Як «хакнути» Радіодиктант 2026: розгадуємо стиль Артура Дроня
27 жовтня українці напишуть Радіодиктант національної єдності, есей для якого створив письменник і ветеран Артур Дронь. Вперше за історію Радіодиктанту текст зачитають дуетом учитель Артур Пройдаков і волонтерка Даша Астаф’єва.
Щоб писати всім разом, об 11–00 вмикайте Радіодиктант на всіх платформах Суспільного: ТБ, радіо чи онлайн. Тим часом ми попросили вчительку української та зарубіжної літератури, фіналістку Global Teacher Prize Ukraine 2026 Вікторію Концеву проаналізувати тексти Артура Дроня і розгадати його стиль письма. Тож що саме радить учителька повторити перед диктантом? Читайте слушні підказки, які допоможуть «хакнути» Радіодиктант.
Спікерка:
Вікторія Концева, вчителька української і зарубіжної літератури у Школі вільних і небайдужих, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2026
«Радіодиктант пишу разом із учнями за партою — як учениця»
Для мене писати Радіодиктант національної єдності — це вже традиція і особлива подія. Це той день, коли хочеться одягнути вишиванку й відчути урочисту атмосферу. Якщо радіодиктант випадає не на канікули, адже кожна школа чи громада зараз сама визначає структуру навчального року, ми традиційно пишемо диктант усією школою: долучаються всі класи разом із учителями. Тож і я сідаю писати разом зі своїми учнями: приходжу до свого класу, сідаю за парту й дістаю «подвійний листочок». Учням це дуже подобається. Вони жартують: «Пані Віко, можна у вас списати?» А я відповідаю: «О ні, академічна доброчесність не дозволяє!» (Сміється.) Хоча сама насправді теж хвилююся: чи правильно розставлю всі розділові знаки і напишу всі ті «підступні» слова, які автор чи авторка інкрустували цьогоріч у свій текст?
Тексти Артура Дроня — чесні й лаконічні
— Вважаю, що нам дуже пощастило, адже цьогоріч писатимемо Радіодиктант за текстом Артура Дроня. Це автор, надзвичайно близький до людей, і мало хто залишається байдужим після прочитання його книжок. Що найбільше зачіпає? Передусім його неймовірна чесність. Він опирається на правду у своїх текстах. Написані вони розмовною мовою, і завдяки цьому автор ніби зовсім поруч із читачем. Це затягує. Книжки Дроня читаються буквально на одному подиху. У своїй книжках він пише про речі, які добре знає, і робить це в манері роздумів. Тому я припускаю, що цьогорічний диктант також ґрунтуватиметься на роздумах автора. Можливо, це буде й не суто філософський текст, але в ньому відчуватиметься особистий досвід Артура.
Знахідки в стилі Артура Дроня:
- документально точний, але розмовно близький;
- психологічно напружений;
- лаконічний;
- створює атмосферу причетності і живої розмови.
Фаворитні стилістичні прийоми письменника й поета
🖌️Рубаний синтаксис і парцеляція
Це стилістичний прийом, коли єдине за змістом речення навмисно розбивають на кілька коротших, формально самостійних речень. І це одна з упізнаваних особливостей його стилю.
Що саме Вікторія Концева радить повторити перед Радіодиктантом 2026
🖋️ Особлива увага — правилам написання тире і двокрапки у безсполучниковому реченні
🖋️ Розділові знаки між частинами складносурядного і складнопідрядного речення
🖋️ Власні назви
🖋️ Правила написання запозиченої лексики, соцмереж
🖋️ Правила написання прямої мови
🖋️ І будьте готові до того, що авторський текст Артура Дроня може мати незвичну синтаксичну структуру!
Радіодиктант 2026: як перемогти? Розгадуємо стиль Артура Дроня
ПАРЦЕЛЯЦІЯ
Парцеляція — це навмисне розчленування одного за змістом і граматично пов’язаного речення на кілька інтонаційно самостійних частин.
Наприклад:
«Саме це я знаю. Бачив і відчував».
«З нами. Всередині жахіть. У салтівських будинках. У «Туристові».
💬☝️Де можна помилитися в диктанті?
* пропустити крапку й не розділити речення, подумавши, що це одне довге речення з комами.
РИТОРИЧНІ ЗАПИТАННЯ
Тексти Артура Дроня схожі на рефлексію, тож можуть з’являтися риторичні запитання. Риторичне запитання — це запитання, яке автор ставить не для того, щоб отримати пряму відповідь, а щоб виразити думку, почуття чи оцінку й спонукати читача до роздумів.
Наприклад:
«Де ж тоді Божа премудрість і досконалість? Де Його любов до нас, яка існувала перед нашим існуванням? Де цей Вічний і Всезнаючий?»
На письмі риторичне запитання оформлюємо як звичайне питальне речення — ставимо знак питання. Якщо поруч кілька окремих запитань, кожне закінчується своїм знаком питання:
«Де цей Вічний і Всезнаючий? Де Вселюблячий?»
Ще один важливий момент у цьому реченні: «Вічний», «Всезнаючий» і «Вселюблячий» написані з великої літери, бо в цьому контексті вони є найменуваннями Бога.
А ЯК ЩОДО СИНТАКСИСУ?
Теми для повторення тут залишаються незмінними: вживання розділових знаків у складних реченнях. І щиро сподіваюся, що крапки з комою у цьогорічному тексті від Дроня не буде.
