У майбутньому головною цифровою нерівністю може бути не доступ до гаджетів чи швидкого інтернету. А щось набагато простіше — наявність дорослого, який має час поговорити з дитиною, почитати книжку, відповісти на запитання і бути поруч.

Таку думку висловлює докторка Дана Саскінд (Dana Suskind), дитяча хірургиня, дослідниця раннього розвитку та професорка University of Chicago, у новій книжці «Human Raised: Nurturing Connection, Curiosity & Lifelong Learning in the Age of AI» («Вихована людиною: як плекати зв’язок, цікавість і навчання протягом життя в епоху ШІ»).

Її головне попередження: штучний інтелект може зробити дитинство різним для різних дітей.

Одні діти зростатимуть у середовищі, де технології лише допомагають батькам і вчителям. Інші можуть отримати ШІ як заміну людській увазі — дешеву, доступну, але не рівноцінну.

«Людська увага може стати привілеєм»: головна ідея книги Дани Саскінд

За словами Саскінд, раннє дитинство — це період, коли мозок активно формується через взаємодію з іншими людьми.

Дитина вчиться не лише через інформацію. Вона вчиться через:

• погляд дорослого;
• інтонацію голосу;
• спільну гру;
• питання і відповіді;
• емоційний контакт.

Саме тому дослідниця виступає за низькотехнологічне дитинство, особливо у перші роки життя.

«Маленьким дітям потрібне дитинство з меншою кількістю технологій, тому що ранні людські стосунки допомагають налаштувати мозок», — пояснює вона.

Однак Саскінд не ідеалізує реальність. Вона визнає, що не всі родини можуть дозволити собі «ідеальне дитинство без екранів».

Батьки, які працюють на кількох роботах, не мають доступу до якісного догляду за дітьми або просто виснажені, часто змушені шукати допомогу там, де вона є.

ШІ як «ультраоброблена їжа» для дитячого розвитку

Одна з найсильніших метафор у книзі Саскінд — порівняння дитячого ШІ із промислово обробленою їжею. Про це авторка розповідає в інтерв’ю People.

Вона не стверджує, що такі технології абсолютно шкідливі. Але попереджає: зручна заміна може витіснити те, що дитині справді потрібно.

Наприклад:

• ШІ-іграшка може розповісти дитині казку;
• ШІ-репетитор може пояснити математичну задачу;
• цифровий компаньйон може підтримати розмову.

Але вони не можуть повністю замінити живу людину.

«Я хвилююся, що ШІ-інструменти, які рекламують як освітні, стануть таким собі ультраобробленим замінником для певних груп населення», — говорить Саскінд.

На її думку, це може поглибити вже існуючі освітні розриви. Бо багатші сім’ї матимуть можливість обмежувати використання ШІ і забезпечувати дітям більше живого спілкування. А от сім’ї з меншими ресурсами можуть бути змушені покладатися на технології як на основний спосіб навчання і догляду.

Діти вже спілкуються із ШІ — навіть якщо дорослі цього не помічають

Одна з причин занепокоєння дослідниці — швидкість, із якою штучний інтелект входить у дитяче життя.

За даними опитування Common Sense Media, проведеного у 2025, майже 30% батьків дітей від 0 до 8 років повідомили, що їхні діти вже користувалися ШІ-інструментами для навчання.

Це відбувається попри те, що багато популярних чатботів мають вікові обмеження. При цьому майже половина дітей віком 7–11 років сказали, що спілкування з цифровим компаньйоном «відчувається як розмова з персонажем або другом».

Саме це і турбує Саскінд. Маленькі діти природно наділяють неживі об’єкти людськими якостями. Якщо іграшка відповідає голосом, пам’ятає ім’я дитини, знає її вподобання і підтримує розмову — дитячий мозок може сприймати її не як інструмент, а як когось, кому можна довіряти.

Чому штучний інтелект відрізняється від телевізора чи смартфона

Багато батьків порівнюють нинішню хвилю ШІ із попередніми технологічними змінами: телебаченням, інтернетом, планшетами чи соцмережами.

