«Доведи, що це написав ти»: як ШІ змінює іспити та оцінювання у школах світу

Уявімо звичайне шкільне завдання: учитель просить написати есе. Учень здає текст, який виглядає цілком переконливо, — грамотний, структурований, із правильними аргументами. Але чи написав його сам учень?

Ще кілька років тому таке вчительське питання було радше винятком. Тепер генеративний штучний інтелект може створити подібний текст за кілька секунд. І це змінює не лише домашні завдання. Під питанням опиняється сама система, за якою школи та університети перевіряють знання.

The Guardian називає те, що відбувається у різних країнах, глобальною кризою іспитів. У матеріалі видання йдеться про списування за допомогою ШІ, витоки екзаменаційних матеріалів, технічні помилки цифрових систем і протести учнів та студентів. Серед країн, де ці проблеми проявилися особливо помітно, — Данія, Мексика, Португалія та Індія. The Guardian розбирає ці випадки в огляді про кризу іспитів у різних країнах.

І відповіді на цю кризу країни шукають дуже різні.

Данія: якщо роботу написав ШІ, поясни її сам

Данія вирішила не покладатися лише на програми, які намагаються визначити, чи створений текст штучним інтелектом.

На початку серпня данське Міністерство у справах дітей та освіти оголосило пакет заходів проти використання ШІ для шахрайства у старшій школі. Один із найпомітніших — усний захист письмових робіт.

Логіка проста: якщо учень подав письмову роботу, він має бути здатен поговорити про неї — пояснити свої аргументи, метод, висновки, продемонструвати розуміння того, що написав.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Міністерства у справах дітей та освіти Данії.

На цьому данці не зупинилися. Серед запропонованих заходів — моніторинг екранів під час письмових іспитів, фільтрація доступу до інтернету та проведення більшої кількості письмових робіт безпосередньо у школі під наглядом.

Тобто письмовий текст більше не розглядають як достатній доказ того, що учень володіє знаннями. До нього має додаватися розмова.

Мексика: коли навіть цифровий контроль не гарантує чесного іспиту

У Мексиці проблема виявилася ще масштабнішою.

Національний автономний університет Мексики — UNAM — цьогоріч проводив вступний іспит в онлайн-форматі. Для контролю за абітурієнтами використовували технологічні інструменти дистанційного нагляду.

Після оприлюднення результатів університет побачив незвично велику кількість дуже високих балів. Виникли підозри, що частина вступників могла обходити систему контролю.

У підсумку близько 58 тисяч абітурієнтів мали повторно пройти перевірку знань.

Про порушення під час вступної кампанії UNAM повідомляв у своєму офіційному повідомленні. Подробиці та аналіз ситуації також оприлюднив Observatorio de Políticas Educativas UNAM.

Цей випадок цікавий тим, що технології тут використовувалися саме для того, щоб зробити іспит чеснішим. Але після появи сумнівів у результатах університету довелося знову перевіряти знання вступників.

Португалія: помилятися може не лише учень

Ще одна історія, яку описує The Guardian, сталася в Португалії. І тут штучний інтелект як інструмент списування взагалі не був головною проблемою.

Португалія переводила оцінювання національних іспитів у цифровий формат. Однак під час роботи системи виникли технічні проблеми з результатами.

Для учнів це не просто незручність. Бал за іспит може визначати, чи вступить людина до бажаного університету. Тому помилка в цифровій системі потенційно має такі самі реальні наслідки, як і помилка під час перевірки паперової роботи.

Португальська влада була змушена виправляти результати та передбачати додаткові можливості для учнів, яких могли зачепити технічні проблеми. Уряд окремо наголошував, що жоден учень не має постраждати через помилки системи. Про це повідомляло португальське урядове джерело.

В одному з випадків після виправлення параметрів оцінювання 11 496 учнів отримали вищі оцінки.

Цей епізод додає до розмови про цифрове оцінювання ще один вимір: коли оцінку виставляє або обробляє система, виникає додаткова потреба — перевіряти саму систему.

