Навчальні програми для коледжів змінять: підручники адаптують під професії — Дмитро Завгородній
У 2027 році всі учні, які вступатимуть до 10 класу — незалежно від того, навчатимуться вони в академічному ліцеї чи коледжі, — перейдуть на програми за новим державним стандартом старшої школи. Водночас для студентів професійної та фахової передвищої освіти навчальні предмети планують адаптувати до обраної професії або спеціальності.
Про це розповів заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній під час спілкування з журналістами в рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026».
За словами посадовця, оновлення змісту освіти є одним із пріоритетів МОН. Навчальні програми мають змінюватися відповідно до розвитку технологій, сучасного обладнання та потреб ринку праці.
«Другий пріоритет — це зміст освіти. Ми розуміємо, що технології йдуть вперед, і разом з цим обладнанням треба оновлювати навчальні програми», — сказав Дмитро Завгородній.
Чим відрізнятимуться програми в ліцеях і коледжах
Завгородній пояснив, що з 2027 року всі десятикласники навчатимуться за новим державним стандартом старшої школи. Водночас навчальні програми можуть бути різними, якщо вони відповідають цьому стандарту.
У старшій школі учні спочатку матимуть адаптаційний 10 клас, а надалі зможуть обирати профіль — наприклад, STEM чи гуманітарний — і окремі курси та предмети.
У коледжах логіка буде схожою, але замість академічного профілю учень обирає професію або спеціальність уже після 9 класу. Саме тому зміст загальноосвітніх предметів хочуть зробити пов’язаним із майбутньою професією.
МОН уже розділило спеціальності та професії на 10 галузевих груп, серед яких
- будівництво,
- інженерно-технологічний напрям,
- сільське господарство,
- педагогіка,
- соціальна робота,
- медсестринство та інші медичні спеціальності.
Для кожної групи створили типовий навчальний план. Він визначає, скільки годин на тиждень має буде відводитися на різні шкільні предмети, які з них є обов’язковими, а які — вибірковими.
«Кількість годин різних предметів може відрізнятися, як у ліцеї — між гуманітарним класом і математичним, так і в коледжі — між майбутніми кухарями та будівельниками», — пояснив заступник міністра.
Але, за його словами, зміни стосуватимуться не лише кількості годин. МОН хоче, щоб відрізнявся і сам зміст підручників.
«Хімія для майбутнього автослюсаря»: якими будуть нові підручники
Одна з головних ідей реформи — показати студентам коледжів, навіщо їм потрібні загальноосвітні предмети, пов’язавши теорію з майбутньою професією.
Завгородній навів приклад пілотування таких програм у транспортній галузі. Протягом року десять закладів освіти тестували новий підхід до викладання.
«Мені запам’ятався такий урок з хімії, де розглядається, що таке чадний газ і його наслідки для організму, як він виникає, в чому його природа, чому він небезпечний. І це в транспортній галузі викладається, наприклад, майбутнім автослюсарям. І тут уже зрозуміло, як приклади з хімії працюють у реальному житті, навіщо це вивчати», — розповів Дмитро Завгородній.
Саме за таким принципом планують адаптувати загальноосвітні предмети до професійного спрямування: не просто скорочувати або збільшувати кількість годин, а змінювати приклади, завдання та контекст навчання.
Коли з’являться нові підручники
За словами Завгороднього, у 2027 році десятикласники отримають нові підручники. Вони будуть різноманітнішими з огляду на те, де навчається дитина — в академічному ліцеї чи закладі професійної та фахової передвищої освіти.
Йдеться про підручники з основних шкільних дисциплін.
Водночас конкретний обсяг фінансування закупівлі підручників на 2027 рік поки що назвати неможливо. Бюджет ще не затверджений і навіть не поданий до Верховної Ради, а МОН наразі проводить консультації з Міністерством фінансів.
Нинішня система передбачає, що підручники для шкіл обирають учителі серед видань, які пройшли експертизу та конкурсний відбір. Міністерство освіти після цього закуповує ті підручники, які обрали педагоги.
«Наступного року це будуть підручники для десятого класу, які будуть уже більш різноманітними — як для академічних ліцеїв, так і для закладів професійної, фахової передвищої освіти», — зазначив заступник міністра.
Таким чином, у старшій школі поступово має з’явитися більше можливостей для профілізації, а в коледжах — зв’язок між загальноосвітніми предметами та майбутньою професією. Мета, за словами МОН, — зробити навчання зрозумілішим і практичнішим для учнів, які обрали професійну освіту після 9 класу.
Джерело: спілкування з журналістами заступника міністра освіти і науки Дмитра Завгороднього в рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026».
Читайте також: Новий навчальний рік: 8 ключових змін для шкіл та садочків у 2026/2027 році.