Українська в школі, російська вдома: дослідження показало, як війна змінила мовні звички українців

Повномасштабна війна спонукала багатьох українців переосмислити своє ставлення до мови. Для частини людей перехід на українську став свідомим вибором і способом спротиву російській агресії. Водночас мовні звички змінюються нерівномірно: людина може спілкуватися українською на роботі, але вдома продовжувати говорити російською. Що впливає на мовний вибір і які чинники допомагають переходити на українську — з’ясовували автори дослідження «Мовний барометр України».

Дослідження ініціювало Міністерство культури України, а провела агенція Info Sapiens під кураторством Ольги Шевчук-Клюжевої за підтримки Work.ua та сприяння ГО «Український світ». Під час першого, якісного етапу команда провела 40 глибинних інтерв’ю з українцями різного віку з десяти областей.

У Міністерстві культури зазначають, що війна стала потужним поштовхом до переосмислення мовного вибору. «Мовні звички змінюються поступово», — написала віце-премʼєр-міністрка з питань гуманітарної політики — міністрка культури України Тетяна Бережна у Facebook, коментуючи результати дослідження. За її словами, людина може вже використовувати українську в одних сферах життя, але продовжувати говорити іншою мовою в родині чи близькому оточенні.

Українська в публічному просторі, російська — у приватному

Одна з помітних тенденцій дослідження — різниця між мовою спілкування в публічному та приватному житті. Українська частіше звучить на роботі, у закладах освіти, державних установах, сфері послуг і публічній комунікації. Натомість удома, у спілкуванні з друзями або в цифровому середовищі частина учасників продовжує використовувати російську чи змішувати мови.

На вибір впливають звичка, комфорт і мовне оточення. Деякі співрозмовники автоматично переходять на мову людини, з якою говорять. Інші змінюють її залежно від теми, емоційного стану чи ситуації.

Дослідники описують кілька траєкторій мовних змін: від послідовного розширення вживання української в різних сферах до вибіркового переходу або збереження звичного розподілу мов. Тож сам факт, що людина почала говорити українською на роботі чи в магазині, ще не означає, що так само вона спілкується в родині.

Як діти впливають на мовні звички батьків

Батьки часто хочуть, щоб діти добре знали українську й користувалися нею в повсякденному житті, навіть якщо самі продовжують говорити вдома російською або змішувати мови.

В окремих родинах діти стають ініціаторами змін: переходять на українську, нагадують про неї батькам або виправляють їх. Водночас із дорослішанням вплив родини на мовну поведінку дитини слабшає. Більше значення мають друзі, однолітки, соціальні мережі, відеоплатформи та ігрові спільноти.

Інтерв’ю також засвідчили, що мова дитини може відрізнятися залежно від ситуації: українською вона спілкується на уроці, а на перерві переходить на російську, якщо так говорить її найближче оточення. Це спостереження стосується досвіду окремих учасників, а не всіх українських школярів.

Що заважає перейти на українську

Серед перешкод учасники називали страх помилитися, почути зауваження чи насмішку, невпевненість у словниковому запасі, акцент і звичку говорити іншою мовою. Декому складно добирати українські відповідники у професійних або побутових розмовах.

Важливу роль відіграє реакція співрозмовників. Якщо людина очікує осуду або постійних виправлень, це може стримувати її від спроб говорити українською. Натомість доброзичливе середовище допомагає практикуватися без страху.

У звіті також звертають увагу на суржик. Для частини людей він залишається звичною формою спілкування і своєрідним проміжним етапом у переході до української. Тому автори застерігають від стигматизації людей через змішане мовлення: осуд може не наблизити їх до української, а навпаки — віддалити від мовної практики.

Як цифрове середовище впливає на мовний вибір

На мовні звички дітей і дорослих впливає те, що вони читають, слухають і дивляться. Учасники дослідження говорили про значення українських книжок, музики, кіно, відео та контенту для дітей і підлітків.

Особливо помітною є роль цифрових платформ та ігрових спільнот. Якщо підліток споживає контент іншою мовою, грає на серверах, де спілкуються не українською, або не знаходить українськомовних матеріалів на теми, які його цікавлять, це впливає на його повсякденні мовні практики.

Автори дослідження наголошують на потребі розвивати українськомовний контент для різних вікових груп, зокрема для підлітків. Ідеться не тільки про книжки чи навчальні матеріали, а й про розважальні відео, ігри, гумор, спорт та інші теми, які цікавлять молодь.

Що може допомогти людям перейти на українську

Дослідники визначили кілька інструментів, які можуть підтримати людей у переході на українську:

• якісний український дубляж, книжки й переклади, сучасна музика та кіно;
• українськомовний контент для дітей і підлітків, зокрема локалізації ігор;
• безоплатні розмовні клуби, де можна практикувати українську без страху помилитися;
• короткі мобільні застосунки й чатботи для щоденної мовної практики;
• доступні курси для працівників державного сектору;
• матеріали для батьків і вчителів про підтримку української в родині та школі.

Учасники дослідження загалом підтримували використання української в публічному просторі, але не схвалювали втручання держави в приватне спілкування. У звіті наголошують на важливості пояснення, підтримки та часу для адаптації замість надмірно карального підходу.

Коментуючи результати, Бережна також наголосила, що стійкий перехід залежить від кількох чинників одночасно: «Найстійкіші мовні зміни відбуваються тоді, коли поєднуються особиста мотивація, українськомовне оточення та споживання українського контенту», — написала вона у Facebook.

Що буде далі

Перший етап «Мовного барометра України» був якісним: він допоміг виявити мотиви, бар’єри та типові ситуації, у яких люди обирають ту чи іншу мову. Однак результати 40 глибинних інтерв’ю не можна автоматично поширювати на все населення України.

Наступним має стати кількісний етап. Він допоможе оцінити поширеність виявлених тенденцій і точніше визначити, якої підтримки потребують люди. У Міністерстві культури зазначають, що ці дані використовуватимуть для подальшого формування мовної політики.

Головний висновок дослідження: перехід на українську — це процес, на який одночасно впливають особиста мотивація, родина, друзі, школа, робота та цифрове середовище. Щоб мовні зміни ставали стійкими, важливо не тільки заохочувати людей до української, а й створювати умови, у яких нею зручно користуватися щодня.

Джерело: звіт «Мовний барометр України. Звіт за результатами якісного компоненту дослідження».

Читайте також: Міфи про українську мову: 7 стереотипів, яким не місце в нашому житті.