Можливості 24 Липня 2026

Інструмент контролю чи помічник учителя? ТОП міфів про платформу «Вектор»

Із появою платформи «Вектор» серед освітян шириться чимало чуток і міфів щодо роботи платформи. Хтось вважає, що платформа «монополізує ринок» і навіть називає її «цифровий намордник» — мовляв, це новий інструмент «тотального контролю за вчителями і можливість збирати персональні дані про педагогів України». А суб’єкти підвищення кваліфікації виказують невдоволення щодо «необхідності наймати додаткового працівника», адже дані про численні сертифікати потрібно вручну вводити на платформу. Де правда, а де міф — розповідає Владислав Штегельський.

Спікер

Владислав Штегельський

менеджер напрямку професійного розвитку
офісу впровадження НУШ, учитель історії

«Для завантаження сертифікатів вручну на «Вектор» потрібно наймати окремого працівника»

На своїй сторінці у Фейсбук засновниця проєкту «Всеосвіта» Леся Литвиненко пише: «Усім суб’єктам підвищення кваліфікації фактично запровадили новий рівень бюрократії. Тепер недостатньо офіційно провести підвищення кваліфікації та видати сертифікат. Відтепер через Вектор необхідно реєструвати всі програми, вносити до системи кожен виданий сертифікат — навіть тоді, коли педагог проходив навчання повністю за власний кошт. «…» Це означає вносити вручну десятки тисяч сертифікатів. Кожен із них потрібно завантажити, перевірити та підписати КЕП. Ми вже вимушені шукати людину лише для роботи з Вектором. З’являються нові витрати і вони неминуче закладатимуться у вартість підвищення кваліфікації».

Владислав Штегельський під час спілкування з Освіторія.Медіа прокоментував цю ситуацію і запропонував альтернативні рішення.

— На сьогодні для суб’єктів підвищення кваліфікації передбачено три способи розміщення документів, і далеко не всі вони потребують додаткових ресурсів.

Варіант 1

Цей варіант найбільше підходить тим організаціям, які працюють через програму «Гроші ходять за вчителем» або не мають власних навчальних платформ. У такому разі сертифікати видаються безпосередньо через платформу. Коли слухач реєструється й подає заявку, адміністратор фактично оформлює документ у два кліки. Саме таким шляхом, наприклад, працювала й Освіторія. На старті були окремі технічні труднощі в межах програми «Гроші ходять за вчителем», але їх уже усунули.

Варіант 2

Цей спосіб розглядаємо як основний. Для кожної програми на платформі є кнопка «Створити документ, виданий поза платформою». Суб’єкт вносить мінімальний набір даних:

прізвище, ім’я, по батькові;
електронну адресу;
номер документа;
інформацію про вид і форму підвищення кваліфікації.

Після цього документ автоматично потрапляє до єдиного реєстру документів, виданих поза платформою, і отримує власний унікальний ідентифікатор.

Це значно спрощує перевірку. Заклад освіти більше не шукає документи на сторінках різних програм чи організацій. Достатньо відкрити реєстр документів, ввести прізвище педагога — і система покаже всі його сертифікати.

Варіант 3

Водночас ми розуміємо запит суб’єктів на ще простіші механізми роботи. Платформа розвивається поступово: спочатку її запускали для програми «Гроші ходять за вчителем», зараз функціональність активно розширюється. Саме тому протягом минулого тижня ми провели фокус-групи із суб’єктами підвищення кваліфікації, щоб зібрати пропозиції щодо вдосконалення користувацького досвіду.

На цей перехідний період працює ще один, третій спосіб:

➡︎ Організація може сформувати один PDF-файл із реєстром усіх документів, виданих за певний період;

➡︎ Цей файл організація має завантажити через розділ «Важливі документи» на сторінці своєї програми через кнопку «Редагування»;

Тобто, не потрібно вручну створювати кожен документ окремо — достатньо один раз завантажити готовий реєстр. Якщо взяти для прикладу О.Університет, де одну програму можуть проходити одночасно сто слухачів, то достатньо сформувати один реєстр і прикріпити його до програми. Це дозволяє суттєво спростити роботу суб’єкта підвищення кваліфікації.

Приклад:

О.Університет, як і раніше, набирає викладачів на своєму сайті для проходження навчання — тут нічого не змінюється;
Щоб не вводити дані усіх сертифікатів вручну, можна викачати з бази даних файл із реєстром усіх сертифікатів і приєднати документом до програми цей файл з реєстром.

Водночас для самих учителів практично нічого не змінюється. Їхній шлях — від вибору програми до отримання документа — залишається таким самим.

Інструкція для суб’єктів з розміщення програм
та інформації про документи — ТУТ

«Суб’єкти підвищення кваліфікації незадоволені роботою платформи Вектор»

— У соцмережах чимало постів про те, що суб’єкти підвищення кваліфікації незадоволені появою платформи «Вектор». Наскільки це відповідає дійсності? Який зворотний зв’язок ви отримуєте від самих організацій?

— Говорити, що більшість суб’єктів незадоволені платформою, було б некоректно, — коментує Владислав Штегельський. — Платформа працює з кінця грудня, а програма «Гроші ходять за вчителем» стала першим масштабним сценарієм її використання. Уже станом на червень на платформі були зареєстровані понад сто суб’єктів підвищення кваліфікації — близько 112 організацій.

Серед них — інститути післядипломної педагогічної освіти, фізичні особи-підприємці, товариства з обмеженою відповідальністю та інші приватні провайдери освітніх послуг. Більшість із них уже пройшли весь цикл роботи: зареєструвалися на платформі, розмістили свої програми, видавали сертифікати через систему в межах програми «Гроші ходять за вчителем» і отримали державне фінансування. Фактично суб’єкти мали майже пів року відкритої реєстрації, щоб адаптуватися до роботи з платформою.