ВМІННЯ ЧУТИ ІНТОНАЦІЮ
Для диктанту особливо корисно потренуватися чути інтонацію: вона допомагає розрізнити кому, двокрапку й тире, але остаточно вибір залежить від будови та змісту речення.
ТИРЕ І ДВОКРАПКА У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ РЕЧЕННЯХ
Особливу увагу зверніть на безсполучникові речення: саме їх найбільше зустрінете в творі «Гемінґвей нічого не знає».
У яких безсполучникових реченнях замість сполучників варто ставити тире чи двокрапку?
У безсполучниковому складному реченні тире ставимо, якщо:
- зміст частин речення різко зіставляємо чи протиставляємо;
- зміст частин порівнюємо;
- перша частина виражає час або умову того, про що йдеться у другій;
- друга частина виражає наслідок чи висновок;
«От виростеш — зрозумієш» (з тексту Дроня)
У безсполучниковому складному реченні двокрапку ставимо, коли друга частина пояснює, розкриває доповнює зміст першої або вказує на причину того, про що йдеться в першій. А між частинами речення ви можете підставити «а саме», «бо», «що».
Наприклад:
«Я зрозумів одне: поспішати нікуди» (пояснення)
«Я не поспішав: часу було достатньо» (причина)
«Я побачив: діти вже виросли» (доповнення)
ПРЯМА МОВА
Оскільки текст дуетом читатимуть Артур Пройдаков і Даша Астаф’єва, між ними можливий діалог, пряма мова. Пряму мову можна передати в лапках разом зі словами автора або як діалог із нового рядка.
Пряма мова в лапках зі словами автора
Наприклад:
«Зайчику, в тебе синдром головного героя», — сміялася вона. (Пряма мова в лапках)
Пряма мова стоїть перед словами автора, тому після неї ставимо кому й тире: «пряма мова», — автор. Слова автора починаємо з малої літери. Після звертання потрібна кома.
Якщо ж під час диктанту слова автора стоятимуть на початку, матимемо:
Сміялася вона: «Зайчику, в тебе синдром головного героя».
! Зверніть увагу, що крапка у прямій мові стоїть після лапок; питальний знак і знак оклику ставимо перед закривальними лапками.
Насправді пряма мова досить підступна своїми розділовими знаками и нюансів багато. Повні правила й усі варіанти оформлення прямої мови можна пошукати в підручнику з української мови за 9 клас.
Пряму мову можна починати з нового рядка, але тоді з абзацу. Тоді пряму мову оформлюємо як діалог, не беручи в лапки.
Напиклад, як в уривку з твору Артура, репліки записано без лапок, кожну — з нового рядка:
— Стіл.
— Ліжко.
— Острів.
— Хмм… Вітер.
— Різдво.
Або складніший варіант, де в з’являються слова автора. У таких випадках зберігаються такі ж розділові знаки, як при прямій мові.
Після служби діти зі школи розказують йому віршики. А отець говорить до одного хлопчини:
— Братику, ваша вимова вас видає. Звідки то ви є?
— Говори, не бійся, — підказує малому незнайома мені жінка.
— Я з міста Бахмут!
Хлопчика звати Олег, і його сім’я живе у моєму селі після евакуації з рідного міста,
У діалозі перед кожною реплікою ставимо тире, лапок не використовуємо.
ВСТАВНІ СЛОВА
Я помітила, що у своїй прозі Артур полюбляє використовувати вставне слово «наприклад». Вставні слова виражають ставлення мовця до повідомлення, його оцінку або вказують на приклад. На письмі їх виділяємо комами.
У Дроня знаходимо ці та багато інших вставних слів:
«на щастя»
«на жаль»
«може»
«наприклад»
ЛЕКСИЧНІ ХИТРИКИ
Мовлення Артура Дроня живе, сучасне, а часом і непередбачуване. Цілком можливо, в тексті Радіодиктанту вам зустрінуться слова подібні до тих, які з’являються у його прозі
▶︎ запозичені слова: сноуборд, анброукен
▶︎ розмовна лексика: мильно-рильне, кока-кола
▶︎ «Іронічної транслітерація:
Практична транскрипція це передавання звучання іншомовних слів українськими літерами. На сторінках творів Дроня так записано російські слова: рускі, родітєлі, Кіріл, Сєрґєй Єсєнін.
▶︎ назви соцмереж
У попередньому творі автор кілька разів згадує про фейсбук. Правила написання соціальних мереж є в новому правописі:
- Без родового слова назву пишемо українськими літерами, з малої букви, без лапок: написала у фейсбуці, знайшла відео на ютубі.
- З родовим словом — з великої букви й у лапках: у мережі «Фейсбук», на платформі «Ютуб».
- Якщо назва позначає юридичну особу, пишемо з великої букви без лапок: компанія Фейсбук оголосила…
Наприклад:
«Хтось сказав, що про Бука пишуть у фейсбуці».
▶︎ написання числівників
За новим правописом Числівник «пів» зі значенням «половина» з іменником у формі родового відмінка однини пишеться тільки окремо: «пів яблука».
▶︎ власні назви
Дронь також у своєму творі вживає власні назви, які ми пишемо з великої літери. Це дає відчуття присутності й правдивості, коли читаєш твір. У творі «Гемінгвей…» знаходимо чимало власних назв лише в одному абзаці:
«Мечникова, лікарня Святої Анни, Марсове поле, Личаківська, Пекарська, Львів, Слава, Батум, Серебрянський ліс, Личаківський цвинтар».
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