Але Саскінд вважає, що цього разу ситуація інша. Причина — не просто в кількості екранного часу. Причина — в іншій якості взаємодії. Телевізор показував контент, соцмережі утримували увагу, а ШІ вже може вести діалог.

«Алгоритми стануть значно складнішими й утримуватимуть увагу дітей ще довше», — говорить дослідниця.

Саме тому вона побоюється, що майбутні ШІ-системи можуть створювати дуже сильну емоційну прив’язаність.

Навіть творці технологій обережні щодо власних дітей

Цікаво, що деякі лідери технологічної індустрії також не поспішають знайомити власних дітей зі штучним інтелектом. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман в одному з інтерв’ю сказав, що хотів би якомога довше відкладати контакт своєї дитини зі штучним інтелектом.

«Я не знаю, коли дозволив би йому говорити з ШІ», — сказав він.

Альтман визнав, що його дитина зростатиме у світі, де комп’ютери будуть розумнішими за людей і зможуть робити багато речей.

Але додав: «Я хочу, щоб він поки що грався в землі».

Подібний підхід раніше приписували і творцям великих технологічних компаній: зокрема Білу Гейтсу та Стіву Джобсу, які обмежували використання технологій своїми дітьми.

Чи означає це, що дітям потрібно заборонити AI?

Саскінд не закликає повністю ізолювати дітей від нових технологій. Навпаки, вона визнає: у правильному використанні штучного інтелекту може бути корисним.

Він може:

• допомагати батькам;
• підтримувати навчання;
• пояснювати складні теми;
• давати дітям додаткові можливості.

Але ключове правило — лише разом із людиною.

Головний урок для батьків і вчителів

Найважливіше питання майбутнього може бути не:

• «Чи користується моя дитина штучним інтелектом?»,

а:

• «Чи залишилося в її житті достатньо справжнього людського зв’язку?»

Фінальна теза Саскінд звучить як маніфест епохи ШІ: «Людський зв’язок — це не просто приємний бонус. Це біологічна необхідність».

У світі, де технології стають дедалі розумнішими, можливо, найбільш цінною навичкою майбутнього стане вміння залишатися людиною.

Це вже не дискусія про екрани. Це дискусія про стосунки

Ідея Дани Саскінд швидко вийшла за межі однієї книжки. Цього тижня до розмови долучилися медіа, дослідники дитинства й експерти з цифрової безпеки.

Журнал TIME у матеріалі про майбутнє дитинства в епоху ШІ наголошує: взаємини дитини зі штучним інтелектом можуть стати одним із найважливіших викликів для батьківства, адже ШІ переходить від ролі інструмента до ролі співрозмовника.

А видання KPBS назвало нові ШІ-іграшки та цифрових компаньйонів своєрідним «троянським ведмедиком» — технологією, яка приходить у дитячу кімнату з обіцянкою допомоги й розваги, але водночас змушує замислитися: що відбувається, коли першим співрозмовником дитини стає алгоритм?

Від «часу перед екраном» до «якості взаємодії»

Нинішня дискусія відрізняється від попередніх суперечок про телебачення, планшети чи соцмережі.

Раніше батьків хвилювало переважно:

• скільки годин дитина дивиться на екран;
• чи не шкодить це увазі;
• чи не витісняє це гру.

Але генеративний ШІ змінює саму природу взаємодії. Телевізор не відповідав дитині. Планшет не пам’ятав її інтересів.

А штучний інтелект може сказати: «Я пам’ятаю, що тобі подобаються динозаври», підтримати розмову, придумати історію саме для цієї дитини, створити відчуття персонального зв’язку.

Саме це і є головним занепокоєнням Саскінд. У розмові з експертами вона наголошує: ШІ не має ставати «батьком за замовчуванням». Його роль — підсилювати людську присутність, а не замінювати її.