Водночас «Вектор» допоміг самим суб’єктам побачити окремі речі, на які раніше не завжди звертали увагу. Наприклад, на старті виникало багато запитань: чи потрібно для звичайного двогодинного вебінару створювати окрему програму? Насправді це вимога не платформи, а Постанови № 800. Якщо захід називається підвищенням кваліфікації, незалежно від його тривалості, він має супроводжуватися програмою, оформленою відповідно до вимог, а також передбачати належний облік виданих документів.

Для багатьох організацій це стало своєрідною ревізією власних процесів. З’ясувалося, що окремі вебінари проводилися без затверджених програм. Якби заклади освіти ретельно перевіряли такі документи, вони мали б підстави не визнавати відповідні сертифікати саме через відсутність програми. У цьому сенсі платформа допомогла суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до чинних нормативних вимог.

Звісно, були й питання щодо користувацького досвіду. Найбільше зауважень стосувалося внесення інформації про сертифікати, видані поза платформою. Саме тому ми оперативно запропонували тимчасовий механізм із завантаженням реєстрів документів одним файлом, поки триває розробка повноцінного функціоналу масового імпорту. Для нас принципово важливо не лише створювати платформу, а й чути користувачів і швидко реагувати на їхні потреби.

Саме тому Український інститут розвитку освіти регулярно проводить консультації для суб’єктів підвищення кваліфікації. Щопонеділка відбуваються зустрічі, присвячені розробленню програм підвищення кваліфікації, а починаючи з 21 липня по вівторках стартують консультації щодо вимог Постанови № 800 та роботи з функціоналом платформи «Вектор». Для команди важливою є не лише взаємодія із суб’єктами підвищення кваліфікації під час консультацій чи обговорення окремих рішень, а й поступова розбудова спільноти відповідальних провайдерів. Адже всі учасники цього процесу зацікавлені у спільному результаті — якісному професійному розвитку педагогів. Саме тому УІРО та команда платформи «Вектор» завжди відкриті до діалогу, зворотного зв’язку, спільного пошуку рішень і подальшої взаємодії.

«Вектор» потрібен лише одній громадській організації

Це один із найпоширеніших міфів, насправді. Програмне забезпечення, яке стало основою «Вектора», справді було створене командою EdCamp Україна. Але згодом його безоплатно передали державі як благодійну допомогу, і при цьому держава не витратила на отримання платформи жодної гривні бюджетних коштів. І це перший приклад такої співпраці, коли вже готове, відпілотоване рішення було передано державі безкоштовно. Важливо також розуміти: це не була історія, коли платформу комусь нав’язали. Держава мала конкретну потребу — реалізувати програму «Гроші ходять за вчителем» і створити єдину інформаційну систему для сфери підвищення кваліфікації. І вже для цієї потреби було використано готове рішення, яке успішно працювало кілька років.

Чи має EdCamp або інші громадські організації вплив на платформу? Ні. Після передачі система стала державною інформаційно-комунікаційною системою. Усі рішення щодо її розвитку сьогодні ухвалюють Міністерство освіти і науки та технічний адміністратор — Український інститут розвитку освіти. Жодна стороння організація не бере участі в управлінні платформою і не має жодних спеціальних повноважень чи переваг. Більше того, сама постанова № 800 покладає на всі суб’єктів ті самі обов’язки, що й на будь-якого іншого суб’єкта підвищення кваліфікації: публікувати програми, вносити інформацію про документи та працювати за однаковими правилами.

Що буде із суб’єктами підвищення кваліфікації, які принципово не хочуть працювати через «Вектор»?

Є постанова Кабінету Міністрів № 800, яка прямо визначає: достовірність документів підтверджується засобами платформи. Тобто суб’єкт може проводити навчання, може видавати будь-які документи — цього ніхто не забороняє. Але якщо інформації про документ немає у «Векторі», заклад освіти просто не зможе зарахувати його як документ про підвищення кваліфікації під час атестації. Якщо ж суб’єкт хоче видавати, наприклад, сертифікати про участь у заході без годин підвищення кваліфікації, він може це робити. Платформа не втручається у діяльність суб’єктів, а тільки забезпечує виконання вимог чинного законодавства щодо документів про підвищення кваліфікації.

На підсумок розмови Владислав Штегельський нагадує:

— Запуск платформи є не окремим технічним рішенням, а одним із кроків до вдосконалення системи професійного розвитку педагогів. Надалі вона має надавати інструменти, які спрощуватимуть відповідні процеси для закладів освіти та педагогічних працівників. І тут ми справді говоримо про прозорий ринок підвищення кваліфікації та спільні правила гри.

Важливо сприймати платформу не як додаткову рамку чи засіб контролю, а саме як інструмент. Він потрібен державі, щоб ухвалювати виважені рішення на основі конкретних даних, зокрема про реальні запити та потреби педагогів. Водночас держава довіряє педагогам самостійно формувати власну траєкторію професійного зростання та створює інструменти, які допомагають її підтримувати. Це відповідає і логіці політики «Гроші ходять за вчителем», за якої фінансування спрямовується відповідно до професійного запиту самого педагога.

Програма «Гроші ходять за вчителем»

✔️ На платформі доступно понад 870 програм підвищення кваліфікації, і вже майже 30 тисяч педагогів отримали кошти в межах цієї ініціативи. До програми долучилися 112 суб’єктів підвищення кваліфікації.

Платформа «Вектор»

✔️На платформі «Вектор» зареєструвались 133 690 користувачів, приєднались 5 906 закладів освіти і створено понад 800 профілів суб’єктів підвищення кваліфікації.