Новий міністр освіти Андрій Бутенко назвав пріоритети роботи: зарплати, менше бюрократії, безпека та профільна школа
Підвищення зарплат педагогів, зменшення паперової роботи, запуск старшої профільної школи, безпека освітнього процесу та підтримка дітей — про це говорив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко під час виступу у рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026».
Серед ключових завдань на посаді міністр назвав не лише продовження освітніх реформ, а й конкретні зміни, які мають полегшити роботу педагогів та забезпечити безперервність навчання в умовах війни.
Зарплати педагогів і менше бюрократії
Одним із найважливіших завдань Бутенко назвав підвищення оплати праці педагогів. За його словами, це має бути частиною ширшої політики підтримки вчителів.
Водночас міністр наголосив, що самих грошей недостатньо: важливо звільнити педагогів від зайвої адміністративної роботи.
«Але якщо ми будемо говорити лише про заробітну плату, це, звичайно, важливо, але це ще частина підтримки наших вчителів і викладачів».
Бутенко звернув увагу на те, що значну частину робочого часу вчителі витрачають на документи, таблиці та іншу адміністративну роботу, яка безпосередньо не пов’язана з навчанням дітей.
«Це ж не нормально, адже головна роль вчителя — це навчати дітей».
За словами міністра, одним із рішень у цьому напрямі вже стало спрощення ведення класного журналу.
«Я вже підписав відповідний наказ. Йдеться, зокрема, про скасування обов’язкової фіксації результатів навчання у класних журналах. Це забирає надзвичайно багато часу».
При цьому Бутенко окремо наголосив: зміни в документуванні не означають скасування реформи Нової української школи.
«Це не скасовує реформу, це не є відкатом реформи. Реформа НУШ триває, ми її підтримуємо. Цей наказ спрощує ведення класного журналу і знімає з вчителя частину паперової роботи».
Водночас державні вимоги до результатів навчання залишаються. Міністр наголосив, що педагогам хочуть дати більше свободи у виборі методів роботи.
«Ми даємо вчителю більше академічної свободи підібрати той метод, який підійде до нього, до його класу, до його учнів».
Сертифікація педагогів: менше бюрократичних перешкод
Ще один напрям, про який говорив Бутенко, — професійний розвиток педагогів. За його словами, він має допомагати вчителю розвиватися, а не створювати додаткові адміністративні труднощі.
Міністр підтримав продовження терміну дії сертифіката для педагогічних працівників із трьох до п’яти років.
«Професійний розвиток повинен підтримувати вчителя, а не створювати йому бюрократичні перешкоди. Тобто, всі ваші сертифікати він має до тепер 5 років».
150 академічних ліцеїв — перший масштабний етап профільної школи
Окремо Бутенко зупинився на реформі старшої профільної школи. Уже цьогорч її пілотування має розпочатися у 150 академічних ліцеях.
Міністр наголосив, що ці заклади мають стати майданчиками, на яких можна буде перевірити нові підходи перед масштабуванням реформи.
«Ми будемо дивитися, шукати якісь слабкі місця, шукати кращі шляхи. Чим краще ми працюємо з цими 150 ліцеями, тим більше шансів успішно почати реформу по всій Україні».
За словами Бутенка, мета старшої профільної школи — дати учням можливість обирати профільні предмети та власну освітню траєкторію.
Він також пов’язав цю реформу з підготовкою молоді до дорослого життя та ринку праці.
«Сучасна школа поєднує знання та формує відповідальну громадянську людину, яка розуміє свою роль у суспільстві та готова брати відповідальність за свої рішення».
Безпека та безперервність навчання
Ще одним ключовим пріоритетом міністр назвав безпеку. У новому навчальному році, за його словами, держава продовжує розбудову укриттів, забезпечення шкіл транспортом та посилення енергетичної стійкості закладів освіти.
«Ми маємо зробити все, щоб навчальний процес не зупинився через будь-які прояви нашої війни».
Бутенко зазначив, що укриття ремонтують і будують нові, однак визнав, що їх поки недостатньо.
«Чи їх достатньо? Очевидно, ні. Але я поставив завдання охопити максимальну кількість дітей належними укриттями».
Окремо міністр згадав про шкільні автобуси, які необхідні, зокрема, для функціонування старшої профільної школи, коли учні з різних населених пунктів навчатимуться в академічних ліцеях.
Також, за його словами, посилюватимуть енергетичну автономність закладів освіти — за допомогою генераторів, сонячних панелей та накопичувачів енергії.
«Ми маємо разом, у кожному освітньому закладі, забезпечити його безперервність навчання і його якість».
Безоплатне харчування та підтримка дітей
Серед пріоритетів Бутенко також назвав підтримку дітей. Він згадав про запровадження безоплатного харчування для школярів та наголосив, що йдеться не лише про соціальну підтримку.
На його думку, зміна підходів до харчування дітей потребує спільної роботи держави, громад та закладів освіти.
«Це не просто виклик про соціальні виплати. Це про зміну мислення, це про зміну способів харчування. Ми маємо над цим працювати разом».
Професійна освіта має відповідати потребам роботодавців
Окремий блок промови міністр присвятив професійній та фаховій передвищій освіті. За його словами, Україна потребує фахівців, які зможуть відновлювати країну та працювати в сучасній економіці.
Бутенко наголосив на необхідності оновлення майстерень і лабораторій, розвитку практичних навичок та тіснішої співпраці закладів освіти з роботодавцями.
«Якщо професійна освіта буде керуватися лише стандартом освіти, вона не буде потрібна роботодавцю».
«Найкращі рішення не народжуються в міністерстві»
Наприкінці виступу Бутенко окремо наголосив на відкритості МОН та партнерстві з освітянами, громадами й регіонами.
За його словами, міністерство має не лише пропонувати реформи, а й чути тих, хто щодня працює у школах та інших закладах освіти.
«Найкращі рішення не народжуються в Міністерстві. Вони народжуються в школах, у дитячих садках, а інколи правильні рішення народжуються укриттях під час ракетних атак».
Міністр зазначив, що саме партнерство та комунікація мають стати одним із принципів подальшої роботи МОН.
«Давайте спілкуватися. Саме так я бачу нашу подальшу роботу».
Джерело: промова міністра освіти і науки України Андрія Бутенка у рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026».