Індія: проблема почалася задовго до ChatGPT

В Індії ситуація інша. Там головною проблемою стали витоки екзаменаційних матеріалів.

У цій країні криза чесності іспитів не почалася з ChatGPT. Списування, купівля завдань, витоки тестів та організовані схеми існували і раніше. ШІ просто додав до них новий інструмент.

У 2026 році в Індії знову відбувалися протести через витоки екзаменаційних матеріалів. The Indian Express писав, зокрема, про протести через витік матеріалів і вимоги студентів реформувати систему.

Ще один матеріал видання присвячений масштабам проблеми: за даними Indian Express, із 45 великих випадків витоку іспитів у 2002–2025 роках, кожен із яких стосувався щонайменше 100 тисяч кандидатів, лише два завершилися обвинувальними вироками. Видання аналізувало проблему та запропоновані зміни до системи розслідування таких справ.

Уряд Індії запропонував посилити відповідальність за витоки, збільшити покарання та запровадити спеціальні механізми розслідування.

Тут відповідь на проблему зовсім інша, ніж у Данії: захист самої екзаменаційної системи від витоку завдань.

США: учні пропонують не забороняти ШІ, а домовитися про правила

Але є й інший шлях.

У США цього літа майже сотня старшокласників із усіх 50 штатів зібралася, щоб поговорити не про те, як заборонити ШІ, а про те, якими мають бути правила його використання в школах.

98 учнів взяли участь у America’s Youth AI Festival у Бостоні. За три дні вони розробили та проголосували за документ STUDENTS FIRST Act.

Як пише Education Week, учні запропонували, щоб школярі отримували базові знання про штучний інтелект і могли використовувати його як доповнення до навчання, але не як заміну власній роботі.

Окремо вони пропонують право учня відмовитися від використання ШІ для конкретного завдання та отримати альтернативний спосіб його виконання.

Для вчителів учні пропонують інше правило: вимоги щодо ШІ мають бути чітко прописані для конкретного завдання. А саме використання або невикористання штучного інтелекту не повинно бути єдиною підставою для оцінки роботи.

Ще один пункт перегукується з данським підходом: якщо виникають сумніви щодо авторства, учитель може попросити учня усно продемонструвати свої знання.

Огайо: ШІ policy стає частиною шкільних правил

Паралельно у США штати починають переводити розмови про ШІ з рівня рекомендацій у конкретні правила для шкіл.

Огайо став першим штатом, який зобов’язав державні школи мати офіційні політики щодо використання штучного інтелекту. Нові вимоги стосуються того, як школи використовують ШІ-інструменти в навчанні, як мають діяти учні та працівники закладів освіти.

Про це повідомляє WHIO.

Тобто замість ситуації, коли кожен учитель сам вирішує, чи можна учням використовувати ChatGPT для конкретного завдання, школа має виробити спільні правила.

Від «спіймати на ШІ» до перевірки реальних знань

Як пише The Guardian, усі ці історії розгортаються на тлі ширшої кризи системи іспитів. Технології зробили традиційні способи списування складнішими для виявлення, цифровізація додала нові ризики, а генеративний ШІ дозволив швидко створювати тексти, розв’язання та інші готові результати роботи.

Тому в різних освітніх системах з’являються нові способи перевірки:

• більше роботи під наглядом,
• усні захисти,
• чіткі правила використання ШІ,
• повторні очні іспити та інші форми оцінювання.

У центрі цієї дискусії залишається те саме завдання, з яким система освіти працювала задовго до появи генеративного ШІ: отримати достовірну відповідь на запитання, що саме знає і вміє учень.

Джерела: The Guardian, данське МОН, UNAM, Observatorio UNAM, уряд Португалії, Indian Express, Reuters, Education Week і Ohio Department of Education.

Читайте також: «Антидоти» від ШІ-списування: як українські учні списують із ШІ і що з цим роблять педагоги?