школам методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання учнів. Документ містить поради щодо планування виховної роботи, проведення зустрічей із військовими та ветеранами, волонтерських ініціатив і практичних занять із безпеки. Окремий розділ присвячений психологічній безпеці дітей: зокрема, рекомендації застерігають від примусової участі в заходах, шокового контенту та інсценізації бойових дій.

Про це йдеться в листі МОН від 29 жовтня 2026 року № 1/23681-26, адресованому департаментам і управлінням освіти обласних та Київської міської військових (державних) адміністрацій.

До листа додали 80-сторінкові «Методичні рекомендації щодо військово-патріотичного виховання в закладах освіти», підготовлені Державною установою «Український інститут розвитку освіти» (УІРО). Документ погодили в Міністерстві оборони України, а методична рада УІРО рекомендувала його до використання 31 серпня 2026 року.

Упорядники рекомендацій — Олексій Ситник, Всеволод Сергієнко та Неля Михайловська. Рецензентки — Олена Блашкова та Інна Отамась.

Якою має бути мета військово-патріотичного виховання

У рекомендаціях військово-патріотичне виховання розглядають як складник державної політики з утвердження української національної та громадянської ідентичності. Його мета — формувати в учнів оборонну свідомість, готовність до національного спротиву, повагу до військової служби та мотивацію здобувати компетентності у сфері безпеки й оборони.

Водночас для неповнолітніх учнів цю мету пропонують реалізовувати з урахуванням віку, психологічного стану та педагогічної доцільності. Зокрема, через формування культури безпеки, відповідальної громадянської позиції, розуміння ролі сил безпеки й оборони та готовності долучатися до посильної допомоги громаді й державі.

Серед основних завдань такого виховання автори документа називають:

• поглиблення знань про історію України, державність, державні символи, українську мову, культуру й традиції;
• формування поваги до Захисників і Захисниць України, військової служби та сил безпеки й оборони;
• розвиток відповідальної громадянської позиції, лідерських якостей, стресостійкості та взаємодопомоги;
• залучення дітей до волонтерських, соціальних і громадських ініціатив;
• розвиток медіаграмотності, критичного сприйняття інформації та здатності розпізнавати дезінформацію;
• формування навичок безпечної поведінки в умовах воєнного стану;
• забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей із травматичним досвідом війни.

Які форми роботи рекомендують школам

Автори пропонують організовувати військово-патріотичне виховання як цілісну систему, а не обмежуватися окремими тематичними заходами до пам’ятних дат.

Для цього закладам освіти радять планувати роботу на навчальний рік: спочатку оцінити потреби учнів і громади, визначити пріоритети, розподілити відповідальність між педагогами, підготувати заходи, а після їх проведення зібрати відгуки й оцінити результати.

Серед рекомендованих форматів роботи:

• тематичні тижні та класні години;
• зустрічі з військовослужбовцями, ветеранами війни, волонтерами й членами родин загиблих Захисників і Захисниць України;
• волонтерські та громадські проєкти;
• дослідницькі й медіапроєкти;
• практикуми з безпеки;
• конкурси малюнків, творів і відеороликів;
• благодійні ярмарки та волонтерські акції;
• військово-спортивні свята, змагання та гра «Сокіл» («Джура»).

Зокрема, тематичний тиждень пропонують організовувати в чотири етапи: підготовчий, організаційний, проведення та підсумковий. Програма може поєднувати інформаційні, практичні, творчі, дослідницькі, волонтерські й рефлексивні активності. Кожен захід повинен мати визначену мету, аудиторію, відповідального виконавця та безпечний формат.

Окремо рекомендації наголошують на важливості діяльнісного підходу: учні мають не тільки отримувати інформацію, а й долучатися до реальних корисних справ.

Що потрібно враховувати під час зустрічей із військовими та ветеранами

Для організації зустрічей із військовослужбовцями, ветеранами війни та представниками сил безпеки й оборони школам радять заздалегідь визначати мету заходу, вікову аудиторію, теми обговорення та відповідальних осіб.

Педагоги також мають оцінити потребу в залученні практичного психолога, визначити правила фото- й відеофіксації та забезпечити безпеку учасників.

Якщо під час заходу використовують ресурси, засоби або залучають особовий склад сил безпеки й оборони, потрібно дотримуватися порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 371 від 2 квітня 2024 року. Він регулює організацію таких заходів, зокрема питання безпеки й медичного забезпечення.

Примусова участь, шоковий контент та інсценізація бойових дій: чого радять уникати

Окрему увагу в документі автори приділили психологічній безпеці дітей, які можуть мати досвід обстрілів, окупації, втрати близьких, вимушеного переміщення або служби рідних у війську.

Автори наголошують: військово-патріотичне виховання не повинно будуватися на страху, емоційному тиску чи примусі.

У рекомендаціях зазначено, що школам необхідно уникати:

• примусової участі дітей у заходах, пов’язаних із темами смерті, втрати, полону, окупації або особистого травматичного досвіду;
• використання шокових фото- й відеоматеріалів, особливо для учнів початкової та базової школи;
• інсценізації насильства, бойових дій, допитів, приниження або покарання;
• ототожнення патріотизму виключно з військовою службою чи бойовою участю;
• тиску на дітей, родини яких мають різний досвід війни;
• використання неперевірених джерел і пропагандистських матеріалів;
• оприлюднення особистих історій дітей та їхніх родин без згоди.

Категорично не рекомендується проводити виховні заходи з імітацією бойових дій або такі, що містять елементи жорстокості, залякування чи приниження.

Для роботи з чутливими темами педагогам рекомендують залучати практичного психолога, створювати атмосферу довіри й ураховувати індивідуальний досвід кожної дитини.

У документі також наголошують, що поряд із темами воєнної історії, оборони, подвигу й пам’яті важливо говорити з учнями про цінність життя, громадянську відповідальність, домедичну допомогу, інформаційну гігієну, волонтерство, відновлення України та мирне майбутнє.

Як школи мають оцінювати результати виховної роботи

Рекомендації передбачають не лише планування та проведення заходів, а й регулярне оцінювання їхньої якості.

МОН та УІРО пропонують не зосереджуватися на кількості проведених активностей. Важливо аналізувати, чи відповідали вони віку дітей, поставленій меті, психологічному стану учнівського колективу та безпековим вимогам.

Для отримання зворотного зв’язку можна використовувати:

• короткі анонімні анкети для учнів;
• рефлексивні картки після заходів;
• опитування батьків;
• обговорення на засіданнях педагогічної ради;
• фокусовані обговорення з учнівським самоврядуванням.

За результатами такого оцінювання заклад освіти може змінювати формати заходів, оновлювати партнерства та коригувати план виховної роботи.

Повний текст методичних рекомендацій «Щодо військово-патріотичного виховання в закладах освіти» — у додатку до листа МОН від 29 жовтня 2026 року № 1/23681-26.

Джерело: УІРО.

Читайте також: «Талант дитини першими помічають саме вчителі».