Тема, яка може змінити правила для шкіл і батьків

Дискусія навколо книги Human Raised розгортається не лише у батьківських спільнотах.

Її вже підхоплюють освітні організації, оскільки питання стосується не тільки дому, а й школи:

• чи може ШІ-тьютор замінити вчителя молодших класів?
• чи повинна дитина мати право на «людський час» у школі?
• як навчити дітей користуватися ШІ, не втрачаючи самостійності мислення?
• хто відповідатиме, якщо цифровий компаньйон стане для дитини емоційно важливішим за реальних людей?

Дослідники дедалі частіше говорять: майбутня грамотність дитини — це буде не лише вміння користуватися технологіями, а й здатність розуміти межу між інструментом і стосунком.

Що можуть зробити батьки вже зараз: 5 правил для дитинства в епоху ШІ

Штучний інтелект уже входить у дитячі кімнати, школи й телефони. Заборонити його повністю навряд чи можливо. Головне завдання дорослих в тому, щоб технології не витіснили те, що дитині необхідне для розвитку: живі стосунки, гру, допитливість і відчуття безпеки.

• Не залишайте дитину наодинці з ШІ

Як маленькі діти не мають самостійно «споживати» весь інтернет, так само їм потрібен супровід у взаємодії зі штучним інтелектом.

Поговоріть із дитиною:

• хто такий ШІ;
• чому він може помилятися;
• чому не кожну відповідь потрібно приймати як правду;
• чому цифровий співрозмовник — це не друг у людському сенсі.

Штучний інтелект може бути цікавим співрозмовником, але дитині важливо розуміти: це технологія, а не людина.

• Використовуйте ШІ разом, а не замість себе

Найбільша цінність технології — коли вона стає приводом для спільної діяльності.

Наприклад:

• попросити ШІ придумати загадку і разом розгадувати її;
• створити історію і обговорити, як її змінити;
• використати чатбот для пошуку ідей для шкільного проєкту.

Питання дорослого після взаємодії з ШІ часто важливіше за саму відповідь:

• «А ти як думаєш?»
• «Чому ти з цим погоджуєшся?»
• «А як можна перевірити цю інформацію?»

Саме так формується критичне мислення.

• Бережіть час, у якому немає алгоритмів

Дитині потрібні моменти, де ніхто не оптимізує її увагу. Це гра з друзями, нудьга, малювання, прогулянка, розмова в машині дорогою додому.

Саме в таких «непродуктивних» моментах мозок дитини тренує уяву, саморегуляцію і здатність вигадувати власні рішення.

• Звертайте увагу не лише на час, а на зміст

Варто запитати:

• Що дитина робила в гаджеті?
• Чи створювала щось, чи лише споживала?
• Чи допомагає це їй вчитися?
• Чи замінює технологія спілкування з людьми?

20 хвилин створення власної історії з ШІ можуть бути зовсім іншими, ніж дві години бездумного гортання контенту.

• Найцінніша технологія для дитини — це уважний дорослий

У світі, де ШІ може відповідати миттєво, головною перевагою стає те, що людина робить повільніше: це слухати, помічати, підтримвати і помилятися разом із дитиною.

Дана Саскінд не закликає повернутися у світ без технологій. Її заклик простіший: не дозволити зручним цифровим замінникам зайняти місце людських стосунків.

Бо майбутнє дітей в епоху ШІ визначатиме те, чи буде поруч хтось, хто допоможе їм залишатися людьми.

Джерела:

• Axios, Megan Morrone, Human attention is childhood’s next digital divide, July 14, 2026.
• People, AI Can Harm Kids’ Health By Rewiring Their Brains. Here’s What Parents Should Know, July 14, 2026.
• KPBS, Greg Rosalsky, The Trojan Teddy Bear’: The promise and peril of childhood in the age of AI, July 14, 2026.
• Time, How AI is Shaping Childhood, July 14, 2026.

Читайте також: Дошкільнята вважають ШІ живим та чарівним: результати нового дослідження.